Постанова

від 20.02.2014 по справі 802/81/14-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

20 лютого 2014 р. Справа № 802/81/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Чернюк Алла Юріївна,

за участю:

секретаря судового засідання: Мельника Віктора Сергійовича

представників позивача: Нечипоренко Д.В., Раздобудько П.В.;

представника відповідача: Рекало Н.Ф.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольтаж Трейдінг"

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Вінницькій області

про: скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольтаж Трейдінг" (надалі - позивач) до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Вінницькій області (надалі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представники позивача зазначили, що за наслідками проведеної перевірки, результат якої оформлений актом № 1224/22/37358140 від 13.12.2013р., податковим органом встановлено завищення нарахування ТОВ "Вольтаж-Трейдінг" податкового кредиту за червень 2013р. На підставі чого, 27.12.2013р. Вінницькою ОДПІ сформовано податкове повідомлення рішення № 0008172203, яким нараховане грошове зобов'язання в сумі 157 296 грн.

Оскільки, вказаного висновку податковий орган дійшов за відсутності дійсних підстав та належних доказів, тому позивач звернувся до суду з позовом щодо скасування вищезазначеного податкового повідомлення рішення.

Представник відповідача щодо позову заперечувала та просила відмовити в задоволенні позовних вимог, при цьому послалась на письмові заперечення, які містяться в матеріалах справи (а.с.102-104).

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Як свідчать матеріали справи, у період з 06.12.2013р. до 10.12.2013р. Вінницькою ОДПІ проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ "Вольтаж-Трейдінг" з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування суми податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ТОВ "Перспектива Комплекс" за червень 2013р. Результат вказаної перевірки оформлений актом від 13.12.2013р. № 1224/22/37358140 (надалі - акт від 13.12.2013р.)

Зокрема, перевіркою встановлено порушення : 1) п.п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, адже позивачем завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2013р. у загальній сумі 125 837 грн.; 2) п.п. 200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, оскільки ТОВ "Вольтаж-Трейдінг" занижено суму податкового кредиту з податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2013р. у загальній сумі 125 837 грн. (а.с11-27).

З урахуванням чого, 27.12.2013р. податковим органом сформовано податкове повідомлення рішення форми "Р" № 0008172203, яким визначено грошове зобов'язання в загальній сумі 157 296 грн., з них 125 837 грн. основного платежу та 31 459 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.8).

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив з того, що п.7.3 ст.7 Податкового кодексу України передбачає, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Як свідчать матеріали акту від 13.12.2013р., на виконання встановленого обов'язку позивачем до Вінницької ОДПІ подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2013р., згідно з додатком № 5 ТОВ "Вольтаж-Трейдінг" визначено податковий кредит в сумі 125 837 грн.

Положення п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, передбачають, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки, що передбачає п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що за наслідками отриманих документів на повідомлення про проведення перевірки від 06.12.2013р. та копії наказу Вінницької ОДПІ від 06.12.2013р. № 1215, податковим органом стосовно позивача проведено позапланову документальну невиїзну перевірку з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування суми з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ТОВ "Перспектива Комплекс" за червень 2013р.

В ході проведення якої встановлено завищення ТОВ "Вольтаж-Трейдінг" податкового кредиту в сумі 125 837 грн. Вказаного висновку податковий орган дійшов за наслідками отриманого акту ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Перспектива Комплекс" щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за червень 2013р. На думку перевіряючих, даний факт свідчить про завищення позивачем податкового кредиту за червень 2013р.

Надаючи правову оцінку виявленому порушенню, суд виходив з того, що 30.11.2012р. між ПАТ "Вінницький олійножироновий комбінат", як замовником, ТОВ "Максимум Констракшин", як генеральним підрядником та ТОВ "Вольтаж-Трейдінг", як субпідрядником укладено договір субпідряду №ВТ-2011-3/1 до договору генерального підряду № 700/6 від 21.12.2011р. Згідно з умовами якого субпідрядник зобов'язується за завданням замовника у відповідності до наданого проекту власними силами та засобами, якісно виконати електромонтажні роботи. Забезпечення робіт матеріалами та засобами відбувається субпідрядником відповідно до додатків "Договірна ціна" та "Локальний кошторис", що є невід'ємними частинами додаткових умов до даного договору, які складаються сторонами окремо для кожного етапу виконання робіт (а.с.73-79).

З наданих до суду доказів слідує, що у відповідності договору підряду № 810-0 від 09.04.2013р. ТОВ "Перспектива Комплекс" приймає на себе зобов'язання по виконанню електромонтажних робіт на об'єкті "Вінницький олійно-жировий комбінат у м. Вінниці", згідно із завданням замовника, а замовник ТОВ "Вольтаж-Трейдінг" зобов'язується прийняти та оплатити виконання робіт. Строк виконання робіт підрядником становить 60 днів з моменту підписання, загальна вартість робіт за цим договором становить 755 023 грн. 20 коп. в тому числі ПДВ 125 837 грн. 20 коп.(а.с.29-31).

На виконання умов вказаного договору судом досліджено договірні ціни № 1 та за № 2 на будівництво олійно-екстракційного заводу на Немирівському шосе, 26, м. Вінниця, що здійснюється у 2013р., підсумкову відомість ресурсів, локальний кошторис № 2-1-1, довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати), податкові накладні від 03.06.2013р. № 1 та за № 2, якими визначено загальну суму коштів, що підлягає сплаті за електромонтажні роботи в розмірі 755 023 грн. 20 коп. (а.с.32-72).

Приписами ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові, що передбачає ч.2 вказаної норми Кодексу.

Згідно з ч.1 838 Цивільного кодексу України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Положення ст. 839 Цивільного кодексу України встановлюють, що підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Дослідивши надані до суду докази в розрізі вказаних норм, судом встановлено, що на виконання умов договору субпідряду №ВТ-2011-3/1 від 30.11.2012р. до договору генерального підряду № 700/6 від 21.12.2011р., ТОВ "Вольтаж-Трейдінг" укладено договір підряду № 810-0 від 09.04.2013р. з ТОВ "Перспектива Комплекс".

З матеріалів акту перевірки від 13.12.2013р. вбачається, за наслідками аналізу вказаних господарських операцій податковий орган дійшов висновку щодо завищення позивачем сум податкового кредиту за червень 2013р.

Зі змісту п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України слідує, що податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Положення п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачають, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У відповідності до п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: а) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; б) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними, що передбачає п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

Згідно до п.п.200.1, 200.2 та 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Разом з тим, згідно з п.201.11 ст. 201 Податкового кодексу України, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є: а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

Правовий аналіз наведеного нормативного положення свідчить про те, що право платника податків на податковий кредит виникає у випадку підтвердження господарських операцій податковими накладними чи іншими первинними документами.

Поняття "первинного документу" визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Положення ч.1 ст. 9 даного Закону передбачають, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, податкова накладна, яка видається платником податку на вимогу отримувача є єдиною та достатньою підставою для нарахування податкового кредиту останнього, за умови здійснення самої господарської операції.

Досліджуючи правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення рішення, суд виходив з того, що в матеріалах справи на підтвердження господарських операцій позивача з ТОВ "Перспектива Комплекс" наявні податкові накладні від 03.06.2013р. № 1 та за № 2, договірна ціна № 1 та за № 2 на будівництво олійно-екстракційного заводу на Немирівському шосе, 26, м. Вінниця, що здійснюється у 2013р., підсумкова відомість ресурсів, локальні кошториси № 2-1-1, довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати).

Суд зауважує, що вказані докази в контексті зазначеного є первинними та як наслідок підтверджують правомірність формування податкового кредиту, відтак висновки Вінницької ОДПІ є передчасними, не ґрунтуються діючим нормах Податкового кодексу України та не відповідають дійсності.

В ході судового розгляду справи встановлено, що єдиною правовою підставою для нарахування грошового зобов'язання позивачу слугував акт ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Перспектива Комплекс" щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за червень 2013р., адже останній відсутній за податковою адресою.

Однак, суд критично відноситься до даного факту, як на правову підставу для нарахування податкових зобов'язань ТОВ "Вольтаж-Трейдінг", оскільки надані до суду та в ході проведення перевірки первинні документи підтверджують правомірність формування податкового кредиту в сумі 125 837 грн.

Крім того, в ході судового розгляду справи досліджено лист ТОВ "Перспектива-Комплекс" вих.№ 3432 від 18.10.2013р., яким повідомлено позивача, щодо відсутності підстав для знятя податкового кредиту за наслідками господарських операцій, адже перевірки стосовно господарської діяльності ТОВ "Перспектива-Комплекс" не проведено.

Також до матеріалів справи долучено договір підряду № 809-2 від 14.03.2013р., за яким ТОВ "Перспектива Комплекс" приймає на себе зобов'язання по виконанню електромонтажних робіт на об'єкті "Вінницький олійно-жировий комбінат у м. Вінниці", згідно із завданням замовника, а замовник ТОВ "Вольтаж-Трейдінг" зобов'язується прийняти та оплатити виконання робіт. На виконання вимог якого долучено договірну ціну, локальний кошторис № 2-1-1, підсумкову відомість ресурсів та податкові накладні від 31.05.2013р. № 291 та за № 292.

Судом встановлено, що на підставі вказаних доказів позивачем нараховано податковий кредит за травень 2013р., тобто за тих самих правових умов, з аналогічних господарських операцій ТОВ "Вольтаж-Трейдінг" здійснило нарахування податкового кредиту.

За вказаних обставин, не можливо встановити однозначної позиції податкового органу, адже даний факт свідчать про вибірковість та упередженість Вінницької ОДПІ щодо нарахування податкових зобов'язань.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, судом також враховано те, що доказів на підтвердження правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення податковим органом не представлено, більше того, акт ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області не надано, за даних обставин Вінницькою ОДПІ не дотримано свого обв'язку визначеного ст. 71 КАС України.

Таким чином, надавши правову оцінку всім обставинам справи, які знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, доводяться як показами сторін так і матеріалами справи, суд з метою захисту прав та інтересів позивача, в узгодження з вимогами статті 162 КАС України, вважає, що позов слід задовольнити повністю, тим самим визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 0008172203 від 27.12.2013 р.

Суд акцентує увагу відповідача, що у відповідності до п.п.21.1.1 п.20.1 ст. 20 ПК України, податковий орган зобов'язаний дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з того, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, що передбачено ч.1 ст.11 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд згідно зі ст. 86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Питання про розподіл судових витрат у справі вирішується судом відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України та ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Вінницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області № 0008172203 від 27.12.2013 року щодо збільшення податкового зобов'язання ТОВ "Вольтаж Трейдінг" з податку на додану вартість в сумі 125 837 грн. основного платежу та штрафних санкцій - 31 459 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольтаж Трейдінг" (код ЄДРПОУ 37358140) понесені ним судові витрати у вигляді судового збору в сумі 315 (триста п'ятнадцять гривень) шляхом їх безспірного списання органами Державної казначейської служби України з рахунків Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області.

Стягнути з Державного бюджету України на спеціальний рахунок Державної судової адміністрації України (банк одержувача - ГУ ДКСУ у Вінницькій області, код банку 802015, р/р 31219206784002) судовий збір у сумі 2 835 грн. (дві тисячі вісімсот тридцять п'ять гривень) шляхом його безспірного списання органами Державної казначейської служби України з рахунків Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Чернюк Алла Юріївна