ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2014 року 11:20Справа № 808/293/14 м.Запоріжжя
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області
до Фермерського господарства «Малий П.М.»
про відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах (список №2),
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
15 січня 2014 року Управління Пенсійного фонду України в м.Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області (далі - позивач або УПФУ) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фермерського господарства «Малий П.М.» (далі - відповідач ФГ «Малий П.М.»), в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах по списку №2 пенсіонеру ОСОБА_2 за період з липня по листопад 2013 року включно в сумі 6103 грн. 50 коп.
Ухвалою суду від 15 січня 2014 року було відкрито провадження по зазначеній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 06 лютого 2014 року.
31 січня 2014 року від позивача надійшло клопотання (вх.№4105) про розгляд справи без участі його представника, позов підтримує в повному обсязі.
Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, письмові заперечення на позов не направив, про причини неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Повістка про виклик до суду та ухвала про відкриття провадження направлялися відповідачу за адресою, внесеною відповідачем до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців. Відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України така адреса вважається достовірною, а повістка, направлена за нею, врученою юридичній особі.
Відповідно до ч. 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглядати справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника, неприбуття представника відповідача та положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.
У зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, суд, керуючись частиною 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Фермерське господарство «Малий П.М.» (код ЄДРПОУ 22142509) є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, згідно п. 1 ст. 1 Закону України від 26.06.1997 № 400/97 «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 400/97), а також платником страхових внесків відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон України №1058-ІV), який повинен своєчасно та в повному обсязі сплачувати збір та внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.
Згідно з пунктами «б» - «з» частини 1 статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», зі змінами та доповненнями, (далі - Закон України № 1788-XII)на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Як встановлено з матеріалів справи, колишньому працівнику відповідача ОСОБА_2 призначена та виплачується пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до п.п.«б» - «з» ст.13 Закону України №1788-ХІІ.
Зайнятість вказаного пенсіонера на роботах з важкими умовами праці на підприємстві відповідача, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, підтверджується наявними в матеріалах справи копіями довідок відповідача про підтвердження трудового стажу.
Згідно з розрахунком позивача, сума фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах за липень - листопад 2013 року по вищезазначеному пенсіонеру складає 6103,50 грн.
Однак, суд не погоджується з даним розрахунком виходячи з наступних обставин.
Згідно з розрахунком УПФУ сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за липень 2013 року складає - 3662,10 грн. За інші місяці (серпень - листопад) по - 610,35 грн. за місяць.
До позовної заяви позивачем додані Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (надалі - Розрахунки).
Вказані Розрахунки також направлялись на адресу відповідача.
Так, відповідно до Розрахунку за липень 2013 року (як і за інші місяці) сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, яка підлягає відшкодуванню, складає - 610,35 грн.
Позивачем не надано жодних документів та обґрунтувань чому ним заявлено до відшкодування витрати на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах за липень 2013 року в сумі 3662,10 грн.
В той час як наявні в матеріалах справи документальні докази свідчать, що відшкодуванню підлягає сума в розмірі 610,35 грн., отже, в іншій частині заявленої до відшкодування суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за липень 2013 року слід відмовити.
Відповідно до п. 2 прикінцевих положень Закон України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:
1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Так, відповідно до норм Законів України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» та від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» відшкодуванню підлягали фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
До набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій регулювався Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», а також Інструкцією про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 03 червня 1999 року № 4-6, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України № 436/3729 від 5 липня 1999 року, та Інструкцією про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 жовтня 2001 року № 16-6, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 29 листопада 2001 року № 998/6189, які втратили чинність.
В постанові Верховного суду України від 31 січня 2011 року у справі № 21-69а10 за позовом виробничого підприємства «Рембудмонтаж» до управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області про скасування розрахунку та зобов'язання вчинити дії викладена правова позиція про те, що порядок відшкодування Пенсійному фонду України фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не змінився у зв'язку з набранням 1 січня 2004 року Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» чинності, оскільки норми останнього не змінювали регулювання спірних відносин.
На даний час порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі за текстом - Інструкція).
Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції встановлено, що платниками страхових внесків є підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
В пункті 6.1 Інструкції зазначено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Надсилання позивачем розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах, підтверджується наявним у матеріалах справи документальними доказами.
Пунктом 6.8 Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та довідкою про розмір призначеної та фактично отриманої пенсії підтверджується наявність у відповідача зобов'язання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за липень - листопад 2013 року по ОСОБА_2 у сумі 3051,75 грн. (виходячи з розрахунку 610,35 грн. х 5 місяців), яке не було ним виконано.
Зазначені розрахунки складені з дотриманням позивачем всіх необхідних вимог Інструкції та не були оскаржені відповідачем. Розмір сум відшкодування фактичних витрат на витрату та доставку пенсій по вказаному пенсіонеру визначено з дотриманням вимог «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції. Фактична виплата пенсій в сумі 3051,75 грн. вказаній особі підтверджується наявними в матеріалах справи документами.
Згідно з частинами 1 та 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується правомірність вимог позивача про стягнення з відповідача фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком призначених на пільгових умовах за списком № 2 у розмірі 3051,75 грн., отже в цій частині позовні підлягають задоволенню.
В іншій частині позовних вимог слід відмовити, як таких, що заявлені необґрунтовано.
Враховуючи викладене, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м.Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області задовольнити частково.
2. Стягнути з Фермерського господарства «Малий П.М.» (код ЄДРПОУ 22142509) на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області (вул.Крупської, буд. 2, м.Мелітополь, 72319; ЄДРПОУ 37927773, МФО 313957, р/р 25606301301075 у Філії ПУ АТ «Державний ощадний банк України») заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах ОСОБА_2 за липень - листопад 2013 року в розмірі 3051,75 грн. (три тисячі п'ятдесят одна гривня сімдесят п'ять копійок).
3. В іншій части позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ю.П.Бойченко
Суд | Запорізький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.02.2014 |
Оприлюднено | 03.03.2014 |
Номер документу | 37384120 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Бойченко Юлія Петрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні