Рішення

від 27.01.2014 по справі 922/46/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2014 р.Справа № 922/46/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Рудяк Т.О.

розглянувши справу

за позовом Приватне акціонерне товариство "Топ Нет" до ТОВ "Тенета", м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - Портік В.О., за дов.

відповідача - Іванюта Н.Б., керівник.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Топ Нет" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з ТОВ "Тенета" заборгованості у розмірі 59 735,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, надав витребувані ухвалою суду документи, які долучені до матеріалів справи.

Відповідач в призначеному судовому засіданні стосовно заявлених позовних вимог не заперечував.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне:

13 жовтня 2011 року між Приватним акціонерним товариством «ТОП НЕТ» (позивач по справі, Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕНЕТА» (відповідач по справі, Замовник) був укладений договір №2-2664/1011-1 про надання телекомунікаційних послуг, згідно з п. 1.1 якого позивач надає телекомунікаційні послуги, відповідач отримує та сплачує послуги відповідно до умов Договору та Додатків до нього, Специфіка надання Послуг обумовлена в Замовлені, що є Додатком до Договору.

Відповідно до умов Договору та Замовлення №1 до Договору позивач надавав Послуги постійного IP доступу до мережі Інтернет за адресою: м. Харків, вул.Революції,5, зі швидкістю 300 Мбіт/сек.

Щомісячна плата за Послуги становила 6 900,00 грн., в т.ч. ПДВ 20%.

Згідно п.2.3.2 Договору відповідач зобов'язався своєчасно та у повному обсязі оплачувати Послуги на умовах Договору.

Пунктом 4.4. Договору визначено порядок оплати відповідачем Послуг - щомісячно, у термін до 10 (десятого) числа кожного розрахункового місяця. Абонентна плата є місячним фіксованим платежем, що сплачується відповідачем незалежно від обсягу спожитих Послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання за умовами договору, надав відповідачеві послуги, що підтверджується актами здачі-прийняття наданих послуг, копії яких містяться в матеріалах справи.

Однак, відповідач в свою чергу, свої зобов'язання за умовами договору в частині сплати грошових коштів за надані послуги не виконує, внаслідок чого станом на момент розгляду справи за ним рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 59 735,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача направлялись претензії про сплату заборгованості, але останній залишив їх без задоволення.

Надаючи правову оцінку вище викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованості за надані послуги не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Враховуючи, що сума основного боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення заборгованості, а також, враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 59 735,00 грн., суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Стосовно заяви позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та поточний рахунок відповідача, то суд зазначає наступне, що відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову справляється судовий збір у розмірі 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Позивачем судовий збір за подання заяви не сплачено, а тому суд відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Крім того, суд зазначає наступне, що згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Судом встановлено, що позивач звернувся з даним позовом до господарського суду Харківської області 09 січня 2014 року, про що свідчить відповідна дата, яка міститься на штампі вхідної кореспонденції канцелярії господарського суду Харківської області на примірнику позовної заяви, наданої позивачем до суду.

Згідно з нормами частини другої статті 41 Бюджетного кодексу України до набрання чинності законом про Державний бюджет на поточний період діють норми Закону про Державний бюджет України на попередній бюджетний рік.

Пунктом 4 частини другої статті 41 названого Кодексу встановлено, по соціальні стандарти та соціальні гарантії у тому числі прожитковий мінімум, рівень його забезпечення, мінімальна заробітна плата, надання пільг, компенсацій і гарантій населенню, у поточному бюджетному періоді застосовуються у розмірах та на умовах, що діяли у грудні попереднього бюджетного періоду.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" станом на 01 грудня 2013 року мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 1 218,00 гривень.

Зважаючи на викладене, мінімальна заробітна плата у місячному розмірі станом на 01 січня 2014 року складає 1 218,00 гривень, від розміру якої й справляється судовий збір.

Таким чином, розмір судового збору за розгляд позовних заяв майнового характеру в господарському суді, поданих до суду у 2014 році, становить не менше 1 827,00 грн. та не більше 73 080,00 грн.

Як вбачається з доданого позивачем до матеріалів позовної заяви платіжного доручення № 2591, позивач сплатив судовий збір у розмірі 1 720,50 грн., у той час як розмір судового збору за вказану позовну заяву становить 1 827,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, судовий збір в сумі 106,50 грн. підлягає достягненню з відповідача на користь Державного бюджету України.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст.ст. 1, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕНЕТА» (юридична адреса: 61002, м. Харків, вул. Революції, 5, фактична адреса: 61002, м. Харків, вул.Чернишевська, 45А, код ЄДРПОУ - 32134996, п/р 26004192941500 AT «УкрСиббанк», МФО 351005) на користь Приватного акціонерного товариства «ТОП НЕТ» (юридична адреса: 03187, м. Київ, вул.. Ак. Заболотного, 94, кв.5, поштова адреса: 03005, м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, код ЄДРПОУ - 30857113, п/р №26008243533700 в AT «УкрСиббанк», МФО 351005) суму основного боргу у розмірі 59 735,00 грн., судовий збір в сумі 1 720,50 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕНЕТА» (юридична адреса: 61002, м. Харків, вул. Революції, 5, фактична адреса: 61002, м. Харків, вул.Чернишевська, 45А, код ЄДРПОУ - 32134996, п/р 26004192941500 AT «УкрСиббанк», МФО 351005) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) - 106,50 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 31.01.2014 р.

Суддя Прохоров С.А.

справа №922/46/14