Ухвала

від 08.09.2014 по справі 922/46/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"08" вересня 2014 р. Справа № 922/46/14

Вх. номер 46/14

Суддя господарського суду Прохоров С.А.

при секретарі судового засідання Прохоров С.А.

за участю представників сторін:

заявника - ОСОБА_1, за дов.

стягувача - не з'явився.

розглянувши заяву ТОВ "Тенета" про відстрочення та розстрочення виконання рішення суду по справі за позовом ПАТ "Топ-Нет" по справі за позовом: Приватне акціонерне товариство "Топ-Нет"

до ТОВ "Тенета", м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Харківської області знаходилась справа за позовом Приватного акціонерного товариства "Топ-Нет" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенета" про стягнення заборгованості за договором про надання телекомунікаційних послуг № 2-2664/1011-1 від 13.10.2011 року.

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.01.2014 року позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕНЕТА» на користь Приватного акціонерного товариства «ТОП НЕТ» суму основного боргу у розмірі 59 735,00 грн., судовий збір в сумі 1 720,50 грн. та 106,50 грн. судового збору на користь державного бюджету України.

11.02.2014 року господарським судом Харківської області був виданий відповідний наказ.

Через канцелярію господарського суду Харківської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕНЕТА» надійшла заява про відстрочку та розстрочку виконання рішення суду по справі № 922/46/14 від 27.01.2014 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.09.2014 року було прийнято заяву ТОВ "Тенета" про відстрочення та розстрочення виконання рішення суду до розгляду.

Представник стягувача в призначене судове засідання не з’явився, витребуваних судом документів не надав, про час та місце слухання заяви був повідомлений, про причини неявки суду не повідомив.

Представник заявника в судовому засіданні підтримав вимоги викладені у заяві та просив суд їх задовольнити.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги викладені у заяві, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду заяви, встановив наступне:

Через канцелярію господарського суду Харківської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕНЕТА» надійшла заява про відстрочку та розстрочку виконання рішення суду по справі № 922/46/14 від 27.01.2014 року, свої вимоги обґрунтовує тим, що рішення господарського суду Харківської області від 27 січня 2014 р. у справі № 922/46/14 набуло чинності, станом на момент подання цієї заяви рішення виконане частково, залишок боргу за судовим рішенням перед позивачем станом на момент подання цієї заяви складає 57 950,50 грн.

Але погасити борг та виконати найближчим часом вищезазначене рішення суду ТОВ «ТЕНЕТА» не може у зв'язку з важким фінансовим станом підприємства.

В першому півріччі 2014 року спад виробництва склав 26 % в порівнянні з першим півріччям 2013 року.

Станом на 30.06.2014р. кредиторська заборгованість складає 450660,79 грн., в тому числі: заборгованість по заробітній платі - 16 173,05 грн., заборгованість по бюджетним платежам - 14 598,74 грн., перед покупцями - 19 514,00 грн., перед постачальниками - 109 332,00 грн., неповернена фінансова допомога - 231 745,00 грн., перед підзвітними особами - 59 298,00 грн.

Продаж основних фондів з метою погашення заборгованості приведе до повного припинення діяльності підприємства, що в подальшому потягне за собою його банкрутство.

Враховуючи фінансовий стан підприємства, що робить неможливим виконання рішення господарського суду, з метою недопущення накопичення боргу по заробітній платі, боргу по бюджетним (податковим) платежам, а також подальшого банкрутства товариства, є нагальна необхідність відстрочення погашення боргу ТОВ «ТЕНЕТА» перед ПАТ «ТОП НЕТ» у сумі 57 950,50 грн. до січня 2015 року з подальшою розстрочкою погашення боргу строком на 18 місяців за відповідним графіком.

Відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Частиною 1 статті 121 ГПК України передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Пленум Вищого господарського суду України в п. 7.1-7.2 Постанови від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" відзначає, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, для вирішення питання про надання відстрочки та розстрочки виконання рішення суд повинен дослідити наявність зазначених обставин і тільки у винятковому випадку відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Слід зазначити, що господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, а тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України, тобто, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Частина 2 статті 218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов’язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до ч. 2 статті 617 ЦК України, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов'язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Так, стаття 42 Господарського кодексу України визначає як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. При цьому здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.

Враховуючи зазначену норму, саме по собі важке матеріальне становище боржника не може вважатися безумовною підставою для надання відстрочки або розстрочки виконання рішення, що також кореспондується з положеннями ст. 617 ЦК України.

При цьому суд звертає увагу, що як позивач так і відповідач є комерційними підприємствами, та несуть однакову економічну відповідальність за свої дії та однакові ризики. Отже, невиконання відповідачем зобов’язань з оплати товару та послуг негативно відображується на підприємстві позивача. А подальше ухилення відповідача від сплати заборгованості суттєво зачіпає інтереси позивача і завдає істотної, в тому числі й матеріальної шкоди.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача про відстрочення та розстрочення виконання рішення суду, оскільки відповідач не довів наявність конкретних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86,121 ГПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Тенета" про відстрочення та розстрочення виконання рішення суду по справі № 922/46/14.

Суддя Прохоров С.А.