Рішення

від 19.02.2014 по справі 922/5231/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2014 р.Справа № 922/5231/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанської В.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІФГ Капітал", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тім Пабліш Груп", смт. Н. Водолага про стягнення 45371,92 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІФГ Капітал" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою щодо стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Тім Пабліш Груп", грошових коштів у розмірі 42 646,69 грн. - основного боргу та 2 725,23 грн. пені, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань згідно договору суборенди №ХЮ-16, який було укладено між позивачем та відповідачем. Крім того позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, свого повноважного представника не направив.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, свого повноважного представника не направив.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У матеріалах справи є повідомлення про вручення ухвали про порушення провадження у справі від 25 грудня 2013 року та призначення справи до розгляду у судовому засіданні на 20 січня 2014 року повноважному представнику відповідача 27 грудня 2013 року, тому відповідач повідомлений про наявність у господарському суді справи.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідач був повідомлений належним чином, про дату та час розгляду справи, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки, господарським судом встановлено наступне.

15 вересня 2012 року між позивачем та відповідачем було укладено договір суборенди № ХЮ-16, згідно умов якого сторони домовились про те, що позивач передає в строкове платне суборендне користування відповідачу нежитлові приміщення загальною площею 95,3 кв.м., яке знаходиться за адресою: 61124, м. Харків, пр-т Гагаріна, буд 129, на умовах передбачених договором. Всі дії, щодо передачі Приміщення в суборенду здійснюється за Актом приймання-передачі.

Нежитлові приміщення, які надавались в оренду на момент підписання договору суборенди, знаходилось в користуванні позивача згідно договору оренди №04.3/408 від 14.09.12 р. укладеного між позивачем та ПАТ "Укрсоцбанк" (власник приміщення).

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно ст. 774 Цивільного кодексу України, передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

01 жовтня 2012 року між позивачем та відповідачем був підписаний акт приймання - передачі нежитлового приміщення площею 70,3 кв.м. в суборенду.

15 жовтня 2012 року між позивачем та відповідачем був підписаний акт приймання - передачі нежитлового приміщення площею 25,00 кв.м в суборенду

01 червня 2013 року між Позивачем та Відповідачем був підписаний акт приймання - видачі нежитлового приміщення площею 30,5 кв.м. в суборенду

Орендна плата за 1 місяць користування приміщенням вирахувана в п. 5.6. договору, погоджена сторонами та складає 4900,00,00 грн. разом з ПДВ. Згідно домовленостей викладених у п.5.9. ст. 5 договору "Суборендна плата та розрахунки за договором" відповідач (за договором - суборендар) не пізніше 20-го числа поточного місяця сплачує авансом плату за користування приміщенням, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача (за договором - орендар).

Згідно п. 4.1. строк суборенди нежитлового приміщення становив 12 (дванадцять) місяців з моменту прийняття приміщення за Актом приймання-передачі. 31.10.13 р. строк суборенди закінчено.

Однак, в порушення умов договору відповідач вносив орендну плату несвоєчасно та не в повному обсязі, в зв'язку з чим виникла заборгованість по суборендній платі, та як встановлено судом заборгованість відповідача перед позивачем складає 42646,69 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що 31.10.2013 року між позивачем та відповідачем було підписано акт звірки взаєморозрахунків в якому Відповідач підтвердив свою заборгованість за користування приміщенням станом на 31.10.13 р. в розмірі 42646,69 грн., тобто сума заборгованості перед позивачем відповідачем не заперечується.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем діючого законодавства, суд вважає позовну вимогу в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 42646,69 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню

Окрім того позивачем заявлена до стягнення з відповідача пеня у розмірі 2 725,23 грн.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно п.7.1. договору сторони передбачили, що за несвоєчасну сплату по договору відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної ставки НБУ діючої в період прострочення, від відповідної суми прострочення зобов'язання за кожен календарний день прострочення

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши нарахування пені суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тім Пабліш Груп" (63200, Харківська область, Нововодолазький район, смт. Н. Водолага, вул. Петровського, буд. 127, код ЄДРПОУ 37346465, п/р 26055010116383 в ПАТ "ВТБ Банк" Харківська РД "Державинське", МФО 321767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна - фінансова група "Капітал" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська буд. 72, оф. 48, код ЄДРПОУ 36556628, п/р 260060212901 в ПАТ КБ "Євробанк", м. Київ, код банка 380355) 42646,69 грн. - основного боргу, 2725,23 грн. пені та судовий збір у розмірі 1 720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20.02.2014 р.

Суддя Ю.В. Светлічний