Рішення

від 24.02.2014 по справі 912/1975/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2014 рокуСправа № 912/1975/13 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Т.В. Макаренко розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 912/1975/13

за позовом: Комунального підприємства "Петрівське"

до відповідача: Дочірнього підприємства "Хлібодар"

про стягнення 12 942,54 грн,

представники сторін:

від позивача - Тітов М.І., довіреність № 4 від 08.01.14 ;

від відповідача - ОСОБА_2. свідоцтво НОМЕР_1 від 26.12.11; договір про надання правової допомоги №1/2014 від 18.01.14; посвідчення адвоката НОМЕР_2 від 26.12.11.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 14.02.2014 по 14:10 год 24.02.2014 відповідно до норм ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Комунальне підприємство "Петрівське" звернулося до господарського суду з позовною заявою від 25.11.2013 про стягнення з державного підприємства "Хлібодар" заборгованість в сумі 12942,54 грн за договором № 13 від 16.04.2009.

Позов обґрунтований порушенням договірних зобов'язань, а саме безобліковим водокористуванням на підставі акта від 27.06.2013 про порушення Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення побутовим абонентом.

Ухвалою суду від 10.01.2014 господарський суд допустив заміну первісного відповідача - державне підприємство "Хлібодар" належним відповідачем - дочірнє підприємство "Хлібодар" (28300, смт. Петрово, вул. Жовтнева, 78, код ЄДРПОУ 31972747).

Відповідач вважає, що позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, не підтверджені належними та допустимими доказами, тому не можуть бути задоволені, про що зазначено у відзиві на позов від 21.01.2014.

Свої заперечення відповідач мотивує наступним:

- позивач безпідставно застосовує п. 3.2 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, оскільки між сторонами укладено договір № 13 від 16.04.2009 по наданню послуг з водопостачання, дія якого не припинена;

- акт від 27.06.2013 "Про порушення Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення побутовим абонентом" складено за відсутності представника відповідача, немає порядкового номера, а отже не зареєстровано у документообігу позивача; акт виготовлено друкованим способом, що дає підстави вважати, що він складався не на місці проведення перевірки, а в офісі позивача, без проведення такої перевірки; акт складено в присутності чотирьох представників позивача, а підписано лише одним; в акті зазначено рішення комісії про нарахування відповідачеві 12942,54 грн; в акті не повно відображена інформація щодо перевірки, а саме яким способом було вчинено зупинку приладу та які здійснено заходи щодо відновлення його роботи чи заходи щодо припинення водопостачання; до акта не додано схему приєднання мережі схованого водопроводу змонтованого абонентом для користування водою поза лічильником про яку зазначено у п. 5 Акта;

- про необхідність повірки водолічильника відповідач дізнався 02.07.2013 вчинивши при цьому необхідні дії споживача, що підтверджуються відповідними документами;

- позивач вважає останньою датою попередньої перевірки 22.05.2013, тоді як на думку відповідача перевірка була проведена 20.06.2013, що підтверджується актом про відпуск питної води;

- відповідач вказує, що не отримував від позивача акта № ОУ-0000770 від 17.07.2013 та рахунку-фактури СФ-0000766 від 17.07.2013.

Позивач подав до суду пояснення щодо відзиву відповідача в яких зазначає, що позовні вимоги обґрунтовані зокрема п. 3.2 Правил, оскільки відповідач використовує систему централізованого комунального водопостачання без справних засобів обліку. Крім того, позивач вказує на те, що чинним законодавством не передбачено чіткий порядок складання, форму, процедуру розгляду й відповідно незаконність складеного позивачем акта від 27.06.2013. Дані із зазначеного відповідачем акта перевірки лічильника за 20.06.2013 не можуть бути об'єктивними, оскільки контролер фактично не оглянув прилад вимірювання та вказав показники зі слів представника відповідача, про що пояснено у пояснювальній записці. Останній огляд лічильника було проведено 22.05.2013.

Відповідач звернувся до суду з клопотанням про стягнення з позивача витрат на послуги адвоката в якому просить суд при ухвалені рішення по справі за позовом КП "Петрівське" до ДП "Хлібодар" про стягнення заборгованості включити до складу судових витрат та стягнути з позивача на користь відповідача 3600,00 грн витрат на послуги адвоката.

24.02.2014 позивач звернувся до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку із частковою сплатою за спожитий об'єм води в червні 2013, оплативши рахунок-фактуру № СФ-0000607 від 21.06.2013 на суму 72,60 грн. У зв'язку з вказаним позивач просить суд стягнути в відповідача заборгованість в сумі 12 869,94 грн за договором № 13 від 16.04.2009.

На підставі норм ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає до розгляду вказану заяву позивача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, представник відповідача наполягав на запереченнях, зазначених у відзиві на позов.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши усі обставини справи, оцінивши подані сторонами докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.04.2009 між комунальним підприємством "Петрівське" (постачальник) та дочірнім підприємством "Хлібодар" (споживач) укладено договір про надання послуг з водопостачання № 13 (далі - Договір).

За умовами вказаного Договору постачальник зобов'язався надати споживачеві послуги з водопостачання, а споживач зобов'язався своєчасно здійснювати оплату за споживання і користування послугами на умовах цього договору. Кількість та обсяг енергоносіїв: вода питна - згідно показань лічильника. (п.п. 1.1, 1.2 Договору).

Відповідно до п. 5.4 Договору споживач зобов'язався своєчасно перевіряти та лагодити контрольно-вимірювальні прилади обліку витрат енергоносіїв, забезпечити їх справність, метрологічні характеристики та цілісність пломб.

Пунктом 5.6 Договору передбачено, що експлуатація лічильників та приладів виміру енергоносіїв проводиться у відповідності з технічним описом та інструкцією впровадження приладів.

Договір набирає чинності з 31.12.2009 і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до завершення строку дії, не надійде письмового звернення однієї із сторін про відмову від дійсного договору, або його перегляду (п. 10.3 Договору).

Разом з тим, в матеріалах справи наявний акт про порушення Правил користування системи комунального водопостачання та водовідведення побутовим абонентом від 27.06.2013 (а.с. 22).

Даний акт складено представниками комунального підприємства "Петрівське": Пісна Ж.Ю., Бизова Л.І., Зимогляд Т.П., Ткачук С.М. в присутності керівника ДП "Хлібодар" Лось Н.А. та Мовчан О.О.

У першому пункті Акта зазначено, що абонент ДП "Хлібодар" допустив без дозволу водопостачальника безоблікове використання водопостачання шляхом зупинки приладу обліку водопостачання шляхом порушення п. 3.2 "Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України". Порушення встановлено в приміщення хлібопекарні за адресою: смт. Петрове, вул. Жовтнева, особовий рахунок № 20 . В п.п. 3, 4 Акта визначено, що дата попередньої перевірки водокористування абонента представником водопостачальника 22.05.2013, показники водолічильника на день складання акта - 784 кб. м. Шостим пунктом Акта рекомендовано абоненту "замінити водомірний вузол".

Відповідно до п. 7 Акта абонента було запрошено в кабінет начальника КП "Петрівське" за результатами розгляду акта порушення 27.06.2013 на 15:00 год за адресою: смт Петрове, вул. Літвінова, 19.

У п. 8 Акта зазначено, що даний акт складається в двох примірниках: один примірник залишається у водопостачальної організації, другий видається абоненту. Вказаний пункт містить підпис представника водопостачальника Зимогляд Т.П. та запис про те, що абонент відмовився від підпису.

Також зазначений пункт (8) Акта містить рішення комісії про нарахування згідно п. 3.3 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затв наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. № 190 та розрахунок безоблікового водокористування ДП "Хлібодар", складений комісією КП "Петрівське" (Пісна Ж.Ю., Бизова Л.І., Зимогляд Т.П., Ткачук С.М.) відповідно до п. 3.3 Правил на суму 12 942,54 грн (трубу Ф 15 мм - 1,238 кб.м./год х 24 год х 30 днів = 891,36 кв.м. х 14,52 грн) .

У вказаному акті не зазначено про присутність чи відсутність представника відповідача на засіданні комісії.

Акт про порушення Правил користування від 27.06.2013 року також мість посилання у п. 5, що приміщення абонента тимчасово, до заміни водолічильника підключено до водомережі без лічильника. Схема приєднання до мережі схованого водопроводу змонтованого абонентом для користування водою поза лічильником додається до акту.

Проте вказана схема на вимогу суду до матеріалів справи не була подана, ні позивачем, ні відповідачем. Із пояснень позивача вібачається, що така схема при складанні акту не виготовлялась, а про її існування в акті було зазначено помилково.

Позивачем до матеріалів справи додано Акт № ОУ-0000770 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 17.07.2013 (а.с 23), який містить запис контролера ВОС Зимогляд Т.П. зроблений 29.07.2013 про те, що Лось Н.А. директор ДП "Хлібодар" рахунок-фактуру № СФ-000766 від 17.07.2013 отримала, від підпису Акта № ОУ0000770 здачі-прийняття робіт (надання послуг) відмовилась.

Також, матеріали справи містять копію рахунку фактуру № СФ-000766 від 17.07.2013 (а.с 24) за воду за червень 2013 на суму 12942,54 грн, який дійсний до сплати до 24.07.2013.

15.08.2013 позивачем надано відповідачеві лист № 782 про погашення заборгованості в сумі 12 942,54 грн за безоблікове водокористування, яке встановлено актом від 27.06.2013 та на підставі рахунку фактуру № СФ-000766 від 17.07.2013. Даний лист відповідач отримав 16.08.2013 під розпис.

Виконання умов Договору позивачем, а саме відпуск питної води та приймання стічних вод за період з березня по липень включно 2013 підтверджуються актами про відпуск питної води та приймання стічних вод (а.с 43, 78).

На підставі вказаних актів позивачем виставлялися відповідачеві рахунки фактури за вказаний період, які оплачено відповідачем, що підтверджується як позивачем так відповідачем. Зокрема рахунок-фактуру № СФ-0000607 від 21.06.2013 на суму 72,60 грн оплачено відповідачем відповідно до платіжних документів за 18.07.2013 (а.с 82).

Враховуючи сплату відповідачем вартості використаної води за червень на суму 72,60 грн, позивач нарахував відповідачеві борг за безоблікове використання води в сумі 12860,94 грн.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, зокрема, з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням. В силу частини 2 статті 19 Закону, договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Пунктом 1.1 Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 (далі - Правила), визначено порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України і є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Пунктом 5.18 Правил передбачено, що Споживач відповідає за цілісність та збереження засобів обліку, пломб і деталей пломбування, встановлених представниками територіальних органів Держспоживстандарту та виробником в місцях з'єднань засобів обліку, запірної арматури, манометра та іншого обладнання вузла обліку незалежно від місця його розташування. Знімати засоби обліку, здійснювати будь-які заміни їх частин або зміни положення на водомірному вузлі, де їх встановлено, знімати пломби, накладені органами Держспоживстандарту або виробником, має право лише виробник або споживач за дозволом виробника. У разі самовільних дій споживач сплачує витрату води згідно з пунктами 3.3, 3.4 цих Правил.

Пунктами 3.3., 3.4. Правил передбачено, що у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу. Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

Водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними (пункт 3.2. Правил).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач обґрунтовує свої вимоги про стягнення 12 942,54 грн за безоблікове водокористування актом про порушення Правил користування системи комунального водопостачання та водовідведення побутовим абонентом від 27.06.2013.

Разом з тим, позивачем не подано до суду доказів вручення під розписку чи направлення поштою вказаного Акта. Крім того, відповідач заперечує отримання даного акта та вказує на необізнаність щодо його складання та існування, а також щодо рішення комісії КП "Петрівське" відносно нарахування 12 942,54 грн за безоблікове водокористування. Також, відповідач зазначає, що навіть після отримання 16.08.2013 листа № 782 від позивача про погашення заборгованості в сумі 12 942,54 грн ДП "Хлібодар" не було вручено ні Акта за 27.06.2013, ні акта № ОУ-0000770 від 17.07.2013 та рахунку-фактури СФ-0000766 від 17.07.2013.

Господарський суд враховує норми ст. ст. 33, 34 ГПК України відповідно до яких, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд дійшов висновку, що доводи позивача про допуск відповідачем безоблікового використання водопостачання шляхом зупинки приладу обліку водопостачання в порушення п. 3.2 Правил не підтверджені належними доказами у справі в розумінні ст.ст. 32,33,34 ГПК України, оскільки Акт про порушення Правил користування системи комунального водопостачання та водовідведення побутовим абонентом від 27.06.2013 містить підпис лише працівника позивача про відмову абонента від підпису в Акті.

Як вбачається з посадової інструкції контролера водопровідного господарства, затвердженого наказом начальника КП "Петрівське" № 34 від 07.02.2011 року, саме на контролера водопровідного господарства покладено обов'язки по складанню актів про виявлені порушення Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (а.с.119-120). Тому зазначення в акті перевірки одночасно і рішення комісії та складання його у друкований спосіб дійсно підтверджують доводи відповідача щодо відсутності перевірки.

Крім того, у судовому засіданні представник позивача пояснив, що вказаний акт у документообігу відповідача не зареєстрований.

З огляду на наведене господарський суд не приймає вказаний Акт в якості належного доказу у даній справі.

Враховуючи зазначене, господарський суд позбавлений можливості встановити факт проведення перевірки безоблікового водокористування відповідачем, саме в приміщенні хлібопекарні за адресою: смт. Петрове, вул. Жовтнева, в присутності представників як позивача так і відповідача.

Крім того, матеріали справи містять попередження про те, що у зв'язку з тривалою експлуатацією лічильника питної води позивач просить відповідача в 10-ти дений термін провести повірку засобів обліку води (а.с 77). Вказане попередження відповідач отримав під розписку 02.07.2013. Про несправність лічильника води у вказаному попередженні не йдеться.

В цей же день (02.07.2013) відповідач звернувся до позивача із заявою про дозвіл на розпломбування водомірного вузла для заміни лічильника (а.с. 88).

Відповідно до акта № ОУ-0000665 від 02.07.2013 позивачем було надано відповідачеві послуги технічного обслуговування лічильника питної води (а.с 78), який підписано представниками сторін. На підставі вказаного акта позивачем виставлено рахунок-фактуру № СФ-0000664 від 02.07.2013 на суму 178,20 грн за послуги технічного обслуговування лічильника питної води, який оплачено відповідачем 02.07.2013 відповідно до фіскального чека № 6887 (а.с 79).

16.07.2013 КП "Петрівське" було встановлено та опломбовано ДП "Хлібодар" водомірний вузол № 13735136, що підтверджується Актом б/н від 16.07.2013 (а.с 80).

Господарський суд також враховує Акт про відпуск питної води та приймання стічних вод за 16.07.2013 відповідно до якого позивачем передано відповідачеві 21 куб. м. питної води (798 кум.м. - 777 куб.м.) , а також акт про відпуск питної води та приймання стічних вод за 20.06.2013 відповідно до якого останні показники водоміру було зафіксовано наступні "777 куб.м. - 772 кум.м."

Відповідно до п. 5.22 Правил у разі знаття показів засобів обліку представником виробника зобов'язаний перевірити цілісність пломб на засобах обліку, гідрантах, запірній арматурі та інших водопровідних пристроях, що перебувають у віданні споживача, а також пересвідчитись у відсутності витоку води у мережі споживача.

Матеріали справи містять пояснювальну записку контролера Зимогляд Т.П. в якій представник відповідача вказує на те, що фактично не оглядала прилад вимірювання, а показники засобів обліку вказала зі слів представника відповідача. Вказана пояснювальна записка не приймається господарським судом як належний доказ вини відповідача, оскільки відповідно до п. 5.22 Правил у разі зняття показів засобів обліку представник виробника зобов'язаний перевірити цілісність пломб на засобах обліку, гідрантах, запірній арматурі та інших водопровідних пристроях, що перебувають у віданні споживача, а також пересвідчитись у відсутності витоку води у мережі споживача.

Відповідно до п. 5.24 Правил, якщо вести облік води за показами засобу обліку неможливо з причин, що не залежать від споживача та зафіксовані в установленому порядку (зняття засобу обліку виробником, пошкодження скла, корозія циферблата, припинення нормальної роботи засобу обляку через несправності, що виникли в його механізмі, тощо), кількість використаної води за термін відсутності засобу обліку (але не більше 2-х місяців) визначається за середньообліковою витратою за попередні два розрахункових місяці. У разі тривалості роботи засобу обліку менше 2-х місяців кількість води визначається за середньодобовою витратою за період роботи засобу обліку не менше 15 днів.

Після закінчення зазначеного терміну, якщо вести облік води неможливо з вини виробника, подальше визначення обсягів водоспоживання здійснюється за нормами споживання.

Відповідно до п. 5.25 Правил, для контролю витрат води у споживачів, які не мають засобів обліку, а також для перевірки показів встановлених засобів обліку виробник має право встановлювати на вводах контрольні засоби обліку. Ці роботи теж можуть бути виконані за обгрунтованою вимогою споживача.

Тривалість роботи контрольних засобів обліку має бути не менш ніж 15 днів.

Якщо контрольний засіб обліку виявить неточність роботи засобів обліку, що перевіряються, останні підлягають ремонту, а розрахунок за водокористування здійснюється відповідно до показів контрольного засобу обліку, при цьому виробник має право провести перерахунок своживачеві за водокористування за попередні два місяці (п.5.26. Правил).

Позивачем не подано до матеріалів справи доказів дотримання ним вимог, передбачених п. 5.22, 5.23, 5.24, 5.25, 5.26 Правил).

Крім того, матеріали справи містять рахунок фактуру №СФ-0000607 від 21.06.2013 на суму 72,60 грн (а.с 76), який виставлено позивачем та оплачено відповідачем 18.07.2013 (а.с. 82), який свідчить про оплату відповідачем спожитої води за червень та липень 2013 року.

Вказане свідчить, що вимоги позивача не підтверджені належними доказами в розумінні норм ст.ст. 33,34 ГПК України, а заперечення відповідача знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи.

З огляду на вищенаведене у господарського суду відсутні підстави для стягнення з відповідача 12869,94 грн за безоблікове водокористування з підстав, зазначених позивачем у позові. У зв'язку з чим, господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог повністю.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та норм Закону України "Про судовий збір" судові витрати на судовий збір в сумі 1720,50 грн покладаються на позивача та не стягується, оскільки оплачено останні при зверненні до господарського суду з даним позовом. Разом з тим, на позивача покладаються і судові витрати відповідача на послуги адвоката в сумі 3600,00 грн з наступних підстав.

Як вбачається з роз'яснень п. 6.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Частиною 5 ст. 49 ГПК України передбачено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Не погоджуючись з позовними вимогами позивача, відповідач скористалося послугами адвоката ОСОБА_2, який на виконання умов договору № 1/2014 від 18.01.2014, укладеного із ДП "Хлібодар", здійснив представництво та захист інтересів клієнта (відповідача). За надання послуг відповідач сплатив за рахунком від 18.01.2014, актом прийому-передачі виконаних робіт від 24.01.2014, видатковим касовим ордером № 11 від 24.01.2014 та квитанцією № 2 від 24.01.2014 адвокату ОСОБА_2 3600,00 грн.

Таку суму відповідач у своєму клопотанні від 24.01.2014 просить відшкодувати йому як судові витрати за ст. 44 Господарського процесуального кодексу України за послуги адвоката.

Господарський суд, враховує, що даним рішення у задоволенні позову відмовлено повністю та приймаючи до уваги докази, надані на підтвердження того, що послуги надані ОСОБА_2, як адвокатом, погоджується із відповідачем про те, що сума 3600,00 грн підлягає відшкодуванню йому як судові витрати.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33,34,44,49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути з комунального підприємства "Петрівське" 28300, смт. Птерово, вул.Літвінова,19, код ОКПО 35867215 на користь дочірнього підприємства "Хлібодар", 28300, смт. Петрово, вул.Жовтнева,78, код ОКПО 31972747 витрати на послуги адвоката в сумі 3 600,00 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 28.02.2014.

Суддя Т. В. Макаренко