Постанова

від 24.04.2014 по справі 912/1975/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2014 року Справа № 912/1975/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Тищик І.В. (доповідач)

суддів - Верхогляд Т.А., Білецька Л.М.

при секретарі - Сусла Я.Б.

за участю представників

позивача не з'явився

відповідача не з'явився.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу комунального підприємства «Петрівське», смт. Петрове Кіровоградської області на рішення господарського суду Кіровоградської області від 24.02.2014р. у справі № 912/1975/13

за позовом комунального підприємства «Петрівське», смт. Петрове Петрівського району Кіровоградської області

до Дочірнього підприємства «Хлібодар», смт. Петрове Петрівського району Кіровоградської області

про стягнення 12 942,54 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2013 року КП «Петрівське» звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з ДП «Хлібодар» заборгованості за договором № 13 від 16.04.2009р. по наданню послуг з водопостачання у сумі 12 869,94 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 24.02.2014р. у справі № 912/1975/13 (суддя Макаренко Т.В.) в задоволенні позову відмовлено.

Вмотивовуючи рішення, господарський суд дійшов висновку про недоведеність доводів позивача про вчинення відповідачем правопорушення належними та допустимими доказами., зокрема, перевірку відповідача з питань порушення Правил користування системами водопостачання та водовідведення проведено неналежним чином, акт перевірки складено без виїзду на об'єкт підприємства-відповідача, без участі представника відповідача, актом перевірки зафіксовано порушення положень нормативного акту, який на момент виникнення спірних правовідносин втратив чинність, а саме, Правил користування системами центрального комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, розрахунок витрат води також здійснено на підставі цього нормативного акту.

Не погоджуючись з рішенням суду, КП «Петрівське» звернулося з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду скасувати та винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. При цьому скаржник посилається на те, що нарахування плати за безоблікове водокористування за червень 2013р. здійснено у відповідності до положень п.п. 3.3, 3.4 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжилкомунгоспу від 27.06.2008р. № 190. Наразі господарський суд, на думку скаржника, при ухваленні оскаржуваного рішення припустився порушень норм матеріального та процесуального права.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У судовому засіданні 08.04.2014р. оголошено перерву до 24.04.2014р.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як убачається з матеріалів справи, 16.04.2009 між КП «Петрівське» (Постачальник) та ДП «Хлібодар» Петрівського районного споживчого товариства (Споживач) було укладено договір № 13 по наданню послуг водопостачання, відповідно до якого сторони зобов'язалися: Постачальник - надавати споживачу (відповідачу) послуги з водопостачання, а споживач - своєчасно здійснювати оплату за споживання і користування послугами на умовах цього договору.

Сторони визначили всі істотні умови договору та обумовили, що договір діє до 31.12.2009р. і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до завершення строку дії не послідує письмове звернення однієї із сторін про відказ від дійсного договору або його перегляду.

27.06.2013р. працівниками комунального підприємства було проведено перевірку дотримання споживачем Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення побутовим абонентом на об'єкті: приміщення хлібопекарні, що знаходиться за адресою: смт. Петрове, вул. Жовтнева.

Проведеною перевіркою встановлено, що споживач порушив п. 3.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, допустивши без дозволу водопостачальника безоблікове використання водопостачання шляхом зупинки приладу обліку водопостачання.

За результатами перевірки Постачальником електричної енергії було складено акт без номеру від 27.06.2013р. про порушення Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення побутовим абонентом.

Окрім результатів перевірки, в зазначеному акті викладено рішення комісії, яким дочірньому підприємству «Хлібодар» здійснено розрахунок витрат води у розмірі 12 942,54 грн. на підставі п. 3.3 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України № 190, тобто, за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу.

Матеріалами справи посвідчується, що проведення перевірки, запрошення споживача за результатом розглянутого акта порушення та ухвалення рішення комісії про донарахування останньому витрат води за червень 2013р. вчинено в один день - 27.06.2013р. та одними і тими ж особами. Належних доказів про повідомлення відповідача про проведення перевірки, про вручення акту перевірки, про результати розгляду акту матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, зокрема, з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням. В силу частини 2 статті 19 Закону, договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначаються Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (далі - Правила), затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 р. N 190 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 7 жовтня 2008р. за N 936/15627.

Ці Правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Відповідно до пп. 3.2. Правил безобліковим вважається таке водокористування, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.

Визначення поняття «самовільне водокористування» надане наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України «Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів» від 20.07.2009р. № 389, відповідно до якого самовільним водокористуванням є здійснення спеціального водокористування без наявності дозволу на нього.

Таким чином, безоблікове водокористування в розумінні пп. 3.2 Правил має наступні ознаки: 1)здійснення суб'єктом господарювання спеціального водокористування, 2)самовільне приєднання останнього до систем централізованого комунального водопостачання або користування систем централізованого комунального водопостачання, 3)відсутність дозволу на таке водокористування.

Відповідач не здійснює спеціального водокористування, не здійснював самовільного приєднання до систем централізованого комунального водопостачання; ДП «Хлібодар» споживає послуги з водопостачання на підставі відповідного договору і дозвіл на таке користування чинним законодавством не вимагається.

Відтак, дії відповідача зі споживання води з систем централізованого комунального водопостачання з зупиненим приладом обліку не регламентуються пп. 3.2 Правил. Наразі посилання позивача на порушення приписів пп. 3.2 Правил в акті перевірки є безпідставним.

За вказаних обставин розрахунок витрат води з застосуванням пп. 3.3 Правил, а саме, за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу, також є неправомірним.

Питання з застосування засобів вимірювальної техніки (а в даному випадку йдеться саме про зупинення приладу обліку водопостачання), регламентується пунктом 5 Правил, підпунктом 5.24 якого передбачено: якщо вести облік води за показами засобу обліку неможливо з причин, що не залежать від споживача та зафіксовані в установленому порядку (зняття засобу обліку виробником, пошкодження скла, корозія циферблата, припинення нормальної роботи засобу обліку через несправності, що виникли в його механізмі, тощо), кількість використаної води за термін відсутності засобу обліку (але не більше 2-х місяців) визначається за середньодобовою витратою за попередні два розрахункові місяці. У разі тривалості роботи засобу обліку менше 2-х місяців кількість води визначається за середньодобовою витратою за період роботи засобу обліку не менше 15 днів.

Всупереч приписам Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України вказана норма позивачем застосована не була.

Окрім того, спірний акт містить низку похибок, які позбавляють його доказової сили, як-то: акт перевірки підписаний однією особою; відповідач в акті поіменований як «побутовий абонент», хоч фактично таким не являється; акт містить посилання на нормативний акт, а саме, Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України», який на момент виникнення спірних правовідносин втратив чинність; акт складений без виїзду перевіряючих на об'єкт відповідача (хлібопекарня), що посвідчується участю в перевірці головного бухгалтера ОСОБА_1, до посадових обов'язків якої не входить проведення виїзних перевірок (а.с. 22, 42) та таке інше.

Скаржник стверджує, що акт є належним чином складеним документом, оскільки чинним законодавством не передбачений чіткий порядок складання, форму, процедуру розгляду й, відповідно, погодження такого роду актів.

Колегія суддів не приймає до уваги дане твердження, оскільки чинне законодавство розподіляє акти, на такі, що не мають нормативного характеру (як-то, акт перевірки на предмет виявлення порушень), та акти, що мають нормативний характер (рішення комісії про розгляд акту про порушення норм чинного законодавства). Відповідно, кожна з форм таких актів має різні правові наслідки: так, в першому випадку акт не може бути оскаржений в судовому порядку, в другому - підлягає оскарженню. Об'єднавши в одному документі акт перевірки та рішення комісії по розгляду цього акту, позивач позбавив даний документ правового статусу та обмежив права відповідача щодо оскарження останнього в судовому порядку, що також суперечить положенням цивільного законодавства.

За вказаних обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що позивачем не доведений факт порушення відповідачем пп. 3.2 Правил, безпідставно застосовані приписи пп. 3.3 Правил, дії позивачем вчинені в односторонньому порядку без участі та без повідомлення належним чином споживача.

Дані, викладені в п. 3 акту щодо проведення попередньої перевірки 22.05.2013р. спростовуються матеріалами справи, оскільки матеріали справи містять двосторонні акти про відпуск питної води за березень, квітень, травень, червень, липень 2013 року, в яких зазначені показники приладу обліку води та відсутня інформація, що прилад обліку не працює.

Твердження п. 5 акту щодо підключення абонента до водомережі без лічильника, рівно як посилання на наявність схованого водопроводу, змонтованого абонентом, схема якого додана до акту, не відповідають дійсності і не доведені документально.

Матеріалами справи посвідчується, що оплата послуг з водопостачання здійснювалася відповідачем за даними двохсторонніх актів здачі-приймання робіт на підставі виставлених постачальником рахунків-фактур у відповідності до укладеного сторонами договору, а заміна лічильника проведена відповідачем не через зупинення засобу обліку (всупереч даним акту), а внаслідок значного терміну експлуатації останнього.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем належними та допустимими доказами факт вчинення відповідачем правопорушення не доведений, акт перевірки (він же рішення комісії про нарахування витрат води) від 27.06.2013р. таким доказом вважатися не може, оскільки містить недостовірну інформацію та не відповідає приписам чинного законодавства.

Витрати на правову допомогу правомірно відшкодовані відповідачу місцевим судом на підставі ч. 5 ст. 49 ГПК України та у відповідності з п. 6.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України». Факт надання відповідачу обумовлених договором послуг з правової допомоги у повному обсязі підтверджується матеріалами справи.

За вказаних обставин підстав для скасування оскаржуваного рішення та задоволення позовних вимог не убачається.

З огляду на відповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування останнього являються безпідставними і не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу комунального підприємства „Петрівське" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 24.02.2014 року у справі № 912/1975/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий І.В. Тищик

Судді: Т.А.Верхогляд

Л.М.Білецька