Постанова

від 02.02.2009 по справі 2-а-2870/08

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

02 лютого 2009 р.                                                                                         

Справа № 2-а-2870/08                                                                           

                                                                        м.

Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого

- судді  Лічевецького І.О.,

при

секретарі - Солоха О.В.

за

участю: представника позивача - ОСОБА_1. за довіреністю; відповідача -  не з'явився, розглянувши у відкритому

судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за управління Пенсійного

фонду України в Черкаському районі Черкаської області до закритого акціонерного

товариства «Черкаський агротепличний комбінат» 

про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, штрафних

санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

    Управління Пенсійного фонду України в

Черкаському районі Черкаської області звернулось до суду з адміністративним

позовом до ЗАТ «Черкаський агротепличний комбінат» про стягнення заборгованості

зі сплати страхових внесків, штрафних санкцій та пені.

    Позивач стверджував, що в жовтні 2008 р.

відповідач мав сплатити страхові внески на загальнообов'язкове державне

пенсійне страхування в сумі 134080,24 грн. Далі позивач стверджував, що у

зв'язку з несвоєчасною сплатою страхових внесків до відповідача були

застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 1762 грн. та пені в

сумі 593,74 коп.  

Оскільки сума страхових внесків та фінансових санкцій в

загальному розмірі 134 080,24 грн. у строки, встановлені п. 6 ст. 20, ст. 106

Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування" та Інструкцією про порядок обчислення і сплати

страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою

постановою Правління Пенсійного фонду України N 21-1 від 19.12.2003,

відповідачем не сплачена, позивач просив стягнути її у судовому порядку.

    Позивач, в судовому засіданні, позовні

вимоги підтримав.

Відповідач  в

судове засідання не з'явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за

його відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши

подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність

кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх

сукупності, суд приходить до наступного.

Частиною першою статті 67 Конституції України (№

254к/96-ВР) закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і

розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті третьої Закону України "Про

збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97 р. №

400/97-ВР (надалі за текстом - «Закон № 400/97-ВР»), збір на обов'язкове державне

пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в

порядку визначеному законодавством України.

Частиною першою статті першої Закону № 400/97-ВР  визначено, що платниками збору на обов'язкове

державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно

від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та

організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи

- суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих

працівників.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і

механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного

страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних

послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків

роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також

регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за

рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій

або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим

особам, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі за текстом - «Закон №

1058-IV»).

Статтею першою Закону № 1058-IV  визначено, що страхувальниками є роботодавці

та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 14 Закону № 1058-IV  встановлено, що страхувальниками, відповідно

до цього Закону, є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені

відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду

діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії

(у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи

зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок,

політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із

застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та

інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької

діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок,

єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний

торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового

договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за

договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до статті 15   Закону № 1058-IV  платниками страхових внесків до солідарної

системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.

Закрите акціонерне товариство «Черкаський агротепличний

комбінат» є суб'єктом підприємницької діяльності та з 26,03,2001 р. обліковується

в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України

(ідентифікаційний кодНОМЕР_1).

З огляду на викладені вище норми Закону № 1058-IV

відповідач є страхувальником, в розумінні цього Закону, та платником страхових

внесків.

Відповідно до частини шостої статті 17 Закону № 1058-IV

страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені

строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною другою статті 20

зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих

осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших

документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які

підтверджують нарахування заробітної плати, на які відповідно до цього Закону

нараховуються страхові внески.

Пунктом шостим статті 20 Закону № 1058-IV передбачено,

що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за

відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із

дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу),

на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають

найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Згідно

частини 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті

незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно із ч. 4 ст. 18 Закону страхові внески не

включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають

систему оподаткування.

Відповідно до статті четвертої Закону № 400/97-ВР

страхувальники повинні сплачувати внески на загальнообов'язкове державне

пенсійне страхування в розмірі 33,2 % від фонду оплати праці підприємства та

відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 -

5 % сукупного оподатковуваного доходу фізичних осіб, які працюють на

підприємстві за трудовим договором.

Судом встановлено, що 20 листопада 2008 р. відповідачем

подано до управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської

області розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне

пенсійне страхування за жовтень 2008 р. із самостійно визначеними розмірами

страхових внесків, що підлягають сплаті. Згідно вказаного розрахунку відповідач

зобов'язаний був сплатити до Пенсійного фонду України внески на пенсійне

страхування в розмірі 33,2 % від фонду оплати праці в розмірі 119 705,19 грн.

та відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі

1 - 5 % сукупного оподатковуваного доходу в сумі 12018,59 грн.

За цей період відповідач страхові внески на

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не сплатив. Таким чином, у

відповідача утворилася недоїмка у розмірі 131 723,78 грн.

У зв'язку із порушенням відповідачем платіжної

дисципліни позивачем, на підставі частини 3 статті 106 Закону № 1058-IV,

направлялась вимога про сплату боргу N Ю 146 від 01.12.2008 р.

Зазначена вимога отримана відповідачем 05.12.2008 р.,

проте на час розгляду справи в суді не оплачена, у передбаченому законодавством

порядку оскаржена не була.

Абзацом 8 частини 3 статті 106 Закону № 1058-IV

визначено, що у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального

органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів

після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з

застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив

вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в

судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не

сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання

узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в

установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до

відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках

орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського

суду з позовом про стягнення недоїмки.  

Частиною дев'ятою статті 106 Закону № 1058-IV

передбачено право виконавчих органів Пенсійного фонду застосовувати до страхувальників

фінансові санкції. Зокрема, відповідно до пункту другого цієї статті за

несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування)

страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками

або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від

строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених

зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів

включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90

календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх

сплати понад 90 календарних днів.  

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових

внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка

зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

З наданого суду розрахунку суми страхових внесків на

загальнообов'язкове пенсійне страхування, що підлягають сплаті за травень 2008

р. вбачається, що відповідач мав сплатити не пізніше 20 червня 2008 р. страхові

внески в загальній сумі 140 088,54 грн.

Згідно даних картки особового рахунку страхувальника,

зазначена сума частково сплачена відповідачем протягом серпня 2008 р. та

вересня 2008 р. в сумі 7760 грн.

За таких обставин, рішенням № 274 від 29 вересня 2008 р.

до відповідача були застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі

1762 грн. та пені в сумі 593,74 коп.

Зазначене рішення отримано відповідачем 01.10.2008 р.

Частиною 13 Закону № 1058-IV визначено, що суми пені та

штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають

сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку

пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При

цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і

доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу

Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим

повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким

прийнято це рішення.

Відповідач рішення про застосування фінансових санкцій

не оскаржив, визначені в ньому суми штрафу та пені не сплатив.

 За цих обставин,

суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають

задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України

судові витрати, здійснені позивачем - суб'єктом владних повноважень, з

відповідача не стягуються.

    Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС

України,

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з закритого акціонерного товариства «Черкаський

агротепличний комбінат» (Черкаська область, Черкаський район, с. Геронимівка,

вул. Геронимівська, 1, ідентифікаційний кодНОМЕР_1) на користь управління

Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області (м. Черкаси,

вул. Вернигори, 17, ідентифікаційний код 21366780, п/р № 256013011730 в

Черкаському обласному управлінні ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО

354507) заборгованість зі сплати страхових внесків   на загальнообов'язкове державне

пенсійне  страхування за жовтень 2008 р.

в розмірі 131 723,78 грн., штрафні санкції в розмірі 1762,72 грн. та пеню в

сумі 593,74 грн., а всього 134 080 (сто тридцять чотири тисячі вісімдесят) грн.

24 коп.  

Постанова набирає законної сили після закінчення строку

подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського

апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний

суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна

скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про

апеляційне оскарження.

Постанова складена в повному обсязі 06 лютого 2009 р.

Суддя                                                                                         І.О.Лічевецький