Ухвала

від 24.02.2014 по справі 5006/17/40/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

24.02.2014 Справа № 5006/17/40/2012

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів:

головуючого Фурсової С.М.,

суддів Говоруна О.В., Гриник М.М.,

при секретарі судового засідання Степанян К.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду скаргу відкритого акціонерного товариства «Донецький завод хімічних реактивів» (83008, місто Донецьк, вулиця Умова, будинок № 1; код ЄДРПОУ - 05761258) на бездіяльність Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції (84634, Донецька область, місто Горлівка, вулиця Інтернаціональна, будинок № 4-А) з виконання рішення господарського суду Донецької області від 12 листопада 2012 року у справі № 5006/17/40/2012

за позовом відкритого акціонерного товариства «Донецький завод хімічних реактивів» до публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84601, Донецька область, місто Горлівка, проспект Леніна, будинок № 11; код ЄДРПОУ - 00131268)

про стягнення 242 465,60 гривень, -

за участю представників:

від скаржника (боржника): Сьомка О.А. (довіреність б/н від 28.01.2014)

Карауш Ю.В. (ліквідатор)

від стягувача: Кацель Ю.М. (довіреність № 9-14 «Д» від 01.01.2014)

від органу ДВС: Зинов'єв О.В. (довіреність б/н від 24.02.2014)

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Донецької області від 12 листопада 2012 року у справі № 5006/17/40/2012, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17 грудня 2012 року та постановою Вищого господарського суду України від 26 лютого 2013 року, позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Донецький завод хімічних реактивів» до публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про стягнення заборгованості у розмірі 242 465,60 гривень задоволено частково.

20 грудня 2013 року на адресу господарського суду Донецької області надійшла скарга за № 02-04-13/450 від 16 грудня 2013 року, в якій відкрите акціонерне товариство «Донецький завод хімічних реактивів» просить:

- визнати незаконною бездіяльність Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції щодо не проведення виконавчих дій з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 05 квітня 2013 року у справі № 5006/17/40/2012;

- зобов'язати Центрально-Міський відділ державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції здійснити передбачені Законом України «Про виконавче провадження» виконавчі дії з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 05 квітня 2013 року у справі № 5006/17/40/2012 (том 3, а.с. 5-7).

Скаргу мотивовано порушенням положень Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23 грудня 2013 року розгляд скарги призначено на 20 січня 2014 року (том 3, а.с. 1-3).

Розгляд скарги відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалами господарського суду Донецької області від 20 січня 2014 року, від 30 січня 2014 року та від 06 лютого 2014 року розгляд скарги відкладався у зв'язку з неявкою представника державної виконавчої служби, неподанням Центрально-Міським відділом державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції матеріалів виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області № 5006/17/40/2012, виданого 05 квітня 2013 року та матеріалів зведеного виконавчого провадження, до якого, зокрема, приєднано виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області № 5006/17/40/2012, виданого 05 квітня 2013 року (том 3, а.с. 29, 34, 36).

Виявивши при розгляді скарги недоліки в діяльності Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції, господарським судом винесено окрему ухвалу (том 3, а.с. 37-42).

Так, в силу приписів статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

До скарги відкритим акціонерним товариством «Донецький завод хімічних реактивів» надано заяву за № 02-04-13/449 від 16 грудня 2013 року про відновлення строку подання скарги на бездіяльність Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції (том 3, а.с. 8-9).

В обґрунтування заяви зазначено наступне, що:

- скаржник визнаний банкрутом та знаходиться в стадії ліквідації;

- у зв'язку з ліквідацією працівники підприємства звільнені;

- ліквідатор фізично не встиг би подати скаргу у встановлений законом строк;

- направивши скаргу до вищого за рівнем органу Державної виконавчої служби на бездіяльність Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції, ліквідатор розраховував на належне реагування.

За заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду (частина перша та друга статті 53 Господарського процесуального кодексу України).

Встановлений у частині першій статті 121 Господарського процесуального кодексу України десятиденний строк для подання такої скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 Господарського процесуального кодексу України може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання.

Розглянувши клопотання відкритого акціонерного товариства «Донецький завод хімічних реактивів», господарський суд вважає, що причини пропуску строку, викладені скаржником є поважними, а тому приходить до висновку про відновлення пропущеного строку для подання даної скарги.

Представники скаржника в судовому засіданні вимоги скарги підтримали, просили суд скаргу задовольнити.

Представники боржника та державної виконавчої служби заперечували проти задоволення скарги.

На підтвердження своїх заперечень державною виконавчою службою надано суду копії документів з матеріалів виконавчого провадження (том 3, а.с. 51-58).

Дослідивши матеріали справи, скаргу та додані до неї документи, заслухавши пояснення уповноважених представників учасників судового процесу, оцінивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга та докази за своїм внутрішнім переконанням, з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, господарський суд дійшов висновку про те, що скарга відкритого акціонерного товариства «Донецький завод хімічних реактивів» підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статей 124 та 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судом іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.

Положення статті 115 Господарського процесуального кодексу України та частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачають, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Рішенням господарського суду Донецької області від 12 листопада 2012 року у справі № 5006/17/40/2012, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17 грудня 2012 року та постановою Вищого господарського суду України від 26 лютого 2013 року, позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Донецький завод хімічних реактивів» до публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про стягнення заборгованості у розмірі 242 465,60 гривень задоволено частково (том 2, а.с. 66-73, 96-98, 112-117).

Стягнуто з публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на користь відкритого акціонерного товариства «Донецький завод хімічних реактивів» заборгованість у розмірі 208 065,60 гривень, судовий збір у розмірі 4 161,19 гривень; в решті вимог відмовлено.

Виконання рішення суду здійснюється на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (стаття 116 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності з вимогами статті 116 Господарського процесуального кодексу України 05 квітня 2013 року був виданий накази про примусове виконання рішення господарського суду Донецької області від 12 листопада 2012 року (том 2, а.с. 120).

В силу статті 1 Закону України «Про державну виконавчу службу», виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження» (стаття 17 Закону України «Про виконавче провадження»).

30 квітня 2013 року відкрите акціонерне товариство «Донецький завод хімічних реактивів» звернулося до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції з заявою про прийняття до виконання наказу господарського суду Донецької області від 05 квітня 2013 року у справі № 5006/17/40/2012 (том 3, а.с. 13).

Матеріали справи свідчать, що на підставі заяви стягувача - відкритого акціонерного товариства «Донецький завод хімічних реактивів», 30 квітня 2013 року державним виконавцем Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції винесено постанову ВП № 37823200 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 05 квітня 2013 року у справі № 5006/17/40/2012, про стягнення з публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на користь відкритого акціонерного товариства «Донецький завод хімічних реактивів» заборгованості у розмірі 208 065,60 гривень, судового збору у розмірі 4 161,19 гривень (том 3, а.с. 52).

Предметом розгляду скарги відкритого акціонерного товариства «Донецький завод хімічних реактивів» є допущення бездіяльності Центрально-Міським відділом державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 05 квітня 2013 року у справі № 5006/17/40/2012.

Частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускаючи у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Системний аналіз наведених норм свідчить, що за своїм соціальним призначенням система органів державної виконавчої служби покликана забезпечити реальну дію правових норм із застосуванням заходів примусового виконання, санкціонованих державою. Основною функцією державної виконавчої служби є задоволення вимог виконавчого документа, забезпечення дотримання при цьому прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб, сприяння у реалізації своїх процесуальних прав.

Положеннями статей 19, 22, 25 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим Законом і пред'явлений до виконання до відділу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Окремі питання організації виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню, визначає Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802 (далі по тексту - Інструкція).

Під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами (пункту 1.5 Інструкції).

Згідно з частиною другою статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Частиною першою статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» унормовано, що у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Представники боржника та органу державної виконавчої служби стверджують, що строк для виконання наказу господарського суду Донецької області від 05 квітня 2013 року у справі № 5006/17/40/2012 не сплив, оскільки виконавче провадження з примусового виконання вказаного наказу приєднано до зведеного виконавчого провадження, провадження по якому зупинялося.

Дійсно, в силу частини другої статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» строк виконання рішення суду обчислюється спочатку після приєднання виконавчого документу до зведеного виконавчого провадження, а також зупиняється на період зупинення виконавчого провадження.

Матеріали справи містять постанову державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції б/н від 09 січня 2014 року про поновлення зведеного виконавчого провадження про стягнення з публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на користь стягувачів грошових коштів (том 3, а.с. 51).

У свою чергу, матеріали справи не містять доказів приєднання виконавчого провадження № 37823200 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 05 квітня 2013 року у справі № 5006/17/40/2012 до зведеного виконавчого провадження, не надано доказів зупинення зведеного виконавчого провадження.

З повного витягу з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень № 72647 від 12 лютого 2014 року вбачається про здійснення державною виконавчою службою Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції в рамах виконавчого провадження № 37823200 лише одної виконавчої дії - відкриття виконавчого провадження (том 3, а.с. 46).

Враховуючи відсутність документально підтверджених доказів щодо приєднання виконавчого провадження № 37823200 до зведеного виконавчого провадження, відсутність доказів зупинення зведеного виконавчого провадження, господарський суд дійшов висновку, що шестимісячний строк з виконання наказу господарського суду Донецької області від 05 квітня 2013 року у справі № 5006/17/40/2012, сплив 30 жовтня 2013 року. Скаржник з даною скаргою звернувся до господарського суду Донецької області 20 грудня 2013 року.

Пунктом 7 постанови Пленуму Верхового Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарги на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» передбачено, що у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

Відповідно до пункту 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що державною виконавчою службою та боржником зроблено не було.

За змістом статті 33 Господарського процесуального України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на те, що державною виконавчою службою не спростовано посилань скаржника на її бездіяльність, господарський суд задовольняє скаргу відкритого акціонерного товариства «Донецький завод хімічних реактивів» в частині визнання незаконної бездіяльності Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції щодо не проведення виконавчих дій з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 05 квітня 2013 року у справі № 5006/17/40/2012.

Щодо решти вимог скаржника, в яких останній просить зобов'язати Центрально-Міський відділ державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції здійснити передбачені Законом України «Про виконавче провадження» виконавчі дії з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 05 квітня 2013 року у справі № 5006/17/40/2012, господарський суд зазначає.

Відповідно до частини другої статті 17 Закону України «Про виконавче провадження», накази господарських судів підлягають виконанню державною виконавчою службою.

Крім того, господарський суд вважає за необхідне вказати на те, що у разі визнання неправомірними рішень, дій або бездіяльність державного виконавця, господарський суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому, господарський суд не вправі зобов'язувати згаданих осіб до вчинення тих дій, які за Законом можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідальною особою державної виконавчої служби.

Вказана позиція узгоджується з приписами пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження».

Керуючись статтями 86, 121-2 Господарського процесуального України, господарський суд -

У Х В А Л И В :

Скаргу відкритого акціонерного товариства «Донецький завод хімічних реактивів» на бездіяльність Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції з виконання рішення господарського суду Донецької області від 12 листопада 2012 року у справі № 5006/17/40/2012 задовольнити частково.

Визнати незаконною бездіяльність Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції щодо не проведення виконавчих дій з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 05 квітня 2013 року у справі № 5006/17/40/2012.

В іншій частині скаргу відхилити.

Ухвала набирає законної сили 24 лютого 2014 року та може бути оскаржена через господарський суд Донецької області до Донецького апеляційного господарського суду протягом п'яти днів з дня її винесення.

Головуючий суддя С.М. Фурсова

Суддя О.В. Говорун

Суддя М.М. Гриник