Ухвала

від 28.02.2014 по справі 172/1585/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження 22-ц/744/1857/2014 Головуючий у 1-й інстанції - Ушакова Н.Є.

Справа № 172/1585/13-ц Доповідач - Петренко І.О.

Категорія - 45

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2014 року

Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Петренко І.О.

суддів - Романюк М.М., Макарова М.О.

при секретарі - Кравцовій Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря Нив" на рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2013 року по справі ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря Нив" про визнання договору оренди землі недійсним,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивачка звернулася до суду з позовом та просила ухвалити рішення, яким визнати недійсним договір оренди землі укладений між нею та ТОВ "Зоря Нив", Васильківського району, Дніпропетровської області 02 січня 2007 року, який зареєстровано у Дніпропетровській регіональній філії ДП "ЦДЗК" від 16 жовтня 2008 року за №040811802332; зобов'язати відповідача повернути їй земельну ділянку, як орендодавцю земельну ділянку площею 5,201 га (об'єкт оренди), власником якої вона є згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ДП від 28 лютого 2001 року, зареєстрований за НОМЕР_1 та судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивачка посилалася на те, що вона є власницею земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,201 га.

24 лютого 2006 року між позивачем та селянським (фермерським) господарством "Старт" було укладено договір оренди землі строком на 7 років, який було зареєстровано у Дніпропетровській регіональній філії ДП "ЦДЗК" від 22 травня 2006 року за №040611800357. Відповідно до п.11.2. даного договору оренди землі та ст. 31 Закону України "Про оренду землі" дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Виходячи з вищенаведеного дія договору припинилась 22 травня 2013 року. С(Ф)Г "Старт" на протязі всього строку дії договору виконувало свої обов'язки, тобто використовувало земельну ділянку за цільовим призначенням та сплачувало орендну плату за користування земельною ділянкою. Після закінчення строку дії договору оренди землі позивачка звернулася до С(Ф)Г "Старт" для підписання акту прийому-передачі земельної ділянки від С(Ф)Г "Старт" до позивача, але їй було повідомлено про те, що її земельна ділянка вже декілька років знаходиться в оренді у ТОВ "Зоря Нив", Васильківського району, Дніпропетровської області, згідно договору оренди землі, який вона з ТОВ "Зоря Нив" Васильківського району, Дніпропетровської області не укладала.

Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені.

В апеляційній скарзі ТОВ "Зоря Нив" просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

Розглянувши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно зі ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Позивач твердив, що не підписувала спірний договір, у зв'язку з чим вважає договір недійсним.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин справи, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин справи, які мають значення для справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, допитів свідків, письмових доказів, висновків експерта ( стаття 57 ЦПК).

До справи був залучений висновок експерта №35/04-363 від 15.10.2013 року згідно якого, підпис в договорі оренди землі між ТОВ "Зоря Нив", Васильківського району, Дніпропетровської області та ОСОБА_1 від 02.01.2007 року , який зареєстрований у Дніпропетровській регіональній філії ДП "ЦДЗК" 16.10.2008 року в графі "Орендодавець", підпис в акті прийому -передачі земельної ділянки від 02.01.2007 року в графі "земельну ділянку здав" та підписи в наданих на дослідження зразках, виконаних ОСОБА_1, виконані не однією особою(а.с.18-21)..

У судовому засіданні зазначений висновок був безпосередньо досліджений, а відповідач не спростував його іншими письмовими доказами, у відповідності до ч. 1 ст. 143 ЦПК України не заявив ні перед судом першої, ні перед судом апеляційної інстанції клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи.

Отже, вищезазначений висновок не суперечить ст. ст. 57-59, 64 ЦПК України та відповідно до наведених норм процесуального права, є належним, допустимим письмовим доказом у справі, на підставі якого, в сукупності з іншими доказами, доведеною ту обставину, що позивач не підписувала договір оренди землі.

Таким чином колегія суддів вважає, що судом першої інстанції враховано, що за ч. 1, ч. 3 ст. 215, ч.1, ч.3 ст. 203 ЦК України, за якими зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, і недодержання в момент вчинення правочину вказаних вимог є підставою недійсності правочину.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що судом повно і всебічно з'ясовані обставини справи, висновки відповідають цим обставинам і набутим доказам, характер правовідносин між сторонами визначений правильно, норми матеріального і процесуального права при розгляді спору не порушені, застосовані правильно, ухвалено законне і обґрунтоване рішення.

Доводи апеляційної скарги про те , що позивачка могла довідатись про зміну орендаря при отриманні орендної плати самі по собі не можуть змінити суті правовідносин , які являються предметом розгляду суду. Тим паче , що керівником обох фермерських господарств являвся одна і та сама людина , а місце розташування адміністрацій обох господарств є практично одне і те саме приміщення.

Доводи про безпідставне прийняття як доказу висновку спеціаліста-криміналіста визнати обґрунтованими також не можна , оскільки даний доказ являється допустимим і належним письмовим доказом , а про призначення судової почеркознавської експертизи , у разі сумнівів , представник відповідача клопотання не заявляв.

Також не можна визнати обґрунтованими посилання в апеляційній скарзі на те , що перед реєстрацією оспорюваного договору оренди , він перевірявся територіальними органами Деркомзему та Центру Державного земельного кадастру , оскільки діючим на той час законодавством , а саме постановою КМУ « Про затвердження порядку державної реєстрації договорів оренди землі» від 25.12.1998 року такі дії не були передбачені.

Щодо застосування строків позовної давності , суд першої інстанції обґрунтовано посилався на їх не пропущення позивачкою , а окрім того , такі строки можуть бути застосовані лише у разі наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Інші доводи апеляційної скарги являються неспроможними та не спростовують висновків суду.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря Нив" - відхилити.

Рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді: