Ухвала

від 28.02.2014 по справі 370/1495/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 370/1495/13-ц Головуючий у І інстанції Оберемко В.О. Провадження № 22-ц/780/1374/14 Доповідач у 2 інстанції Антоненко Категорія 56 28.02.2014

УХВАЛА

Іменем України

25 лютого 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді - Антоненко В.І.,

суддів: Касьяненко Л.І., Гуля В.В.,

за участю секретаря: Микитенко Д.А.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 4 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ТОВ «Траверз-Буд», ОСОБА_3, ТОВ «Олімпік-Сервіс», третя особа: ТОВ «ДК «Європа», про визнання договорів недійсними та стягнення збитків,

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

У липні 2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ТОВ "Траверз-Буд", ОСОБА_3, ТОВ «Олімпік - Сервіс», третя особа без самостійних вимог на предмет спору ТОВ "ДК "Європа", про визнання договорів недійсними, стягнення збитків, посилаючись на те, що між ними та ОСОБА_3 28 травня 2008 року були укладені попередні договори №№341/18, 341/18-2 про укладення договорів купівлі-продажу земельних ділянок з додатковими угодами №1 від 26 грудня 2008 року до попередніх договорів, а 18 лютого 2009 року були укладені безпосередньо договори купівлі-продажу земельних ділянок №341/18, 341/18-2, відповідно до яких позивачі прийняли у рівних частках у власність земельні ділянки за №341 в розмірі 0,1469 га та 0,0036 га, розташовані у с. Березівка Колонщинської сільської ради Макарівського району Київської області, сплативши ОСОБА_3 вартість земельних ділянок у сумі 787443 грн. Крім того між ОСОБА_1 та ТОВ "Траверз-Буд" 28 травня 2008 року був укладений договір доручення на будівництво котеджу на земельних ділянках, які ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_3 Вказані договори були укладені з метою придбання котеджу у котеджному містечку "Олімпік парк", про яке позивач дізналася з реклами, розміщеної на бігбордах та з рекламного буклету, в яких було зображено котеджне містечко "Олімпік парк", що містить розвинену інженерну, побутову інфраструктуру, службу експлуатації, рекреацію, охоронну службу. Крім того 28 травня 2008 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Олімпік - Сервіс» було укладено договір на участь у витратах на утримання будинку.

Свої зобов'язання за вказаними вище договорами позивачі виконали в повному обсязі, сплативши визначену договорами суму. Натомість станом на час звернення до суду бажаного результату, а саме котеджу у складі котеджного містечка "Олімпік парк", вони не отримали. Позивачі вважали, що вказані вище договори були укладені внаслідок обману та мають бути визнані недійсними відповідно до ч. 1 ст. 230 ЦК України, оскільки відповідачі навмисно ввели їх в оману щодо обставин, які мають істотне значення. Так відповідачі ввели позивачів в оману щодо природи укладених договорів, прав і обов'язків сторін, що з нього випливають, оскільки мав укладатися договір інвестування житла відповідно до Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю", а не окремі договори купівлі-продажу та будівництва житла. Позивачі була введені в оману щодо ціни земельних ділянок, які ними були придбані, оскільки така ціна була значно завищеною від ринкових цін на час укладення спірних договорів. Укладаючи спірні договори, позивачі була введені в оману щодо наявності інженерних мереж на території котеджного містечка "Олімпік парк", які, як виявилося, відсутні; також були введені в оману щодо строків виконання робіт по будівництву котеджу та щодо якості і властивості речі (котеджу), які істотно знижують його вартість, тобто інженерної та соціальної інфраструктури котеджного містечка "Олімпік парк".

Посилаючись на вказані обставини, позивачі просили визнати недійсними попередні (з додатковими угодами) та основні договори купівлі-продажу земельних ділянок, укладені позивачами з ОСОБА_3, визнати недійсним договір доручення з додатковою угодою на будівництво об'єкту нерухомості - котеджу, укладений ОСОБА_1 з ТОВ «Траверз - Буд», визнати недійсним договір на участь у витратах на утримання будинку, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Олімпік - Сервіс», та стягнути з ТОВ «Траверз - Буд» та ОСОБА_3 кошти з врахуванням ч.2 ст.230 ЦК України у подвійному розмірі у сумі 3 649 469, 13 грн. а також стягнути з відповідачів ТОВ "Траверз-Буд", ОСОБА_3 та ТОВ «Олімпік - Сервіс» судові витрати.

Рішенням Макарівського районного суду від 4 листопада 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачі просять скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

По справі встановлено, що 28 травня 2008 року між позивачами та відповідачем ОСОБА_3 були укладені попередні договори №№341/18, 341/18-2 про укладення договорів купівлі-продажу земельних ділянок з додатковими угодами №1 від 26 грудня 2008 року до попередніх договорів, а 18 лютого 2009 року були укладені безпосередньо договори купівлі-продажу земельних ділянок №341/18, 341/18-2, відповідно до яких позивачі прийняли у рівних частках у власність земельні ділянки за №341 в розмірі 0,1469 га та 0,0036 га, розташовані у с. Березівка Колонщинської сільської ради Макарівського району Київської області, сплативши ОСОБА_3 вартість земельних ділянок у сумі 787443 грн. Крім того між ОСОБА_1 та ТОВ "Траверз-Буд" 28 травня 2008 року був укладений договір доручення на будівництво котеджу на земельних ділянках, які ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_3 Вказані договори були укладені з метою придбання котеджу у котеджному містечку "Олімпік парк", про яке позивач дізналася з реклами, розміщеної на бігбордах та з рекламного буклету, в яких було зображено котеджне містечко "Олімпік парк", що містить розвинену інженерну, побутову інфраструктуру, службу експлуатації, рекреацію, охоронну службу. Крім того 28 травня 2008 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Олімпік - Сервіс» було укладено договір на участь у витратах на утримання будинку.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд обґрунтовано виходив з положень ст..ст. 215, 203, 230 ЦК України ст.. 60 ЦПК України та прийшов до правильного висновку про недоведеність позовних вимог.

Вирішуючи позовні вимоги щодо визнання недійсними попередніх та основних договорів купівлі-продажу земельних ділянок, укладених між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд прийшов до правильного висновку про те, що позивачі, вимагаючи визнати недійсними вказані договори, на виконання вимог ст. 60 ЦПК України не довели належними та допустимими доказами факт умисної поведінки ОСОБА_3 щодо введення їх в оману про обставини, які мають істотне значення, а саме щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

При цьому суд врахував, що предметом цих договорів були земельні ділянки як самостійний об'єкт цивільного обороту. За цими договорами відповідач ОСОБА_3 продав, а позивачі купили зазначені у договорах земельні ділянки. Зобов»язання кожної із сторін за цими договорами були виконані, оскільки позивачі сплатили ОСОБА_3 вартість земельних ділянок, а ОСОБА_3 передав їм земельні ділянки. На підставі цих договорів ОСОБА_1 одержала новий державний акт на об»єднану земельну ділянку та кадастровий номер (а.с. 55 т.1). Взяті на себе зобов'язання ОСОБА_3 перед позивачами виконав, що не заперечувалося останніми. Жодних інших умов, які б стосувалися котеджного містечка "Олімпік парк", вказані договори не містили. Будь-яких інших зобов'язань, крім тих, що передбачені попередніми договорами та основними договорами, ОСОБА_3 перед позивачам не має, в тому числі, по будівництву будинку на цих земельних ділянках та/або котеджного містечка навколо.

Суд обґрунтовано визнав безпідставними твердження позивача про те, що договір доручення на будівництво об'єкта нерухомості, укладений позивачами з ТОВ "Траверз-Буд", нібито є частиною попередніх та основних договорів купівлі - продажу землі, оскільки дане твердження спростовується самими договорами, які є різними за природою, змістом, правами та обов'язками, що з них виникають.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору доручення, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Траверз-Буд", суд прийшов до правильного висновку про те, що ТОВ "Траверз-Буд" не залучав кошти позивачів, не брав та не міг брати на себе будь-які зобов'язання щодо управління грошовими коштами позивачів, оскільки ОСОБА_1 є стороною договору підряду, укладеного з приватним підприємством, представнику якого в свою чергу останніми були надані відповідні кошти. Виконання робіт вищевказним підрядником підтверджується актом здачі - прийняття виконаних робіт по будівництву котеджу №341.

За таких обставин суд першої інстанції правильно визначився з характером правовідносин, що виникли між сторонами та застосував до них відповідні норми права.

Рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав до його скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Докази та обставини, на які посилаються апелянти в своїх апеляційних скаргах, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити, а рішення Макарівського районного суду Київської області від 4 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: