Постанова

від 17.02.2014 по справі 820/722/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

17 лютого 2014 р. № 820/722/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волкової Л.М.

при секретарі судового засідання - Костіна А.В.

за участю:

представник позивача - не прибув

представник відповідача - не прибув

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО КАПІТАЛ" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0120302203 від 10.01.2014 р. в повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог позивачем в позові зазначено, що правочини були укладені та виконані сторонами угод в повному обсязі, у відповідності до вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення не відповідає фактичним обставинам справи та підлягає скасуванню.

Представник позивача в судове засідання призначене на 17.02.2014 року не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, до суду надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання призначене на 17.02.2014 року не прибув, не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. До суду надав заперечення відповідно до яких проти задоволення адміністративного позову заперечував в повному обсязі, посилаючись на відповідність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на піставі наявних доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО КАПІТАЛ" зареєстровано як юридична особа з 17.09.2010 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 14 т. 1) та перебуває на обліку у ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, та є платником ПДВ.

Фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «АГРО КАПІТАЛ» з питань перевірки відносин з ТОВ «ТЕНЗА ЮНІОН ЛАЙН» за період вересень 2013 року, за результатами якої був складений Акт перевірки № 2000/20-30-22-03/37188187 від 23.12.2013 року (а.с. 22-32 т. 1).

Відповідно до висновків Акту перевірки № 2000/20-30-22-03/37188187 від 23.12.2013 року, відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем було занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 80933,33грн. за вересень 2013 року.

На підставі Акту перевірки № 2000/20-30-22-03/37188187 від 23.12.2013 року податковим органом з посиланням на встановлені перевіркою порушення, було винесено податкове повідомлення-рішення № 0120302203 від 10.01.2014 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 381108,00грн. та № 0001032208 від 11.07.2013 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 121399,50грн. з яких: 80933,0грн. за основним платежем та 40446,50грн за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 33 т. 1).

З дослідженого судом Акту перевірки № 2000/20-30-22-03/37188187 від 23.12.2013 року судом встановлено, що підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, слугували викладені в акті перевірки висновки відповідача про відсутність фактів реального вчинення господарських операцій за угодами, укладеними між позивачем та ТОВ «ТЕНЗА ЮНІОН ЛАЙН».

Суд, перевіряючи висновок вказаного вище акту перевірки на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, приходить до наступного.

Судом було встановлено, що між ТОВ "Агро Капитал" (замовник) та ТОВ «ТЕНЗА ЮНІОН ЛАЙН» (постачальник) було укладено Договір поставки № 2009/1 від 20.09.2013 року, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується впродовж дії договору поставляти покупцеві товари (запасні частини для автомобілів, авто хімію, масла, супутні товари для автотранспорту та інше) окремими партіями за цінами, в асортименті (по номенклатурі) і кількості відповідно і оплачувати його на встановлених цим Договором, а покупець зобов'язується приймати товар і оплачувати його на встановлених цим Договором (а.с. 78-81 т. 1).

Судом встановлено, що на підставі заявок позивачем було придбано у ТОВ «ТЕНЗА ЮНІОН ЛАЙН» двигун (210л.с.),вал карданий заднього моста, картер моста заднього, чашка диференціала моста заднього (к-кт), шестерня ведуча, вісь балансира з кронштайнамив зборі, шестерня ведуча привода розпредвала,кулак поворотний правий з втулками, ступиця колеса заднього з барабаном та підшипниками, ступиця колеса переднього з баробаном та підшипниками, поршнекомплект (Г+П+пал+к+ца), вал колінчатий в зборі, сідельний пристрій, балка осі передньої, кулак поворотний лівий, кулак поворотний лівий з втулками, що підтверджується видатковими накладними (а.с. 82-87 т. 1).

Придбані товарно-матеріальні цінності були фізично переміщено силами позивача, використовуючи орендований автомобільний транспорт, що підтверджується договором оренди транспортного засобу (а.с. 66-75 т. 1). Факт переміщення придбаних у ТОВ «ТЕНЗА ЮНІОН ЛАЙН» вказаних вище товарів підтверджується копіями товарно-транспортних накладних, подорожніх листів.

Вартість вказаних товарно-матеріальних цінностей придбаних у ТОВ «ТЕНЗА ЮНІОН ЛАЙН» була оплачена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «ТЕНЗА ЮНІОН ЛАЙН», що підтверджується платіжними дорученнями з відміткою банківської установи.

На адресу позивача ТОВ «ТЕНЗА ЮНІОН ЛАЙН» були виписані податкові накладні № 30094, № 27092, № 26095, № 25102, № 24094, № 23097, № 20097 (а.с. 99-105 т. 1).

Придбані товарно-матеріальні цінності у ТОВ «ТЕНЗА ЮНІОН ЛАЙН» були оприбутковані позивачем та поставлені на складський облік. Запасні автозапчастини було використано позивачем в безпосередній господарській діяльності - для ремонту автомобілів КАМАЗ. Факт здійснення ремонту та встановлення запчастин підтверджується Актами виконаних робіт (а.с. 70-73 т. 2).

Таким чином, суд приходить до висновку про підтвердження позивачем належного виконання договору, укладеного з ТОВ «ТЕНЗА ЮНІОН ЛАЙН».

Також судом було встановлено, що позивачем було укладено договори купівлі-продажу сільськогосподарської продукції врожаю 2013 року, а саме: пшеницю, ячмінь, просо, горох з ТОВ АФ ім. Гагаріна договір № АК 1707сг від 17.07.2013 року, з СФГ «Обрій» договір № АК2905 від 29.05.2013 року, з ТОВ СП «Велес-Агро» договір № АК1707 від 17.07.2013 року, ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» договір № 1309-4905 від 06.09.2013 року, з ТОВ КВФ «Рома» договір № 136/09 від 24.09.2013 року (а.с. 74-74-76,79-80, 82-83,86-92 т. 2).

Судом встановлено, що на виконання вищевказаних договорів, між позивачем ТОВ "Агро Капитал" (замовник) та ТОВ «ТЕНЗА ЮНІОН ЛАЙН» (експедитор) було укладено Договір транспортного експедирування АК0209С від 02.09.2013 року, відповідно до умов якого замовник доручає, а експедитор бере на себе зобов'язання від свого імені та за рахунок замовника забезпечити організацією та здійснення перевезень вантажу замовника автомобільним транспортом в межах території України (а.с. 76-77 т. 1). Вартість послуг експедирування та супроводження сільськогосподарської продукції визначалась сторонами шляхом підписання розрахунку-калькуляції (а.с. 175-179 т. 2).

Судом встановлено, що навантаження пшениці здійснювалось силами постачальників із допомогою зерномерів та навантажувальної технік, розвантажування на елеваторі самоскидами на навантажувальну стрічку.

Вартість вказаних послуг була оплачена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «ТЕНЗА ЮНІОН ЛАЙН», що підтверджується платіжними дорученнями з відміткою банку.

Вказані роботи були в повному обсязі виконані, що підтверджується актами надання послуг (а.с. 88-,90,92,94 т. 1)

ТОВ «ТЕНЗА ЮНІОН ЛАЙН» на адресу позивача були виписані податкові накладні № 26095, № 25102, № 24094, № 23097, № 20097, № 12093, № 9093, № 6093 (а.с. 101,103-108а т. 1).

Придбана сільськогосподарської продукції врожаю 2013 року за вказаними вище договорами була поставлена на склад позивача, який знаходиться у користуванні позивача, що підтверджується Договором оренди № 01/10-А від 01.10.2010 року.

Вказані вище договори були виконані сторонами, що підтверджується товарно-транспортними накладними, подорожніми листами, податковими накладними, видатковими накладними (а.с. 162-167,108-231 т. 1).

Таким чином, суд приходить до висновку про підтвердження позивачем належного виконання Договору АК0209С від 02.09.2013 року, надані послуги ТОВ «ТЕНЗА ЮНІОН ЛАЙН» були використані позивачем у власній господарській діяльності - перевезення сільськогосподарської продукції врожаю 2013 року, придбаної ТОВ "Агро Капитал" у постачальників ТОВ АФ ім. Гагаріна договір, СФГ «Обрій», ТОВ СП «Велес-Агро», ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД», з ТОВ КВФ «Рома».

Суд зазначає, що вимоги до оформлення первинних документів визначені нормами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, відповідно до ч.2 ст. 9 якого первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та деталізовані приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88), згідно з п.2.4 якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оцінивши зазначені вище первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд зазначає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми або змісту, які в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

Суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Разом з тим, під час розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Окрім того, суд при вирішенні спору вважає за необхідне взяти до уваги приписи ч.4 ст.70 КАС України, де зазначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

При цьому, суд зауважує, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки в котрому викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Судом встановлено, що під час проведення перевірки ТОВ «Агро капітал» фахівцями податкової інспекції був взятий до уваги акт від 12.11.2013 року № 2244/26-55-22-08/38749925 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Тенза Юніон Лайн» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.08.20113 року по 31.10.2013 року складений ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві. Між тим, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківскій області не була прийнята до уваги постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.12.2013 року, якою визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо проведення зустрічної звірки за результатами якої складено Акт від 12.11.2013 року № 2244/26-55-22-08/38749925; визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві по формуванню в Акті від 12.11.2013 року № 2244/26-55-22-08/38749925 висновків про відсутність реальності здійснення господарських операцій із зазначеними платниками податків за період з 01.08.2013 року по 30.10.2013 року.

Суд також відмічає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права, а таким чином за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти -відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору, взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Судом встановлено та відображено в акті перевірки, що ТОВ «ТЕНЗА ЮНІОН ЛАЙН»на момент здійснення господарських операцій, висновок про нереальність яких став підставою для винесення ДПІ оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, перебувало зареєстрованим у встановленому порядку як юридична особа.

Разом з тим, податковий орган протиправно не взяв до уваги наявність належним чином оформлених первинних та податкових документів, на підтвердження належного укладення та виконання договорів.

З огляду на наведене вище, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно було віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ суми ПДВ сплачені у складі вартості товарів та послуг отриманих від ТОВ «ТЕНЗА ЮНІОН ЛАЙН».

Крім того, суд зазначає, що порушення позивачем вимог податкового законодавства відповідач пов'язує виключно з недоліками, які на його думку мають місце в діяльності підприємства-контрагента, але обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес» АД проти Болгарії від 22.01.09 р. судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку зазначеного рішення Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

З урахуванням викладеного, суд вбачає невідповідність прийнятого податковим органом податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність податкового повідомлення-рішення № 0120302203 від 10.01.2014 року дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Податковим кодексом, ст.ст. 11, 12, 51, 71, 72, 94 ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161, ст. 162, ст. 163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО КАПІТАЛ" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення- задовольнити.

2. Скасувати прийняте податкове повідомлення - рішення 0120302203 від 10.01.2014 року

3. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 21 лютого 2014 року.

Суддя Волкова Л.М.