Постанова

від 24.02.2014 по справі 801/1912/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 801/1912/13-а

24.02.14 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Санакоєвої М.А.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу № 801/1912/13-а за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УМК-ЕЛЬ" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В. ) від 19.11.2013

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УМК-ЕЛЬ" (вул. Металістів, буд.88-3, місто Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97408)

до Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіки Крим (вул. Дм. Ульянова, буд.2 Б, місто Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97408)

про визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.11.2013 у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "УМК-ЕЛЬ" до Державної податкової інспекції у місті Євпаторії Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про визнання протиправними дій- відмовлено.

На зазначене судове рішення від Товариства з обмеженою відповідальністю "УМК-ЕЛЬ" надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції.

Вказуючи на допущені, на думку позивача, судом неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, позивач просить скасувати постановлене судом першої інстанції рішення та задовольнити позов в повному обсязі.

Правом на участь у судовому засіданні сторони не скористались. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, є підставою для розгляду справи в порядку письмового провадження. Судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Розглянувши справу в порядку статей 195, пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю "УМК-ЕЛЬ" (далі-позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом (з урахуванням уточнень до позовної заяви) до Державної податкової інспекції у місті Євпаторії Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (далі-відповідач) про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у місті Євпаторії Автономної Республіки Крим Державної податкової служби:

- щодо встановлення неможливості реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю «УМК-ЕЛЬ», а також щодо встановлення відсутності об'єктів оподаткування податком на додану вартість за вересень 2012року(в результаті чого не підтверджено податкове зобов'язання на загальну суму 149559,27грн. та податковий кредит на суму 149559,27грн.) на підставі акту перевірки Державної податкової інспекції у місті Євпаторії Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 21. 01.2013 №34/22.3/37110896;

-щодо зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 149559,27грн. на підставі акту перевірки Державної податкової інспекції у місті Євпаторії Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 21. 01.2013 №34/22.3/37110896 (аркуші справи 3-7, 34-39).

Судом першої інстанції безперечно встановлено та підтверджено фактичне здійснення господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю "УМК-ЕЛЬ" та ТОВ "Алкор ЛТД".

Проте, відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що оцінка дотримання податковим органом вимог чинного законодавства здійснюється одночасно з наданням правової оцінки юридично значущим діям (бездіяльності) цього суб'єкта владних повноважень, тобто, таким діям, що призвели до настання певних правових наслідків, а також одночасно із наданням оцінки прийнятому суб'єктом владних повноважень рішенню (акту індивідуальної дії). У зв'язку з тим, що відповідачем після акту перевірки жодного іншого акту індивідуальної дії прийнято не було, то суд вирішив, що й відсутнє порушене право позивача, яке потребує судового захисту.

Із такими висновками суду першої інстанції не погоджується колегія суддів, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що на виконання вимог податкового законодавства позивачем 19.10.2012 до податкового органу було подано декларацію з податку на додану вартість за вересень 2012 року, яка зареєстрована за номером 9064478931, разом із додатками до неї (аркуші справи187-193). У рядку 9 декларації позивачем було задекларовано загальну суму податкових зобов'язань за вересень 2012 року у розмірі 261367,00 грн. Сума податкового кредиту у рядку 17 декларації була визначена позивачем у розмірі 260365,00 грн. З урахуванням показників рядків 9 та 17 декларації позивачем було визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду (рядок 25) в сумі 1002,00 грн.

Відповідачем здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки позивача щодо підтвердження господарських відносин з платником податків контрагентом-постачальником ТОВ "Алкор ЛТД" (код за ЄДРПОУ 36803702) та контрагентами-покупцями за період вересень 2012 року. Проте, у зв'язку із відсутністю підприємства за юридичною адресою посадовими особами податкового органу було складено акт №34/22.3/37110896 від 21.01.2013 щодо неможливості проведення зустрічної звірки (аркуші справи 21-28).

Згідно з висновками акту №34/22.3/37110896 від 21.01.2013 щодо неможливості проведення зустрічної звірки встановлено:

- неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді; порушення частини першої, п'ятої статті 203, статті 215, пункту 1 статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків;

- відсутність об'єктів, які підпадають під визначення пункту 185.1 статті 185, пункту187.1 статті 187, пункту188.1 статті188, пункту198.1, пункту198.2, пункту198.3 статті 198, пунктів201.4-201.7 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого не підтверджено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за вересень 2012 року на суму 149559,27 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість за вересень 2012 року на суму 149559,27 грн.

Саме дії відповідача щодо встановлення неможливості реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю «УМК-ЕЛЬ», а також щодо встановлення відсутності об'єктів оподаткування податком на додану вартість за вересень 2012року(в результаті чого не підтверджено податкове зобов'язання на загальну суму 149559,27грн. та податковий кредит на суму 149559,27грн.), щодо зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 149559,27грн. на підставі акту №34/22.3/37110896 від 21.01.2013 щодо неможливості проведення зустрічної звірки стали підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх прав.

Колегія суддів звертає увагу на те, що частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Як визначено положеннями частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Отже, з наведеного випливає, що позивач може обрати будь-який спосіб захисту свого порушеного права, який не заборонено законом, а суд повинен захистити таке право, якщо буде встановлено його порушення.

Як свідчать матеріали справи в акті №34/22.3/37110896 від 21.01.2013 щодо неможливості проведення зустрічної звірки відповідач зазначає про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій позивачем та не підтвердження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за вересень 2012 року на суму 149559,27 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість за вересень 2012 року на суму 149559,27 грн.

Згідно приписам Податкового кодексу України до податкового кредиту підлягає включенню частина податку, сплачена (нарахована) платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам з метою подальшого використання у господарської діяльності, а відтак отримання товару, що підтверджено належним чином оформленою податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит. Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснено і підтверджено належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції.

Ознаками останньої є:

1) рух активів в процесі здійснення господарської операції, що підтверджується первинними документами, а також фізичними, технічними, технологічними можливостями контрагентів за змістом здійснюваної господарської операції;

2) встановлення податкового статусу постачальника товарів, придбання яких є підставою для нарахування податкового кредиту, а саме реєстрація особи, яка видає податкову накладну, у якості платника податку на додану вартість на момент вчинення господарської операції, з урахуванням можливої обізнаності контрагента у наявності дефектів у правовому статусі останнього як платника податку на додану вартість;

3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів та господарською діяльністю платника податку, що підтверджується наявністю певної господарської мети використання придбаного товару в межах господарської діяльності.

Тобто, реальність вчинених господарських операцій характеризується: реальним рухом активів в процесі здійснення господарської операції (первинними документами, а також фізичними, технічними, технологічними можливостями контрагентів за змістом здійснюваної господарської операції); податковим статусом контрагента позивача як платника податку на додану вартість на час здійснення господарської операції; наявністю безпосереднього зв'язку між фактом придбання товарів та господарською діяльністю позивача; наявністю господарської мети при укладенні правочину з контрагентом позивача.

Підтвердження постачання товару, підтвердження факту оприбуткування вказаного товару за перевіряємий період, підтвердження факту сплати за вказаний товар за перевіряємий період, підтвердження використання в господарській діяльності вказаного товару за перевіряємий період, може свідчити про реальність вчинення відповідних господарських операцій, а відтак, доводити правильність нарахування податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи згідно договору комісії №К0911/2011-4 від 21.09.2011 ТОВ "УМК-ЕЛЬ" (коміссіонер) від свого імені але за рахунок ТОВ "Алкор ЛТД" (комітент) здійснює дії, направлені на поставку олії рафінованої дезодорованої і нерафінованої фасованої в ПЕТ пляшку (далі-Продукція) третім особам- покупцям, в тому числі укладення та виконання договорів поставок. На виконання зазначеного договору в вересні 2012 року ТОВ "Алкор ЛТД" здійснена поставка продукції ТОВ "УМК-ЕЛЬ " на загальну суму 707 607,90 грн.

Колегія суддів відмічає, що між зазначеними підприємствами укладено договір переробки сировини в фасовану продукцію №08/12 від 24.08.2012, на виконання якого ТОВ "Алкор ЛТД" в вересні 2012року надав послуги по обробці сировини на загальну суму 57 362,43 грн. У вересні 2012 року ТОВ "Алкор ЛТД" було придбано насіння соняшника у наступних підприємств: ФЛП ОСОБА_2-насіння соняшника в кількості 10,455т. на загальну суму 46002,00 грн., ПП "БКЮНН"-придбано насіння соняшника в кількості 22т. на загальну суму 99000,00 грн., СФГ "Жоржович"-придбано насіння соняшника в кількості 23,5т. на загальну суму 98 700,00 грн.,ТОВ "Іверія" придбано олія соняшникова в кількості 28,818т. придбано у ПП "Гофро-Трейд" гофроящик "Олія соняшникова 1л." в кількості 2009 шт. придбано у ТОВ "Марцекз Друкарський Двір" етикетки на масло ТМ "Квітка сонця " "золота нерафінована 737г." в кількості 32000 шт. на загальну суму 1568,00грн. придбано у ТОВ "ТД Дніпро Пласт" прозору преформу 22г. (олія) в кількості 94,080 тис. шт. та преформу 85г. прозору в кількості 2,56 тис. грн.

Транспортування здійснювалось за рахунок ТОВ "Алкор ЛТД" транспортом підприємства- автоперевізника ПП "Ареадна " місто Кременчук, з яким укладено договір транспортування.

Матеріали справи свідчать про те, що до відповідача від Вільнянської МДПІ надійшла довідка від 13.12.2012 №145/15/36803702 про результати зустрічної звірки ТОВ «Алкор ЛТД» щодо документального підтвердження господарських операцій із ТОВ «УМК-ЕЛЬ» за період з 01.09.2012 по 30.09.2012, згідно якої ТОВ "Алкор ЛТД" відповідно до договору комісії №К0911/2011-4 від 21.09.2011 поставлено продукцію (олію соняшникову) ТОВ "УМК-ЕЛЬ" та до договору №08/12 від 24.08.2012 надано послуги по переробці сировини в фасовану продукцію.

Реалізовану продукцію одержано безпосередньо керівником ТОВ "УМК-ЕЛЬ" Мазалевським Г.І.Транспортування товару,що передається на комісію, проводилось ПП "Аріадна" код за СДРПОУ 32275421 відповідно до договору від 11.10.2011 №11/10/11 на надання послуг вантажного перевезення (термін дії договору до 31.12.2012). Надання послуг з перевезення вантажів на підприємстві підтверджено відповідними актами здачі-прийомки виконаних робіт (послуг) на надання транспортно-експедиційних послуг за маршрутами: Вільнянськ- Мартусовка, Вільнянськ-Бровари, автотранспортом: АТ 8437 АМ 01.09.2012, АТ 6632 АР 04.09.2012, АР1215ВХ15.09.2012, СЕ 6604АН 17.09.2012,АР 6712 СН 18.09.2012, відповідними товарно-транспортними накладними, податковими накладними.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про те, що у відповідача були відсутні підстави робити висновок про неможливість здійснення фінансово-господарської діяльності між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алкор ЛТД» та позивачем по справі- Товариством з обмеженою відповідальністю «УМК-ЕЛЬ».

Відповідно до частини четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частина перша статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що письмовими доказами є документи (у тому числі, електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Правові наслідки у вигляді виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту виникають у разі наявності сукупності обставин та підстав, за якими чинне законодавство України та відповідні нормативні акти, які діяли на час здійснення господарських операцій, пов'язують можливість формування відповідних сум податкового кредиту.

Такими обставинами є: наявність у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного здійснення оподатковуваних операцій; придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності; наявність розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів, які супроводжують операції певного виду.

Висновком судово-економічної експертизи № 123/13 від 30.10.2013 та матеріалами справи підтверджується: фактичне здійснення позивачем оподатковуваних операцій; придбання товарів із метою їх використання в господарській діяльності; наявність розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій.

Реальність здійснення господарських операцій позивача з контрагентом, визначеним у акті перевірки, підтверджується сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів, які супроводжують операції певного виду, що були детально досліджені у висновку судово-економічної експертизи №123/13 від 30.10.2013.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Відповідачем не було надано доказів того, що всі господарські операції позивача з ТОВ «Алкор ЛТД» є нікчемними.

Відповідно до частини першої статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів.

Згідно частин першої, другої статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які знаходяться у матеріалах справи, та не може ґрунтуватися припущеннями, крім цього, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до частини третьої статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину. Загальні вимоги чинності правочину передбачені статтею 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до положень статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою, шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, правочин визнається нікчемним, якщо підстави такої нікчемності прямо встановлені законом.

Платник податку самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за несплату податків продавцем, порушення ним правил здійснення господарської діяльності.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини ж між учасниками попередніх поставок товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та його контрагентами.

Судом апеляційної інстанції безспірно встановлено, що на момент вчинення господарських операцій Товариство з обмеженою відповідальністю «Алкор ЛТД» було включено до ЄДРПОУ. Позивач при проведені господарських операцій зі своїм контрагентом оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось податковим органом. Недостовірність цих документів не встановлена. Документи про стан розрахунків з бюджетом інших платників податків не відносяться до первинних документів позивача, в зв'язку з чим не підлягають врахуванню в його обліку.

Вказана позиція викладена Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах від 24.01.2012 №К/9991/2491/11, від 10.04.2012 №К-19705/10, від 25.04.2012 №К/9991/75974/11, від 12.07.2012 №К-14542/08, від 22.08.2012 №К/9991/43010/12, від 06.09.2012 №К/9991/90896/11, від 01.10.2012 № К/9991/42373/12 та від 15.10.2012 у справі № К/9991/49494/12.

Зазначений висновок узгоджується із позицію, викладеною у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 у справах №21-42а10 та 21-47а10, за позовами Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області, які є обов'язковими для всіх судів України, в силу положень частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, правомірність такої позиції підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Так, у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Щокін проти України" (заяви №№ 23759/03 та 37943/06) від 10 жовтня 2010 року зазначено, що верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства. Таким чином, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним.

Так, відповідно до наданих первинних документів бухгалтерського та податкового обліку позивача, висновку судово-економічної експертизи №123/13 від 30.10.2013 встановлено:

1) даними бухгалтерського та податкового обліку ТОВ "УМК-ЕЛЬ" підтверджується фактичне здійснення господарських операцій з ТОВ "Алкор ЛТД" за вересень 2012 року:

- отримання товарів на умовах комісії товарів вартістю 858245,74 грн., крім того ПДВ 171649,15 грн., загальною вартістю 1029894,89 грн.;

- подальшої реалізації отриманих на умовах комісії товарів: у вересні 2012 року реалізовано товарів на суму 669388,39 грн., крім того податок на додану вартість 133877,68 грн., загалом на 803266,07 грн.; у жовтні 2012 року реалізовано товарів на суму 188446,50 грн., крім того податок на додану вартість 37689,30 грн., загалом на 226135,80 грн.,

- надання послуг за договором комісії: у вересні 2012 року на суму без податку на додану вартість 44891,58 грн., крім того податок на додану вартість 8978,31 грн., загальною вартістю 53869,89 грн.; у жовтні 2012 року на суму без податку на додану вартість 21384,00 грн., крім того податок на додану вартість 4276,80 грн., загальною вартістю 25660,80 грн.;

2) даними бухгалтерського та податкового обліку ТОВ "УМК-ЕЛЬ" підтверджується фактичне надання ним на користь ТОВ "Алкор ЛТД" у вересні 2012 року послуг з подальшого продажу на умовах комісії товарів вартістю 44891,58 грн., крім того податок на додану вартість 8978,31 грн., загальною вартістю 53869,89 грн.;

3) даними бухгалтерського та податкового обліку позивача не підтверджуються висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 21.01.2013 року №34/22.3/37110896.

Відповідачем, як суб'єктом вданих повноважень, який виконує в силу вимог Податкового кодексу України функції податкового контролю, відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не надано доказів обґрунтованості висновків, викладених у вказаному акті щодо встановлення неможливості реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю «УМК-ЕЛЬ», а також щодо встановлення відсутності об'єктів оподаткування податком на додану вартість за вересень 2012року(в результаті чого не підтверджено податкове зобов'язання на загальну суму 149559,27грн. та податковий кредит на суму 149559,27грн.), щодо зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 149559,27грн.

Помилковими вважаються висновки суду першої інстанції про те, що для суб'єкта господарювання, зустрічна звірка якого проводилась, результати такої звірки згідно з нормами податкового законодавства не несуть жодних правових наслідків, оскільки проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок регламентується пунктом 73.5 статті 75 Податкового кодексу України та відповідним порядком, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1232. Вказаний порядок та Податковий кодекс України не містить відомостей про такий вид акту як акт про неможливість проведення зустрічної звірки .

Відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Аналогічні норми містяться у пункті 1 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.

Якщо податковий орган нібито не міг здійснити відповідне співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, то яким чином здійснено висновок щодо порушення статей: 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що дії відповідача щодо встановлення неможливості реального здійснення фінансово-господарських операції та ведення господарської діяльності позивачем, а також встановлення неможливості підтвердження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за вересень 2012 року на суму 149559,27 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість за вересень 2012 року на суму 14959,27 грн. - неправомірні, а висновки акту перевірки - необґрунтовані, та не відповідають дійсності.

Також підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на додану вартість в періоді, що перевірявся, оскільки згідно з пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Таким чином, зустрічна звірка не може містити висновки щодо порушення платником податків діючого законодавства. Більш того, відповідач не має право вчиняти будь-які дії з самовільного зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, що повністю узгоджується з переліком прав органів Державної податкової служби, зазначених у розділі 3 Закону України «Про податкову службу в Україні».

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 21.1 статті 21 Податкового кодексу України встановлено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України.

Враховуючи викладене, відповідач, склавши акт щодо не можливості проведення зустрічної звірки, діяв у спосіб, що не передбачений чинним законодавством України, упереджено, зробивши висновки щодо господарської діяльності позивача за певний період на підставі припущень, без з'ясування всіх обставин справи, оскільки зустрічна звірка не може містити висновки щодо порушення платником податків діючого законодавства, особливо цивільного.

Таким чином, існують підстави для задоволення адміністративного позову про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у місті Євпаторії Автономної Республіки Крим Державної податкової служби щодо встановлення неможливості реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю «УМК-ЕЛЬ», а також щодо встановлення відсутності об'єктів оподаткування податком на додану вартість за вересень 2012року(в результаті чого не підтверджено податкове зобов'язання на загальну суму 149559,27грн. та податковий кредит на суму 149559,27грн.), щодо зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 149559,27грн. на підставі акту перевірки Державної податкової інспекції у місті Євпаторії Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 21.01.2013 №34/22.3/37110896, оскільки на підставі встановлених фактичних обставин справи, суті позовних вимог, судова колегія дійшла висновку про те, що в даній адміністративній справі позивачем доведено існування факту порушення законних прав та інтересів позивача, що є самостійною підставою для задоволення зазначеної позовної вимоги.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судом апеляційної інстанції судового рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, є невідповідність висновків суду обставинам справи, допущення порушень норм матеріального чи процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції і дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування судового рішення та прийняття рішення про задоволення позову.

Судові витрати, понесені позивачем за сплату судового збору підлягають стягненню на його користь у розмірі 1495,59грн.з Державного бюджету України на підставі частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Витрати на проведення експертизи у розмірі 19872,00грн. підлягають стягненню на користь позивача в зв'язку з наступним.

Відповідно до статті 87 Кодексу адміністративного судочиствна України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз.

Згідно статті 92 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, несе сторона, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучення спеціаліста, перекладача та проведення судової експертизи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено витрати на проведення експертизи по даній справі (рахунок №149/123 від 14.08.2013) у розмірі 19872,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №754 від 29.10.2013 (аркуші справи 244, 245). Позивач сплатив судовий збір згідно платіжному дорученню №496 від 08.02.2013 у розмірі 1495,59грн.(аркуш справи 2).

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 24, 87, 92, 94, 195, 196, пунктом 3 частини першої статті 198, пунктом 3, 4 частини першої статті 202, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УМК-ЕЛЬ» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.11.2013 у справі №801/1912/13-а скасувати.

Прийняти нове рішення.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УМК-ЕЛЬ» задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у місті Євпаторії Автономної Республіки Крим Державної податкової служби щодо встановлення неможливості реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю «УМК-ЕЛЬ», а також щодо встановлення відсутності об'єктів оподаткування податком на додану вартість за вересень 2012року(в результаті чого не підтверджено податкове зобов'язання на загальну суму 149559,27грн. та податковий кредит на суму 149559,27грн.) на підставі акту перевірки Державної податкової інспекції у місті Євпаторії Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 21. 01.2013 №34/22.3/37110896.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у місті Євпаторії Автономної Республіки Крим Державної податкової служби щодо зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 149559,27грн. на підставі акту перевірки Державної податкової інспекції у місті Євпаторії Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 21. 01.2013 №34/22.3/37110896.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УМК-ЕЛЬ» (97408, Автономна Республіка Крим, місто Євпаторія, вул.Металістів, 88-3, код ЄДРПОУ 37110896) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1495,59грн.(одна тисяча чотириста дев'яноста п'ять) гривень 00копійок.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УМК-ЕЛЬ» (97408, Автономна Республіка Крим, місто Євпаторія, вул.Металістів, 88-3, код ЄДРПОУ 37110896) судові витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи у розмірі 19872,00грн.(дев'ятнадцять тисяч вісімсот сімдесят дві) гривні 00копійок.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанову може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко