Рішення

від 24.02.2014 по справі 914/4855/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2014 р. Справа № 914/4855/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-вуглепром», м. Львів

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлас-2001», м. Артемівськ, Луганська область

до відповідача-2: Приватного підприємства «Укрбудіндустрія», м.Львів

про стягнення 120 425 грн. 62 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

Cекретар Юрків М.Г.

Представники:

від позивача: Цукорник С.Г., представник (довіреність від 10.01.2014р.);

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр-вуглепром», м. Львів звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлас-2001», м. Артемівськ, Луганська область та Приватного підприємства «Укрбудіндустрія», м. Львів про стягнення 120425грн. 62 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 14.02.2013р. призначив розгляд справи на 04.03.2013 р. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити з підстав викладених у позовній заяві. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем-1 12.11.2012 р. було укладено договір №12/11 поставки вугілля, на виконання умов якого позивач здійснив передоплату на загальну суму 300 000 грн. 00 коп., як компенсацію залізничного тарифу, та 70 000 грн. 00 коп., як передоплату за вугілля. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо поставки вугілля виконав частково, поставив вугілля на суму 229 574 грн. 38 коп. з врахуванням залізничного тарифу. В подальшому позивач звертався до відповідача із заявками щодо поставки вугілля, проте, відповідач їх не виконав. У зв'язку з недопоставкою, позивач звертався до відповідача про повернення суми передоплати в розмірі 140 425 грн. 62 коп. Позивач повернув суму передоплати частково в розмірі 20 000 грн. 00 коп. Також, між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір поруки, згідно з умовами якого останній поручається за виконання відповідачем-2 зобов'язань за договором поставки. Відтак, просив стягнути з відповідача-1 та відповідача-2 солідарно кошти в сумі 120 425 грн. 62 коп. та судові витрати.

Відповідача-1 явку представника в судове засідання не забезпечив, через канцелярію суду найшло клопотання про надіслання справи за виключною підсудністю до Господарського суду Луганської області.

В судовому засіданні представник відповідача-2 проти позову заперечив, просив відмовити в частині щодо вимог до відповідача-2. Відповідно до п. 6.1. договору поруки, він набуває чинності з моменту його підписання і діє протягом чотирьох місяців з моменту його підписання, тобто до 15.10.2013 р. Позивач звернувся до відповідача-2 з претензією, як до поручителя, лише 30.10.2013 р. Оскільки позивач звернувся до відповідача-2 після закінчення строку дії договору поруки, тому відповідач-2 не може нести солідарну відповідальність за договором поставки вугілля як поручитель.

Суд відмовляє в задоволенні клопотання про надіслання справи за підсудністю до Господарського суду Луганської області.

Частиною 3 ст. 15 ГПК України встановлено, що справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Позивач звернувся з позовом, зазначивши одним з відповідачів Приватне підприємство «Укрбудіндустрія», місцезнаходження якого - м. Львів. Як вбачалося з тексту позовної заяви, Приватне підприємство «Укрбудіндустрія» за договором поруки взяло на себе зобов'язання відповідати перед позивачем за виконання зобов'язань по договору поставки вугілля, укладеного між позивачем та відповідачем-1. Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Докази визнання недійсним договору поруки в матеріалах справи відсутні. Таким чином, при винесенні ухвали про порушення провадження у справі, судом було дотримано вимоги ст. 15 ГПК України.

Як випливає із змісту ст. 553 ЦК України, договір поруки є двостороннім правочином, що укладається з метою врегулювання відносин між кредитором і поручителем. Договір поруки не передбачає виникнення або, навпаки, припинення будь-яких прав та обов'язків боржника.

Як вбачається з наведеного, згода боржника на укладення договору поруки не вимагається.

Законом також не встановлено обмежень щодо розміру, в межах якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором.

Слід також зазначити, що для поручителів як суб'єктів правовідносин поруки чинним ЦК України спеціальні вимоги не передбачені. За загальним правилом ними можуть бути юридичні особи всіх форм власності і організаційно-правових форм та фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства.

Відповідач-2, на підставі особистого волевиявлення виявив бажання поручитись перед кредитором позивача для забезпечення виконання останнім вимог кредитора та уклав договір поруки з відповідачем-1.

Згідно абз. 3 ст. 16 ГПК України справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користування майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.

Предметом таких позовів може бути індивідуально визначене майно або майно, що наділене родовими ознаками (мірою, вагою тощо), проте якимось чином індивідуалізоване, та яке існує в натурі на момент подання позову.

В той же час, предметом позову у даній справі є стягнення грошових коштів, які наділені родовими ознаками.

Слід також зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 17 ГПК України, справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторони, суд встановив наступне.

12 листопада 2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр-вуглепром» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлас-2001» (постачальник) було укладено контракт №12/11 на поставку вугілля.

За цим договором постачальник (відповідач) продає, а покупець (позивач) купує енергетичне вугілля марки «Т», насипом в обсязі до 10 000 метричних тон +/- 20% на умовах DDP ТзОВ «Укр-вуглепром» за період з листопада 2012р. по грудень 2013 р.

Відповідно до п. 1.2. договору покупець відшкодовує продавцю вартість залізничного тарифу за перевезення вугілля на умовах даного договору.

На виконання умов договору позивач здійснив передоплату в розмірі 300000грн. 00 коп. в якості компенсації вартості залізничного тарифу, що підтверджується випискою з банківського рахунку від 22.11.2012 р. та здійснив передоплату за поставку вугілля в розмірі 70 000 грн. 00 коп., що підтверджується виписками з банківського рахунку від 22.11.2012 р., 23.11.2012р., 26.11.2012 р.

Згідно п. 4.1. покупець відвантажує товар після отримання письмової заявки покупця. Допускається передача заявки як електронною поштою, так і в оригіналі поштовим зв'язком.

30.11.2012 р. відповідач згідно поданої позивачем заявки здійснив поставку вугілля на суму 229 574 грн. 38 коп. з врахуванням залізничного тарифу, що підтверджується видатковими накладними №РН-0000092 від 30.11.2012 р., №РН-0000093 від 30.11.2012 р., №РН-0000094 від 30.11.2012 р., №РН-0000095 від 30.11.2012 р., №РН-0000096 від 30.11.2012 р.

В подальшому позивач надсилав відповідачу заявки на поставки вугілля, які, однак, не були прийняті відповідачем до виконання. Мотивів невиконання відповідач позивачу не повідомив, доказів виконання заявок відповідач суду не представив. В матеріалах справи докази виконання заявок відсутні.

У зв'язку з простроченням поставки вугілля, позивач надіслав відповідачу лист-вимогу за вих. №02/2812 від 28.12.2012 р., в якій позивач пропонував відповідачу у зв'язку з недопоставкою вугілля на суму передоплати повернути її залишок у розмірі 140 425 грн. 62 коп.

06.06.2013 р. відповідач повернув позивачу частину коштів в розмірі 20000грн. 00 коп., що підтверджується випискою з банківського рахунку від 06.06.2013 р.

21.11.2013 р. позивач надіслав відповідачу заявку на поставку вугілля на залишок кошів у розмірі 120 425 грн. 62 коп. Відповідачем вказана заявка не була виконана.

У зв'язку з простроченням поставки вугілля, позивач надіслав відповідачу лист-вимогу за вих. №10/12/13 від 10.12.2013 р., в якій позивач просив повернути суму передоплати у розмірі 120 425 грн. 62 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника сторони, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо поставки оплаченого вугілля не виконав, на дату розгляду справи в суді відповідачем вугілля не поставлено, сплачену суму грошових коштів позивачу не повернув.

Крім цього, суд встановив, що 15.06.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр-вуглепром» (кредитор) та Приватним підприємством «Укрбудіндустрія» (поручитель) укладено договір поруки №15/06/13-1.

У відповідності до умов договору поруки поручитель (відповідач-2) поручається перед кредитором (позивачем) за виконання обов'язку на суму 120425 грн. 62 коп. за договором поставки вугілля №12/11 від 12.11.2012 р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр-вуглепром» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлас-2001».

Згідно п. 3.1. відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою суми в розмірі 120 425 грн. 62 коп.

За умовами п. 4.1. договору поруки у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) боржником обов'язку за основним договором, що передбачений п. 1.1. цього договору, кредитор вправі звернутися із вимогою про виконання як до боржника, так і поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

Відповідно до п. 6.1. договору поруки, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє протягом чотирьох місяців з моменту його підписання.

30.10.2013 р. за вих. №14/10/13 від 14.10.2013 р. позивач звертався до відповідача-2 з претензією про оплату коштів в розмірі 120 425 грн. 62 коп. Вказана претензія залишена відповідачем-2 без відповіді та задоволення.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

У відповідності до ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми сплачених коштів.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Як вбачається із договору поруки №15/06/13-1 від 15.06.2013 р., він є чинним протягом чотирьох місяців з моменту його підписання, відтак позивач повинен був пред'явити вимогу до відповідача-2 протягом чотирьох місяців з моменту його підписання, тобто, до 15.10.2013 р. Як вбачається із матеріалів справи, вимога (претензія) була пред'явлена відповідачу 30.10.2013 р., тобто, після закінчення строку дії договору поруки, відтак позовні вимоги до відповідача-2 є безпідставними.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача-1 120 425 грн. 62 коп. попередньої оплати обґрунтовані поданими доказами та підлягають до задоволення повністю. В задоволенні позовних вимог до відповідача-2 слід відмовити.

Оскільки спір виник з вини відповідача-1, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача-1.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 16, 509, 526, 530, 599, 611, 612, 615, 625, 626, 693 ЦК України, ст.ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлас-2001», м. Артемівськ, вул. Пелехова, 27, Перевальський район, Луганська область (ідентифікаційний код 34725020) на користь Товариства Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-вуглепром», м. Львів, вул. Ак.Лазаренка, 1А (ідентифікаційний код 31526887) 120 425 грн. 62 коп. попередньої оплати, 2410 грн. 00 коп. судового збору.

3. В задоволенні позовних вимог до Приватного підприємства «Укрбудіндустрія» відмовити повністю.

4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 24.02.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 25.02.2014 р.

Суддя Мазовіта А.Б.