Постанова

від 25.02.2014 по справі 826/681/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

25 лютого 2014 року 09:20 справа №826/681/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомДержавного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" доМіжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України - Центрального офісу з обслуговування платників податків провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі по тексту - позивач, ДП "НЕК "Укренерго") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України - Центрального офісу з обслуговування платників податків (далі по тексту - відповідач, МГУ-ЦО), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16 січня 2014 року №0000024110.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/681/14, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 19 лютого 2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив; відповідач свого представника до суду не направив.

Представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із загостренням ситуації на шляхах та закриттям станцій метрополітену.

Разом з цим, суд звертає увагу, що відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представника відповідача без поважних причин та положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 19 лютого 2014 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до податкового повідомлення-рішення МГУ-ЦО від 16 січня 2014 року №0000024110 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 пункту 123 Податкового кодексу України, за порушення пункту 44.1 статті 44, підпункту 48.5.1 пункту 48.5 статті 48, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України ДП "НЕК "Укренерго" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 11 270 718,00 грн., в тому числі за основним платежем - 7 513 812,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3 756 906,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта від 26 грудня 2013 року №1530/41-10/00100227 "Про результати позапланової документальної виїзної перевірки Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (код ЄДРПОУ 00100227) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні договірних взаємовідносин з Представництвом "ОСОБА_1" (код ЄДРПОУ 26604451) за період січень-лютий 2012 року" (далі по тексту - Акт перевірки).

У висновку Акта перевірки встановлено порушення ДП "НЕК "Укренерго" пункту 44.1 статті 44, підпункту 48.5.1 пункту 48.5 статті 48, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на 7 513 812,00 грн., у тому числі за січень та лютий 2012 року.

Вказані в Акті перевірки порушення відповідач обґрунтовує наступним: ДП "НЕК "Укренерго" неправомірно включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми по операціям із Представництвом "ОСОБА_1", оскільки за даними акта перевірки останнього встановлено порушення вимог Податкового кодексу України Представництвом "ОСОБА_1" та підприємствами по ланцюгу постачання, а також вчинення нікчемних правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків. Наведена інформація, на думку відповідача, вказує, що позивачем порушено статтю 228 Цивільного кодексу України щодо укладення правочинів, які суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок та є нікчемними.

Позивач вважає протиправними спірні податкові повідомлення-рішення, оскільки господарські операції з Представництвом "ОСОБА_1" підтверджені первинними документами та податковими накладними, є реальними та відповідають дійсному економічному змісту, а ДП "НЕК "Укренерго" дотримано передбачені Податковим кодексом України умови для податкового кредиту з податку на додану вартість.

Доводи відповідача, викладені в письмовому запереченні проти позову, повністю співпадають з висновками Акта перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позовні вимоги ДП "НЕК "Укренерго" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій ДП "НЕК "Укренерго" та Представництвом "ОСОБА_1", мету придбання та обставини використання придбаних товарів/послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Матеріали справи підтверджують, що між ДП "НЕК "Укренерго" (замовник) та компанією DALEKOVOD d.d. Zagreb в особі Представництва "ОСОБА_1" (підрядник) укладено контракти від 29 грудня 2010 року №МКТ: UE/005, від 31 березня 2011 року №МКТ: UE/006 та від 31 березня 2011 року №66/01/11, за умовами яких підрядник залучається до виконання робіт із будівництва високовольтної лінії 330 кВ Дністровська ГАЕС-Бар; проектування, виробництва, випробування, поставки, монтажу, наладки та введення в експлуатацію Розширення ПС 330 кВ "Бар"; проектування, будівництва, монтажу, наладки та введення в експлуатацію заходу високовольтної лінії 750 кВ Хмельницька АЕС-Чорнобильська АЕС на ПС 750 кВ "Київська"

Згідно актів здачі-приймання монтажних та інших послуг протягом листопада, грудня 2011 року та січня, лютого 2012 року підрядник виконав частину обумовлених контрактами робіт, та виписав податкові накладні, зокрема на загальну суму 45 082 872,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 7 513 812,00 грн.

Оплата за контрактами здійснюється Міжнародним банком реконструкції та розвитку в іноземній валюті та Європейським банком реконструкції та розвитку в іноземній валюті на умовах угоди про позику Угоди про позику (Проект з передачі електроенергії) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку від 09 листопада 2007 року, ратифікованої згідно Закону України від 29 жовтня 2008 року №622-VI, та Кредитної угоди (Проект "Будівництво високовольтної повітряної лінії 750 кВ Рівненська АЕС - Київська") між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку від 28 лютого 2008 року, ратифікованої згідно Закону України від 29 жовтня 2008 року №621-VI.

Перерахування сум податку на додану вартість за виконані роботи до Представництва "ОСОБА_1" здійснювалось за кошти ДП "НЕК "Укренерго", що підтверджується відповідним платіжними дорученнями, залученими до матеріалів справи.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару/послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Як вбачається з обставин справи, позивач у податкових деклараціях з податку на додану вартість за перевірений період, відобразив, зокрема, суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних Представництвом "ОСОБА_1", у зв'язку з придбанням робіт.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагент позивача - Представництво "ОСОБА_1", був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Вирішуючи питання про реальність операцій з придбання робіт і питання використання їх у власній господарській діяльності позивача, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та інформацією, розміщено в мережі Інтернет - ІНФОРМАЦІЯ_1, ДП "НЕК "Укренерго" здійснює діяльність у сфері передачі електроенергії та проводового електрозв'язку; ДП "НЕК "Укренерго" - вертикально інтегрована природна монополія в галузі передавання електроенергії; структура компанії побудована за регіональним принципом і об'єднує 8 електроенергетичних систем (Дніпровську, Донбаську, Західну, Кримську, Південну, Південно-Західну, Північну та Центральну), яким підпорядковані 32 структурні підрозділи з експлуатації магістральних і міждержавних електричних мереж; ДП "НЕК "Укренерго" об'єднує виробників електроенергії -енергогенерувальні компанії атомних (АЕС), теплових (ТЕС) і гідроелектростанцій (ГЕС) та обласні енергопостачальні компанії, взаємодіє з енергосистемами суміжних країн, забезпечує експорт та імпорт електроенергії. Метою і основним напрямом діяльності позивача є, зокрема здійснення централізованого оперативно-технологічного управління Об'єднаної енергетичної системи України із забезпеченням надійної паралельної роботи теплових, атомних і гідравлічних електростанцій України, об'єднаних магістральними електромережами; здійснення передачі електроенергії магістральними та міждержавними електричними мережами; реалізація програм капітального будівництва, модернізації, технічного переобладнання і реконструкції магістральних та міждержавних електромереж, участь у розробці та реалізації відповідних технологій і нормативно-технічної документації, інші напрями і форми інноваційної діяльності.

Судом встановлено, що виконані Представництвом "ОСОБА_1" замовлялись позивачем з метою будівництва високовольтної лінії 330 кВ Дністровська ГАЕС-Бар; проектування, виробництва, випробування, поставки, монтажу, наладки та введення в експлуатацію Розширення ПС 330 кВ "Бар"; та проектування, будівництва, монтажу, наладки та введення в експлуатацію заходу високовольтної лінії 750 кВ Хмельницька АЕС-Чорнобильська АЕС на ПС 750 кВ "Київська", що безпосередньо стосується діяльності ДП "НЕК "Укренерго".

На підтвердження реальності господарських операцій та мети придбання робіт для провадження господарської діяльності позивач надав до суду копії контрактів та доповнень до них, зокрема умови і порядок оплати, вимоги страхування, календарний графік, перелік основних позицій установок та послуг по монтажу, перелік затверджених субпідрядників, об'єм робіт та поставок замовника, перелік документів та затвердження чи розгляду, форми гарантій, форми актів; актів здачі-приймання монтажних та інших послуг; довідок про вартість виконаних монтажних та інших послуг; авізо; податкових накладних; актів введення в експлуатацію ліній електропередач, актів приймання-передачі устаткування та обов'язкових запасних частин, інвойсів; заявок на вибрання кредиту; підтверджень та повідомлень Європейського банку реконструкції та розвитку і Міжнародного банку реконструкції та розвитку щодо вибрання кредиту; платіжних доручень; бухгалтерських довідок.

Наведене вказує, що ДП "НЕК "Укренерго" здійснювало витрати на придбання у Представництва "ОСОБА_1" робіт для провадження своєї господарської діяльності; спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем до суду не надано.

При вирішенні даного спору суд враховує також вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій та вирішення спору Представництво "ОСОБА_1", було зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.

Судом відхиляються посилання відповідача на акт документальної позапланової невиїзної перевірки Представництвом "ОСОБА_1", оскільки ймовірні порушення податкового законодавства з боку постачальника та по ланцюгу постачання не є підставою для обмеження права покупця на податковий кредит за умови реальності господарської операції.

Висновки Акта перевірки про неправомірне відображення в актах прийому-передачі виконаних монтажних та інших послуг вартості наданих послуг в іноземній валюті, не приймаються судом до уваги, оскільки стосуються порядку формування валових витрат, та не впливають на правомірність відображення відповідних сум податку на додану вартість у складі податкового кредиту; при цьому суд звертає увагу, що порушень в частині формування ДП "НЕК "Укренерго" валових витрат у висновку Акта перевірки не встановлено, а грошового зобов'язання не визначено.

Враховуючи викладене, суд вважає, що ДП "НЕК "Укренерго" правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з Представництвом "ОСОБА_1", а висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України в частині формування податкового кредиту є помилковими, відтак збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій є протиправним.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення МГУ-ЦО від 16 січня 2014 року №0000024110 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, МГУ-ЦО не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ДП "НЕК "Укрнерго" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України - Центрального офісу з обслуговування платників податків від 16 січня 2014 року №0000024110.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 458,80 грн. (чотириста п'ятдесят вісім гривень вісімдесят копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко