Постанова

від 05.06.2014 по справі 826/681/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/681/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.

Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів при секретарі Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М., Архіповій Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000024110 від 16 січня 2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 20 листопада 2013 року по 24 грудня 2012 року посадовими особами відповідача проведена позапланова документальна виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійснені договірних взаємовідносин з Представництвом «Далековод Д.Д.» за період січень - лютий 2012 року, за результатами якої складено акт № 1530/41-10/00100227 від 26 грудня 2013 року.

Згідно з висновками акту перевірки, встановлено порушення позивачем: п. 44.1 ст. 44, пп. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48, п. 188.1 ст. 188, п.п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 7 513 812,00 грн., у тому числі: за січень 2012 року на 1 080 213,00 грн. та за лютий 2012 року на 6 433 599,00 грн.

Наведені в акті перевірки порушення відповідач обґрунтовує наступним: ДП «НЕК «Укренерго» неправомірно включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми по операціям із Представництвом «Далековод Д.Д.», оскільки за даними акта перевірки останнього встановлено порушення вимог Податкового кодексу України Представництвом «Далековод Д.Д.» та підприємствами по ланцюгу постачання, а також вчинення нікчемних правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків. Наведена інформація, на думку відповідача, вказує, що позивачем порушено ст. 228 Цивільного кодексу України щодо укладення правочинів, які суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок та є нікчемними.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000024110 від 16 січня 2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 11 270 718,00 грн., в тому числі за основним платежем - 7 513 812,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3 756 906,00 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

З матеріалів справи вбачається, Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» зареєстровано в якості юридичної особи 10 серпня 1998 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, наявною в матеріалах справи.

Згідно з довідкою АБ № 810181 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: передача електроенергії; виробництво електророзподільчої та контрольної апаратури; інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у.; вантажний автомобільний транспорт; діяльність у сфері проводового електрозв'язку; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Між ДП «НЕК «Укренерго» (замовник) та компанією DALEKOVOD d.d. Zagreb в особі Представництва «Далековод Д.Д.» (підрядник) укладено контракти: № МКТ: UE/005 від 29 грудня 2010 року, № МКТ: UE/006 від 31 березня 2011 року та № 66/01/11 від 31 березня 2011 року, за умовами яких підрядник залучається до виконання робіт із будівництва високовольтної лінії 330 кВ Дністровська ГАЕС-Бар; проектування, виробництва, випробування, поставки, монтажу, наладки та введення в експлуатацію Розширення ПС 330 кВ «Бар»; проектування, будівництва, монтажу, наладки та введення в експлуатацію заходу високовольтної лінії 750 кВ Хмельницька АЕС-Чорнобильська АЕС на ПС 750 кВ «Київська».

Згідно з актами здачі-приймання монтажних та інших послуг протягом листопада, грудня 2011 року та січня, лютого 2012 року, підрядник виконав частину обумовлених контрактами робіт, та виписав податкові накладні, зокрема на загальну суму 45 082 872,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 7 513 812,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що оплата за контрактами здійснюється Міжнародним банком реконструкції та розвитку в іноземній валюті та Європейським банком реконструкції та розвитку в іноземній валюті на умовах Угоди про позику (Проект з передачі електроенергії) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку від 09 листопада 2007 року, ратифікованої згідно із Законом України № 622-VI від 29 жовтня 2008 року, та Кредитної угоди (Проект «Будівництво високовольтної повітряної лінії 750 кВ Рівненська АЕС - Київська») між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку від 28 лютого 2008 року, ратифікованої згідно із Законом України № 621-VI від 29 жовтня 2008 року .

Перерахування сум податку на додану вартість за виконані роботи до Представництва «Далековод Д.Д.» здійснювалось за кошти ДП «НЕК «Укренерго», що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи.

На підтвердження реальності господарських операцій позивачем надано до суду копії контрактів та доповнень до них, зокрема, умови і порядок оплати, вимоги страхування, календарний графік, перелік основних позицій установок та послуг по монтажу, перелік затверджених субпідрядників, об'єм робіт та поставок замовника, перелік документів та затвердження чи розгляду, форми гарантій, форми актів; актів здачі-приймання монтажних та інших послуг; довідок про вартість виконаних монтажних та інших послуг; авізо; податкових накладних; актів введення в експлуатацію ліній електропередач, актів приймання-передачі устаткування та обов'язкових запасних частин, інвойсів; заявок на вибрання кредиту; підтверджень та повідомлень Європейського банку реконструкції та розвитку та Міжнародного банку реконструкції та розвитку; платіжних доручень; бухгалтерських довідок.

Проте, на підтвердження порушення позивачем норм податкового законодавства відповідач посилається на акт ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС № 1530/2230/26604451 від 05 квітня 2013 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Представництва «Далековод Д.Д.» (код ЄДРПОУ 26604451) з питань фінансово-господарських взаємовідносин з Приватним підприємством «Інтергеостиль» (код ЄДРПОУ 31987560) за період діяльності з 01 липня 2011 року по 31 грудня 2011 року», яким встановлено відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, а тому й відсутність наміру у Представництва «Далековод Д.Д.» створення правових наслідків.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Згідно з пп. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПК України, податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником;

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.6 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп. 2.15 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

При вирішенні даної справи, колегія суддів враховує також правову позицію Вищого адміністративного суду України, висловлену ним в Інформаційному листі від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10, відповідно до якого процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1) встановлення факту здійснення господарської операції; 2) встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; 3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку; 4) встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; 5) встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З метою підтвердження реальності господарських операцій, що мали місце з його контрагентом, позивачем надано до суду копії відповідних первинних документів, а саме: копії контрактів та доповнень до них, зокрема, умови і порядок оплати, вимоги страхування, календарний графік, перелік основних позицій установок та послуг по монтажу, перелік затверджених субпідрядників, об'єм робіт та поставок замовника, перелік документів та затвердження чи розгляду, форми гарантій, форми актів; актів здачі-приймання монтажних та інших послуг; довідок про вартість виконаних монтажних та інших послуг; авізо; податкових накладних; актів введення в експлуатацію ліній електропередач, актів приймання-передачі устаткування та обов'язкових запасних частин, інвойсів; заявок на вибрання кредиту; підтверджень та повідомлень Європейського банку реконструкції та розвитку та Міжнародного банку реконструкції та розвитку; платіжних доручень; бухгалтерських довідок.

Між тим, колегія суддів зазначає, що окремі з наданих документів не відповідають вказаним вище вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, зокрема: податкові накладні, акти здачі-приймання монтажних та інших послуг, довідки про вартість виконаних монтажних та інших послуг не містять відомостей про посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, колегія суддів констатує відсутність належного документального підтвердження, а, як наслідок, і реального характеру виконання зазначених господарських зобов'язань між позивачем та його контрагентом.

Водночас, з урахуванням наведених положень законодавства, колегія суддів зазначає про те, що за відсутності факту придбання послуг або в разі якщо придбані послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що відповідачем правомірно винесено податкове повідомлення-рішення № 0000024110 від 16 січня 2014 року, оскільки суми податкового кредиту за відповідний період не підтверджуються у повній мірі первинними документами, оформленими у відповідності до наведених законодавчих вимог, та які відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем надано достатньо доказів правомірності дій з прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами та наведеними законодавчими нормами.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є необґрунтованими та не засновані на нормах права.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню з ухваленням нової про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України - Центрального офісу з обслуговування великих платників - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2014 року - скасувати та ухвалити нову.

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» - відмовити.

Повний текст постанови виготовлений 10 червня 2014 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.