Постанова

від 18.02.2014 по справі 826/20746/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

18 лютого 2014 року 14:44 справа №826/20746/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О. та представників:

позивача : Нестерової О.О.;

Осмолик І.А.

відповідача: Декань М.І.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Рекреаційно-оздоровчий центр "Зелений порт" доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві проскасування податкового повідомлення-рішення На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 18 лютого 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекреаційно-оздоровчий центр "Зелений порт" (далі по тексту - позивач, ТОВ "РОЦ "Зелений порт") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Голосіївському районі), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 14 жовтня 2013 року №0004812207.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/20746/13-а, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання 18 лютого 2014 року представники позивача позовні вимоги підтримали, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі від 14 жовтня 2013 року №0004812207 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, за порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ "РОЦ "Зелений порт" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 78 593,00 грн., в тому числі за основним платежем - 62 874,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 15 719,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта від 27 вересня 2013 року №225/1-22-07/30635473 "Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ "РОЦ "Зелений порт", код за ЄДРПОУ 30635473, з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "БК "Палаццо" (код за ЄДРПОУ 31748459) за період 01.07.2010р. по 30.06.2013" (далі по тексту - Акт перевірки).

У висновку Акта перевірки встановлено порушення позивачем вимог пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість за березень 2012 року на суму 62 874,00 грн., що мотивовано наступним: підприємством неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по операціям із контрагентом - ТОВ "БК "Палаццо", оскільки за даними акта про неможливість проведення зустрічної звірки останнього не підтверджено реальність здійснення господарських операцій та зазначено про укладання правочинів, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Позивач вважає протиправним оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки спірні господарські операції підтверджені первинними документами та податковими накладними, а ТОВ "РОЦ "Зелений порт" дотримано передбачені Податковим кодексом України передумови для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Доводи відповідача, викладені в письмовому запереченні проти позову, повністю співпадають з висновками Акта перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позовні вимоги ТОВ "РОЦ "Зелений порт" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Вищий адміністративний суд України у своєму листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11 зазначив, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між ТОВ "РОЦ "Зелений порт" та ТОВ "БК "Палаццо", мету придбання та обставини використання придбаних товарів/послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Як підтверджують матеріали справи, 15 лютого 2012 року між ТОВ "РОЦ "Зелений порт" (замовник) та ТОВ "БК "Палаццо" (підрядник) укладено договір підряду №15/02, за умовами якого підрядник зобов'язується виконати комплекс будівельних робіт по захисту дерев'яних конструкцій на об'єкті "Фізкультурно-оздоровчий блок", що знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Лютнева, 58-а.

Відповідно до акта приймання виконаних будівельних робіт за березень 2012 року та договірної ціни підрядник виконав обумовлені договором роботи, зокрема очищення дерев'яних поверхонь, нанесення захисного покриття.

ТОВ "БК "Палаццо" виписало позивачу податкову накладну від 29 березня 2013 року №40 на суму 805 069,68 грн., у тому числі податок на додану вартість - 134 178,28 грн.

Належних доказів оплати позивачем за придбані позивачем будівельні роботи матеріали справи не містять, а копія бланку платіжного доручення від 29 березня 2013 року №157, долучена до матеріалів справи, не приймається судом до уваги, оскільки не містить підписів уповноважених осіб та відмітки банку про проведення платежу.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з обставин справи, позивач в податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість, на підставі податкової накладної, виписаної ТОВ "БК "Палаццо", у зв'язку з придбанням робіт.

Суд звертає увагу, що навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведенння реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Вирішуючи питання про реальність виконання та отримання позивачем наданих послуг і виконаних робіт та їх придбання з метою використання у власній господарській діяльності, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Суд звертає увагу на те, що жодних доказів на підтвердження використання придбаних будівельних робіт по захисту дерев'яних конструкцій на об'єкті "Фізкультурно-оздоровчий блок", що знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Лютнева, 58-а, в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності та відповідних письмових пояснень позивач до суду не надав, а тому суд не має можливості встановити з якою метою у ТОВ "БК "Палаццо" придбавались такі роботи.

Зокрема матеріали справи не містять доказів існування об'єкта "Фізкультурно-оздоровчий блок" та належності його позивачу, або доказів, які б підтверджували замовлення позивачем будівельних робіт з метою виконання зобов'язань перед третіми особами.

Враховуючи те, що позивачем не надано документів на підтвердження використання в межах своєї господарської діяльності придбаних у ТОВ "БК "Палаццо" будівельних робіт, суд прийшов до висновку, що позивачем не доведено, а судом не встановлено, що здійснені ним господарські операції з ТОВ "БК "Палаццо" носять реальний характер, а придбані роботи використано в межах господарської діяльності позивача, чи придбано з такою метою.

З огляду на зазначене, висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість за березень 2012 року є обґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи, а тому, збільшення ТОВ "БК "Палаццо" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість відповідно до податкового повідомлення-рішення 14 жовтня 2013 року №0004812207 є правомірним.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ "РОЦ "Зелений порт" про скасування податкового повідомлення-рішення нормативно та документально не підтверджуються.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Голосіївському районі доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "РОЦ "Зелений порт" задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Рекреаційно-оздоровчий центр "Зелений порт" відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекреаційно-оздоровчий центр "Зелений порт" (ідентифікаційний код 30635473, 03131, м. Київ, вул. Лютнева (Жуків острів), буд. 58-А) на користь Державного бюджету України (отримувач УДСКУ у Печерському районі, код 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, рахунок 31218206784007) суму судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 1548,44 грн. (одна тисяча п'ятсот сорок вісім гривень сорок чотири копійки).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко