Постанова
від 24.02.2014 по справі 820/480/14
ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

24 лютого 2014 р. № 820/480/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - Судді Бездітка Д.В.,

при секретарі судового засідання - Ділбарян А.О.,

за участю: представників позивача - Просвєтової Т.М., Харламова К.І.,

представника відповідача - Калініної О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Завод ім. Фрунзе"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Завод ім. Фрунзе", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення №0000694101, №0000674101, №0000664101, №0000654101, №0000684101, №0000135100, №0000165100, №0000155100, №0000145100, №0000644101 від 29 липня 2013 року.

Свій позов позивач обґрунтував тим, що при проведенні перевірки контролюючим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновок акту перевірки є неправомірним, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування, посилаючись на відомості, які викладені в позовній заяві.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити через безпідставність. Згідно наданих до суду письмових заперечень пояснив, що оскаржувані в даній справі податкові повідомлення - рішення №0000694101, №0000674101, №0000664101, №0000654101, №0000684101, №0000135100, №0000165100, №0000155100, №0000145100, №0000644101 від 29 липня 2013 року є цілком законними та обґрунтованими, винесеними відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Завод ім. Фрунзе" (код ЄДРПОУ 00236010) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Харківської міської ради 03.12.1991 року, взяте на податковий облік в органах державної податкової служби 25.09.1992 року та перебуває на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів та є платником податку на додану вартість.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів проведена документальна планова виїзна перевірка публічного акціонерного товариства "Завод ім. Фрунзе" за наслідками якої було складено акт № 29/41.1/00236010 від 16.07.2013 року, згідно висновків якого було встановлено з боку позивача наступні порушення:

пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.5, пп. 138.8.1 п. 138.8, пп. 138.10.3 п. 138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, пп.145.1.6 п.145.1 ст.145, п.146.1, п.146.2 ст.146 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ПАТ "Завод ім. Фрунзе" податку на прибуток всього в сумі 245190,00 грн.;

п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення ПАТ "Завод ім. Фрунзе" податкового кредиту всього на суму 218466,00 грн.;

п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення ПАТ "Завод ім. Фрунзе" заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ на суму 25989,00 грн.;

п. 200.3, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення ПАТ "Завод ім. Фрунзе" від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду, яке зараховується до наступного звітного (податкового) періоду на суму 5540,00 грн.;

п. 275.3 ст.275 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ПАТ "Завод ім. Фрунзе" земельного податку на загальну суму 249056,77 грн.;

п. 176.2 (б) ст.176 Податкового кодексу України, п. 3.1.13 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 року №1020, а саме: в звітному розрахунку за формою 1-ДФ за 3 квартал 2012 року інформація про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків, надана не в повному обсязі , з помилками.

п. 152.8 ст. 152, п. 160.7 ст. 160 Податкового Кодексу України, в результаті чого ПАТ "Завод ім. Фрунзе" під час виплати доходу у п.1 кварталі 2012 нерезиденту "Best Media Group", ОАЕ, за проведення рекламної компанії не сплачено за власний рахунок до бюджету податок з доходу нерезидента за ставкою 20 % у сумі 6 053,00 грн.

п. 103.9 ст. 103 Податкового Кодексу України, в результаті чого ПАТ "Завод ім. Фрунзе" за 1 квартал 2012, не було подано до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові ДПС розрахунок (звіт) податкових зобов'язань до податкової декларації з податку на прибуток підприємства по нерезиденту "Best Media Group", ОАЕ, якому здійснено виплату за проведення рекламної компанії, у строки та за формою, встановленими центральним органом державної податкової служби.

ст. 1 Закону України " Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94-ВР від 23.09.1994 року, в результаті чого з порушенням строків розрахунків зараховано валютні кошти на валютний рахунок ПАТ "Завод ім. Фрунзе"у серпні та грудні 2012 року по експортному контракту № 1209 від 12.09.2011 з нерезидентом Fences and Perfosteel FZE, ОАЕу сумі 26 153,0 дол. США (209 0440,93 грн.); та липні 2013 року по експортному контракту № 1023 від 06.03.2012 з нерезидентами ООО "Точка опори", Беларусь, у сумі 5,0 дол. США (39,97 грн);

ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94-ВР від 23.09.1994 року з урахуванням Постанови правління НБУ № 475 від 16.11.2012, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.11.2012 р. за № 1921/22233 " Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" в результаті чого у квітні 2013 року по імпортному контракту № 2012-b від 20.12.2012 з нерезидентом Eko Development Limited Guangzhou, Китай, імпортний товар у сумі 22 215 дол. США (177 564,5 грн) отримано з порушенням строків розрахунків;

ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання та валютного контролю", ст. 1 Указу Президента України від 18.06.1994 № 319/94 "Про невідкладні заходи щодо поверненню в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами", абз. 4 п.2.7. ст.2 Постанови Національного Банку України № 49 від 08.02.2000 року, - в Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.01.2013 року станом на 01.01.2013 року, ПАТ "Завод ім. Фрунзе" не відобразило суму простроченої дебіторської заборгованості по експортному контракту № 1023 від 06.03.2012 з нерезидентом "Точка опори", Беларусь, по якому на звітну дату не надійшли в установлені законодавством терміни валютні кошти на валютний рахунок резидента в уповноваженому банку та у визначені законодавством строки не здійснювало обов'язкового декларування валютних цінностей у Національному банку України.

ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", розрахунки з нерезидентом у межах торговельного обороту у 3 кварталі 2013 року здійснено у готівковій формі без участі уповноваженого банку у сумі 39,96 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 16.07.2013 року № 29/41.1/00236010, відповідачем винесено наступні податкові повідомлення - рішення:

№0000694101 від 29.07.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання на 367 785,00 грн. за платежем: податок на прибуток приватних підприємств.

№0000674101 від 29.07.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання на 280 405,50 грн. за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

№0000664101 від 29.07.2013 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 25989,00 грн. та накладено штрафні санкції у розмірі 12 994,50 грн.

№0000654101 від 29.07.2013 року, яким зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5 540,00 грн.

№0000684101 від 29.07.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання на 373585,16 грн. за платежем: земельний податок з юридичних осіб.

№0000135100 від 29.07.2013 року, яким нараховано суму грошового зобов'язання в розмірі 6594,06 за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

№0000165100 від 29.07.2013 року, яким нараховано суму грошового зобов'язання в розмірі 549,96 за платежем: штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства.

№0000155100 від 29.07.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання на 7566,25 грн. за платежем: податок на прибуток іноземних юридичних осіб.

№0000145100 від 29.07.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання на 170,00 грн. за платежем: податок на прибуток іноземних юридичних осіб.

№0000644101 від 29.07.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання на 1020,00 грн. за платежем: податок на доходи фізичних осіб.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії і відображених в акті від 16.07.2013 року № 29/41.1/00236010 на відповідність вимогам ч.3 ст. 2 КАС України, суд наголошує на наступному.

Податковим органом під час проведення перевірки встановлено, що в перевіряємий період підприємство позивача мало господарські взаємовідносини з ПФ "Агроіндустрія" (Код ЄДРПОУ 31149933), ПП "ВКФ "Харківнасоссервіс" (Код ЄДРПОУ 33840922), ПП "Сталь Плюс" (Код ЄДРПОУ 32238552), ТОВ "Елав" (Код ЄДРПОУ 33204346), ТОВ "Інтерсвіт" (Код ЄДРПОУ 33606047), ТОВ "МВС"Зевс" (Код ЄДРПОУ 36035258), ТОВ "Фотомаг Ком Юей" (Код ЄДРПОУ 36640300), ФОП ОСОБА_4 (і.п.н. НОМЕР_1), ТОВ "Фірма Трейдсервіс" (Код ЄДРПОУ 37367155), ТОВ "Промприбор" (Код ЄДРПОУ 3276053), ТОВ "Спецтрубомонтаж" (Код ЄДРПОУ 31939034), ТОВ "Харелектротранс" (Код ЄДРПОУ 22652358), ТОВ "Експо-Центр Метеор" (Код ЄДРПОУ 31540744), ТОВ "Хво-Рост" (Код ЄДРПОУ 34859554), ТОВ "Експортком" (Код ЄДРПОУ 37766274), ТОВ "Ника" (Код ЄДРПОУ 31153630), ТОВ "ТД "Термофіт" (Код ЄДРПОУ 35858132), ТОВ "Полімет" (Код ЄДРПОУ 32136071), ТОВ "Аркстоун" (Код ЄДРПОУ 34390731), ПП "Спасатель плюс" (Код ЄДРПОУ 33480855), ПП "Альтаир" (Код ЄДРПОУ 14086815).

По взаємовідносинам із ПФ "Агроіндустрія" (Код ЄДРПОУ 31149933) позивачем до справи надані наступні документи: договір про надання послуг б/н від 26.12.2011 року, договір про надання послуг б/н від 02.04.2012 року, копія акту виконаних робіт № ОУ-28/12-1 від 28.12.2011 р. на суму 2 275, 00 грн, копія змінного рапорту про роботу машин за 28.12.2011 р., копія акту виконаних робіт № ОУ-02/4-2 від 02.04.2012 р. на суму 2 475, 00 грн, копія податкової накладної № 10 від 02.04.2012 на суму 2 475 грн., копія податкової накладної № 33 від 28.12.2012 на суму 2 275 грн., платіжне доручення № 8338 від 28.12.2011 р., платіжне доручення № 10362 від 04.04.2012 р.

Судом встановлено, що право власності будівлі, розташовані в м. Харкові по вул. Плеханівській, 57А, де згідно із наданими документами були надані послуги бетононасосу, зареєстроване за ВАТ "Завод ім Фрунзе" згідно із реєстраційним посвідченням №4052 від 16 серпня 2001 року.

По взаємовідносинам із ПП "ВКФ "Харківнасоссервіс" (Код ЄДРПОУ 33840922) судом встановлено, що згідно із рахунком-фактурою № НС-000188 від 01.08.2012 р. ПАТ "Завод ім. Фрунзе" та договором № 188 від 01.08.2012 року на користь ПП "ВКФ "Харківнасоссервіс" було сплачено вартість насосу БГ 12-41Б в сумі 1870,00 грн. платіжним дорученням № 13249 від 07.08.2012 р.. Отриманий на підставі видаткової накладної № 8/9-1 від 09.08.2012 р. за довіреністю № 1395 від 06.08.2012 року, насос БГ 12-41Б був доставлений до підприємства службовим автомобілем ЗАЗ Таврія, який належить позивачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 згідно із подорожнім листом № 201314 за період з 01.08.2012 по 31.08.2012 року та наказом ВАТ "Завод ім. Фрунзе" про закріплення водія №3/1 від 10.01.2012 року та оприбуткований на склад підприємства згідно із прибутковим ордером № 1559 від 09.08.2012 р. Згідно із вимогою № ЗіФ-135810 від 10.08.2012 року, вищезазначений насос було видано на ремонтно-механічну дільницю заводу для використання за призначенням.

Стосовно взаємовідносин із ПП "Сталь Плюс", вказаних в Акті № 29/41.1/00236010 від 16.07.2013 року, позивачем на підтвердження правової позиції надані суду наступні документи: копію отриманого позивачем від ПП "Сталь Плюс" рахунку-фактури №0001887 від 02.10.2012 року на сплату вартості металевого листа 90 ст. 3сп в кількості 2,99 т. та вартості його порізки всього на суму 28778,20 грн., копії платіжних доручень, згідно яких було оплачено рахунок, № 13145 від 03.10.2012 року на суму 27448,14 та №16267 від 20.02.2013 року на суму 1330,06 грн., а всього на суму 28778,20 грн., що відповідають сумі, вказаній в рахунку.

Згідно із видатковою накладною №РН-0001359 від 08.10.2012 року в кількості 2,99 т. був отриманий позивачем на підставі довіреності № 1790 від 03.10.2012 року та оприбуткований на склад підприємства на підставі прибуткового ордеру № 2120 від 08.10.2012 року. Доставку товару було здійснено автопідприємством ТОВ "ТТК Партнер" (автомобілем Газ АХ 72-93 АК) згідно із договором перевезення № 2012/01/11-01П від 11.01.2012 року, що підтверджується ТТН б/н від 08.10.2012 року. Згідно із вимогою № ЗіФ-144734 від 02.11.2012 року, вищезазначений товар було видано на інструментальну дільницю заводу для подальшого використання.

Також, позивачем надані копії податкових накладних, отриманих ним від ПП "Сталь Плюс" № 37 від 03.10.2012 року, що видана після оплати за платіжним дорученням № 13145 від 03.10.2012 року та № 59 від 08.10.2012 року, видну після отримання позивачем товару на вартість не сплаченої станом на день отримання, але отриманої частини товару.

Судом встановлено, що на підставі рахунку-фактури ПП "Сталь Плюс" №СФ-0001194 від 20.06.2012 року на оплату вартості металевого листа 5 ст. 65Г кількістю 0,41 т. вартістю 5125,16 грн. позивачем 21.06.2012 року було сплачено на користь ПП "Сталь Плюс" грошові кошти в сумі 4500,14 грн. згідно із платіжним дорученням №12049 від 21.06.2012 року, а решту коштів в сумі 625,02 грн. було сплачено 20.02.2013 року відповідно до платіжного доручення №16264 від 20.02.2013 року.

Згідно із видатковою накладною №РН-0000812 від 25.06.2012 року лист 5 ст. 65Г в кількості 0,41 т. був отриманий позивачем на підставі довіреності № 1109 від 20.06.2012 року та оприбуткований на склад підприємства на підставі прибуткового ордеру №1119 від 25.06.2012 року. Доставку товару було здійснено автопідприємством ТОВ "ТТК Партнер" (автомобілем Газ АХ 72-93 АК) згідно із договором перевезення № 2012/01/11-01П від 11.01.2012 року, що підтверджується ТТН б/н від 25.06.2012 року. Згідно із вимогою № ЗіФ-130935 від 26.06.2012 року, вищезазначений товар було видано на склад штампувальну дільниці заводу для подальшого використання.

Разом з тим, позивачем надані копії податкових накладних, отриманих ним від ПП "Сталь Плюс" № 122 від 21.06.2012 року, що видана після оплати за платіжним дорученням №12049 від 21.06.2012 року та №146 від 25.06.2012 року, видну після отримання позивачем товару на вартість не сплаченої станом на день отримання, але отриманої частини товару.

Взаємовідносини між позивачем та ПП ""Сталь Плюс" здійснювались на підставі положень договорів б/н від 02.10.2012 року та б/н від 20.06.2012 року, копії яких надані позивачем та долучені судом до матеріалів справи.

На підтвердження взаємовідносин підприємства-позивача із ТОВ "Елав" суду надано копію договору б/н від 01.12.2011 року укладеного між позивачем та ТОВ "Елав", предметом є поставка кабельно-провідникової продукції позивачу.

Також, судом встановлено, що згідно рахунку №2305 від 29.02.2012 року платіжним дорученням № 9012 від 29.02.2012 року позивачем на користь ТОВ "Елав" було сплачено грошові кошти в сумі 4800,00 грн., а 07.03.2012 року згідно із видатковою накладною №ЭЛ/12020318 від 07.03.2012 року позивачем було отримано від ТОВ "Елав" ящик з пониж. трансформатором ЯТП 0.63 220/36. Вказаний товар був отриманий за довіреністю № 271 від 29.02.2012 року та того ж дня було оприбутковано на склад позивача згідно із прибутковим ордером №1040 від 07.03.2012 року. Доставку ящика ЯТП 0.63 220/36 було здійснено службовим автомобілем ЗАЗ Таврія, який належить позивачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 згідно із подорожнім листом № 201281 за період з 01.03.2012 по 31.03.2012 року та наказу ВАТ "Завод ім. Фрунзе" № 3/1 від 10.01.2012 року про закріплення водія за вищевказаним автомобілем. В подальшому, згідно із вимогою № ЗіФ-119604 від 07.03.2012 року, вищезазначений ящик було видано на склад підрядників заводу для здійснення підрядних робіт підрядником ТОВ "Востокелектромонтаж", який виконував підрядні роботи згідно із договором підряду № 27/01 від 27.01.2012 року. На підтвердження виконання вищевказаних робіт, позивач надав акти виконаних робіт: № 1 від 01.10.2012 року, № 2 від 02.10.2012 року.

Позивачем також надано копію отриманою від ТОВ "Елав" податкової накладної № 128 від 17.08.2012 року отриманої від ТОВ "Елав".

Як свідчить з первинних документів, в межах дії договору б/н від 01.12.2011 року укладеного між позивачем та ТОВ "Елав", платіжними дорученнями №8422 від 14.02.2012 року на суму 1927,27 грн. та № 8618 від 17.02.2012 року на суму 2872,86 грн. позивачем на користь ТОВ "Елав" було сплачено вартість кабельно-провідникової продукції.

Згідно із видатковою накладною №ЭЛ/12020207 від 17.02.2012 року позивачем було отримано за довіреністю № 170 від 17.02.2012 року, а відповідно до прибуткового ордеру №109 від 17.02.2012, оприбутковано на склад провод ПВ-3 с95 - 6 м., провод ПВ3 35 - 2 м, наконечник каб МУ-95 - 6 шт., наконечник каб. мідно-лужений S-35 - 4 шт., муфта 3КВТп 10-120 з наконечниками. Доставку вищезазначеного товару було здійснено службовим автомобілем ЗАЗ Таврія, який належить позивачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 згідно із подорожнім листом № 201273 за період з 01.02.2012 по 29.02.2012 року та наказу ВАТ "Завод ім. Фрунзе" № 3/1 від 10.01.2012 року про закріплення водія за вищевказаним автомобілем. Згідно із вимогою № ЗіФ-118069 від 17.02.2012 року, вищезазначений товар було видано на склад підрядників для здійснення підрядних робіт ТОВ "Онікс", яке виконувало будівельні роботи відповідно до договору № 19/01 від 19.01.2012 року. На підтвердження виконання вищевказаних робіт, позивач надав акти виконаних робіт: № 14/05-12 від 25.05.2012, № 13/05-12 від 25.05.2012 року, № 11/04-12 від 28.04.2012 року, № 10/04-12 від 28.04.2012 року, № 06/02-12 від 22.03.2012 року.

Згідно із видатковою накладною №ЭЛ/12020169 від 17.02.2012 року позивачем було отримано за довіреністю № 170 від 17.02.2012 року, а відповідно до прибуткового ордеру №112 від 17.02.2012, оприбутковано на склад гільза мідна GT95 - 6 шт. та трубка термоусадочна 60/30 - 2 м.. Доставку вищезазначеного товару було здійснено службовим автомобілем ЗАЗ Таврія, який належить позивачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 згідно із подорожнім листом № 201273 за період з 01.02.2012 по 29.02.2012 року та наказу ВАТ "Завод ім. Фрунзе" № 3/1 від 10.01.2012 року про закріплення водія за вищевказаним автомобілем. Згідно із вимогою № ЗіФ-118073 від 17.02.2012 року, вищезазначений товар було видано на склад підрядників для здійснення підрядних робіт підрядною організацією ТОВ "Онікс", яке виконувало будівельні роботи відповідно до договору № 19/01 від 19.01.2012 року. На підтвердження виконання вищевказаних робіт, позивач надав акти виконаних робіт: № 14/05-12 від 25.05.2012, № 13/05-12 від 25.05.2012 року, № 11/04-12 від 28.04.2012 року, № 10/04-12 від 28.04.2012 року, № 06/02-12 від 22.03.2012 року.

Згідно із видатковою накладною №ЭЛ/12030004 від 29.02.2012 року позивачем було отримано за довіреністю № 189 від 20.02.2012 року, а відповідно до прибуткового ордеру №110 від 17.02.2012, оприбутковано на склад світильник промисловий 2*36 - 6 шт., світильник вологозахищений ЛПП 2х18W 1 шт. та ящик ЯТП 0,25 220/36.

Доставку ящика ЯТП 0.63 220/36 було здійснено службовим автомобілем ЗАЗ Таврія, який належить позивачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 згідно із подорожнім листом № 201273 за період з 01.02.2012 по 29.02.2012 року та наказу ВАТ "Завод ім. Фрунзе" № 3/1 від 10.01.2012 року про закріплення водія за вищевказаним автомобілем. Згідно із вимогою № ЗіФ-118070 від 29.02.2012 року, вищезазначений товар було видано на склад підрядників для здійснення підрядних робіт організацією ТОВ "Востокелектромонтаж" відповідно до договору підряду № 27/01 від 27.01.2012 року. На підтвердження виконання вищевказаних робіт, позивач надав акти виконаних робіт: № 1 від 01.10.2012 року, № 2 від 02.10.2012 року. Відповідно до положень п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України ТОВ "Елав" було надано позивачу податкові накладні № 114 від 14.02.2012 року та № 166 від 17.02.2012 року.

Щодо взаємовідносин із ТОВ "Інтерсвіт" судом встановлено, що 5 січня 2011 року між ПАТ "Завод ім. Фрунзе" та ТОВ "Інтерсвіт" було укладено договір купівлі-продажу №05/01/11/03. Згідно із п. 7.2 даного договору, його дію продовжено на 2012 рік.

На підставі положень цього договору позивачем від ТОВ "Інтерсвіт" були отримані такі товари:

На підставі рахунку № СФ-0000339 від 03.02.2012 року платіжним дорученням № 9214 від 08.02.2012 року позивачем на користь ТОВ "Інтерсвіт" було сплачено вартість електротоварів в асортименті в сумі 1571,82 грн. 9 лютого 2012 року вказані товари були отримані позивачем, про що свідчить видаткова накладна №РН-0000292 від 09.02.2012 року та довіреність № 63/1, видана 08.02.2012 року. Того ж дня електротовари було оприбутковано на склад позивача на підставі прибуткового ордеру №3946 від 09.02.2012 року. Доставку електротоварів було здійснено службовим автомобілем ЗАЗ Таврія, який належить позивачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 згідно із подорожнім листом № 201273 від 01.02.2012 по 29.02.2012 року та наказом ВАТ "Завод ім. Фрунзе" № 3/1 від 10.01.2012 року про закріплення водія з вищезазначеним автомобілем. Згідно із вимогою № ЗіФ-115809 від 10.02.2012 року, вищезазначений товар було видано з центрального складу на електродільницю заводу для використання за призначенням.

Також, позивачем було отримано податкову накладну від 09.02.2012 року № 68 та віднесено до податкового кредиту ПДВ в сумі 261,97 грн.

Згідно видаткової накладної № РН-0000294 від 09.02.2012 року на підставі довіреності № 82/1 від 09.02.2012 року, 9 лютого 2012 року позивачем було отримано електротовари в асортименті загальною вартістю 1997,47 грн. Вказані товари були оприбутковані на склад ВАТ "Завод ім. Фрунзе" 09.02.2012 року, про що свідчить прибутковий ордер № 3947 від 09.02.2012 року. Про використання товару у господарській діяльності позивача свідчить вимоги № ЗіФ-115809 від 10.02.2012 року та № ЗіФ-115806 від 10.02.2012 року про видачу електротоварів з центрального складу на електродільницю заводу. На зазначені товари ТОВ "Інтерсвіт" надало позивачу рахунок № СФ-0000394 від 09.02.2012 року, який був сплачений ПАТ "Завод ім. Фрунзе" шляхом безготівкового перерахування на рахунок ТОВ "Інтерсвіт" платіжним дорученням №10803 від 08.05.2012 року. Доставку електротоварів було здійснено службовим автомобілем ЗАЗ Таврія, який належить позивачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 згідно із подорожнім листом № 201273 від 01.02.2012 по 29.02.2012 року та наказом ВАТ "Завод ім. Фрунзе" № 3/1 від 10.01.2012 року про закріплення водія з вищезазначеним автомобілем. Після отримання товару ТОВ "Інтерсвіт" надало ПАТ "Завод ім. Фрунзе" податкову накладну №78 від 09.02.2012 року на суму 332,91 грн.

Платіжним дорученням № 8599 від 17.02.2012 року позивачем було здійснено безготівковий платіж на користь ТОВ "Інтерсвіт" в сумі 839,68 грн.. Зазначеними грошовими коштами було сплачено вартість електротоварів в асортименті згідно рахунку № СФ-0000477 від 15.02.2012 року. 16 лютого 2012 року електротовари були отримані представником позивача, що діяв на підставі довіреності № 137 від 16.02.2012 року, згідно із видатковою накладною № РН-0000364 від 16.02.2012 року. Доставку електротоварів було здійснено шляхом перевезення на службовому автомобілі ЗАЗ Таврія, який належить позивачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 згідно із подорожнім листом № 201273 від 01.02.2012 по 29.02.2012 року та наказом ВАТ "Завод ім. Фрунзе" № 3/1 від 10.01.2012 року про закріплення водія з вищезазначеним автомобілем. Електротовари, вказані в рахунку та видатковій накладній було оприбутковано на склад позивача на підставі прибуткового ордеру №62 від 16.02.2012 року, а в подальшому були видані з центрального складу на електродільницю заводу для використання за призначенням згідно із вимогами № ЗіФ-117427 від 27.02.2012 року та № ЗіФ-119549 від 20.03.2012 року Також, до податкового кредиту позивачем було віднесено 139,95 грн. на підставі отриманої від ТОВ "Інтерсвіт" податкової накладної № 145 від 16.02.2012 року.

На підставі рахунку № СФ-0000494 від 16.02.2012 року платіжним дорученням № 8658 від 20.02.2012 року позивачем на користь ТОВ "Інтерсвіт" було сплачено вартість електротоварів в асортименті в сумі 1956,66 грн. 21 лютого 2012 року вказані товари були отримані позивачем, про що свідчить видаткова накладна №РН-0000388 від 21.02.2012 року та довіреність № 188/1, видана 20.02.2012 року. Того ж дня електротовари було оприбутковано на склад позивача на підставі прибуткового ордеру № 103 від 21.02.2012 року. Доставку електротоварів було здійснено на службовому автомобілі ЗАЗ Таврія, який належить позивачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 згідно із подорожнім листом № 201273 від 01.02.2012 по 29.02.2012 року та наказом ВАТ "Завод ім. Фрунзе" № 3/1 від 10.01.2012 року про закріплення водія з вищезазначеним автомобілем. Отримані електротовари було використано позивачем у господарській діяльності відповідно до вимоги № ЗіФ-117531 від 28.02.2012 року шляхом видачі з центрального складу адміністратору для використання за призначенням. Також, позивачем було отримано податкову накладну від 20.02.2012 року № 170 та віднесено до податкового кредиту ПДВ в сумі 326,11 грн..

Згідно видаткової накладної № РН-0000389 від 21.02.2012 року на підставі довіреності № 188/2 від 20.02.2012 року позивачем було отримано лічильник ЦЭ-6807П 1,0 220В 5-60А вартістю 224 грн.. Вказаний лічильник було оприбутковано на склад ПАТ "Завод ім. Фрунзе" 21.02.2012 року, про що свідчить прибутковий ордер № 104 від 21.02.2012 року. На зазначений товар ТОВ "Інтерсвіт" надало позивачу рахунок № СФ-0000526 від 20.02.2012 року, який був сплачений ПАТ "Завод ім. Фрунзе" шляхом безготівкового перерахування на рахунок ТОВ "Інтерсвіт" платіжним дорученням № 8752 від 22.02.2012 року. Доставку електротоварів було здійснено на службовому автомобілі ЗАЗ Таврія, який належить позивачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 згідно із подорожнім листом № 201273 від 01.02.2012 по 29.02.2012 року та наказом ВАТ "Завод ім. Фрунзе" № 3/1 від 10.01.2012 року про закріплення водія з вищезазначеним автомобілем. Отриманий електротовар було використано позивачем у господарській діяльності відповідно до вимоги № ЗіФ-117427 від 27.02.2012 року шляхом видачі з центрального складу на електродільницю для використання за призначенням. Після отримання товару ТОВ "Інтерсвіт" надало ПАТ "Завод ім. Фрунзе" податкову накладну №172 від 21.02.2012 року на суму 37,33 грн.

Платіжним дорученням № 8963 від 29.02.2012 року позивачем було здійснено безготівковий платіж на користь ТОВ "Інтерсвіт" в сумі 2420,38 грн.. Зазначеними грошовими коштами було сплачено вартість електротоварів в асортименті згідно рахунку № СФ-0000608 від 27.02.2012 року. 28 лютого 2012 року електротовари були отримані представником позивача, що діяв на підставі довіреності № 251/1 від 28.02.2012 року, згідно із видатковою накладною № РН-0000452 від 28.02.2012 року. Доставку електротоварів було здійснено шляхом перевезення на службовому автомобілі ЗАЗ Таврія, який належить позивачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 згідно із подорожнім листом № 201273 від 01.02.2012 по 29.02.2012 року та наказом ВАТ "Завод ім. Фрунзе" № 3/1 від 10.01.2012 року про закріплення водія з вищезазначеним автомобілем.. Електротовари, вказані в рахунку та видатковій накладній було оприбутковано на склад позивача на підставі прибуткового ордеру №153 від 28.02.2012 року, а в подальшому використані в господарський діяльності згідно із вимогою № ЗіФ-119549 від 20.03.2012 року шляхом видачі з центрального складу на електродільницю заводу для використання за призначенням. Також, до податкового кредиту позивачем було віднесено 403,40 грн. на підставі отриманої від ТОВ "Інтерсвіт" податкової накладної № 231 від 28.02.2012 року.

Після отримання рахунку № СФ-0000765 від 15.03.2012 року платіжним дорученням № 9756 від 15.03.2012 року позивачем на користь ТОВ "Інтерсвіт" було сплачено вартість електротоварів в асортименті в сумі 1068,73 грн. 16 березня 2012 року вказані товари були отримані позивачем, про що свідчить видаткова накладна №РН-0000581 від 16.03.2012 року та довіреність № 252, видана 15.03.2012 року. Того ж дня електротовари було оприбутковано на склад позивача на підставі прибуткового ордеру № 281 від 16.03.2012 року. Доставку електротоварів було здійснено на службовому автомобілі ЗАЗ Таврія, який належить позивачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 згідно із подорожнім листом № 201281 за період з 01.03.2012 по 31.03.2012 року та наказом ВАТ "Завод ім. Фрунзе" № 3/1 від 10.01.2012 року про закріплення водія з вищезазначеним автомобілем. Отримані електротовари було позивачем було використано у господарській діяльності відповідно до вимоги № ЗіФ-120802 від 30.03.2012 року шляхом видачі електротоварів з центрального складу на електродільницю заводу для використання за призначенням. Також, позивачем було отримано податкову накладну від 15.03.2012 року № 115 та віднесено до податкового кредиту ПДВ в сумі 178,12 грн.

Згідно видаткової накладної № РН-0000673 від 29.03.2012 року на підставі довіреності № 421/1 від 04.04.2012 року, позивачем було отримано електротовари в асортименті загальною вартістю 2305,06 грн.. Вказані товари були оприбутковані на склад ПАТ "Завод ім. Фрунзе" 23.04.2012 року, про що свідчить прибутковий ордер №502 від 23.04.2012 року. Про використання товару у господарській діяльності позивача свідчить вимога № ЗіФ-124094 від 26.04.2012 року про видачу з центрального складу на електродільницю для використання за призначенням. Вартість товару було сплачено ПАТ "Завод ім. Фрунзе" шляхом безготівкового перерахування на рахунок ТОВ "Інтерсвіт" платіжним дорученням №10054 від 24.03.2012 року. Доставку електротоварів було здійснено на службовому автомобілі ЗАЗ Таврія, який належить позивачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 згідно із подорожнім листом № 201281 за період з 01.03.2012 по 31.03.2012 року року та наказом ВАТ "Завод ім. Фрунзе" № 3/1 від 10.01.2012 року про закріплення водія з вищезазначеним автомобілем. Після отримання товару ТОВ "Інтерсвіт" надало ПАТ "Завод ім. Фрунзе" податкову накладну №220 від 29.03.2012 року на суму 384,18 грн.

Господарські взаємовідносини між ПАТ "Завод ім. Фрунзе" та ТОВ "МВС"Зевс" позивач підтверджує наданням копій наступних документів.

Договір поставки №3 від 04 січня 2011 року, укладений між ПАТ "Завод ім. Фрунзе" та ТОВ "МВС"Зевс", в п/п 1.1 п. 1 якого зазначено, що за цим договором Постачальник (ТОВ "МВС"Зевс") зобов'язується поставити та передати у власність у зумовлені строки Покупцеві (ПАТ "Завод ім. Фрунзе") спецодяг, спецвзуття (далі за текстом - товар), а Покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму відповідно до умов договору. Згідно із п/п 11.1 п. 11 даного договору, він вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками сторін, тобто з 04.01.2011 року, та діє до 31 грудня 2012 року. Строк дії договору повністю охоплює період перевірки, вказаний в акті № 29/41.1/00236010 від 16.07.2013 року.

Спеціальний одяг та взуття від ТОВ "МВС"Зевс" позивачем були отримані, сплачені та обліковані на підставі таких первинних документів:

товар (мило господарське 200гр. - 108 шт. ) отримано за видатковою накладною № РН-0000552 від 01.12.2011 р. на суму 298,08 грн. за довіреністю № 3100 від 30.11.2011 року та оприбутковано на склад підприємства згідно із прибутковим ордером № 3400 від 01.12.2011 р. Вищезазначений товар було видано з центрального складу на дільницю виготовлення просічно-витяжної сітки згідно із відомістю списання ТМЦ № ЗіФ-42632 від 02.12.2011 року для використання за призначенням. Товар (халат робочий - 1 шт., черевики робочі ПУП - 18 пар) отримано за видатковою накладною № РН-0000589 від 12.12.2011 р. на суму 2892,00 грн. за довіреністю № 3100 від 30.11.2011 року та оприбутковано на склад підприємства згідно із прибутковим ордером № 3510 від 12.12.2011 р. Вищезазначений товар було видано з центрального складу на дільницю виготовлення просічно-витяжної сітки згідно із відомістю списання ТМЦ № ЗіФ-43061 від 13.12.2011 року для використання за призначенням. Товар (костюм робочий - 16 шт., костюм ІТР - 1 шт) отримано за видатковою накладною № РН-0000624 від 28.12.2011 р. на суму 2614,00 грн. за довіреністю № 3100 від 30.11.2011 року та оприбутковано на склад підприємства згідно із прибутковим ордером № 3659 від 28.12.2011 р. Вищезазначений товар було видано з центрального складу на дільницю виготовлення просічно-витяжної сітки згідно із відомістю списання ТМЦ № ЗіФ-43577 від 29.12.2011 року для використання за призначенням. Сплату вартості товарів за вказаними видатковими накладними було здійснено в повному обсязі платіжним дорученням від 01.12.2011 року №7007. Внаслідок здійснених господарських операцій позивачем було отримано податкову накладну № 1 від 01.12.2011 року на поставку за видатковою накладною № РН-0000552 від 01.12.2011 р., яку було задекларовано в 2011 році, тобто поза межами періоду, що перевірявся. Також, в січні 2012 року позивачем було задекларовано податкову накладну № 2 від 01.12.2011 року, що відповідає поставкам товару згідно видаткових накладних № РН-0000589 від 12.12.2011 р. та № РН-0000624 від 28.12.2011 р.

товар (штани ватні - 6 шт.) отримано за видатковою накладною № РН-000628 від 28.12.2011 р. на суму 689,76 грн. та довіреністю № 3264 від 19.12.2011 року, оприбутковано на склад підприємства згідно із прибутковим ордером № 3653 від 28.12.2011 р., сплачено платіжним дорученням №7548 від 22.12.2011 року, підприємством отримано належним чином оформлену податкову накладну №53 від 22.12.2011 року. Вищезазначений товар було видано з центрального складу на торгово-виставочний зал відділу продаж заводу, комерційний відділ, ремонтно-механічний відділ згідно із відомістями списання ТМЦ № ЗіФ-43584 від 29.12.2011 року, №43600 від 30.12.2011 року, № 43735 від 16.01.2012 року, № 43926 від 24.01.2012 року для використання за призначенням.

товар (куртка ватна - 1 шт., черевики робочі ПУП - 1 пара) отримано за видатковою накладною № РН-0000025 від 26.01.2012 р. на суму 301,20 грн. за довіреністю № 3371 від 28.12.2011 року та оприбутковано на склад підприємства згідно із прибутковим ордером № 3858 від 26.01.2012 р. Вищезазначений товар було видано з центрального складу на штампувальну ділянку заводу згідно із відомістю списання ТМЦ № ЗіФ-44514 від 07.02.2012 року для використання за призначенням. Товар (штани ватні - 2 шт.) отримано за видатковою накладною № РН-0000072 від 16.02.2012 р. на суму 214,32 грн. за довіреністю № 3371 від 28.12.2011 року та оприбутковано на склад підприємства згідно із прибутковим ордером № 3953 від 16.02.2012 р. Вищезазначений товар було видано з центрального складу на штампувальну ділянку заводу згідно із відомістю списання ТМЦ № ЗіФ-44993 від 17.02.2012 року для використання за призначенням. Сплату вартості товарів за вказаними видатковими накладними було здійснено платіжним дорученням від 29.12.2011 року №8360. Внаслідок здійснених господарських операцій позивачем було отримано податкову накладну №60 від 29.12.2011 року;

товар (рукавиці бавовняні з брез. надолонником) отримано за видатковою накладною № РН-0000021 від 20.01.2012 р. на суму 3 276,00 грн., за довіреністю № 3496 від 23.01.2012 року, та оприбутковано на склад підприємства згідно із прибутковим ордером № 3806 від 20.01.2012 р. Вищезазначений товар було видано з центрального складу на технічний центр листової обробки металу, штампувальну ділянку, ремонтно-механічну ділянку заводу згідно із відомостями списання ТМЦ № ЗіФ-43887 від 23.01.2012 року, № ЗіФ-43897 від 23.01.2012 року, № 43927 від 24.01.2012 року для використання за призначенням. Товар був оплачений згідно платіжного доручення №8774 від 23.01.2012 року. Також позивачу було надано податкову накладну №14 від 20.01.2012 року;

товар (бурки з колошами - 3 шт.) отримано за видатковою накладною № РН-0000052 від 02.02.2012 р. на суму 291,00 грн. за довіреністю № 3530 від 26.01.2012 року, та оприбутковано на склад підприємства згідно із прибутковим ордером № 12 від 02.02.2012 р. Вищезазначений товар було видано з центрального складу на комерційний відділ, технічний центр листової обробки металу заводу згідно із відомостями списання ТМЦ № ЗіФ-44413 від 03.02.2012 року, № ЗіФ-44439 від 03.02.2012 року для використання за призначенням. Сплату вартості товару проведено платіжним дорученням №8925 від 26.01.2012 року. Зазначеним господарським операціям відповідає отримана позивачем податкова накладна №20 від 26.01.2012 року;

товар (рукавиці бавовняні з брез. надолонником - 500 шт.) отримано за видатковою накладною № РН-0000024 від 26.01.2012 р. на суму 3 276,00 грн. за довіреністю № 3539 від 26.01.2012 року, оприбутковано на склад підприємства згідно із прибутковим ордером № 3857 від 26.01.2012 р. Вищезазначений товар було видано з центрального складу на штампувальну дільницю, комерційний відділ, дільницю з виготовлення просічно-витяжної сітки, дільницю автоматичної зварювальної лінії, технічний центр листової обробки металу заводу, склад станції технічного обслуговування № 1 згідно із відомостями списання ТМЦ № ЗіФ-44093 від 27.01.2012 року, № ЗіФ-44095 від 27.01.2012 року, № ЗіФ-44097 від 27.01.2012 року, № ЗіФ-44123 від 30.01.2012 року, № ЗіФ-44612 від 08.02.2012 року, вимогою № ЗіФ-114474 від 27.01.2012 року для використання за призначенням. Сплачено платіжним дорученням №8942 від 27.01.2012 року. Крім того, ТОВ "МВС"Зевс" позивачу було надано податкову накладну №19 від 26.01.2012 року;

товар (рукавиці бавовняні з брез. надолонником - 500 шт.) отримано за видатковою накладною № РН-000101 від 13.03.2012 р. на суму 3 276,00 грн. за довіреністю № 337 від 13.03.2012 року та оприбутковано на склад підприємства згідно із прибутковим ордером № 3974 від 13.03.2012 р. Вищезазначений товар було видано з центрального складу на дільницю з виготовлення просічно-витяжної сітки, дільницю автоматичної зварювальної лінії, комерційний відділ, технічний центр листової обробки металу, інструментальну дільницю, штампувальну дільницю заводу згідно із відомостями списання ТМЦ № ЗіФ-45789 від 14.03.2012 року, № ЗіФ-45790 від 14.03.2012 року, № ЗіФ-45957 від 14.03.2012 року, № ЗіФ-45952 від 16.03.2012 року, № ЗіФ-46055 від 21.03.2012 року, № ЗіФ-46065 від 21.03.2012 року для використання за призначенням. Оплату вартості товару здійснено в повному обсязі платіжним дорученням № 9702 від 14.03.2012 року. Також позивачем отримано належним чином оформлену податкову накладну №9 від 13.03.2012 року;

товар (костюм ІТР - 4 шт., костюм робочий - 6 шт., сорочка - 8 шт., черевики робочі - 1 пара) отримано за видатковою накладною № РН-000122 від 28.03.2012 р. на суму 2 565,60 грн. за довіреністю № 420/1 від 26.03.2012 року, оприбутковано на склад підприємства згідно із прибутковим ордером № 313 від 28.03.2012 р. Вищезазначений товар було видано з центрального складу на склад готової продукції, штампувальну дільницю, комерційний відділ, львівський склад згідно із відомостями списання ТМЦ № ЗіФ-46559 від 03.04.2012 року, № ЗіФ-48012 від 10.05.2012 року, № ЗіФ-49591 від 20.06.2012 року, № ЗіФ-49963 від 29.06.2012 року, №ЗіФ-50747 від 11.07.2012 року для використання за призначенням. Сплачено платіжним дорученням №9735 від 15.03.2012 року, підприємством отримано належним чином оформлену податкову накладну №15 від 15.03.2012 року;

товар (костюм ІТР - 1 шт., костюм робочий - 8 шт., сорочка - 9 шт., куртка ватна - 9 шт., черевики робочі - 9 пар) отримано за довіреністю № 441/1 від 28.03.2012 року та видатковою накладною № РН-000123 від 28.03.2012 р. на суму 4 962,54 грн. та оприбутковано на склад підприємства згідно із прибутковим ордером № 312 від 28.03.2012 р. Вищезазначений товар було видано з центрального складу на дільницю полімеризації, склад готової продукції, штампувальну дільницю згідно із відомостями списання ТМЦ № ЗіФ-50845 від 13.06.2012 року, № ЗіФ-46559 від 03.04.2012 року, № ЗіФ-46561 від 03.04.2012 року, № ЗіФ-48012 від 10.05.2012 року для використання за призначенням. Сплату вартості товару здійснено платіжним дорученням №9639 від 10.04.2012 року. Вказаній господарській операції відповідає отримана позивачем податкова накладна №26 від 28.03.2012 року;

товар (рукавиці бавовняні з брез. надолонником - 400 шт.) отримано за довіреністю № 441/1 від 28.03.2012 року та видатковою накладною № РН-000126 від 29.03.2012 р. на суму 2 622,00 грн., оприбутковано на склад підприємства згідно із прибутковим ордером № 309 від 29.03.2012 р. Вищезазначений товар було видано з центрального складу на штампувальну дільницю згідно із відомістю списання ТМЦ № ЗіФ-46579 від 03.04.2012 року для використання за призначенням. плату виконано платіжним дорученням №11222 від 25.05.2012 року. Після отримання товару позивачем отримано належним чином оформлену податкову накладну №28 від 29.03.2012 року;

товар (фартух брезентовий - 11 шт., рукавички в'язані з ПВХ крапкою - 100 шт.) отримано за довіреністю № 482/1 від 02.04.2012 року та видатковою накладною № РН-000131 від 02.04.2012 р. на суму 770,94 грн., оприбутковано на склад підприємства згідно із прибутковим ордером № 332 від 02.04.2012 р. та сплачений відповідно до платіжного доручення №11223 від 25.05.2012 року. Вищезазначений товар було видано з центрального складу на штампувальну дільницю, технічний центр листової обробки металу заводу згідно із відомостями списання ТМЦ № ЗіФ-46570 від 03.04.2012 року, № ЗіФ-46580 від 03.04.2012, № ЗіФ-46634 від 04.04.2012 року для використання за призначенням. Внаслідок здійснених господарських операцій позивачем було отримано податкову накладну №2 від 02.04.2012 року;

товар (рукавички в'язані з ПВХ крапкою - 100 шт.) отримано за довіреністю № 482/1 від 02.04.2012 року та видатковою накладною № РН-000132 від 03.04.2012 р. на суму 456,00 грн., оприбутковано на склад підприємства згідно із прибутковим ордером № 344 від 03.04.2012 р. Вищезазначений товар було видано з центрального складу на комерційний відділ, дільниця полімеризації, ремонтно-механічна дільниця, одеський склад, технічний відділ згідно із відомостями списання ТМЦ № ЗіФ-46770 від 06.04.2012 року, № ЗіФ-46683 від 05.04.2012 року, № ЗіФ-47011 від 11.04.2012 року, № ЗіФ-47091 від 13.04.2012 року, № ЗіФ-47458 від 17.04.2012 року для використання за призначенням. За товар було сплачено платіжним дорученням №10645 від 12.04.2012 року. Також позивачем отримано податкову накладну № 3 від 03.04.2012 року;

товар (рукавиці бавовняні з брез. надолонником - 500, рукавички в'язані з ПВХ крапкою - 300 шт.) отримано за довіреністю № 620 від 20.04.2012 року та видатковою накладною № РН-000148 від 19.04.2012 р. на суму 4 650,00 грн., оприбутковано на склад підприємства згідно із прибутковим ордером № 478 від 19.04.2012 р. Вищезазначений товар було видано з центрального складу на бухгалтерію, комерційний відділ, планово-виробничий відділ, склад готової продукції, ремонтно-механічну дільницю, дільницю полімеризації, технічний центр листової обробки металу, станцію технічного обслуговування Ford згідно із відомостями списання ТМЦ № ЗіФ-47345 від 19.04.2012 року, № ЗіФ-47362 від 20.04.2012 року, № ЗіФ-47365 від 20.04.2012 року, № ЗіФ-47367 від 20.04.2012 року, № ЗіФ-47785 від 03.05.2012 року, № ЗіФ-48152 від 14.05.2012 року, №ЗіФ-48796 від 30.05.2012 року, вимогою № ЗіФ-126570 від 18.05.2012 року для використання за призначенням. За товар було сплачено платіжним дорученням № 9824 від 20.04.2012 року. Внаслідок зазначеної господарської операції позивачем було отримано податкову накладну № 29 від 19.04.2012 року;

товар (рукавиці бавовняні з брез. надолонником - 500 шт.) отримано за довіреністю № 893 від 24.05.2012 року та видатковою накладною № РН-000188 від 19.04.2012 р. на суму 3 210,00 грн., оприбутковано на склад підприємства згідно із прибутковим ордером № 774 від 24.05.2012 р. Вищезазначений товар було видано з центрального складу на штампувальну дільницю, технічний центр листової обробки металу, інструментальну дільницю, комерційний відділ згідно із відомостями списання ТМЦ № ЗіФ-48539 від 24.05.2012 року, № ЗіФ-48540 від 24.05.2012 року, № ЗіФ-48555 від 25.05.2012 року, № ЗіФ-48563 від 25.05.2012 року, № ЗіФ-48839 від 01.06.2012 року для використання за призначенням. За товар було сплачено платіжним дорученням №10909 від 25.05.2012 року. ТОВ "МС"Зевс" також позивачу було надано належним чином оформлену податкову накладну №32 від 24.05.2012 року;

товар (костюм робочий - 2 шт., сорочка - 2 шт.) отримано за довіреністю № 897 від 24.05.2012 року та видатковою накладною № РН-000223 від 20.06.2012 р. на суму 517,20 грн., оприбутковано на склад підприємства згідно із прибутковим ордером № 1052 від 20.06.2012 р. Вищезазначений товар було видано з центрального складу на дільницю полімеризації згідно із відомостями списання ТМЦ № ЗіФ-50845 від 13.07.2012 року для використання за призначенням. За товар було сплачено відповідно до платіжного доручення №10913. Вказаній господарській операції відповідає отримана позивачем податкова накладна №39 від 25.05.2012 року;

товар (костюм робочий - 1 шт., черевики робочі - 1 пара) отримано за довіреністю № 895 від 24.05.2012 року та видатковою накладною № РН-000222 від 20.06.2012 р. на суму 312,60 грн. та оприбутковано на склад підприємства згідно із прибутковим ордером № 1051 від 20.06.2012 р. Вищезазначений товар було видано з центрального складу на дільницю полімеризації згідно із відомостями списання ТМЦ № ЗіФ-50845 від 13.07.2012 року для використання за призначенням. Оплату вартості товару було виконано згідно із платіжним дорученням № 10910 від 25.05.2012 року. Також позивачем отримано податкову накладну № 38 від 25.05.2012 року;

товар (рукавиці бавовняні з брез. надолонником - 500 шт., рукавички в'язані з ПВХ крапкою) отримано за довіреністю № 1028 від 11.06.2012 року та видатковою накладною № РН-000207 від 08.06.2012 р. на суму 4 194,00 грн., оприбутковано на склад підприємства згідно із прибутковим ордером № 911 від 08.06.2012 р. Вищезазначений товар було видано з центрального складу на комерційний відділ, технічний центр листової обробки металу, штампувальну дільницю, дільницю автоматичної зварювальної лінії, запорізький склад згідно із відомостями списання ТМЦ № ЗіФ-49166 від 08.06.2012 року, № ЗіФ-49186 від 08.06.2012 року, № ЗіФ-49258 від 11.06.2012 року, № ЗіФ-49348 від 13.06.2012 року, № ЗіФ-49311 від 14.06.2012 року для використання за призначенням. Оплату вартості товару було виконано згідно із платіжним дорученням № 11704 від 12.06.2012 року. Позивачем також отримано належним чином оформлену податкову накладну № 6 від 08.06.2012 року;

товар (костюм ІТР - 1 шт., костюм робочий - 8 шт., сорочка - 11 шт., черевики робочі - 11 пар.) отримано за довіреністю № 1016 від 11.06.2012 року та видатковою накладною № РН-000224 від 20.06.2012 р. на суму 4 135,20 грн. Вищезазначений товар було видано з центрального складу на дільницю полімеризації згідно із відомостями списання ТМЦ № ЗіФ-50845 від 13.07.2012 року для використання за призначенням. Оприбутковано на склад підприємства згідно із прибутковим ордером № 1138 від 20.06.2012 р. Товар (костюм робочий - 2 шт.) отримано за довіреністю № 1016 від 11.06.2012 року та видатковою накладною № РН-000239 від 27.06.2012 р. на суму 342,00 грн. та оприбутковано на склад підприємства згідно із прибутковим ордером № 1137 від 27.06.2012 від 07.06.2012 р. Вищезазначений товар було видано з центрального складу на дільницю полімеризації згідно із відомістю списання ТМЦ № ЗіФ-50845 від 13.07.2012 року для використання за призначенням. Оплату вартості товару було виконано згідно із вартістю товару, вказаного в зазначених видаткових накладних, було здійснено платіжним дорученням №11265 від 11 06.2012 року в повному обсязі. Після оплати товару, у встановленому порядку, позивачу було надано податкову накладну №14 від 11.06.2012 року;

товар (рукавиці бавовняні з брез. надолонником - 500 шт.) отримано за довіреністю № 1123/1 від 22.06.2012 року та видатковою накладною № РН-000233 від 22.06.2012 р. на суму 3 276,00 грн., оприбутковано на склад підприємства згідно із прибутковим ордером № 1094 від 22.06.2012 р. та оплачено позивачем відповідно до платіжного доручення №12114 від 22.06.20112 року. Вищезазначений товар було видано з центрального складу на дільницю з виготовлення просічно-витяжної сітки, технічного центру листової обробки металу, штампувальну дільницю згідно із відомостями списання ТМЦ № ЗіФ-49761 від 22.06.2012 року, № ЗіФ-49787 від 23.06.2012 року, № ЗіФ-49831 від 25.06.2012 року, № ЗіФ-49885 від 26.06.2012 року для використання за призначенням. Оплату вартості товару було виконано згідно із Після оплати позивачем було отримано належну податкову накладну №31 від 22.06.2012 року.

Судом також встановлено, що транспортування отриманих від ТОВ "МВС"Зевс" товарів було здійснено службовим автомобілем підприємства, що підтверджується наказами № 14 А від 03.02.2011 року, № 3/1 від 10.01.2012 року, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 та подорожніми листами: № 201262 за період з 01 по 31.12.2011 року, № 201412 за період з 01.01.2012 по 31.01.2012 року, № 201273 за період з 01.02.2012 року по 29.02.2012 року, № 201281 за період 01.03.2012 по 31.03.2012 року, № 201286 за період з 01.04.2012 по 30.04.2012 року, № 201291 за період з 01.05.2012 по 31.05.2012 року, № 201303 за період з 01.06.2012 року по 30.06.2012 року.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «ФОТОМАГ КОМ ЮЕЙ» (код ЄДРПОУ 36640300) за січень 2012 р. судом встановлено, що позивачем та ТОВ «ФОТОМАГ КОМ ЮЕЙ» укладено договір № б/н від 10.01.2012 р., відповідно до умов якого Постачальник, ТОВ «ФОТОМАГ КОМ ЮЕЙ», зобов'язується поставити Покупцю, ПАТ "Завод імені Фрунзе", інструмент («Товар») по номенклатурі кількості і ціні згідно специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, а Покупець зобов'язується сплатити та прийняти товар на умовах договору.

На виконання зазначеного договору контрагентом позивача, ТОВ «ФОТОМАГ КОМ ЮЕЙ», були виписані рахунок-фактура №Сч-0000215 від 10.01.2012р. та податкова накладна № 248 від 19.01.12 на фотоапарат Canon, акумулятор, карту пам'яті.

На підтвердження факту сплати за отриманий від ТОВ «ФОТОМАГ КОМ ЮЕЙ» товар, представниками позивача було надане платіжне доручення № 8732 від 19.01.2012р.

Факт отримання товару позивачем підтверджується прибутковим ордером №3958 від 07.03.2012 р. до видаткової накладної №РН-0000403 від 30.01.2012р. (01 центральний цех 175), товар отримано через менеджера з ЗЕД ОСОБА_5, який прийняв товар по довіреності № 3525 від 25.01.2012 р. Згідно долученого до матеріалів подорожнього листа ВАТ «Завод імені Фрунзе» транспортування товару, отриманого від ТОВ «ФОТОМАГ КОМ ЮЄЙ», здійснював водій ОСОБА_6 на службовому автомобілі ЗАЗ Таврія, який належить позивачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 згідно із подорожнім листом № 201412 за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року та наказом ВАТ "Завод ім. Фрунзе" № 3/1 від 10.01.2012 року про закріплення водія за вищезазначеним автомобілем.

Як вбачається з наказу № 361 від 09.01.2012 про забезпечення технічного відділу засобами цифрової фототехніки, вказані товари були придбані для використання у господарській діяльності, а саме - фотофіксації картерів автомобілів, захист до яких ще не сконструйований.

Згідно відомості про передачу ТМЦ у виробництво № ЗиФ-45735 від 12.03.2012 придбані ТМЦ передані для використання у технічний відділ ПАТ "Завод ім. Фрунзе".

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про реальне проведення позивачем та ТОВ «ФОТОМАГ КОМ ЮЕЙ» господарської операції з поставки товару, яка відображена в бухгалтерському та податковому обліку ВАТ «Завод імені Фрунзе», у зв'язку з чим висновок податкового органу про завищення позивачем собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) по взаємовідносинам з ТОВ «ФОТОМАГ КОМ ЮЄЙ» на 635 грн. є неправомірним.

Щодо взаємовідносин ПАТ "Завод ім. Фрунзе" із ФОП ОСОБА_4 судом встановлено наступне: підприємством-позивача від ФОП ОСОБА_4 були отримані товари в асортименті згідно із видатковою накладною № РН-0000306 від 05.09.2011 р. на суму 4 640,10 грн., що підтверджується долученою до матеріалів справи накладною № РН-0000306 від 05.09.2011 р., довіреністю на отримання ТМЦ № 2232 від 06.09.2011 року, рахунком-фактурою № СФ-000635 від 31.08.2011 р., прибутковим ордером № 258 від 05.09.2011 р. та податковою накладною №3 від 02.09.2011 року. Вищезазначений товар було видано з центрального складу на склад підрядників згідно із вимогою № ЗіФ-101736 від 05.09.2011 року з метою використання цих матеріалів при здійсненні підрядних робіт ТОВ "Елстін СК" на підставі договору підряду № 15/08 від 15.08.2011 року. На підтвердження виконання вищевказаних робіт, позивач надав договір та акт виконаних робіт № 1 за вересень 2011 року. Оплату товару було здійснено платіжним дорученням №4308 від 02.09.2011 року.

Також позивачем було надано довіреність на отримання ТМЦ № 2310 від 14.09.2011 року, рахунок-фактура № СФ-000699 від 12.09.2011 р., видаткова накладна № РН-0000352 від 14.09.2011 р., відповідно до якої були отримані товари в асортименті на загальну суму 2 932,32 грн., сплату вартості яких виконано згідно платіжного доручення №4619 від 14.09.2011 року. Товари були оприбутковані на склад підприємства згідно із прибутковим ордером №261 від 14.09.2011 року. Вищезазначений товар було видано з центрального складу на склад підрядників згідно із вимогою № ЗіФ-101744 від 14.09.2011 року з метою використання цих матеріалів при здійсненні підрядних робіт ТОВ "Елстін СК" на підставі договору підряду № 15/08 від 15.08.2011. На підтвердження виконання вищевказаних робіт, позивач надав договір та акт виконаних робіт № 1 за вересень 2011 року. Внаслідок вказаної господарської операції позивачем від ФОП ОСОБА_4 було отримано податкову накладну №38 від 14.09.2011 року.

Згідно виписаної довіреності № 2302 від 13.09.2011 року та на підставі отриманого рахунку-фактури № СФ-000687 від 08.09.2011 року, підприємством-позивача по видатковій накладній № № РН-0000356 від 15.09.2011 року були отримані товари в асортименті на загальну суму 1082,71 грн., які були оприбутковані на склад згідно із прибутковим ордером №259 від 15.09.2011 року та сплачені платіжним дорученням № 6469 від 14.09.2011 року. Вищезазначений товар було видано з центрального складу на склад підрядників згідно із вимогою № ЗіФ-101740 від 15.09.2011 року з метою використання цих матеріалів при здійсненні підрядних робіт ТОВ "Елстін СК" на підставі договору підряду № 15/08 від 15.08.2011 року. На підтвердження виконання вищевказаних робіт, позивач надав договір та акт виконаних робіт № 1 за вересень 2011 року Внаслідок вказаної господарської операції позивачем від ФОП ОСОБА_4 було отримано податкову накладну № 37 від 14.09.2011 року.

Доставку товарів було здійснено перевізником фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 На підставі договору на здійснення послуг з автомобільного перевезення та транспортної експедиції № 010801 від 08.01.2011 року.

Поставки товарів було виконано на умовах укладеного між позивачем та ФОП ОСОБА_4, договором № 1 від 04.01.2011 року.

Щодо взаємовідносин з ТОВ "Фірма Трейдсервіс" позивачем надані такі документи: договір купівлі-продажу № 001041 від 09.04.2012 року, укладений між ВАТ "Завод ім. Фрунзе" та ТОВ "Фірма Трейдвервіс", строк дії якого, відповідно до п/п. 12.1 договору, встановлений сторонами до 31.12.2012 року; рахунок-фактура № ФТО/0001041 від 09.04.2012 року на оплату вартості скотчу в кількості 120 рулонів та скотчу прозорого в кількості 72 шт. на загальну суму 4192,80 грн.; платіжне доручення №10570 від 11.04.2012 року на суму 4192,80, яким було оплачено вказаний рахунок; видаткову накладну № ФТО/0000891 від 09.04.2012 року, довіреність № 551 від 10.04.2012 року, згідно з якими позивачем було отримано вказаний у рахунку та оплачений товар загальною вартістю 4192,80 грн. Внаслідок зазначеної господарської операції позивачем було отримано податкову накладну №110 від 09.04.2012 року.

Товар було доставлено ТОВ "Трейдсервіс відповідно до товарно-транспортної накладної № ИСО/0020755 від 09.04.2012 року. Використання отриманого товару у господарській діяльності позивача підтверджується вимогами № ЗіФ-47270 від 10.04.2012 року, № ЗіФ-47343 від 19.04.2012 року, відповідно до яких цей товар було видано з центрального складу на технічний центр листової обробки металу та склад готової продукції для використання за призначенням.

По взаємовідносинам з ТОВ "Промприбор" (ЄДРПОУ 32760503) позивачем до суду надані наступні документи: копія рахунку-фактури № СФ-0000281 від 07.03.2012 р., копія видаткової накладної № РН-0000115 від 07.03.2012 р. на суму 1316,88 грн., копія прибуткового ордеру № 3968 від 07.03.2012 р., копія податкової накладної № 12 від 07.03.2012 року, платіжне доручення № 9580 від 07.03.2012 р. Товар було отримано позивачем за довіреністю № 312 від 07.03.2012 року та доставлено на службовому автомобілі ЗАЗ Таврія, який належить позивачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 згідно подорожнього листа №201281 за період з 01.03.2012 по 31.03.2012 року та наказу ВАТ "Завод ім. Фрунзе" № 3/1 від 10.01.2012 року про закріплення водія. Використання отриманого товару у господарській діяльності позивача підтверджується вимогою № ЗіФ-118737 від 13.03.2012 року, відповідно до якої цей товар було видано з центрального складу на ремонтно-механічну дільницю заводу.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Спецтрубомонтаж» судом встановлено, що між ВАТ «Завод імені Фрунзе» та ТОВ «Спецтрубомонтаж» було укладено низку договорів підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт у будинку за адресою м. Харків, вул. Плеханівська,57-А, а саме: № 22/03 від 23.02.2011р., №23/03 від 23.02.2011р., №09/03 від 09.03.2011р., №03/02 від 03.02.2011р., 12/08 від 12.08.2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі вищевказаних договорів ТОВ «Спецтрубомонтаж» були виписані: - податкові накладні № 8 від 07.02.2011р., № 44 від 09.02.2011р., №116 від 28.04.2011р., №187 від 30.04.2011р., № 188 від з0.04.2011р., № 112 від 31.03.2011р., №113 від 31.03.2011р., №114 від 31.03.2011р., № 115 від 31.03.2011р.,№ 132 від 28.04.2011р., - прибуткові накладні №22/03-1 від 22.03.2011р., №03/02 від 03.02.2011р. на суму 2060 грн., №03/02 від 03.02.2011р. на суму 12171,23 грн., №03/02 від 30.03.2011р. на суму 8264,93 грн., №03/02 від03.02.2011р. на суму 1320,17 грн., № 03/02 від 03.02.2011р. на суму 4645,75 грн., №03/02 від 03.02.2011р. на суму 10026,20 грн., №03/02 від 03.02.2011р., №22/03 від 22.03.2011р. на суму 3416,11 грн., № 23/03 від 22.03.2011р. на суму 3016,90грн.,№09/03-1 від 30.03.2011р. на суму 17538,23 грн.

До матеріалів справи також долучені акти приймання виконаних будівельних робіт (типова форма №КБ-2в).

На підтвердження факту сплати придбаних у ТОВ «Спецтрубомонтаж» результатів робіт представники позивача надали належним чином завірені копії платіжних доручень №876 від 07.02.2011р. від 07.02.2011р., №970 від 09.02.2011р., №874 від 01.04.2011р.

Також судом встановлено, що приміщення за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська,5 7-А належить ПАТ «Завод імені Фрунзе» на праві власності та було надане в оренду Департаменту з питань підготовки Євро-2012 з футболу Харківської міської ради на умовах його відповідності технічним характеристикам, необхідним для використання під медіа-центр для роботи журналістів, що викликало необхідність проведення комплексу робіт, які були замовлені у ТОВ «Спецтрубомонтаж». Вказані обставини підтверджуються копіями реєстраційного посвідчення на об'єкти нерухомого майна, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої в Інспекції ДАБК у Харківській області 03.12.2012, договору про закупівлю послуг за державні кошти від 17.01.2012.

Як вбачається з бухгалтерської довідки №0152 від 18.09.2013, витрати на реконструкцію та ремонт будівлі за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська,57-А в податковому обліку з податку на прибуток були віднесені на збільшення балансової вартості основних засобів.

Також судом встановлено, що контрагент позивача ТОВ «Спецтрубомонтаж» на час існування господарських відносин з позивачем мало ліцензію на здійснення діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, копія якої долучено до матеріалів справи.

Господарські відносини між позивачем та ТОВ "Харелектротранс" (22652358) щодо надання послуг із нанесення та демонтажу рекламного зображення "Автоцентр Фрунзе" на трамваї №3,5,7,26 підтверджуються наданими позивачем та долученими судом до матеріалів справи копією договору № 23/04 від 23.04.2012 р. між ТОВ "Харелектротранс" та ВАТ "Завод ім. Фрунзе" з додатками, копією рахунку-фактури № 24/04 від 24.04.2012 року, платіжним дорученням № 10126 від 25.04.2012 року, копією податкової накладної № 12 від 25.04.2012 року та копією акту про надання послуг № 4-00001 від 30.04.2012 р. на суму 14 000 грн.

На підтвердження реальності господарських взаємовідносин із ТОВ Експо-центр "Метеор" (ЄДРПОУ 31540744) позивачем надані такі первинні документи копія договору № 36-ФВ/12 від 16.12.2011 р. між ТОВ Експо-центр "Метеор" та ВАТ "Завод ім. Фрунзе" з додатками, копія додаткового договору від 07.02.2012 р., копія договору № 27-АП/12 від 06.12.2011 р. між ТОВ Експо-центр "Метеор" та ВАТ "Завод ім. Фрунзе" з додатками, копія додаткового договору від 07.02.2012 р., копія акту виконаних послуг б/н від 17.03.2012 р. на суму 10 532, 00 грн. до основного договору № 36 - ФВ/12 від 16.12.2011 р. та 376 грн. до додаткової угоди б/н від 07.02.2012р., копія акту виконаних послуг б/н від 24.02.2012 р. на суму 6 164,00 грн. до основного договору № 27-АП/12 від 16.12.2011 р. та 670 грн. до додаткової угоди б/н від 07.02.2012р., платіжне доручення № 8447 від 15.02.2012 р., платіжне доручення № 8389 від 13.02.2012 р., платіжне доручення № 8532 від 11.01.2012 р., платіжне доручення № 7524 від 20.12.2011 р., копія податкової накладної № 88 від 15.02.2012 року, копія податкової накладної № 8 від 11.01.2012 року, копія податкової накладної № 56 від 13.02.2012 року, копія податкової накладної № 140 від 20.12.2011 р.

Щодо взаємовідносин позивача із ТОВ "Хво-Рост" (34859554) судом встановлено наступне. 10 червня 2011 року між ВАТ "Завод ім. Фрунзе" та ТОВ "Хво-Рост" було укладено договір №1п про надання послуг з пошуку покупців. Згідно із п. 2.1 даного договору ТОВ "Хво-Рост" надавало позивачу послуги з вивчення та аналізу ринку збуту автотранспорту, розробки планів просування товару на ринку збуту, пошуку покупців товару. Відповідно до п. 10.4. договору, строк його дії встановлений сторонами до 31.12.2012 року. Також, 01.04.2012 року між вказаними підприємствами було укладено договір про надання послуг з пошуку клієнтів №3/0104-КИА, згідно із п/п 1.1 п. 1 якого Замовник (позивач) доручає, а Виконавець (ТОВ "Хво-Рост") бере на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених цим договором, надавати послуги по залученню фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб до автосалонів Замовника з метою продажу автомобілів торгової марки КИА. Строк дії вказаного договору відповідно до п/п 7.1 п.7 становить період з дати його підписання, тобто з 01.04.2012 року до 312.12.2012 року. Згідно положень договору №4/01104-Хьюндай, укладеного між ВАТ "Завод ім. Фрунзе" та ТОВ "Хво-Рост" 1 квітня 2012 року, перший доручив, а другий взяв на себе зобов'язання в порядку та на умовах, встановлених договором, надавати послуги по залученню фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб до автосалонів позивача з метою продажу автомобілів марки Хьюндай. Відповідно до п/п 7.1 п.7 договору,строк його дії становить період з дати його підписання, тобто з 01.04.2012 року до 312.12.2012 року. Укладений між ВАТ "Завод ім. Фрунзе" та ТОВ "Хво-Рост" договір про надання послуг з пошуку клієнтів №1/0104-форд від 01.04.2012 року встановлює зобов'язання ТОВ "Хво-Рост" надавати позивачу послуги по залученню фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб до автосалонів Замовника з метою продажу автомобілів торгової марки Форд, а договір №2/0101-ш регулює взаємовідносини сторін щодо надання ТОВ "Хво-Рост" послуг ВАТ "Завод ім. Фрунзе", які полягають у залученні фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб до автосалонів Замовника з метою продажу автомобілів торгових марок ДЕУ, Шевроле, Чери, ВАЗ, ЗАЗ. Також, в перевіряємому періоді діяв укладений між позивачем та ТОВ "Хво-Рост" Договір № 1/2012 ппп від 01.05.2012 року про надання послуг передпродажної підготовки автомобілів.

Вказані вище договори є чинними в період, зазначений в акті № 29/41.1/00236010 від 16.07.2013 року.

В межах виконання умов договорів, укладених між ВАТ "Завод ім. Фрунзе" та ТОВ "Хво-Рост" на підтвердження надання та отримання послуг було підписано акт. виконаних робіт № 1 від 31.01.2012 р. на суму 88900 грн., акт виконаних робіт № 2 від 29.02.2012 р. на суму 92000 грн., акт виконаних робіт № 3 від 31.03.2012 р. на суму 99300 грн., акту виконаних робіт № 2 від 03.05.2012 р. на суму 26880 грн., акт виконаних робіт № 3 від 04.05.2012 р. на суму 48480 грн., акт виконаних робіт № 4 від 05.05.2012 р. на суму 40200 грн., акт виконаних робіт № 1 від 03.05.2012 р. на суму 11040 грн., акт виконаних робіт б/н від 08.06.2012 р. на суму 40080 грн., акт виконаних робіт б/н від 08.06.2012 р. на суму 128760 грн., акт виконаних робіт б/н від 08.06.2012 р. на суму 30180 грн., акт виконаних робіт б/н від 08.06.2012 р. на суму 32760 грн., акт виконаних робіт б/н від 05.07.2012 р. на суму 21960 грн., акт виконаних робіт б/н від 05.07.2012 р. на суму 21000 грн., акт виконаних робіт б/н від 05.07.2012 р. на суму 58560 грн., акт виконаних робіт б/н від 05.07.2012 р. на суму 33240 грн., акт виконаних робіт б/н від 06.08.2012 р. на суму 33480 грн., акт виконаних робіт б/н від 20.09.2012 р. на суму 210016,80 грн., акт виконаних робіт б/н від 20.09.2012 р. на суму 206382 грн., акт виконаних робіт б/н від 31.07.2012 року на суму 28 320,41 грн.

Внаслідок виконання господарських операцій, відповідно до положень п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України позивачем було отримано та обліковано такі податкові накладні: податкова накладна № 4 від 05.05.2012 року, податкова накладна № 3 від 04.05.2012 року, податкова накладна № 2 від 03.05.2012 року, податкова накладна № 1 від 03.05.2012 року, податкова накладна № 1 від 03.06.2012 року, податкова накладна № 2 від 03.06.2012 року, податкова накладна № 3 від 08.06.2012 року, податкова накладна № 4 від 08.06.2012 року, податкова накладна № 3 від 05.07.2012 року, податкова накладна № 1 від 05.07.2012 року, податкова накладна № 2 від 05.07.2012 року, податкова накладна № 10 від 31.07.2012 року, податкова накладна № 2 від 06.08.2012 року, податкова накладна № 5 від 20.09.2012 року податкова накладна № 4 від 20.09.2012 року, податкова накладна № 4 від 05.07.2012 року.

Доцільність та зв'язок із господарською діяльністю позивача отримання послуг із злучення покупців автомобілів підтверджується тим, що підприємство позивача здійснює діяльність з реалізації автомобілів тих торгових марок, які вказані в укладених між позивачем та ТОВ "Хво-Рост" договорах. Продаж автомобілів в 2012 році позивачем здійснювалась на підставі наступних договорів із дистриб'юторами транспортних засобів:

Автомобілі торгової КІА - дилерський договір № 41-кд від 21.05.2009 року, укладений із Товариством з обмеженою відповідальністю "Фалькон-Авто".

Автомобілі торгової Хьюндай - дилерський договір № ДД 0018 від 31.12.2011 року, укладений із Товариством з обмеженою відповідальністю "Хюндай Мотор Україна".

Автомобілі торгової Форд - дилерський договір № 91-avto/Р від 01.04.2011 року, укладений із Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Віннер Імпортс Україна, Лтд".

Автомобілі торгової Great Wall - дилерський договір № GW-8 від 12.09.2011 року, укладений із Товариством з обмеженою відповідальністю "Богдан - Індустрія".

Автомобілі торгової Чери - дилерський договір № 97/д від 31.03.2011 року, укладений із Товариством з обмеженою відповідальністю "СІ ЕЙ Автомотів".

Автомобілі торгової ЗАЗ, Daewoo - дилерський договір № 16-д від 31.12.2008 року, укладений із Акціонерним товариством "Українська автомобільна корпорація".

Автомобілі торгової Шевроле - дилерський договір № 80-шд від 31.12.2008 року , укладений із Товариством з обмеженою відповідальністю "УкрАвтоЗАЗ - Сервіс".

Щодо взаємовідносин із ТОВ "Експортком" (ЄДРПОУ37766274) судом встановлено, що відповідно до договору підряду №10/01 від 01.012012 року, укладеного між позивачем та ТОВ "Експортком", останнім було виконано роботи з влаштування системи водостоків нежитлової будівлі по віл. Плеханівській, 57А. Виконання зазначених робіт підтверджується актом виконаних робіт б/н від 30.04.12 за лютий 2012 року на суму 15 288,48 грн., підписаним позивачем та ТОВ "Експортком". Згідно із положеннями п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України позивачем було отримано податкову накладну № 95 від 24.02.2012. Належність позивачу будівлі, де виконувались будівельні роботи, підтверджується копіями реєстраційного посвідчення на об'єкти нерухомого майна та декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої в Інспекції ДАБК у Харківській області 03.12.2012р.

На підтвердження реальності господарських операцій із ТОВ "Ніка" (ЄДРПОУ 31153630) позивачем надані наступні документи копія договору № 24/11 від 24.11.2011, укладеного між ВАТ "Завод ім. Фрунзе" та ТОВ "Ніка", копія договору № 24/10 від 24.10.2011, укладеного між ВАТ "Завод ім. Фрунзе" та ТОВ "Ніка", копія акту виконаних робіт № 47-11-4 від 03.02.2012 на суму 75 642,00 грн за договором № 24/10 від 24.10.2011, копія акту виконаних робіт № 47-11-3 від 03.02.2012 на суму 112 108,80 грн за договором № 24/10/2011 року, копія акту виконаних робіт б/н від 30.12.2011 на суму 56 011,20 грн за договором № 24/11 от 24.11.2011 року, платіжне доручення № 6786 від 24.11.2011 року, платіжне доручення № 15981 від 16.11.2012 року, платіжне доручення № 7628 від 15.11.2011 року, платіжне доручення № 7970 від 09.12.2011 року, платіжне доручення № 7783 від 29.12.2011 року, платіжне доручення № 7184 від 27.10.2011 року, платіжне доручення № 6298 від 07.11.2011 року, платіжне доручення № 6346 від 09.11.2011 року, платіжне доручення № 11967 від 06.08.2012 року, платіжне доручення № 9324 від 10.02.2012 року, копія податкової накладної № 51 від 29.12.2011 року, копія податкової накладної № 48 від 09.12.2011 року.

На підтвердження взаємовідносин підприємства-позивача із ТОВ "Термофіт" суду надано договори купівлі-продажу б/н від 02.02.2012 року та б/н від 02.03.2012, укладених між позивачем та ТОВ "Термофіт".

Також, судом встановлено, що згідно видаткової накладної № 245 від 22.02.2012 року позивачем було отримано товари загальною вартістю 18088,32 грн., які були сплачені платіжними дорученнями № 9243 від 08.02.2012 року на суму 12470,40 та № 8548 від 16.02.2012 року на суму 5617,92 грн. Вказаний товар був отриманий за довіреністю № 214 від 22.02.2012 року та того ж дня було оприбутковано на склад позивача згідно із прибутковим ордером №3969 від 22.02.2012 року. Доставку товару було здійснено службовим автомобілем ЗАЗ Таврія, який належить позивачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 згідно із подорожнім листом № 201273 за період з 01.02.2012 року по 29.02.2012 року та наказу ВАТ "Завод ім. Фрунзе" № 3/1 від 10.01.2012 року про закріплення водія за вищевказаним автомобілем. В подальшому, згідно із накладною № ЗіФ-117455 від 22.02.2012 року, вищезазначені матеріальні засоби було видано з центрального складу ТОВ "Онікс" для використання при виконанні підрядних робіт відповідно до договору підряду № 19/01 від 19.01.2012 року. На підтвердження виконання вищевказаних робіт, позивач надав акти виконаних робіт: № 14/05-12 від 25.05.2012, № 13/05-12 від 25.05.2012 року, № 11/04-12 від 28.04.2012 року, № 10/04-12 від 28.04.2012 року, № 06/02-12 від 22.03.2012 року.

Згідно із рахунком № 3677 від 02.03.2012 року позивачем платіжним дорученням № 9133 від 05.03.2012 було сплачено на користь ТОВ "Термофіт" вартість кінцевої термоусаджувальної муфти в кількості 2 комплектів в сумі 630 грн.. Відповідно до видаткової накладної № 290 від 06.03.2012 року вказаний товар на підставі довіреності № 297 від 06.03.2012 року було отримано позивачем та оприбутковано на склад згідно із прибутковим ордером № 3957 від 06.03.2012 року. Доставку товару було здійснено службовим автомобілем ЗАЗ Таврія, який належить позивачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 згідно із подорожнім листом № 201281 за період з 01.03.2012 по 31.03.2012 року та наказу ВАТ "Завод ім. Фрунзе" № 3/1 від 10.01.2012 року про закріплення водія за вищевказаним автомобілем. В подальшому, згідно із вимогою № ЗіФ-120956 від 27.03.2012 року, вищезазначені матеріальні засоби було видано з центрального складу на склад підрядників для використання при виконанні підрядних робіт ТОВ "Онікс" відповідно до договору підряду № 19/01 від 19.01.2012 року. На підтвердження виконання вищевказаних робіт, позивач надав акти виконаних робіт: № 14/05-12 від 25.05.2012, № 13/05-12 від 25.05.2012 року, № 11/04-12 від 28.04.2012 року, № 10/04-12 від 28.04.2012 року, № 06/02-12 від 22.03.2012 року.

Згідно із рахунком № 4038 від 23.03.2012 року позивачем платіжним дорученням №10052 від 26.03.2012 було сплачено на користь ТОВ "Термофіт" вартість товарів в асортименті на суму 1732,80. Відповідно до видаткової накладної № 433 від 26.03.2012 року вказаний товар на підставі довіреності № 429 від 26.03.2012 року було отримано позивачем та оприбутковано на склад згідно із прибутковим ордером №269 від 26.03.2012 року. Доставку товару було здійснено службовим автомобілем ЗАЗ Таврія, який належить позивачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 згідно із подорожнім листом № 201281 за період з 01.03.2012 по 31.03.2012 року та наказу ВАТ "Завод ім. Фрунзе" № 3/1 від 10.01.2012 року про закріплення водія за вищевказаним автомобілем. В подальшому, згідно із вимогою № 121416 від 26.03.2012 року, вищезазначені матеріальні засоби було видано з центрального складу на склад підрядників для використання при виконанні підрядних робіт ТОВ "Онікс" відповідно до договору підряду № 19/01 від 19.01.2012 року. На підтвердження виконання вищевказаних робіт, позивач надав акти виконаних робіт: № 14/05-12 від 25.05.2012, № 13/05-12 від 25.05.2012 року, № 11/04-12 від 28.04.2012 року, № 10/04-12 від 28.04.2012 року, № 06/02-12 від 22.03.2012 року.

Внаслідок здійснених господарських операцій позивачем було отримано та обліковано податкову накладну № 177 від 26.03.2012 року, податкову накладну № 22 від 05.03.2012 року, податкову накладну № 73 від 16.02.2012 року та податкову накладну № 31 від 08.02.2012 року.

Зв'язок із господарською діяльністю та реальність взаємовідносин позивача із ТОВ Фірма "Полімет" підтверджується комерційною пропозицією № 22/08-01 від 22.08.12 р., рахунком №СФ-289 від 22.08.2012 року та платіжним дорученням на суму 12000 грн. про оплату вартості електродвигуна 4АМ 225М 55кВт/1500об. Вказаний електродвигун було отримано позивачем за видатковою накладною № РН12090701 від 07.09.2012 року на підставі довіреності № 1551 від 30.08.2012 року. Того ж дня, на за прибутковим ордером № 1842 від 07.09.2012 р. електродвигун було оприбутковано на склад підприємства. Доставку було здійснено автопідприємством ТОВ "Торгово-транспортна компанія Партнер" відповідно до договору № 2012/01/11-01П від 11.01.2012 року. За вимогою № ЗиФ-164681 від 22.05.2013 року електродвигун 4АМ 225М 55кВт/1500об було передано на електродільницю підприємства та згідно із Актом списання електродвигун 4АМ 225М потужністю 55кВт було встановлено на перфораційний прес інв. №4355. Внаслідок вказаної господарської операції позивачем було отримано та обліковано податкову накладну №29 від 30.08.2012 року.

Щодо взаємовідносин позивача із ТОВ "Аркстоун" (ЄДРПОУ 34390731), позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій надані такі документи:

- Копія договору № 11.04.11 від 28.04.2011 року між ВАТ "Завод ім. Фрунзе" та ТОВ "Аркстоун" з додатками та додатковими угодами;

- Копія договору № 11.07.17 від 01.07.2011 року між ВАТ "Завод ім. Фрунзе" та ТОВ "Аркстоун" з додатками;

- Копія акту виконаних робіт № ОУ - 0000005 від 11.01.2012 на суму 5 550,00 грн. за договором № 110411 від 28.04.11 року;

- Копія акту виконаних робіт № ОУ - 0000007 від 11.01.2012 на суму 6 000,00 грн. за договором № 110411 від 28.04.11 року;

- Копія акту виконаних робіт № ОУ - 0000004 від 11.01.2012 на суму 15 600,00 грн. за договором № 110411 від 28.04.11 року;

- Копія акту виконаних робіт № ОУ - 0000003 від 11.01.2012 на суму 18 600,00 грн. за договором № 110411 від 28.04.11 року;

- Копія акту виконаних робіт № ОУ - 0000006 від 11.01.2012 на суму 14 400,00 грн. за договором № 11.07.17 від 01.07.11 року;

- Копія акту виконаних робіт № ОУ - 0000120 від 28.09.2012 на суму 30 000,00 грн. за договором № 110411 від 28.04.11 року;

- Копія акту виконаних робіт № ОУ - 0000119 від 28.09.2012 на суму 9 960,00 грн. за договором № 11.07.17 від 01.07.11 року;

- копія податкової накладної № 3 від 12.06.2012 року;

- копія податкової накладної № 4 від 12.06.2012 року;

- копія податкової накладної № 7 від 07.02.2012 року;

- копія податкової накладної № 6 від 07.02.2012 року;

- копія податкової накладної № 5 від 07.02.2012 року;

- копія податкової накладної № 4 від 07.02.2012 року;

- копія податкової накладної № 3 від 07.02.2012 року;

- платіжне доручення № 8278 від 07.02.2012 року;

- платіжне доручення № 8279 від 07.02.2012 року;

- платіжне доручення № 12055 від 21.06.2012 року;

- платіжне доручення № 11675 від 12.06.2012 року;

- платіжне доручення № 11767 від 19.07.2012 року;

- платіжне доручення № 12732 від 18.07.2012 року;

- платіжне доручення № 12056 від 21.06.2012 року;

- платіжне доручення № 11676 від 12.06.2012 року;

- платіжне доручення № 10863 від 21.05.2012 року;

- платіжне доручення № 9678 від 12.04.2012 року;

- платіжне доручення № 10441 від 16.04.2012 року.

Право власності будівлі, розташовані в м. Харкові по вул. Плеханівській, 57А підтверджується реєстраційним посвідченням № 4052 від 16 серпня 2001 року. Декларація про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрована Інспекцією ДАБК у Харківській області за № ХК 14312234646 від 03.12.2012 року свідчить про закінчення будівництва об'єкта.

Взаємовідносини позивача із ПП "Спасатель плюс" (ЄДРПОУ 33480855) щодо придбання роз'єму вартістю 151,50 грн. підтверджується наданими суду копією рахунку-фактури № ЖК001135 від 26.10.12 року, копія видаткової накладної № РН-3010-1 від 30.10.2012 року на суму 151,50 грн., копією довіреності № 2003 від 30.10.2012 року, платіжним доручення № 15353 від 26.10.2012 року, копією приходного ордеру № 2494 від 01.11.2012 р, згідно якого роз'єм було оприбутковано на склад позивача та копією податкової накладної № 92 від 26.10.2012 року. Доставку товару була здійснено на службовому автомобілі ЗАЗ Таврія, який належить позивачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 згідно подорожнього листа № 201341 за період з 01.10.2012 по 31.10.2012 року та наказу ВАТ "Завод ім. Фрунзе" № 3/1 від 10.01.2012 року про закріплення водія. Використання отриманого роз'єму у господарській діяльності позивача підтверджується накладною № ЗіФ-146132 від 01.11.2012 року, відповідно до якої вищезазначений товар було видано з центрального складу на відділ автоматизованої системи управління заводу.

По господарським взаємовідносинам з ПП "Альтаір" надано до суду наступні первинні документи в підтвердження здійснення господарської операції, а саме: копія приходної накладної № 1302 від 13.06.2012 р., копія видаткової накладної № 3674 від 13.07.2012 року на суму 6109,08 грн., копія рахунку-фактури № 10933 від 02.07.2012 року, копія приходної накладної № 1300 від 13.06.2012 р., копія видаткової накладної № 3673 від 13.07.2012 року на суму 5996,34 грн., копія рахунку-фактури № 11211 від 06.07.2012 року, копія приходної накладної № 389 від 10.04.2012 р., копія видаткової накладної № 1898 від 10.04.2012 року на суму 3396,90 грн., платіжне доручення № 10342 від 04.04.2012 року, платіжне доручення № 12402 від 09.07.2012 року., платіжне доручення № 12411 від 09.07.2012 року., копія податкової накладної № 93 від 04.04.2012 року, копія податкової накладної № 117 від 09.07.2012 року, копія податкової накладної № 116 від 09.07.2012 року, копія довіреності № 1270 від 11.07.2012 року, копія вимоги № ЗіФ-133058 від 16.07.2012 року, копія довіреності № 1251 від 11.07.2012 року, копія відомості передачі ТМЦ в виробництво № ЗіФ-50951 від 13.07.2012 року, копія відомості передачі ТМЦ в виробництво № ЗіФ-50952 від 13.07.2012 року, копія відомості передачі ТМЦ в виробництво № ЗіФ-50953 від 13.07.2012 року, копія довіреності № 543 від 09.04.2012 року, копія відомості передачі ТМЦ в виробництво № ЗіФ-46976 від 10.04.2012 року, копія подоржного листа № 201308 за період з 01.07.2012 по 31.07.2012 року.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд зазначає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Суд зазначає, що у ході розгляду справи відповідачем за правилами ч. 2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

Таким чином, згадані договори та переліченні первинні документи визнаються судом належними та допустимими доказами наявності між позивачем та контрагентом позивача факту вчинення правочину в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України.

Витребувані судом на виконання вимог ст.71 КАС України та приєднані до справи документи, а саме: платіжні доручення та виписки банку засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань за спірним правочином шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагенту спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень не подано. За правилами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про оплату послуг визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчиненого між позивачем та контрагентом позивача господарської операції.

У ході розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до складених первинних документів, правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірним правочином, ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду з боку відповідача немає.

Розглянувши матеріали справи, суд з дослідженого акту перевірки встановив, що фактичною підставою для відображення в акті порушення позивачем норм податкового законодавства слугували висновки акті перевірок контрагентів позивача.

В силу приписів ПК України акт перевірки, складений органом державної податкової служби України відносно платника податків не є беззаперечним та безумовним доказом вчинення порушень контрагентами такого платника, за умови доведеності платником реальності вчинення господарської операції. При дослідженні факту здійснення господарської операцій оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. З урахуванням викладеного, суд наголошує, що з огляду на реальний характер операції, за наслідком виконання якої позивачем був сформований оспорюваний податковий кредит та валові витрати, порушення контрагентом правил здійснення податкової дисципліни та господарської діяльності не може бути підставою для позбавлення платника (позивача у справі) права на отримання податкової вигоди за умови відсутності доказів недобросовісності такого платника.

Суд також зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Слушність наведеного висновку окружного адміністративного суду підтверджується правозастосовною практикою Європейського Суду з прав людини (рішення від 22.01.2009 р. у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також правозастосовчою практикою Верховного Суду України (постанова від 09.09.2008р. у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010р. у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень), врахування якої при відправленні правосуддя є обов'язковим в силу приписів ст.244-2 КАС України.

У зв'язку з викладеним, суд зазначає, що згідно з п. 44.1. ст.41 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст. 70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198. Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому за правилами п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.198.4. ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач та його контрагенти належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності.

Слід звернути увагу на те, що зауваження щодо форми та змісту наданої податкової накладної збоку органу державної податкової служби в акті перевірки відсутні.

Таким чином, позивачем виконані всі умови для формування податкового кредиту по вказаним господарським операціям. Суд звертає увагу на те, що податкові накладні відповідають вимогам закріпленими в ст.201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з п. 138.8, п. 138.6 ст. 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну). Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

З матеріалів справи встановлено, що первинні документи бухгалтерського та податкового обліку позивача, які надані ним в підтвердження формування валових витрат відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», виписані підприємствами, які станом на момент виникнення спірних правовідносин були платниками податку на прибуток, що не заперечується відповідачем, під час здійснення господарських операцій перебували на обліку в органах державної податкової служби.

Доказів зворотнього судовим розглядом справи не встановлено і актом перевірки не заперечуються та не спростовано.

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування валових витрат від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання формування валових витрат поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

В даному випадку виконання угод між позивачем та його контрагентами підтверджується первинними документами які містяться в матеріалах справи, отже, суд робить висновок, що витрати вірно віднесені позивачем до валових витрат.

Відповідно до п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України, платник податку - будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному цим Кодексом. Виходячи з приписів Податкового кодексу України відповідальність за порушення вимог чинного законодавства несе саме платник податку.

Таким чином, відповідач фактично застосував до позивача негативні наслідки, які є результатом дій (бездіяльності) інших юридичних осіб.

Щодо донарахування позивачеві грошового зобов'язання із земельного податку судом встановлено наступне.

В акті перевірки № 29/41.1/00236010 від 16.07.2013 року на стор. 103 відповідачем зазначено, що перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань по земельному податку за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року встановлено її заниження на загальну суму 249056,77 грн.. При цьому, згідно акту перевірки № 29/41.1/00236010 від 16.07.2013 року нарахування земельного податку було здійснено виходячи з площі земельних ділянок, що використовуються позивачем та розташовані в м. Харкові по вул. Плеханівській, 126 загальною площею 35344 кв.м. та в м. Харкові по пл. Повстання 7/8 загальною площею 908,4 кв.м.

В ході судового розгляду встановлено, що за договором купівлі-продажу від 27.09.2007 позивач придбав у державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» об'єкти нерухомості, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126. Також встановлено, що 27.09.2007 р. позивач уклав з вказаним продавцем договір про обмежене користування майном № 735 дн., згідно з яким позивачеві було встановлено обмежене користування (сервітут) земельною ділянкою державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева», автомобільної дороги з асфальтовим покриттям та залізничної колії. Загальна площа земельної ділянки, на яку встановлено сервітут, складає 22236 кв.м для експлуатації об'єкта нерухомості (площі забудівлі), 6400 кв.м для обслуговування об'єкта нерухомості, 6708 кв.м. для проходу та проїзду до об'єкта нерухомості. Також, на підставі Рішення господарського суду Харківської області у справі №49/107-08 вх.3566/3-49 від 23.05.2008 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" 28.07.2008 року за №19384853, позивачу на праві приватної власності належать нежитлові приміщення 1-го поверху та антресолі загальною площею 908,4 кв.м., розташовані в будівлі літ "А-4" в м. Харкові по пл. Повстання 7/8.

Надаючи оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню, з урахуванням висновків Вищого адміністративного суду України, суд виходить з наступних приписів податкового законодавства.

Статтею 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

З 1 січня 2011 року введено в дію Податковий кодекс України (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілейрозділу XIII цього Кодексу) (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Справляння плати за землю здійснюється відповідно до положень ПК України з урахуванням критеріїв, які визначені у розділі XIII "Плата за землю".

Відповідно до статті 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності (стаття 270 ПК України).

Порядок обчислення плати за землю визначено статтею 286 ПК України.

Так, відповідно до пункту 286.1 статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПК України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (пункт 286.2 статті 286 ПК України).

Отже, власники земельних ділянок та землекористувачі обчислюють суму плати за землю з урахуванням даних державного земельного кадастру, який відповідно до підпункту 14.1.42пункту 14.1 статті 14 ПК України містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону.

Водночас, статтями 286 та 287 ПК України визначені окремі особливості обчислення та сплати плати за землю.

Так, відповідно до абзацу другого пункту 286.5 статті 286 ПК України у разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності.

Крім цього, при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (пункт 287.6 статті 287 ПК України).

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, з часу реєстрації права власності на нерухоме майно (будівлю) у позивача як його власника виник обов'язок зі сплати земельного податку за земельну ділянку, на якій розташований відповідний об'єкт нерухомості з урахуванням площі прибудинкової території.

Щодо бази оподаткування земельним податком суд зазначає, що приписами пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України передбачено два механізми розрахунку земельного податку, виходячи з того, що приймається за базу оподаткування: - нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом ; або - площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено .

Таким чином, вибір порядку розрахунку земельного податку залежить від того, чи проведено нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Згідно з пунктами 34, 35 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.

Судом встановлено, що рішенням сесії Харківської міської ради від 25.12.07 № 335/07 затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.07, у тому числі, базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 253,30 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.07 та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України. Вказаним рішенням також встановлено, що плата за землю на підставі даних Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.07 вводиться в дію з 01 березня 2008 року.

Таким чином, вказана нормативна грошова оцінка земель м. Харкова з 01 березня 2008 року є основою для визначення розміру земельного податку, як різновиду плати за землю.

Вищезазначена позиція суду відповідає позиції Верховного суду України, викладеній у його постанові від 03.12.2013 по справі № 5009/3430/12 за позовом Запорізького міжрайонного екологічного прокурора в інтересах держави в особі Запорізької міської ради до Публічного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» про стягнення боргу.

Згідно ч. 2 ст.161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Згідно норми статті 194 Земельного кодексу України для забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою призначений державний земельний кадастр.

Статтею 204 Земельного кодексу України визначено, що державний земельний кадастр ведеться уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок здійснює центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів (абзац другий статті 289 ПК України).

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про оцінку земель» технічна документація, зокрема з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Указом Президента України за N 445/2011 08 квітня 2011 року затверджено Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, відповідно до якого витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок видає Держземагентство України, яке здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи.

Судом встановлено, що на момент проведення перевірки у червні 2012 року п.186.1 ст. 186 Податкового кодексу було доповнено абз. 2 наступного змісту: центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2011 р. N 1386 затверджено Порядок подання органам державної податкової служби інформації про платників податків, об'єкти оподаткування та об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів, який визначає механізм подання відповідно до Податкового кодексу України та Закону України "Про інформацію" суб'єктами інформаційних відносин органам державної податкової служби інформації про платників податків, об'єкти оподаткування та об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що за умови затвердженої нормативної грошової оцінки земель у м. Харкові, яка діяла у спірному періоді (2012 рік), відповідач не мав правових підстав для визначення податкових зобов'язань позивачу з податку на землю, виходячи з площі земельної ділянки, як такої, нормативну грошову оцінку по якій не проведено.

Крім того, судом встановлено, що відповідачем при здійсненні розрахунку суми земельного податку не було досліджено договір купівлі-продажу будівлі та договору про обмежене користування майном № 735 дп від 27.09.2007р.

Так, згідно положень договору про обмежене користування майном № 735 дп від 27.09.2007 року загальна площа земельної ділянки, на яку встановлено сервітут, складає 22236 кв.м для експлуатації об'єкта нерухомості (площі забудівлі), 6400 кв.м для обслуговування об'єкта нерухомості та 6708 кв.м для проходу та проїзду до об'єкта нерухомості.

Для розрахунку земельного податку відповідачем застосовано площу 35344 кв.м., що складає суму площі 22236 кв.м. для експлуатації об'єкта нерухомості (площі забудівлі), 6400 кв.м для обслуговування об'єкта нерухомості та 6708 кв.м для проходу та проїзду до об'єкта нерухомості.

При цьому, згідно пункту 287.6 статті 287 ПК України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно. В той же час, зазначені в договорі про обмежене користування майном № 735 дп від 27.09.2007 року 6708 кв.м для проходу та проїзду до об'єкта нерухомості не можуть бути включеними до розрахунку земельного податку. Зазначене підтверджується і наданою позивачем копією акту № 187/41-018/00236010 про результати документальної планової перевірки ВАТ "Завод ім. Фрунзе" від 18.06.2012 року, де на стор. 81 відповідачем для розрахунку земельного податку на земельну ділянку позивача, розташованого в м. Харкові по вул. Плеханівській 126 використано загальну площу 28636,00 кв.м., тобто площу, вказану в договорі про обмежене користування майном № 735 дп від 27.09.2007 року, але за виключенням 6708 кв.м для проходу та проїзду до об'єкта нерухомості.

Крім того, відповідно до наданої копії листа № 2919/16 від 09.12.2013 року, нарахування земельного податку за 2012 рік на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт позивача, здійснювався ДП "Завод імені В.О. Малишева".

Стосовно земельної ділянки, яка відповідає нежитловим приміщенням 1-го поверху та антресолі загальною площею 908,4 кв.м., розташовані в будівлі літ "А-4" в м. Харкові по пл. Повстання 7/8, позивачем надано акт визначення меж та площі земельної ділянки №86 від 28.06.2012 року, складеного Комунальним підприємством "МІСЬКПРОЕКТ", яким встановлено, що доля позивача у загальній площі приміщень, на яку нараховується податок складає 243,46 кв.м.

При цьому посилання відповідача в акті перевірки на неотримання ВАТ "Завод ім. Фрунзе" витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не доводить правомірності застосованого порядку обрахунку земельного податку, оскільки приписи Податкового кодексу України умовою обрання того чи іншого порядку розрахунку земельного податку ставлять у залежність не від отримання чи неотримання витягу платником, а від наявності або відсутності затвердженої нормативної грошової оцінки земель.

Отже, відповідачем невірно розраховано податкові зобов'язання позивача з податку за землю.

Згідно з положеннями ст. 2 КАС України адміністративний суд може надати правову оцінку виключно рішенням, діям чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

З огляду на зазначене, суд не має повноважень на проведення самостійного розрахунку суми податкових зобов'язань позивачу із застосуванням іншого порядку та виходячи з належної її площі, що буде фактичним перебиранням на себе функцій податкового органу.

З огляду на положення ст.71 КАС України та беручи до уваги приписи п. 4.1 ст.4 Податкового кодексу України, котрими встановлена презумпція правомірності рішень платника податків, суд доходить висновку, що поданих суб'єктом владних повноважень доказів є явно недостатньо для висновку про правомірність спірних податкових повідомлень - рішень.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідачем не надано, а судом не встановлено доказів на підтвердження викладених в актах перевірки висновків про порушення позивачем вимог законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин. За таких умов, факти, вказані в акті перевірки № 29/41.1/00236010 від 16.07.2013 року щодо порушення позивачем вимог чинного законодавства, слід вважати недоведеними.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Щодо оскарження податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів №0000135100 від 29.07.2013 року, №0000165100 від 29.07.2013 року, №0000155100 від 29.07.2013 року, №0000145100 від 29.07.2013 року, №0000644101 від 29.07.2013 року суд зазначає, що позивачем на підтвердження правової позиції не надано жодних належних та допустимих доказів, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про відсутність правових підстав задоволення позовних вимог позивача в частині скасування вказаних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Завод ім. Фрунзе" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 29.07.2013 року №0000694101, №0000674101, №0000664101, №0000654101 та №0000684101.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Завод ім. Фрунзе" (код ЄДРПОУ 00236010) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 2000.0 грн. (дві тисячі гривень 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 28 лютого 2014 року.

Суддя Д.В. Бездітко

СудХарківський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення24.02.2014
Оприлюднено03.03.2014
Номер документу37395594
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —820/480/14

Постанова від 05.06.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Ханова Р.Ф.

Ухвала від 04.06.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Ханова Р.Ф.

Ухвала від 16.01.2014

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Бездітко Д.В.

Ухвала від 24.02.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Шипуліна Т.М.

Ухвала від 08.07.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Шипуліна Т.М.

Ухвала від 20.06.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Шипуліна Т.М.

Ухвала від 27.05.2014

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Присяжнюк О.В.

Постанова від 24.02.2014

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Бездітко Д.В.

Ухвала від 16.01.2014

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Бездітко Д.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні