Ухвала

від 27.02.2014 по справі 202/25820/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/774/134/14 Головуючий ОСОБА_1 .

Стаття КК: ч.4 ст.368-4 Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

Іменем України

27 лютого 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

підсудного ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2013 року щодо ОСОБА_7 ,

Встановила:

Зазначеною постановою суду першої інстанції кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч.4 ст.368-4 КК України направлено прокурору Дніпропетровської області для проведення додаткового розслідування.

Органи досудового слідства обвинувачували ОСОБА_7 в тому, що 12 грудня 2011 року приблизно о 16 год. 20 хв. у приміщенні кафе «Кофе Лайф» торговельно-розважального центру «Міріада» на вул. Калиновій,9а у м. Дніпропетровську він як арбітражний керуючий ліквідатор ТОВ «Прома УА», будучи особою, яка здійснює професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг, умисно з корисливих мотивів шляхом вимагання отримав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду у сумі 95 000 грн за вчинення дій з використанням наданих йому повноважень в інтересах ОСОБА_8 , а саме дій по наданню в правоохоронні органи зустрічних заяв щодо закриття розгляду його заяв і скарг відносно ОСОБА_8 у зв`язку з його діяльністю на посаді директора ТОВ «Прома УА». Зокрема, взамін отриманих грошових коштів ОСОБА_7 передав ОСОБА_8 відповідні документи з цього приводу.

В судовому засіданні, повертаючи справу на додаткове розслідування, суд посилався на неповноту та неправильність досудового слідства, яка не може бути усунена в судовому засіданні.

Свої висновки суд обґрунтував тим, що органами досудового слідства не встановлено фактичне місце проживання та перебування свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які на виклики суду не являються. Посилався на допущені органами досудового слідства порушення вимог кримінально-процесуального закону під час порушення кримінальної справи та її розслідування.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи, просить постанову суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Мотивує свої доводи тим, що рішення суду є незаконним і необґрунтованим, оскільки його висновки не відповідають фактичним обставинам справи, а тому у суду не було законних підстав повертати справу на додаткове розслідування.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Дніпропетровської області, думку прокурора ОСОБА_5 , яка підтримала апеляційні вимоги щодо скасування постанови суду, пояснення підсудного ОСОБА_7 і захисника ОСОБА_6 , які заперечували наведені в апеляції доводи, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.281 КПК України 1960 року повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.

Розглядаючи справу щодо ОСОБА_7 , суд першої інстанції не врахував вимог закону та знехтував наведеними в постанові Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року № 2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» застереженнями, внаслідок чого постановив у справі рішення, яке не ґрунтується на вимогах закону і є передчасним.

Відповідно до п.9 названої постанови Пленуму Верховного Суду України повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише тоді, коли неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.

Як зазначено у цій постанові Пленуму Верховного Суду України, якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому в ст. 315-1 КПК, вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим.

Як убачається з матеріалів справи, досудове слідство по ній проведено з дотриманням вимог ст.22 КПК України 1960 року. Зокрема, з метою всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи органами досудового слідства був допитаний обвинувачений, потерпілий, значна кількість свідків, проведено експертизи та інші слідчі дії.

Обвинувачення ОСОБА_7 пред`явлено з дотриманням вимог ст.64 і ст.132 КПК 1960 року, а обвинувальний висновок у справі складено з дотриманням ст.223 КПК України 1960 року.

З огляду на матеріали справи експертизи призначено і проведено в порядку, передбаченому статтями 196 і 197 КПК України 1960 року. Якщо у суду першої інстанції виник сумнів щодо належної кваліфікації експертів, то при необхідності суд має можливість за клопотанням сторін призначити проведення експертиз в судовому засіданні. Тому названа вказівка суду щодо призначення певних експертиз не є підставою для повернення справи на додаткове розслідування.

В постанові суд вказав, що він не має можливості допитати свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_11 у зв`язку з неявкою їх в судове засідання. Однак посилання суду на неможливість допиту названих свідків в судовому засіданні не мотивовані з точки зору чому без допиту цих свідків справа не може бути розглянута по суті. При необхідності суд має можливість виконати ці дії в судовому засіданні у відповідності з вимогами статей 280 і 306 КПК 1960 року.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року № 2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» допущені при вчиненні окремих слідчих чи процесуальних дій порушення закону, що призвели до ущемлення прав та інтересів учасників процесу, поновити які неможливо, не можуть бути підставою для повернення справи на додаткове розслідування. За наявності відповідних підстав такі порушення мають тягти визнання доказів недопустимими.

Виходячи з цього, висновки суду щодо порушення органами слідства норм кримінально-процесуального законодавства під час порушення кримінальної справи, при збиранні і поданні деяких доказів не можуть слугувати підставою для направлення кримінальної справи на досудове розслідування. А тому і ця вказівка суду як підстава для додаткового розслідування є необгрунтованою.

Вказівка ж суду в постанові про необхідність проведення й інших слідчих дій з метою повного і об`єктивного розслідування справи є неконкретною.

Матеріалами справи встановлено, що таких порушень вимог кримінально-процесуального закону 1960 року, які можуть служити перешкодою суду повно і всебічно розглянути справу та постановити по ній законне, обґрунтоване і справедливе рішення, при проведенні досудового слідства не допущено.

Отже, колегія суддів вважає, що дана справа на додаткове розслідування з підстав, вказаних у постанові суду, повернута необгрунтовано, а тому зазначена постанова підлягає скасуванню з направленням справи в той самий суд на новий судовий розгляд.

З цих підстав доводи апеляції прокурора щодо необхідності скасування постанови суду є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.365,366 КПК 1960 року, пунктами 11,15 розділу XI Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

Ухвалила:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Скасувати постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2013 року щодо ОСОБА_7 , а справу направити в той самий суд на новий судовий розгляд.

Судді