Рішення

від 25.02.2014 по справі 905/9160/13-908/219/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 33/2/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2014 Справа № 905/9160/13-908/219/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Груп Донецьк» (83030, м.Донецьк, вул. Пролетарська, 1-В)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» (71100, м.Бердянськ Запорізької області, вул. Правди, буд. 80-А)

про стягнення суми,

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача: Андреєва В.В. - довіреність № 278 від 18.12.2013 р.;

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МД Груп Донецьк» первісно звернулося в господарський суд Донецької області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» заборгованості у розмірі 40368,00грн., з яких: 32000,00 грн. сума основного боргу, 6400,00 грн. сума штрафу, 321,18 грн. сума 3% річних та 1646,82 грн. сума пені.

Обґрунтовуючи позов позивач посилався на те, що на виконання умов укладеного між сторонами договору № MДГРДОН/ОТ-417 від 23.10.2012 р. позивач, за видатковими накладними поставив відповідачу металопродукцію на загальну суму 455608,49 грн. В порушення умов договору, відповідач зобов'язання щодо оплати продукції виконав лише частково в сумі 423608,49 грн., внаслідок чого, основний борг відповідача складає 32000,00 грн. За порушення виконання грошового зобов'язання, на підставі п. 7.2 та 7.3 Договору відповідачу нараховано суму 6400,00 грн. штрафу, суму 1646,82 грн. пені та на підставі ст. 625 ЦК України суму 321,18 грн. - 3% річних. Посилаючись на приписи ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст. 175, 193, 229 ГК України позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.12.2013 р. позовну заяву ТОВ «МД Груп Донецьк» було прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/9160/13. Справу призначено до розгляду на 22.01.2014 р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.01.2014 р. справу №905/9160/13 направлено за територіальною підсудністю до господарського суду Запорізької області, оскільки згідно до Витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, місцезнаходженням відповідача є: м. Бердянськ Запорізької області, вул. Правди, буд. 80-А.

Протоколом автоматичного розподілу справ між суддями господарського суду Запорізької області від 27.01.2014р. справу розподілено до розгляду судді М.В. Мірошниченку.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.01.2014 р. справу № 905/9160/13-908/219/14 прийнято до провадження суддею Мірошниченко М.В., розгляд справи призначено на 11.02.2014 р.

На підставі ст. 77 ГПК України, ухвалою від 11.02.2014р. розгляд справи було відкладено до 25.02.2014 р.

За клопотанням присутнього у судовому засіданні представника позивача судовий процес ведеться без застосування засобів технічної фіксації.

В судовому засіданні 25.02.2014р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Надав Довідку (вих № 35 від 20.02.2014 р.) за підписом керівника та головного бухгалтера ТОВ «МД ГРУП Донецьк», згідно якої, станом на 20.02.2014 р. основний борг ТОВ «Спецторгобладнання» за договором № МДГРДОН/ОТ-417 від 23.10.2012 р. становить 32000,00 грн.

Відповідач - вимоги суду, викладені в ухвалах від 27.01.2014 р. та від 11.02.2014 р. щодо надання письмового відзиву та витребуваних судом документів не виконав, процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В даному випадку, ухвали господарського суду від 27.01.2014 р. про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду на 11.02.2014 р. та від 11.02.2014р. про відкладення розгляду справи на 25.02.2014 р. були направлені судом на адресу відповідача: 71100, м. Бердянськ Запорізької області, вул. Правди, буд. 80-А, яка співпадає з місцезнаходженням відповідача, визначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (Витяг з ЄДР станом на 13.01.2014 р., оригінал наявний в матеріалах справи). Тобто, про час та місце слухання даної справи відповідач був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки про час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі його представника за наявними у справі матеріалами.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документи не надані.

В судовому засіданні 25.02.2014 р. прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Матеріали справи свідчать, що 23.10.2012 р. між ТОВ «МД Груп Донецьк» (Постачальником, позивачем у справі) та ТОВ «Спецторгобладнання» (Покупцем, відповідачем у справі) було укладено договір № MДГРДОН/ОТ-417 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язався продати та передати у власність Покупця металопрокат, а Покупець зобов'язався прийняти Товар від Постачальника та оплатити його згідно умов даного Договору.

Найменування, одиниці вимірювання, загальна кількість Товару та його ціна передбачаються в Специфікаціях та/або у видаткових накладних (п.1.2 Договору)

Згідно із п. 4.1 Договору розрахунки за Товар здійснюються в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на підставі виставлених Постачальником рахунків-фактур на кожну окрему партію Товару. За домовленістю сторін допускається оплата готівкою (в касу підприємства) або розрахунок банківською платіжною карткою.

Відповідно до п. 4.2 Договору вартість Товару визначається у Специфікаціях та/або видаткових накладних та/або рахунках-фактурах, які є невід'ємними частинами Договору.

Орієнтовна загальна сума Договору становить 500000,00 грн. Загальна сума Договору визначається за сумою підписаних Специфікацій та/або видаткових накладних та/або сплачених рахунків-фактур (п. 4.3 Договору).

Згідно із п. 4.4 Договору умови оплати Товару: 100% оплата вартості кожної партії Товару на умовах відстрочення платежу Покупець здійснює оплату протягом до 10 календарних днів з дати відвантаження Товару, про що свідчить підписана представниками обох Сторін видаткова накладна. Днем здійснення оплати вважається день зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника (або внесення грошових коштів до каси підприємства). За домовленістю сторін, ними може бути встановлено інші умови оплати Товару, що Сторони зазначають в Специфікаціях або інших додатках, які укладаються Сторонами.

Відповідно до п. 7.2 Договору у випадку невиконання зобов'язань у термін, зазначений у п. 4.4 цього Договору, Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 20% від несвоєчасно сплаченої суми.

Окрім штрафу, зазначеного в п. 7.2 Договору, за несвоєчасну оплату вартості Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,2%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення виконання зобов'язання, від несвоєчасно сплаченої суми, за кожен день прострочення (п. 7.3 Договору).

За умовами п. 11.1 Договору він набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2012 р. У випадку, якщо жодна з сторін за місяць до припинення дії Договору не дасть письмове повідомлення про припинення дії Договору, він вважається пролонгованим на наступний рік з 1 січня по 31 грудня. Дана умова діє на кожний наступний рік.

До припинення дії Договору Сторони зобов'язані завершити (виконати) всі фактично взяті на себе зобов'язання по Договору, в тому числі - провести взаєморозрахунки по дійсному Договору, розрахуватись за фактично отриманий Товар, оплатити штрафні санкції, тощо (п. 11.2 Договору).

Як встановлено судом, протягом дії Договору сторонами було підписано Специфікації на постачання продукції: № 1 від 29.10.2012 р. на суму 66567,30 грн., № 2 від 13.11.2012 р. на суму 52445,46 грн., № 3 від 22.11.2012 р. на суму 51477,90 грн., № 4 від 29.11.2012 р. на суму 53875,18 грн., № 5 від 17.12.2012 р. на суму 53786,35 грн., № 6 від 15.01.2013 р. на суму 57193,68 грн., № 7 від 20.02.2013 р. на суму 49197,00 грн. та № 8 від 15.03.2013 р. на суму 71065,62 грн.

Відповідно до вказаних вище Специфікацій позивачем було поставлено відповідачу металопродукцію на загальну суму 455608,49 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 010.01989 від 29.10.2012 р. на суму 66567,30 грн., № 010.02135 від 13.11.2012р. на суму 52445,46 грн., № 010.02219 від 22.11.2012 р. на суму 51477,90 грн., №010.02270 від 29.11.2012 р. на суму 48183,34 грн., № 010.02284 від 30.11.2012 р. на суму 5691,84 грн., № 010.02394 від 17.12.2012 р. на суму 53786,35 грн., № 010.00050 від 15.01.2013 р. на суму 57193,68 грн., № 010.00284 від 20.02.2013 р. на суму 49197,00 грн. та №010.00466 від 15.03.2013 р. на суму 71065,62 грн., копії яких долучені до матеріалів справи.

Товар отримано відповідачем на підставі Довіреностей: № 644 від 29.10.2012 р., №688 від 13.11.2012 р., № 706 від 21.11.2012 р., № 717 від 29.11.2012 р., № 726 від 30.11.2012 р., №762 від 17.12.2012 р., № 11 від 15.01.2013 р., № 86 від 18.02.2013 р., № 162 від 14.03.2013р. та № 22330 від 11.03.2013 р. (виданих на ім'я Офіцерова В.М.).

На оплату поставленого Товару позивачем було виставлено відповідні рахунки-фактури.

За отриманий Товар, відповідач у встановлені Договором строки розрахувався лише частково на загальну суму 423608,49 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №1181 від 09.11.2012 р. на суму 25000,00 грн., № 1185 від 12.11.2012 р. на суму 41567,30грн., № 1242 від 22.11.2012 р. на суму 52445,46 грн., № 1269 від 29.11.2012 р. на суму 57299,05грн., № 1365 від 14.12.2012 р. на суму 47000,00 грн., № 1367 від 17.12.2012р. на суму 609,32 грн., № 41 від 14.01.2013 р. на суму 30000,00 грн., № 44 від 15.01.2013 р. на суму 23786,35 грн., № 245 від 20.02.2013 р. на суму 57193,68 грн., № 441 від 15.03.2013 р. на суму 49000,00 грн., № 888 від 16.05.2013 р. на суму 11707,33 грн., № 1557 від 14.08.2013р. на суму 5000,00 грн., № 938 від 22.05.2013 р. на суму 8000,00 грн., № 969 від 24.05.2013 р. на суму 10000, 00 грн., № 1691 від 13.09.2013 р. на суму 5000,00 грн., копії яких долучені до матеріалів справи.

Направлена позивачем на адресу відповідача Претензія (вих. № 166 від 30.07.2013р.) з вимогою сплатити борг за Договором, була залишена останнім без відповіді та задоволення.

Позовні вимоги про стягнення з ТОВ «Спецторгобладнання» заборгованості у розмірі 40368,00грн., з яких - 32000,00 грн. сума основного боргу, 6400,00 грн. сума штрафу, 321,18 грн. сума 3% річних та 1646,82 грн. сума пені, стали предметом судового розгляду у даній справі.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Факт поставки, кількість та вартість переданого за Договором Товару на загальну суму 455608,49 грн. підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними: № 010.01989 від 29.10.2012 р., № 010.02135 від 13.11.2012 р., № 010.02219 від 22.11.2012 р., № 010.02270 від 29.11.2012 р., № 010.02284 від 30.11.2012 р., № 010.02394 від 17.12.2012 р., № 010.00050 від 15.01.2013 р., № 010.00284 від 20.02.2013 р. та №010.00466 від 15.03.2013 р.

Товар отримано уповноваженою особою відповідача. В матеріалах справи містяться Довіреності на отримання Товару № 644 від 29.10.2012 р., № 688 від 13.11.2012 р., № 706 від 21.11.2012 р., № 717 від 29.11.2012 р., № 726 від 30.11.2012 р., №762 від 17.12.2012 р., № 11 від 15.01.2013 р., № 86 від 18.02.2013 р., № 162 від 14.03.2013р. та № 22330 від 11.03.2013 р. (виданих на ім'я Офіцерова В.М.).

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За умовами п. 4.4 Договору Покупець здійснює оплату за товар у наступному порядку: 100% оплата вартості кожної партії Товару на умовах відстрочення платежу. Покупець здійснює оплату протягом 10 календарних днів з дати відвантаження Товару, про що свідчить підписана представниками обох Сторін видаткова накладна.

Станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду строк оплати за вказаними вище видатковими накладними - наступив.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого Товару, всупереч умов Договору та вимог закону, виконав частково на загальну суму 423608,49 грн., внаслідок чого у нього утворився основний борг за Договором в сумі 32000,00 грн.

Таким чином, враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині оплати отриманого Товару, та вищезазначені приписи норми чинного законодавства України, суд констатує правомірність заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 32000,00 грн., а тому задовольняє її у повному обсязі.

Крім вищезгаданої вимоги про стягнення основного боргу, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми 321,18 грн. - 3% річних за порушення виконання грошового зобов'язання.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобов'язань, вимога про стягнення з нього 3% річних в сумі 321,18 грн. (за період з 15.08.2013 р. по 11.12.2013 р.) заявлена позивачем обґрунтовано, а тому задовольняється у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми 1646,82грн. пені та суми 6400грн. штрафу.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Разом з тим, статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Вимога про стягнення штрафу та пені заявлена позивачем на підставі пунктів 7.2 та 7.3 Договору, за змістом яких, у випадку невиконання зобов'язань у термін, зазначений у п. 4.4 цього Договору, Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 20% від несвоєчасно сплаченої суми. За несвоєчасну оплату вартості Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,2%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення виконання зобов'язання, від несвоєчасно сплаченої суми, за кожен день прострочення

Перевіривши розрахунок пені за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» з урахуванням вимог ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», суд відзначає, що вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню: за заявлений позивачем період часу (з 15.08.2013 р. по 11.12.2013 р.) належний розмір суми пені становить 1423,52 грн., але не 1646,82 грн. як заявлено позивачем, тому в решті позовної вимоги про стягнення пені слід відмовити, як заявленої необґрунтовано.

Вимога про стягнення суми 6400,00 грн. штрафу, нарахованого у розмірі 20% від несвоєчасно сплаченої суми (32000,00 грн.), заявлена правомірно, а тому задовольняється у повному обсязі.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В даному випадку відповідач не надав суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання ним своїх договірних зобов'язань.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача суми 1703,29грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» (71100, м. Бердянськ Запорізької області, вул. Правди, буд. 80-А, код ЄДР 37793512, п/р №26006220230470 в АТ «ПроКредитБанк», м. Київ, МФО 320984) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Груп Донецьк» (83030, м. Донецьк, вул. Пролетарська, 1-В, код ЄДР 35610489, п/р № 2600930445801 в ПАТ «Банк Кредит Дніпро», МФО 305749) суму 32000 (тридцять дві тисячі) грн. 00 коп. основного боргу, суму 6400 (шість тисяч чотириста) грн. 00 коп. штрафу, суму 321 (триста двадцять одна) грн. 18 коп. - 3% річних, суму 1423 (одна тисяча чотириста двадцять три) грн. 52 коп. пені та суму 1703 (одна тисяча сімсот три) грн. 29 коп. судового збору.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 27.02.2014 р.

Суддя М.В. Мірошниченко