Постанова

від 26.01.2009 по справі 2-а-2630/08

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Справа

№ 2-а-2630/08

26

січня 2009 року

                                                                                         м.Черкаси

Черкаський

окружний адміністративний суд  у складі:

головуючого

судді - Гараня С.М.,

при

секретарі - Слуцькій Н.Ю.,

за

участю:

позивача:

ОСОБА_1.

представника

відповідача: ОСОБА_2. - за довіреністю

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за

позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в

Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області про поновлення пропущеного

строку для звернення до адміністративного суду, та стягнення недоплаченої

щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни

ВСТАНОВИВ

:

Позивач звернувся до суду з

позовом до Управління пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі

Черкаської області в якому просить суд поновити пропущений строк для звернення

до адміністративного суду, та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити

на його користь недоплачену йому як дитині війни щомісячну надбавку до пенсії в

розмірі 30%, за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року в сумі 3891 грн.

В обґрунтування своїх

позовних вимог позивач зазначив, що він народивсяІНФОРМАЦІЯ_1року та відповідно

до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 від

18.11.2004 року є дитиною війни. У відповідності до ст. 6 вказаного Закону йому

повинна виплачуватися щомісячна пенсія з підвищенням на 30% мінімальної пенсії

за віком. За період 2006-2008 років така пенсія йому не нараховувалася та не

виплачувалася. З цих підстав вважає дії відповідачів неправомірними, просить

суд поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав,

зобов'язати відповідачів нарахувати та виплатити на його користь недоплачену

йому як дитині війни щомісячну державну пенсію, з врахуванням її підвищення на

30% мінімальної пенсії за віком, за 2006-2008 роки в сумі 3891 грн.

Представник суб'єкта владних

повноважень управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському

районі Черкаської області в судовому засіданні позовні вимоги позивача не

визнав, просив суд відмовити у їх задоволенні повністю, вважаючи такі вимоги

незаконними, та пояснив, що позивачем був пропущений річний строк звернення до

суду, передбачений ч.1 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України, а

тому вказана обставина є підставою для відмови в задоволенні адміністративного

позову. На думку представника відповідача визначення величини мінімальної

пенсії за віком, що застосовується для підвищення пенсії особам, яким

встановлено статус «діти війни» визначено в законодавчому порядку з 01.01.2008

року. Зокрема зазначив, що з вказаного періоду до часу звернення позивача до

суду, у відповідності до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», до

пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що

виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки,

встановленої для учасників війни в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб,

які втратили працездатність. Крім того представник відповідача пояснив, що

Законом України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 від 18.11.2004 року

передбачено, що фінансування виплат за цим Законом проводиться з Державного

бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, тому будь-які

порушення законодавства з боку відповідачів відсутні. Зокрема, як стверджує

відповідач, зі змісту ст. 6 вказаного Закону не вбачається, яким саме органом,

та за рахунок яких коштів і джерел, та в якому процедурному порядку

здійснюється призначення та виплата пенсій. А відтак відсутні підстави щодо

зобов'язання відповідачів провести перерахунок пенсії і забезпечити її виплату

Пенсійним фондом України та її територіальним органам.

Заслухавши пояснення та

доводи сторін, вивчивши та оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності,

суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з

наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач

є пенсіонером та має статус дитини війни, що підтверджується наявним у нього

паспортом громадянина України серії НОМЕР_1, виданого Корсунь-Шевченківським РВ

УМВС України в Черкаській області 25.11.2000 року та посвідченням пенсіонера за

віком серії НОМЕР_2 з відміткою «дитина війни». Згідно ст.1 Закону України «Про

соціальний захист дітей війни» до дітей війни належать особи, яким на момент

закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 р.) не виповнилося 18 років, і

відповідно, позивач належить до зазначеної категорії осіб, оскільки народився

29.03.1944 року. З огляду на вимоги ст.6 Закону України «Про соціальний захист

дітей війни», що вступив в силу з 01.01.2006 року, дітям війни пенсія

підвищується на 30% мінімального розміру пенсії за віком. Рішення про

підвищення пенсії позивачу відповідачем до теперішнього часу прийнято не було,

перерахунки відповідно до зазначеного Закону не проведені.

Відповідно до ч.2 ст.19

Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування,

їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у

спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 110 Закону України

«Про Державний бюджет України на 2006 рік» вiд 20.12.2005р. № 3235-IV було

встановлено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону України «Про

соціальний захист дітей війни», у 2006 році запроваджується поетапно, за

результатами виконання бюджету у першому пiврiччi, у порядку, визначеному

Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з

питань бюджету. А тому відповідні виплати, передбачені ст.6 Закону України «Про

соціальний захист дітей війни» не проводилися.

Статтею 111 Закону України

«Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року, що набрав

чинності з 01.01.2007 року, встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії

або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги,

яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про

соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих,

на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх

соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки,

встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду

України № 6- рп від 09.07.2007 року, положення ст. 111 Закону України «Про

Державний бюджет України на 2007 рік» визнане неконституційним.

Відповідно до ч.2 ст. 152

Конституції України - закони, інші правові акти або їх окремі положення, що

визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним

Судом України рішення про їх неконституційність, і таким чином зазначений закон

втратив чинність 09.07.2007р.

Розмір мінімальної пенсії за

віком визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне

страхування» від 09.07.2003 р. № 1058. Згідно цієї норми мінімальна пенсія за

віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб що втратили

працездатність.

Відповідно до вимог ст. 2

Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 року № 966, прожитковий

мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати

та мінімальної пенсії за віком.

Статтею 62 Закону України

«Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року, був

затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1

січня - 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня - 395 гривень.

Зазначена стаття була змінена Законом України від 15.03.2007 року «Про внесення

змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та існує в

новій редакції з 28.03.2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка

втратила працездатність, визначений з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406

гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом,

яким встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком

відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня

2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили

працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті,

збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп. та 415 грн. 11

коп. Таким чином розмір 30% мінімального розміру пенсії розраховується за

формулою: 410,06 грн. х 30%, та складає 123 грн. 02 коп., а починаючи з

01.10.2007 року - 415,11 грн. х 30 %, та складає 124 грн. 53 коп.

    Законом України «Про Державний бюджет

України на 2007 рік» від 19.12.2006 року, який набрав чинності 01.01.2007 року,

скасовано відповідні соціальні допомоги, зокрема і ті, що передбачені Законом

України «Про соціальний захист дітей війни». Рішенням Конституційного Суду

України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 «У справі за конституційним поданням 46

народних депутатів України щодо відповідності Конституції України

(конституційності) положень статей 29, 36 частини 2 статті 56, частини 2 статті

62, частини 1 статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44,

45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет

України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими,

що не відповідають Конституції України (є неконституційними) стаття 111 та

пункт 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо

скасування відповідної допомоги визнано неконституційним. З цього дня

зазначений закон втратив чинність. Таким чином є законною вимога позивача щодо

нарахування соціальної допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний

захист дітей війни» за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007 р.

З огляду на викладене суд

зазначає, що, при визначені розміру щомісячної державної соціальної допомоги

дітям війни в 2007 році необхідно керуватися статтею 6 Закону України «Про

соціальний захист дітей війни», а не положеннями Закону України «Про Державний

бюджет України на 2007 рік», які визнані неконституційними.

    Щодо перерахунку пенсіїОСОБА_1 з

підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, з розміру, встановленого ч.

1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»

та проведення їй виплати у відповідності до вимог ст.6 Закону України «Про

соціальний захист дітей війни» за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року

суд зазначає наступне.

    З 01.01.2008 року положення ст. 6 Закону

України «Про соціальний захист дітей війни» врегульовані шляхом внесення змін

до неї Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін

до деяких законодавчих актів України», згідно яких (підпункт 2 пункту 41

розділу ІІ) дітям війни (крім тих, на які поширюється дія Закону України «Про

статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), до пенсії або

щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що

виплачується замість пенсії, виплачується підвищення в розмірі надбавки,

встановленої для учасників війни.

    Рішенням Конституційного Суду України від

22.05.2008 року № 10-рп/2008 «В справі за конституційними поданнями Верховного

Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих

положень статті 65 розділу I,  пунктів

61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України «Про Державний

бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів

України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI і 101 народного депутата України щодо

відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу

I, пунктів  1-4, 6-22, 24-100 розділу II

Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін

до деяких законодавчих актів України» положення підпункту 2 пункту 41 розділу

ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення

змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними. А тому

при визначені розміру щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни за

період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року необхідно керуватися положеннями

ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» чинній на період її

дії з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік.

    З огляду на вимоги ст.6 Закону України «Про

соціальний захист дітей війни» щодо нарахування та виплати пенсій як дітям

війни за період з 01.01.2008р. по 22.05.2008р. суд зазначає наступне.

01.01.2008 року до ст.6 вказаного Закону були внесені зміни відповідно до

підпункту 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет на 2008

рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно яких

дітям війни (крім тих, на які поширюється дія Закону України «Про статус

ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), до пенсії або щомісячного

довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується

замість пенсії, виплачується підвищення в розмірі надбавки, встановленої для

учасників війни, а саме 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили

працездатність, встановленого ст.58 Закону України «Про Державний бюджет на

2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», у розмірі:

з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня -

498 грн.

    Суд при винесенні постанови враховує, що

відповідно до пунктів 5, 6 Рішення Конституційного суду України від 09.07.2007

року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) рішення

Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів

загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами,

які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані

неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до

виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

    Відповідно до рішення Європейського Суду з

прав людини у справі «ОСОБА_3 проти України» про незворотність дії у часі

законів та інших нормативно - правових актів, крім випадків, коли вони

пом'якшують, або скасовують відповідальність особи, відповідно до якого -

реалізація особою права на отримання бюджетних коштів, яке базується на

спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно -

правових актах національного законодавства не може бути поставлена в залежність

від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на

відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, судами не повинні

прийматися до уваги, у випадках, коли з набуттям чинності певним законом, його

нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше. До спірних

правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи

відповідного права.

    Таким чином - суд вважає, що позивач має

право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за

період з 09.07.2007р. по 31.12.2007 р., та період з 22.05.2008 року по

17.12.2008 року (на момент звернення позивача до суду з відповідним позовом), а

дії відповідача, щодо відмови позивачу у перерахунку підвищення до пенсії є

неправомірними, оскільки вони не відповідають вимогам Закону України «Про

соціальний захист дітей війни», згідно якого позивач має право на щомісячне

підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком в зазначені

вище періоди.

    Крім того суд зазначає, що зобов'язання

відповідача щодо виплатиОСОБА_1 щомісячної державної пенсії як дитині війни в

подальшому при нарахуванні пенсії, як просить позивач, не відповідає положенню

ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади,

органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані

діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені

Конституцією та законами України, а тому є безпідставними.

    Суд не погоджується з доводами відповідача

в тій частині, що всі його дії відповідали Закону України «Про Державний бюджет

на 2007 рік», та Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та

про внесення змін до деяких законодавчих актів України» оскільки положення цих

Законів були визнані Конституційним Судом України неконституційними, тому

посилання на такі норми Закону, як підставу визнання їх дій правомірними, є

необґрунтованим.

    Суд визнає також необґрунтованими доводи

відповідача управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському

районі Черкаської області в тій частині, що Законом України «Про соціальний

захист дітей війни» не передбачено який орган зобов'язаний здійснювати виплати,

за рахунок яких коштів, в якому порядку, що звільняє органи Пенсійного фонду

України здійснювати нарахування та виплату щомісячної соціальної державної

допомоги.

    Зазначені висновки відповідача не

відповідають вимогам ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,

та ст. 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування».

    Суд також не погоджується з доводами

відповідача, про те, що законодавчими актами не передбачено за рахунок яких

коштів необхідно здійснювати виплати, виходячи з того, що кошти Пенсійного

фонду являються цільовими, бюджет формується виключно з страхових внесків, які

використовуються виключно на виплату пенсій.

    З огляду на викладене суд керується

вимогами ст. 72 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV якою передбачено, що джерелами формування

коштів Пенсійного фонду є також кошти Державного бюджету та цільових фондів, що

перераховуються до Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 113 зазначеного Закону встановлено що у разі виникнення дефіциту коштів

Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі

(перевищення видатків над доходами, у тому числі з урахуванням резерву коштів

Пенсійного фонду) у зв'язку із забезпеченням виплати пенсій в розмірі,

передбаченому статтею 28 цього Закону такий дефіцит покривається за рахунок

коштів Державного бюджету України.

    Доводи відповідача про те, що позов не

підлягає задоволенню у зв'язку з відсутністю бюджетних коштів, призначених на

ці виплати, не можуть бути прийняті судом до уваги з наступних підстав.

    Реалізація особою права, що пов'язане з

отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час

виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного

законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань,

тобто посилання суб'єктами владних повноважень на відсутність коштів, як на

причину невиконання своїх зобов'язань, судом до уваги не приймається. Так, у

справі «ОСОБА_3 проти України» Європейський Суд з прав людини констатував, що

не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної

влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання

своїх зобов'язань.

    Таким чином, невиконання або неналежне

виконання законів, якими передбачено певні соціальні гарантії та зобов'язання

держави щодо їх виконання, через відсутність коштів для їх виплати не є

підставою для виправдання бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

    Крім того, суд також вважає, що державний

орган не може посилатися на відсутність коштів по невиплаті заборгованості, у

тому числі і тої, що підтверджена судовим рішенням. Така відсутність коштів не

може бути визнана як виключна обставина. Такі доводи позивача протирічать

пункту 1 статті 6, статті 13 Європейської Конвенції про захист прав і основних

свобод людини, ратифікованої Законом України від 11.09.1997 року, про що також

зазначено в Рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Жовнер проти

України» від 29.06.2004 року.

    Судом встановлено, що доводи відповідача

стосовно пропуску позивачем строків звернення з позовом до суду є

безпідставними з огляду на наступне.

    У відповідності до ст.6 Закону України «Про

соціальний захист дітей війни», дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія

Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»)

до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної

допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі

надбавки, встановленої для учасників війни.

    Судом встановлено, що ОСОБА_1. має право на

пільги, встановлені законодавством України для дітей війни, що підтверджується

посвідченням серії НОМЕР_2 у тому числі і на передбачене статтею 6 Закону

України «Про соціальний захист дітей війни» щомісячне державне підвищення до

пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

    Відповідно до частини 1 статті 28 Закону

України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003

року №1058-IV, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі

прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного

законом.

    Судом встановлено, що щомісячна державна

соціальна допомога відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист

дітей війни» розраховується на підставі мінімальної пенсії за віком, розмір

якої визначений частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування».

    У відповідності до частини 3 статті 28

Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від

09.07.2003 року № 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений

абзацом першим частини першої цієї статті, та застосовується виключно для

визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

    Таким чином суд приходить до висновку про

те, що при регулюванні відносин щодо перерахунку пенсіїОСОБА_1 з підвищенням її

на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону

України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведення

виплат у відповідності до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист

дітей війни» застосовуються норми законодавства України про пенсії, а саме

Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. № 1788 та Закон

України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003

року № 1058-IV. Статтями 46 та 87 цих Законів, відповідно, суми пенсії, не

одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію,

виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

    А тому твердження відповідча щодо

пропущення позивачем річного строку звернення до суду, передбаченого ч.1 ст.99

Кодексу адміністративного судочинства України, що на його думку є підставою для

відмови в задоволенні адміністративного позову, є безпідставними.

    Суд також враховує, що суб'єкт владних

повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо

реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих

результатів, а тому вважає, що бездіяльність відповідача щодо нарахування

щомісячної державної соціальної допомоги у розмірах, визначених Законом України

«Про соціальний захист дітей війни» не може бути визнана такою, що вчинена на

підставі, у межах повноважень, неупереджено та добросовісно.

    Таким чином суд вважає, що позивач має

право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за

період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та період з 22.05.2008 р. по 17.12.2008

р., а дії відповідача, щодо відмови позивачу у перерахунку підвищення до пенсії

є неправомірними, оскільки вони не відповідають вимогам Закону України «Про

соціальний захист дітей війни», згідно якого позивач має право на щомісячне

підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

    Приймаючи рішення про часткове задоволення

позовних вимог суд виходить з того, що вимоги позивача про стягнення з

відповідача на його користь доплат до пенсії у визначеній позивачем грошовій

сумі не підлягають до задоволення, оскільки позивач фактично просить суд

провести перерахунок та нарахування пенсії замість органу, якому такі

повноваження були надані.

    На підставі викладеного, керуючись ч.2

ст.19, ст. 152 Конституції України, рішенням Європейського Суду з прав людини у

справі «ОСОБА_3 проти України» від 08.11.2005р., рішенням Конституційного Суду

України № 6- рп від 09.07.2007 року, рішенням Конституційного Суду України №

10- рп/2008 від 22.05.2008 року, ст.8, 9, ч.2 ст. 99, ст.ст. 1,6 Закону України

«Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про

загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. 2 Закону України «Про

прожитковий мінімум» від 15.08.1999 року, ст. 110 Закону України «Про державний

бюджет України на 2006 рік» вiд 20.12.2005р., ст. 62 Закону України «Про

державний бюджет України на 2007 року» від 19.12.2006 року, підпункт 2 пункту

41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення

змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. № 107, ст.ст.

159-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд

ПОСТАНОВИВ:

    Позовні вимоги ОСОБА_1 до   управління

Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області

про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду,

визнання протиправною бездіяльність відповідача та стягнення недоплаченої

щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни - задовольнити

частково.

    Визнати протиправною бездіяльність

управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської

області.

    Зобов'язати управління Пенсійного фонду

України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області здійснити

перерахунок пенсіїОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з

розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове

пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09 липня

2007 року по 31 грудня 2007 року, та за 2008 рік з 22 травня 2008 року по 17

грудня 2008 року.

    В

іншій частині позовних вимогОСОБА_1 відмовити.

Стягнути

з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового

збору у розмірі 18 грн. 21 коп.

Підстав щодо негайного

допущення виконання постанови не має.

    Постанова набирає законної сили після

закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка підлягає поданню

до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний

адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному

обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після

подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                             С.М.

Гарань.

Повний текст

постанови виготовлений 28 січня 2009 року.