Постанова

від 25.02.2014 по справі 904/392/13-г

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2014 року Справа № 904/392/13-г

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Джихур О.В. (доповідач)

суддів: Лисенко О.М., Вечірко І.О.

при секретарі судового засідання Ситниковій М.Ю.

за участю представників сторін:

від ліквідатора: Мандрика Я.А., довіреність б/н від 03.01.14, представник,

представники інших сторін та учасників судового процесу у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2013 року у справі № 904/392/13-г

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСМ Інвестмент", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітмекс", м. Дніпропетровськ

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2013 року (суддя Бондарєв Е.М.) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітмекс", м. Дніпропетровськ, ліквідовано вказану юридичну особу, провадження у справі припинено.

Ухвала господарського суду мотивована ст.ст.45, 46, 37, 83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №4212-VI від 22 грудня 2011 року) (далі -Закон про банкрутство). Господарський суд дійшов висновку, що за результатами ліквідаційного балансу у банкрута відсутнє майно, тому слід прийняти рішення про ліквідацію юридичної особи банкрута.

Не погодившись з вказаною ухвалою, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області її оскаржує на предмет невідповідності нормам матеріального права. Скаржник зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Рітмекс", м. Дніпропетровськ знаходиться на податковому обліку в Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська та відповідно до законодавства є платником податків.

Відповідно до п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до пп.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України встановлено обов'язок проведення документальних виїзних позапланових перевірок у разі проведення реорганізації (ліквідації) підприємства.

На підставі п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська був винесений наказ №312 від 21 жовтня 2013 року. З метою вручення наказу співробітник відділу податкового аудиту прийшов у судове засідання 26 листопада 2013 року по справі 904/392/13-г, але, у зв'язку із неявкою представника ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітмекс", був позбавлений можливості вручити наказ на проведення перевірки.

У зв'язку з винесенням ухвали про ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітмекс", податковий орган позбавлений можливості виконати завдання визначені законом щодо виконання підприємством -банкрутом конституційного обов'язку стосовно сплати податків.

Скаржник просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2013 року.

Представник скаржника в судове засідання 25 лютого 2014 року не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Представник ліквідатора доводи апеляційної скарги заперечує, вважає, що скаржник не є стороною у справі, тому апеляційне провадження у даній справі підлягає припиненню. Посилається на те, що співробітник відділу податкового аудиту не був присутнім в судовому засіданні 26 листопада 2013 року, посилання апелянта на п.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України є безпідставним, оскільки в даній статті мова йде про ліквідацію підприємства, а не про його банкрутство, на момент винесення наказу про перевірку Товариство з обмеженою відповідальністю "Рітмекс" перебувало у мораторії відповідно до Закону, наказ винесено 21 жовтня 2013 року, тобто за 35 днів до останнього судового засідання по справі.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника ліквідатора, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітмекс", м. Дніпропетровськ порушено господарським судом Дніпропетровської області 16 січня 2013 року за ознаками ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №784-XIV від 30 червня 1999 року).

21 лютого 2013 року господарський суд задовольнив клопотання ініціюючого кредитора і перейшов на загальну процедуру банкрутства у даній справі, ввів процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначив арбітражного керуючого Левченко М.В.

23 травня 2013 року за результатами попереднього засідання затверджено реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство з вимогою одного кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСМ Інвестмент", м. Дніпропетровськ у сумі 375 100 грн.

18 липня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рітмекс", м. Дніпропетровськ визнано банкрутом, у справі відкрита ліквідаційна процедура строком на 1 рік до 18 липня 2014 року, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Левченко М.В.

Відповідно до ст.4 1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з частинами 1, 2 статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника -юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Отже, законодавець передбачив наявність альтернативних підстав для порушення провадження у справі про банкрутство за статтею 52 Закону, що не вимагає від ініціюючого кредитора доведення сукупності зазначених підстав, про що роз'яснено пунктом 104 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику у справах про банкрутство" № 15 від 18 грудня 2009 року.

Відтак, підтверджений у встановленому законодавством порядку факт відсутності боржника або керівних органів боржника за їх місцезнаходженням та доведення безспірності грошових вимог, незалежно від їх розміру та строку незадоволення, є достатньою підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника.

При цьому, пунктом 105 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику у справах про банкрутство" №15 від 18 грудня 2009 року роз'яснено, що відповідно до приписів статті 34 Господарського процесуального кодексу України, допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника -юридичної особи за її місцезнаходженням, є витяг чи довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", місцезнаходження юридичної особи - це адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Статтею 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, що з метою забезпечення органів державної влади та учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб (підприємців) створюється Єдиний державний реєстр, який містить відомості, зокрема, щодо місцезнаходження юридичної особи, про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням тощо.

Згідно з частинами 1, 3 ст.18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Зазначений Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором.

Проте, зазначаючи в заяві про порушення справи про банкрутство від 10 січня 2013 року що боржник за своїм місцезнаходженням не знаходиться, ініціюючий кредитор до заяви не додав витяг чи довідку з державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітмекс".

Вказаний доказ відсутній в переліку додатків доданих до заяви.

Господарський суд Дніпропетровської області ухвалами від 18 січня 2013 року (т.1, а.с.27), від 29 січня 2013 року (т.1, а.с.30) вимагав від кредитора надати довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців відносно боржника.

Але кредитором вимоги господарського суду виконані не були, витребуваний доказ не наданий.

В той же час, лист державного реєстратора від 24 січня 2013 року за №11/27-83 свідчить, що "державним реєстратором не було внесено до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітмекс", код ЄДРПОУ 37620149 за місцезнаходженням" (т.1, а.с.31).

Отже, належними доказами не доведено відсутність боржника за місцезнаходженням.

Відповідно до абзацу 8 статті 1 Закону про банкрутство безспірні вимоги кредиторів -вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

При цьому, безспірність вимог кредитора повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення справи про банкрутство.

Перелік цих документів міститься в пункті 8 статті 7 Закону, в якому зокрема зазначається, що кредитор повинен додати до заяви виконавчі документи, чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредитора.

В обґрунтування безспірності своїх вимог кредитор надав простий вексель АА №2418853 датою складення 03 липня 2012 року на 373 400 грн., протест про неоплату цього векселя від 11 грудня 2012 року, виконавчий напис приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу від 12 грудня 2012 року, зареєстрований в реєстрі за № 3171, копію постанови від 12 грудня 2012 року Бабушкінського відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження, копію постанови Відділу державної виконавчої служби від 08 січня 2013 року про повернення виконавчого документа стягувачеві, у зв'язку з тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Рітмекс" за адресою: вул. Героїв Сталінграда, 156А, м. Дніпропетровськ та за адресою: вул. Новоорловська, 30, м. Дніпропетровськ не знаходиться, майно, на яке можливо звернути стягнення у боржника не виявлено (т.1, а.с.20).

Згідно ч.1 ст.20 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання проводиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи довідки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітмекс", з матеріалів справи, зокрема зі звіту ліквідатора, виконавчого напису нотаріуса від 12 грудня 2012 року вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Рітмекс" знаходиться за адресою: вул. Новоорловська, 30, м. Дніпропетровськ, тобто в Ленінському районі м. Дніпропетровська.

Проте, виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого напису нотаріуса здійснювалося не Ленінським Відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, а Бабушкінським відділом Державної виконавчої служби. При цьому, з матеріалів справи не вбачається, що за адресою: вул. Героїв Сталінграда, 156А в м. Дніпропетровську знаходилося майно боржника.

Зазначене свідчить про те, що надані документи виконавчого провадження не можуть вважатися належним доказом неплатоспроможності боржника.

Відтак, ініціюючим кредитором не доведено відсутність боржника за місцезнаходженням і його неплатоспроможність, що виключає порушення справи про банкрутство.

Слід зазначити, що вказані документи повинні бути подані на момент звернення до суду з заявою про порушення справи про банкрутство та не можуть бути витребувані судом після порушення справи.

Згідно ч.6 ст.52 Закону про банкрутство за клопотанням ліквідатора у разі виявлення ним майна відсутнього боржника, визнаного банкрутом, господарський суд може винести ухвалу про припинення процедури ліквідації, передбаченої цією статтею, і переходу до загальних судових процедур у справі про банкрутство, передбачених цим Законом.

Таким чином, законодавець встановлює можливість переходу до загальної процедури банкрутства лише в разі виявлення у боржника майна та при наявності клопотання ліквідатора.

Клопотання від 21 лютого 2013 року про перехід до загальної процедури банкрутства було подано до господарського суду представником ініціюючого кредитора (т.1, а.с.38) і було мотивоване тим, що "керівні органи заявника прийняли рішення клопотати перед судом, щодо зміни процедури банкрутства боржника та переходу на загальну процедуру банкрутства передбачену Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що керівні органи боржника, який є юридичною особою, відсутні за його місцезнаходженням". В клопотанні не зазначено про виявлення майна боржника. Подано вказане клопотання не ліквідатором, а ініціюючим кредитором.

При зазначених обставинах у господарського суду були відсутні підстави для задоволення цього клопотання і переходу до загальної процедури банкрутства.

З врахуванням викладеного, судова колегія вважає, що у господарського суду Дніпропетровської області були відсутні підстави для порушення провадження у даній справі.

Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутністю інших підстав для такого припинення) та пункту 1 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (за відсутністю предмету спору) (п.36 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство").

Отже провадження у справі слід припинити на підставі ст.80 ч.1 п.1 1 Господарського процесуального кодексу України.

Судова колегія не задовольняє клопотання представника ліквідатора про припинення провадження у справі з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.91 Господарського процесуального кодексу України право апеляційного оскарження мають не лише сторони у справі, а й особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Згідно ст.2 Закону України "Про Державну податкову службу в Україні" завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових заходів, установлених законодавством.

Матеріали справи свідчать, що ухвалою про порушення провадження у справі про банкрутство від 16 січня 2013 року господарський суд зобов'язував Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби у 7-денний строк надати господарському суду Дніпропетровської області інформацію про дату надання боржником останньої податкової звітності.

Згідно п.п.20.1.4 п. 20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків (крім Національного Банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ст.78 Податкового кодексу України у разі порушення провадження у справі про визнання банкрутом платника податків органами державної податкової служби проводиться документальна позапланова виїзна перевірка.

Позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків (п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України).

Матеріали справи, зокрема клопотання Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 18 вересня 2013 року свідчать, що боржник ухилявся від надання можливості органам перевірки здійснити позапланову виїзну перевірку, що позбавило Державну податкову інспекцію виявити можливі активи боржника.

При зазначених обставинах, судова колегія вважає, що оскаржувана ухвала стосується прав та обов'язків Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська, у зв'язку з чим вона має право на її оскарження.

Крім того, судова колегія враховує чисельність порушення норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №784-XIV від 30 червня 1999 року), допущені господарським судом при порушенні і здійсненні провадження у даній справі.

Таким чином, ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2013 року підлягає скасуванню, а провадження у справі № 904/392/13-г слід припинити на підставі п.1 1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.49, 80 ч.1 п.1 1 , 91, 99, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2013 року у справі № 904/392/13-г скасувати.

Провадження у справі № 904/392/13-г припинити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСМ Інвестмент" (49064, м. Дніпропетровськ, пр. Калініна, 5, ЄДРПОУ 38214631) в дохід Державного бюджету 609 грн. 00 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Видати наказ.

Видачу наказу здійснити господарському суду Дніпропетровської області.

Копію постанови направити Державному реєстратору для вчинення реєстраційних дій по відновленню державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітмекс" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Новоорловська, 30, ЄДРПОУ 37620149).

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.В. Джихур

Суддя О.М. Лисенко

Суддя І.О. Вечірко

(Дата підписання постанови в повному обсязі 03.03.14 р.)