Рішення

від 23.12.2013 по справі 698/928/13-ц

КАТЕРИНОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 698/928/13-ц

Провадження 2/698/406/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2013 р. Катеринопільський районний суд Черкаської області в складі :

головуючого судді Зінченко М.Г.,

за участю секретаря Міняйло Г.О.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ "МІТ-ІНВЕСТ" про стягнення заборгованої заробітної плати та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, звернувся з позовом до ТОВ "МІТ-ІНВЕСТ" про стягнення заборгованості по заробітній платі за період часу з 01.08.2013 року по 20.08.2013 року складає 1244,44 грн., 1591,16 грн. компенсація за невикористану відпустку, 7910, 32 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку та 2000 грн. моральної шкоди 1300 грн. витрати по оплаті правової допомоги а всього до сплати 12801, 48 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідно до наказу по ТОВ « Міт-Інвест « від 02.07.2012 року 5 -к позивача було прийнято на роботу начальником транспортного цеху .

Відповідно до наказу по ТОВ « Міт- Інвест « від 20.08.2013 року № 29 к позивача було звільнено з роботи за згодою сторін п 2 ст. 36 КЗпП України.

Порушуючи вимоги ст. ст. 115, 116, КЗпП України відповідач не виплачував позивачеві заробітну плату, а при звільненні не виплатив всієї суми, що належить йому від підприємства в день звільнення.

Компенсація за невикористану відпустку складає 1591,16 грн , із розрахунку ( 2000*6): 181*24

Відповідач заборгував ОСОБА_2 заробітну плату за період часу з 1.08.2013 року по 20.08.2013 року за 14 робочих днів.

Щомісячно позивачеві нараховувалася заробітна плата в розмірі 2000 грн. в місяць ( без відрахувань ) . Виходячи із розрахунку заробітна плата за місяць поділивши на кількість робочих та помноживши на кількість не оплачених та відпрацьованих днів отримаємо суму заборгованості: (2000: 22,5 *14 ) = 1244,44 грн . Таким чином підприємство заборгувало позивачеві заробітну плату за період часу з 1.08.2013 року по 20.08.2013 року в розмірі 1244,44 грн ( без відрахувань ).

У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум в зазначені в законі строки підприємство ,установа організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день розрахунку .

Затримка розрахунку з 20.08.2013 року по 23 грудня 2013 року складає 89 робочий днів .

Середній заробіток позивача, обчислений відповідно до п. 8 П порядку обчислення середньої плати затверджено постановою КМУ від 8 лютого 1995 року № 100 /з подальшими змінами становить 88,88 грн із розрахунку.

Заробітна плата за два останні місяці роботи перед звільненням ділиться на кількість робочих днів за цей період ( 2000 +2000) : 45 = 88,88 грн ( без відрахувань ).

Отже, за затримку розрахунку при звільненні станом на 23 грудня 2013 року позивачу необхідно виплатити 89 день * 88,88 грн = 7910,32 грн. ( без відрахувань ).

Невиплатою відповідачем належних позивачеві коштів, причинена моральна шкода, яка заключається в порушенні його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків. Ситуація, що склалась вимагала від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, а саме в його сім'ї по вині відповідача склалася напружена обстановка, не було коштів на придбання продуктів харчування, одягу, оплатити комунальні послуги не говорячи про звичайний уклад життя. Із-за цього позивач був змушений, принижуватись та йти до своїх родичів, знайомих просити матеріальної допомоги . Позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням повернути кошти, однак відповідач обіцяв та навмисно затягував час, до дійсного часу відповідач не видав довідки про розмір заборгованої заробітної плати. Сума моральної шкоди причинена позивачеві безмежна, але на його думку грошовий еквівалент в сумі 2000 грн. міг хоч якось компенсувати.

Оскільки позивач не може вирішити даний спір в добровільному порядку, то дана обставина змушує його звернутися до суду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги та просить суд задовольнити їх у повному обсязі. В обґрунтування заподіяної моральної шкоди пояснив, що не виплата коштів призвела до його душевних страждань, оскільки за ці кошти, він планував купити продукти харчування, одяг, оплатити комунальні послуги. Крім того, пояснив, що змушений був вживати додаткових зусиль для організації свого життя, зокрема позичати гроші, оскільки розраховував на кошти, які мав отримати при звільненні, для утримання родини.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Відповідно до ч. 5 ст. 169 ЦПК України наслідки, визначені частинами другою-четвертою цієї статті настають і в разі, якщо сторона залишить залу судового засідання.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, вивчивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для повного задоволення позову, з огляду на наступне.

Оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази за власним переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні усіх обставин справи, суд визнає дослідженні докази належними, допустимими та такими, що у взаємному зв'язку підтверджують наявність вини відповідача у порушенні трудових прав позивача в частині розрахунку при звільненні.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до вимог ст. 237-1 КЗпП України, якщо порушення власником або уповноваженим ним органом законних прав працівника призвели до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя вони зобов'язані відшкодувати заподіяну моральну шкоду.

Суд визнає, що не здійснення розрахунку при звільненні, яка триває три календарних місяці призвела до порушення законних прав позивача, внаслідок чого йому було заподіяно моральної шкоди, яка полягає у моральних стражданнях останнього з приводу неможливості придбати продукти харчування, одяг, оплатити комунальні послуги, частковій втраті нормальних життєвих зв'язків, що вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя, пошуку джерел до існування, а також у зменшені його самооцінки в очах близьких йому людей, і яка підлягає відшкодуванню згідно зі ст. 237 -1 КЗпП України. Виходячи при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди з вимог розумності та справедливості, суд вважає, що позов в цій частині підлягає частковому задоволенню у сумі 500 грн.

Вирішуючи відповідно до ст. 88 ЦПК України питання про розподіл судових витрат суд, враховує, що позивача згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнено від сплати судового збору, тому стягує з відповідача на користь держави судовий збір пропорційно сумі задоволених майнових та немайнових вимог позивача, з урахуванням ставок судового збору встановлених пунктами 1,2,6 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.116,117,ч.1 ст. 233, 237-1 Кодексу законів про працю України, ст. ст. 10, 15, 60, 84, 88, 209, 212- 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ « Міт-Інвест « Київська область , Києво-Святошинський район , с. Лісне , вул.. Лісна 1 ЄДРПОУ 37757008 , пр 26007342059 в АТ « Райффайзен Банк Аваль «, код банку 380805 Св.-во № 20003328 , іпн 37750010135, на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі за період часу 3 01.08.2013 по 20.08.2013 року складає 1244,44 грн., 1591,16 грн. компенсація за невикористану відпустку, 7910, 32 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку та 500 грн моральної шкоди, 1300 грн витрати по оплаті правової допомоги, а всього до сплати 11 301, 48 (одинадцять тисяч триста одна грн.. 48 копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через Катеринопільський районний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий суддя М.Г. Зінченко

Головуючий: М. Г. Зінченко