Постанова

від 13.02.2014 по справі 814/4521/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/4521/13-а

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Зіньковський О. А.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Алєксєєва В.О.

суддів - Милосердного М.М.,

- Ступакової І.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Миколаївського МУЮ про:

- скасування рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №5181811 від 21 серпня 2013 року та рішення про відмову у державній реєстрації №5347257 від 28 серпня 2013 року;

- зобов'язання зареєструвати за позивачем право власності на земельну ділянку АДРЕСА_1, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд; площа 1000 кв.м., кадастровий номер 4810136600:01:002:0002.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції встановив, що позивачу належить на праві власності майно, що складається з: житлового будинку №6/1 з прилеглими до нього господарськими, побутовими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, та має наступні характеристики: житловий будинок, загальною площею 231,6 кв.м., житловою площею 77,0 кв.м., літ. А-2; огорожа №1, 2, 3, 4: підмостка №1; земельної ділянки АДРЕСА_1, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд; площа 1000 кв.м., кадастровий номер 4810136600:01:002:0002, що підтверджується свідоцтвами від 01 червня 2012 року, виданими приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_3, відповідно до ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження" та на підставі акта державного виконавця про придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів.

На підставі виданого свідоцтва за позивачем 15 серпня 2012 року зареєстровано право власності на житловий будинок АДРЕСА_1.

09 серпня 2013 року позивач звернувся до Реєстраційної служби із заявою про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку АДРЕСА_1.

Рішенням державного реєстратора №5181811 від 21 серпня 2016 року зупинено розгляд заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, у зв'язку із неподанням заявником всіх необхідних документів, а саме - державного акту на право власності на земельну ділянку.

28 серпня 2013 року державним реєстратором прийнято рішення №5347257 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень щодо земельної ділянки.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено відповідність нормам чинного законодавства дій та рішень, за наслідками розгляду заяв про державну реєстрацію права власності, у зв'язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Судова колегія не погоджується з цими висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" - державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

У державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень (п.4 ч.1, ч.2 ст. 24 вказаного Закону).

Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №703 від 22 червня 2011 року передбачено, що під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); повноважень заявника; відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав (п.12).

У разі проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно заінтересованою особою є власник (власники), інший правонабувач (правонабувачі), сторона (сторони) правочину, відповідно до якого виникло право власності та інше речове право (п.25). Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком (п.26).

Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є: укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат; свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, видані нотаріусом, чи їх дублікати; свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до цього Порядку; свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією до набрання чинності цим Порядком; рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою; рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди; заповіт, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; закон, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону (п.27).

З матеріалів справи вбачається, що згідно свідоцтва позивачу належить на праві приватної власності майно, а саме земельна ділянка АДРЕСА_1, яка була придбана з прилюдних торгів (а.с.13).

ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зазначивши підставу виникнення права власності свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 01 червня 2012 року №1619, що передбачено п.27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, проте, державним реєстратором було відмовлено в державній реєстрації, оскільки не подано державний акт на право власності на земельну ділянку.

Колегія суддів приходить до висновку, що наданий апелянтом правовстановлюючий документ, а саме свідоцтво про право власності на майно дає змогу державному реєстратору можливість встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, що помилково не було встановлено судом першої інстанції.

Разом з тим, судова колегія погоджується з доводами апелянта стосовно того, що державний реєстратор не вправі перевіряти будь-яким чином законність вчинення правочину та з цього приводу надавати свої висновки або вимагати будь-які додаткові документи для реєстрації права власності, крім передбачених Законом.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції не навів переконливих мотивів про те, що відповідач у цій справі при прийнятті рішення про відмову у державній реєстрації прав діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з урахуванням усіх обставин, тощо.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №5181811 від 21 серпня 2013 року та рішення про відмову у державній реєстрації №5347257 від 28 серпня 2013 року підлягають скасуванню, оскільки вони не відповідають вищенаведеним критеріям правомірності, як законність, обґрунтованість, добросовісність та розсудливість.

На підставі вищевикладеного колегія суддів, керуючись п.3, п.4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п.3 ч.1 ст. 198, п.3, п.4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року скасувати, прийняти нову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Скасувати рішення Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №5181811 від 21 серпня 2013 року.

Скасувати рішення Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції про відмову у державній реєстрації №5347257 від 28 серпня 2013 року.

Зобов'язати Реєстраційну службу Миколаївського міського управління юстиції зареєструвати за позивачем право власності на земельну ділянку АДРЕСА_1, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд; площа 1000 кв.м., кадастровий номер 4810136600:01:002:0002.

Постанова суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: