Постанова

від 27.02.2014 по справі 826/262/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 лютого 2014 року 11:06 № 826/262/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участі представників сторін:

від позивача: Грищенюк Д.І. (довіреність від 08.01.2014 р. № 2)

від відповідача: Павлишин М.М. (довіреність від 27.12.2013 р.) № 7/26-30/2712/05)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІ» доІнспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві визнання незаконними дій, визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «АВІ» з позовом до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про визнання незаконними та скасування постанов про накладення штрафу від 24.12.2013 № 636/13/7/26-128/2412/02/2 та № 636/13/7/26-89/2412/02/2, припису про усунення порушень законодавства від 16.12.2013, а також визнання протиправними дій, які полягають у складанні 16.12.2013 протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та акту перевірки.

Позивач зазначає, що відповідачем проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за результатами якої складено акт від 16.12.2013 р. та інспекцією встановлено, що нежитлова будівля на просп. Червонозоряному, 196 літ. «Б» у Голосіївському районі м. Києва самовільно, без документа, який би давав право на виконання будівельних робіт, реконструйована, зокрема, між приміщеннями № 10 та 12 влаштовано дверний проріз, у приміщенні № 2 влаштована перегородка, таким чином створено два приміщення, чим, за висновком Інспекції, порушено ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

При цьому, встановлено, що нежитлова будівля експлуатується без її прийняття в експлуатацію.

У зв'язку з цим, як зазначає позивач, складено припис від 16.12.2013 р. про усунення порушень вимог законодавства і зобов'язано у строк до 20.01.2014 р. усунути порушення, а також з 16.12.2013 р. заборонено експлуатацію нежитлової будівлі. Окрім цього, 16.12.2013 р. складено протокол про порушення у сфері містобудівної діяльності.

У той же час, як вказує позивач, він не був належним чином повідомленим про дату перевірки та участі у її проведенні не брав. Крім того, не пред'явлено направлення для проведення перевірки.

Позивач також зазначає, що перевірка проводилась за зверненням ГО «Ліга благоустрою киян» від 22.11.2013 р., а відтак, як вважає позивач, перевірка повинна була бути проведена до 29.11.2013 р., тобто позивач вважає, що строк перевірки має відраховуватись від дати отримання певного звернення. Проте, лише 28.11.2013 р. Інспекція повідомила про проведення перевірки у зв'язку з чим 04.12.2013 р. позивач повинен був прибути до Інспекції з документами. У той же час, як зазначає позивач, перевірка здійснена лише 16.12.2013 р., тобто, як вважає позивач, поза межами встановлених строків.

Як наслідок, зазначає позивач у позові, 16.12.2013 р. складено акт, протокол, а 24.12.2013 р. - прийнято незаконні рішення про накладення штрафів.

Відтак, позивач вважає дії і рішення відповідача протиправними з підстав порушення процедури проведення перевірки.

У судовому засіданні 19.02.2014 р. позивачем подано заяву «Пояснення по справі», із змісту яких вбачається, що позивачем змінено підстави позову. З урахуванням положень ст. 137 КАС України в кореспонденції з приписами ст. 106 КАС України, судом ухвалено про повернення цієї заяви у зв'язку з недотриманням вимог ч. 3 ст. 106 КАС України, а саме у зв'язку з ненаданням копії заяви для її направлення відповідачу.

Відповідач проти позову заперечує, зазначає, що перевірка проведена законно, спірні рішення ґрунтуються на фактичних обставинах та вимогах законодавства. Враховуючи викладене у запереченнях на позов відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

При цьому, представником відповідача надано результати фото-фіксації, проведеної під час перебування на об'єкті перевірки щодо обставин експлуатації об'єкту.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 27.02.2014 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників сторін, допитавши в якості свідка інспектора, що проводив перевірку, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві проведено перевірку дотримання ТОВ «АВІ» (м. Київ, пр. Комарова, 40-А) вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

За результатами перевірки складено акт від 16.12.2013 р. (далі - Акт перевірки).

Зазначено, що перевірка проведена на підставі звернення ГО «Ліга благоустрою киян» № 22.13 від 22.11.2013 р. Вказується в Акті вид перевірки - позапланова . Перевірка проведена відносно об'єкта - нежитлова будівля (літ. Б), просп. Червонозоряний, 196, Голосіївський район, м. Київ.

До матеріалів справи надано направлення для проведення перевірки від 26.11.2013 р., видане інспектору Голівець Д.П.

За результатами перевірки встановлено : перевіркою з виїздом на місце та враховуючи надані та пред'явлені ТОВ «АВІ» документи встановлено, що на просп. Червонозоряному, 196 у Голосіївському районі м. Києва експлуатується нежитлова будівля літ. «Б», яка належить ТОВ «АВІ» на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 13.07.2006 р. та додаткового рішення Господарського суду м. Києва від 28.11.2006 р. Реєстраційне посвідчення № 024736 Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, записано в реєстрову книгу № 11п-277 за реєстровим номером № 1620-П від 25.01.2007 р.

Як надалі зазначається в Акті перевірки, у ході перевірки та враховуючи наданий технічний паспорт БТІ № 11343 від 05.04.2007 р. встановлено, що нежитлова будівля літ. «Б» самовільно, без документа, який би надавав право на виконання будівельних робіт реконструйована, а саме: змінено техніко-економічні показники (між приміщеннями № 10 та № 12 влаштовано дверний проріз, у приміщенні № 2 влаштована перегородка, таким чином створивши два приміщення), чим порушено ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Також, під час перевірки встановлено, що зазначена вище нежитлова будівля експлуатується без її прийняття в експлуатацію відповідно до вимог чинного законодавства, що підтверджується технічним паспортом БТІ № 11343 від 05.04.2007 р., в якому зазначено, що будинок не зданий в експлуатацію , чим порушено ч. 8. ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

В Акті перевірки також зазначається, що відповідно до Додатку «М» ДБН А2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» та ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва» встановлена ІІІ категорія складності зазначеного вище об'єкта.

Вказується також, що відповідальна особа відмовилась надати копії технічної документації.

Зазначено в Акті перевірки, що у зв'язку з відмовою від підпису Акту перевірки, примірник акту надісланий позивачу поштою.

Допитаний в якості свідка інспектор Голівець Д.П. під присягою та під попередження про кримінальну відповідальність у судовому засіданні пояснив, що на підставі направлення від 26.11.2013 р. в цей же день прибув для проведення позапланової перевірки.

У зв'язку з відсутністю представників власника приміщення він, провівши фото-фіксацію обставин експлуатації об'єкта, залишив контактні телефони особам - працівникам магазину.

При цьому, 28.11.2013 р. на адресу позивача було спрямовано лист № 7/26-47/2811/02/2-гл, в якому позивачу, у зв'язку з проведенням перевірки, було запропоновано з'явитися до Інспекції 04.12.2013 р. та надати документи: технічний паспорт на об'єкт, проектно-дозвільну документацію правовстановлюючі документи, а також документи щодо користування земельною ділянкою.

Даний лист отримано позивачем 02.12.2013 р. Проте, представник позивача не з'явився до Інспекції. Однак згодом, як зазначив свідок, до Інспекції прибув ОСОБА_3, який заявив, що є представником позивача, надавши для огляду довіреність № 999 від 13.02.2013 р. ПКОВ «Bisness Contact Consulting Limited», яка є засновником ТОВ «АВІ», але не надавши можливості зробити її копію.

Вказана особа, як зазначив свідок, надала крім іншого оригінал технічного паспорту на об'єкт. Як зазначено, вказана особа відмовилась надавати копії, надала документи для огляду. У той же час, вказана особа, ознайомилась з направленням на перевірку.

При цьому, на підставі службової записки інспекції 16.12.2013 р. прийнято рішення про продовження перевірки на 2 дні, що здійснено шляхом вчинення відповідного розпорядчого напису на с/з. На підставі вказаної с/з. видано направлення для проведення перевірки із строком дії з 16 грудня по 17 грудня 2013 р.

16.12.2013 р. Інспекцією складено Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в якому наведено встановлені Інспекцією під час перевірки порушення, зазначені в Акті перевірки та зроблено висновок про порушення ч. 1 ст. 34 та ч. 8 ст. 39 вказаного Закону.

Зазначено, що з метою усунення виявлених порушень вимагається: з 16.12.2013 р. заборонити експлуатацію нежитлової будівлі (літ. «Б») на просп. Червонозоряному, 196 у Голосіївському районі м. Києва до усунення порушення відповідно до вимог чинного законодавства. Крім того, позивачу висунуто вимог до 20.01.2014 р. усунути виявлені порушення містобудівного законодавства відповідно до вимог чинного законодавства.

Зазначено, що припис є обов'язковим до виконання. За невиконання цього припису відповідні особи несуть відповідальність передбачену Законом України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності» та КУпАП.

Зобов'язано позивача повідомити Інспекцію про виконання припису до 20.01.2014 р.

У зв'язку з відмовою від підпису, вказаний припис надіслано поштою.

Крім того, Інспекцією складено Протоколи від 16.12.2013 р. про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Вказується, що розгляд справи призначено на 11-00 год. 24.12.2013 р. у приміщенні Інспекції.

З матеріалів справи вбачається, що листом від 16.12.2013 р. № 7/26-39/1612/02/2, який отримано позивачем 18.12.2013 р., Інспекцією направлено позивачу всі вищевказані документи, складені Інспекцією. У цьому листі додатково повідомляється про час розгляду справи 24.12.2013 р. о 11-00. Запропоновано з'явитися у засідання представнику ТОВ «АВІ». Копії цих листів залучено позивачем до позову.

При цьому, листом від 16.12.2013 р. № 7/26-34/1612/02/2 у засідання 24.12.2013 р. запропоновано надати, крім іншого, технічний паспорт БТІ, реєстраційне посвідчення, рішення господарського суду.

Окрім того, розглянувши вищезгадані: Акт перевірки, припис, протокол Інспекцією прийнято Постанову про накладення штрафу № 636/13/7/26-89/2412/02/2 від 24.12.2013 р. , де викладено порушення, встановлені в Акті перевірки, чим у свою чергу порушено ч. 8. ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у зв'язку з чим ТОВ «АВІ» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» на накладено штраф у розмірі 109 620 грн.

Вказується, що постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а саме: 07.01.2014 р.

Вказується, що постанова може бути оскаржена до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

24.12.2013 р. Інспекцією також прийнято Постанову про накладення штрафу № 636/13/7/26-128/2412/02/2 , в якій також викладено встановлені під час перевірки порушення, що за висновком Інспекції є порушенням ч. 1. ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ТОВ «АВІ» визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» на накладено штраф у розмірі 109 620 грн.

Вказується, що постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а саме: 07.01.2014 р.

Вказується, що постанова може бути оскаржена до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

Виходячи із заявлених позивачем підстав позову, суд, вирішуючи спір по суті, виходить з наступного.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Згідно із п. 6. ч. 1 ст. 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом, зокрема: контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Відповідно до положень ст. 41 вказаного Закону, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, крім іншого:

- безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;

- складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

- видавати обов'язкові для виконання приписи щодо, зокрема: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

- проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

- проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

- одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю .

- забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію;

У свою чергу Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553 (далі - Порядок).

Цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Згідно із вказаним Порядком, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції).

Пунктом 5 Порядку передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Згідно з п. 7 Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

З наведеного вбачається, що повідомлення про час та місце проведення позапланової перевірки Порядком не передбачено.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Пунктом 9 Порядку встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Пунктом 14 Порядку передбачено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний :

допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

виконувати вимоги інспекції щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб інспекції до проведення перевірки складається відповідний акт .

Окрім того, п. 16. Порядку передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис) (п. 17 Порядку).

Згідно з п. 18 Порядку акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.

Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис (п. 21 Порядку).

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

В даному випадку, як встановлено під час розгляду справи, перевірка проведена за зверненням громадської організації та правомірність призначення у зв'язку з цим позапланової перевірки позивачем не оскаржується.

Вищевказаними положеннями законодавства не передбачається надання завчасного повідомлення про проведення позапланової перевірки, а відтак доводи позивача відносно зворотного є помилковими.

У той же час, як визнається позивачем на стор. 8 позовної заяви та підтверджується матеріалами справи, листом від 28.11.2013 р. № 7/26-47/2811/02/2, який отриманий позивачем 29.11.2013 р., Інспекція повідомила ТОВ «АВІ» про проведення на підставі звернення ГО «Ліга благоустрою киян» перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на просп. Червонозоряному, 196 у Голосіївському районі м. Києва (нежитлова будівля літ. «Б»).

У зв'язку з наведеним, позивачу запропоновано 04.12.2013 р. прибути до Інспекції з документами.

При цьому, вказаних повідомленням Інспекції позивачу було запропоновано надати, крім іншого: документ, що засвідчує особу представника; технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; правовстановлюючі документи на об'єкт нерухомого майна; проектно-дозвільну документацію (за наявності); документи, які дають право користування земельною ділянкою (за наявності).

У той же час, як вбачається з Акту перевірки та не спростовано позивачем під час розгляду справи, до перевірки не надано копії технічної документації, що є порушення вимог п. 14 вищезгаданого Порядку.

При цьому, як встановлено під час розгляду справи, представники позивача 04.12.2013 р. до Інспекції не з'явилися та до матеріалів справи не надано доказів поважності їх неприбуття, що у свою чергу свідчить, що позивач з власної ініціативи не скористався правом на участь у проведенні перевірки, ухилявся від її проведення , що однак, не звільняє Інспекцію від обов'язків із здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та не є підставою для невиконання покладених на Інспекцію функцій.

Як зазначив свідок (інспектор) та не спростовано представником позивача, лише надалі Інспекції було надано окремі документи та тільки для візуального ознайомлення.

З наведених вище норм законодавства у сукупності вбачається, що організація та проведення перевірки, складання у зв'язку з цим акту перевірки та протоколу, є функціональним обов'язком Інспекції , у зв'язку з чим відсутні підстави для визнання протиправними дій Інспекції по складанню протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та акту перевірки.

При цьому, виходячи із встановлених судом обставин, не вбачається порушення з боку Інспекції прав позивача щодо його участі у проведенні перевірки, який із власної ініціативи відсторонився від участі у проведенні перевірки , та, з урахуванням наведеного у сукупності, не вбачається порушення Інспекцією процедури призначення та проведення перевірки, які б могли бути підставою для невизнання юридичної значимості складених за результатами перевірки процесуальних документів (акту, протоколу), якими зафіксовані факти та обставини користування об'єктом та сформовано висновки відносно наявності обставин порушення вимог законодавства.

Крім іншого, виходячи наведених вище приписів законодавства, суд вважає помилковою позицію позивача, що строк проведення перевірки має розраховуватись від дати складання громадською організацією листа до Інспекції відносно діяльності позивача.

Щодо суті встановлених порушень, слід зазначити, що відповідно до ч. 8. ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Як під час перевірки, такі і під час розгляду справи, позивачем не надано жодних документів, визначених ст. 39 зазначеного Закону про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту. Факт того, що об'єкт експлуатується без введення будівлі в експлуатація підтверджується актом перевірки, який є носієм доказової інформації, яка не спростована позивачем належними та допустимими доказами. В Акті, крім іншого, міститься посилання на зміст технічного паспорту, в якому зазначено, що будинок не зданий в експлуатацію. Та обставина, що будівля належить позивачу на підставі рішення суду не звільняє від дотримання вищевказаних норм законодавства, у т.ч. від відповідальності за їх невиконання.

Виходячи з наведеного, відповідає вимогам ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» ухвалення Інспекцією спірного припису про усунення вимог законодавства із встановленням строку усунення порушення. Слід зазначити, що припис є формою рішення, прийняття якого для цілей припинення порушення та заборони експлуатації, передбачено наведеними вище нормами законодавства. Виходячи із змісту формулювань приписом встановлюється строк для усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, що відповідає вимогам закону.

У взаємозв'язку з наведеним слід зазначити, що згідно з абз. 4 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачена відповідальність за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації: об'єктів III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

Виходячи з наведеного, наявність факту порушення, є правомірним застосування до позивача штрафу за вказане порушення.

Що стосується незгоди позивачем із віднесенням будівлі до III категорії складності, слід зазначити, що згідно з ч. 2 ст. 32 «Про регулювання містобудівної діяльності» категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва. Згідно з ч. 3 ст. 39 вказаного закону, віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

При цьому, акт перевірки, складений Інспектор протокол є носіями доказової інформації. Фахівцем Інспекції у галузі містобудівної діяльності (інспектором, що проводив перевірку, який одночасно надав покази як свідок) з урахуванням даних технічного паспорту БТІ, враховуючи пред'явлені для ознайомлення документи та виходячи з приписів Додатку «М» ДБН А2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» та ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва» встановлено, що будівля належить до ІІІ категорії складності.

Під час розгляду справи позивач в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 1 ст. 71 КАС України, не надав доказів на підтвердження своїх доводів відносно віднесення будівлі до іншої категорії складності, ніж зазначено в акті перевірки.

Окрім того, щодо другого порушення, слід зазначити, що актом перевірки та відповідно до протоколу, які є носіями доказової інформації, встановлено, що нежитлова будівля літ. «Б» самовільно, без документа, який би надавав право на виконання будівельних робіт реконструйована, а саме: змінено техніко-економічні показники (між приміщеннями № 10 та № 12 влаштовано дверний проріз, у приміщенні № 2 влаштована перегородка, таким чином створивши два приміщення). Відносно наведеного до матеріалів справи надано результати фото-фіксації.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема: реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.

Згідно з Порядком виконання будівельних робіт, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466, будівельні роботи, це роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Згідно п. 3.10. ДБН А2.2-3-2012 реконструкція, це перебудова введених в експлуатацію в установленому порядку об'єктів будівництва, яка передбачає удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри тощо). Реконструкція передбачає збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).

У той же час, об'єкт не введений в експлуатацію та позивачем під час розгляду справи в порядку ч. 1 ст. 71 КАС України не надано будь-яких доказів на спростування висновків акту перевірки та обставин, викладених у протоколі щодо відсутності визначених законодавством документів у сфері будівництва, наявність яких є обов'язковою для початку виконання робіт.

При цьому, позивачем не надано доказів того, що об'єкт з такими характеристиками, як викладено в акті перевірки, було отримано позивачем від попереднього власника.

Виходячи з наведеного, є правомірним застосування до позивача штрафу за недотримання вищевикладених вимог законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, з урахуванням наведеного в сукупності, суд не вбачає підстав для висновку про вчинення Інспекцією протиправних дій або бездіяльності у зв'язку з призначенням та проведенням перевірки, у зв'язку з чим відсутні підстави для висновку про визнання протиправними дій Інспекції щодо складання вищезгаданого протоколу та акту. У взаємозв'язку з наведеним також не вбачається підстав для висновку про протиправність оскаржуваних постанов про накладення штрафу та припису про усунення порушень законодавства, які, як приходить до висновку суд, є законними та обґрунтованими, вірними по суті, а відтак підстав для їх скасування не вбачається. Наведене у сукупності зумовлює висновок суду про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

При цьому, враховуючи те, що у задоволенні позову слід відмовити та беручи до уваги те, що при зверненні з позовом за майнові вимоги, які загалом складають 219 240 грн., позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 438,48 грн., суд зазначає, що відповідно до положень абз. 2 п/п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 та ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 87 КАС України з позивача підлягає стягненню решта суми судового збору .

Так, загальна ставка судового збору, що підлягає сплаті відповідно до вказаних норм та з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати (1218 грн.), складає 4 384,80 грн. Відтак, враховуючи сплачену позивачем суму та у зв'язку з відмовою у задоволенні позову підлягає стягненню з позивача решта суми судового збору у розмірі 3 946,32 грн., який на підставі ст. 9 вказаного Закону підлягає зарахуванню до спеціального фонду Державного бюджету України. При цьому, виходячи з вимог ч. 3 ст. 258 КАС України, щодо стягнення судового збору підлягає видачі виконавчий лист, який надсилається судом до державної податкової інспекції.

Керуючись вимогами статей 69-71, 87, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІ» (код ЄДР 16307367; адреса: 03065, м. Київ, проспект Комарова, 40-А) відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІ» (код ЄДР 16307367; адреса: 03065, м. Київ, проспект Комарова, 40-А) до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 946,32 грн. (одержувач платежу: УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва; код з ЄДР одержувача 38004897; банк одержувача: ГУДКСУ у м. Києві, МФО: 820019; рахунок 31218206784007, код бюджетної класифікації 22030001; код ЄДР суду 34414689). Після набрання постановою суду законної сили - видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 27.02.2014 р.