Постанова

від 15.04.2014 по справі 826/262/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/262/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А.

Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 квітня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АВІ» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АВІ» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про визнання протиправними та скасування постанов, визнання дій протиправними -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «АВІ» (далі - Позивач, ТОВ «АВІ») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (далі - Відповідач, ІДАБК) про: визнання незаконними дій Відповідача щодо складання 16.12.2013 року стосовно ТОВ «АВІ» протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; визнання незаконним та скасування припису ІДАБК від 16.12.2013 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, який виданий Позивачу; визнання незаконною та скасування постанови Відповідача від 24.12.2013 року № 128/2412/02/2 про визнання ТОВ «АВІ» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладення штрафу у розмірі 109 620,00 грн.; визнання незаконною та скасування постанови Відповідача від 24.12.2013 року № 636/13/7/26-89/2412/02/2 про визнання ТОВ «АВІ» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладення штрафу у розмірі 109 620,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.02.2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Відповідач при винесенні оскаржуваних постанов діяв у порядку та спосіб, визначені законодавством України.

Не погоджуючись із викладеним у постанові рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю. При цьому посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи. Наголошує на тому, що не здійснював експлуатації та реконструкції об'єкту будівництва.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи в судове засідання не з'явились, а тому справа розглядалась за наявними у ній матеріалами у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з наступних підстав.

При ухваленні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції встановив, що у грудні 2013 року Головним державним інспектором ІДАБК на підставі звернення ГО «Ліга благоустрою киян» від 22.11.2013 року № 22.13 було проведено позапланову перевірку ТОВ «АВІ» стосовно дотримання ним вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил у процесі експлуатації нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Червонозоряний, 196.

У ході перевірки було встановлено, що за вищевказаною адресою експлуатується нежитлова будівля літ. «Б», яка належить Позивачу на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 13.07.2006 року та додаткового рішення Господарського суду м. Києва від 28.11.2006 року. Враховуючи наданий технічний паспорт БТІ № 11343 від 05.04.2007 року, у ході перевірки було встановлено, що нежитлова будівля літ. «Б» самовільно, без документа, який би надавав право на виконання будівельних робіт, реконструйована, а саме: змінено техніко-економічні показники (між приміщеннями № 10 та № 12 влаштовано дверний проріз, у приміщенні № 2 влаштована перегородка, таким чином створивши два приміщення), чим порушено ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Також під час перевірки встановлено, що зазначена вище нежитлова будівля експлуатується без її прийняття в експлуатацію відповідно до вимог чинного законодавства, що підтверджується технічним паспортом БТІ № 11343 від 05.04.2007 року, в якому зазначено, що будинок не зданий в експлуатацію, чим порушено ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Відповідно до Додатку «М» ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» та ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва» встановлена ІІІ категорія складності зазначеного вище об'єкта. Крім того, зазначено, що відповідальна особа відмовилась надати копії технічної документації.

На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем винесено припис від 16.12.2013 року про: заборону з 16.12.2013 року експлуатації нежитлової будівлі (літ. «Б») на прос. Червонозоряному, 196 у Голосіївському районі м. Києва до усунення порушення відповідно до вимог чинного законодавства; усунення до 20.01.2014 року виявлених порушень містобудівного законодавства відповідно до вимог чинного законодавства

Крім того, Відповідачем складено протокол від 16.12.2013 року про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким визначено, що відповідальність за встановлені правопорушення передбачена абз. 4 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

За результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності Відповідачем 24.12.2013 року винесено: постанову № 636/13/7/26-89/2412/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, передбачене абз. 4 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», у розмірі 109620,00 грн.; постанову № 636/13/7/26-128/2412/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, передбачене абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», у розмірі 109620,00 грн.

На підставі встановлених вище обставин, а також за наслідками системного аналізу приписів ст. ст. 7, 32, 34, 39, 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність», п. п. 5, 7, 9, 14, 17, 18, 21 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність постанов Відповідача про накладення штрафу, оскільки, по-перше, ІДАБК було прийнято дані рішення у результаті проведення передбачених законом перевірок у межах наданих їй повноважень, у порядку та спосіб, встановлені чинним законодавством, по-друге, Позивачем не подано жодних документів, якими спростовуються обставини наявності відповідних правопорушень.

З такими висновками суду першої інстанції судова колегія не може повністю погодитися з огляду на наступне.

Правові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудівної діяльності в Україні спрямовані на формування повноцінного життєвого середовища, забезпечення при цьому охорони навколишнього природного оточення, раціонального природокористування та збереження культурної спадщини, визначено Законом України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 року №2780-ХІІ.

Згідно ст. 7 Закону України «Про основи містобудування» державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

Таким органом є Державна архітектурно-будівельна інспекція та її територіальні органи.

Положеннями ч. 2 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон) визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 2 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Приписами п. 7 Порядку закріплено, що під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки. Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Згідно п. 15 Порядку форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

Як було встановлено вище, Відповідачем 26.11.2013 року було видано направлення для проведення позапланової перевірки об'єкта, що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Червонозоряний, 196, літ «Б» (а.с. 75). У направленні вказано строк його дії, а саме з 26.11.2013 року по 02.12.2013 року.

Як було зазначено вище, акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил було складено 16.12.2013 року.

Зі змісту наявної у матеріалах справи копії службової записки вбачається, що посадові особи ІДАБК зверталися до заступника начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві з проханням продовжити строк проведення перевірки на 2 робочих дні. Дане прохання уповноваженою особою було задоволено 16.12.2013 року (за підписом ОСОБА_2) (а.с. 85).

Крім того, 16.12.2013 року повторно було видано направлення для проведення позапланової перевірки та встановлено строк його дії з 16.12.2013 року по 07.12.2013 року. Тобто, Відповідачем видано направлення у день закінчення строку його дії, що ставить під сумнів дотримання посадовими особами останнього положень Порядку щодо строків для проведення перевірки та достовірності виданих за її результатами документів.

Поряд з цим, оцінюючи правомірність дій ІДАБК при проведенні відповідної перевірки, необхідно звернути увагу на наступне.

Листом від 28.11.2013 року № 7/26-47/2811/02/2-Гл Відповідач повідомив Позивача про те, що відповідними посадовими особами ІДАБК проводиться перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності вищезазначеної нежитлової будівлі, у зв'язку з чим ТОВ «АВІ» необхідно забезпечити прибуття уповноваженої особи Позивача до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві 04.12.2013 року для подачі зазначених у даному листі документів.

Крім іншого, зі змісту листа Відповідача від 16.12.2013 року № 7/26-39/1612/02/2-Гл вбачається, що на адресу ТОВ «АВІ» було надіслано копії матеріалів перевірки, зокрема копії акту, припису та протоколу від 09.12.2013 року (а.с. 95).

Таким чином, враховуючи те, що згідно направлень від 26.11.2013 року та від 16.12.2013 року Відповідач мав право проводити перевірку у періоди з 26.11.2013 року по 02.12.2013 року та з 07.12.2013 року по 16.12.2013 року, то встановлення останнім зобов'язання Позивача з'явитися 04.12.2013 року для подачі документів, а також складання ІДАБК актів, протоколів та приписів 09.12.2013 року (як зазначає Відповідач у листі № 7/26-39/1612/02/2-Гл та які ним суду не надані) та аналогічних документів 16.12.2013 року свідчить про безумовне порушення ІДАБК приписів п. 7 Порядку, якими закріплено максимальну тривалість проведення перевірки - 7 днів.

Водночас, судом апеляційної інстанції враховується, що пунктами 16 - 17 Порядку закріплено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Таким чином, оскільки, на думку Відповідача, у ході перевірки були встановлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, ІДАБК мала право складати акт перевірки та протокол, у зв'язку з чим судова колегія приходить до висновку про безпідставність позовних вимог у вказаній частині.

Поряд з цим, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Згідно п. 22 Порядку постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.

Зі змісту постанов про накладення штрафу від 24.12.2013 року вбачається, що примірники останніх направлялися Позивачу поштою, проте у матеріалах справи відсутні докази виконання Відповідачем обов'язку щодо надсилання ТОВ «АВІ» даних постанов рекомендованими листами з повідомленнями.

Оцінюючи доводи Апелянта про неправомірність встановленого у приписі та акті від 16.12.2013 року порушення щодо проведення останнім реконструкції нежитлової будівлі, що знаходиться на просп. Червонозоряному, 196, літ «Б», судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації: на об'єктах III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

Згідно п. 1 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466, будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Як вбачається зі змісту акту перевірки від 16.12.2013 року Відповідачем встановлено, зокрема, порушення, яке полягає у реконструкції вищезазначеної нежитлової будівлі.

Приписами п. 3.10 ДБН А.2.2-3-2012, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.03 2012 року № 98, закріплено, що реконструкція - це перебудова введених в експлуатацію в установленому порядку об'єктів будівництва, яка передбачає удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри тощо).

Отже, аналізуючи вищезазначені положення, необхідно зауважити, що реконструкції підлягають лише об'єкти будівництва, введені в експлуатацію. Тому, враховуючи те, що відповідний об'єкт будівництва не введений в експлуатацію, за встановлене ІДАБК порушення - реконструкція нежитлової будівлі, що знаходиться на просп. Червонозоряному, 196, літ «Б», на Позивача не може бути накладено штраф відповідно до абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Крім того, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи Апелянта щодо неможливості визнання наявних у матеріалах справи фотографій (а.с. 79-82) належними та допустимими доказами, оскільки з їх змісту неможливо встановити час та місце їх здійснення.

За таких обставин, враховуючи численні порушення, допущені ІДАБК у ході проведення перевірки (порушення гранично допустимого строку для її проведення, недотримання обов'язку щодо надсилання Позивачу копій постанов про накладення штрафу, необґрунтованість встановлення правопорушення) судова колегія вважає обґрунтованими доводи Апелянта про неправомірність винесених Відповідачем припису та постанов за результатами таких дій.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно приписів ст. 198 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову.

Відповідно до ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про правомірність дій та рішень Відповідача допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу Позивача задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195 , 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И ЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АВІ» - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АВІ» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про визнання протиправними та скасування постанов, визнання дій протиправними - скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 16.12.2013 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, виданий товариству з обмеженою відповідальністю «АВІ».

Визнати незаконною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 24.12.2013 року № 636/13/7/26-128/2412/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яке передбачене приписами абзацу 4 пункту 4 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Визнати незаконною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 24.12.2013 року № 636/13/7/26-89/2412/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яке передбачене приписами абзацу 4 пункту 6 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»

У задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.