Ухвала

від 02.04.2009 по справі 22-а-12793/08

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа:  №  22-а-12793/08                                  Головуючий у

І інстанції: Сингаївський О.П.

Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

02 квітня 2009 року                                                     

                                                  м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного

суду у складі:

головуючого - судді                             Усенка

В.Г.   

суддів:                                                           Зайцева М.П.

Мамчура Я.С.

при секретарі                                                   Літоміній Н.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на постанову Ірпінського

міського суду Київської області від 24 грудня 2007 року у справі за

адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту

населення Ірпінської міської Ради Київської області та Державного казначейства

України про стягнення коштів на оздоровлення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2007 року ОСОБА_1 (далі - позивач)

звернулася в Ірпінський міський суд Київської області (далі - суд першої інстанції) з адміністративним

позовом до Управління  праці та

соціального захисту населення  Ірпінської

міської Ради Київської області про стягнення

недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення за 2001-2007 роки. (а.с.

1-2)

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 24 грудня 2007 року (далі

- оскаржувана постанова), позов задоволено частково: визнано протиправними дії

відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку щорічної допомоги на

оздоровлення за 2007 рік в розмірі згідно вимог ст. 48 Закону України «Про

статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи» та зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплатити позивачу

щорічну допомогу на оздоровлення за 2007 рік в розмірі згідно вимог ст. 48

Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали

внаслідок Чорнобильської катастрофи»., а в решті позову відмовити. (а.с. 22-24)

Не погоджуючись з оскаржуваною

постановою, позивач - ОСОБА_1, звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить

оскаржувану постанову Ірпінського міського суду Київської області від 24

грудня 2007 року частково скасувати та

прийняти нове рішення про виплату їй допомоги на оздоровлення за 2006 рік.

(а.с. 28-29)

В судове засідання сторони не з'явилися, причини неявки

суду невідомі, про дату, час та місце слухання справи були повідомлені належним

чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття в

судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним

чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає

судовому розгляду справи. 

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи,

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку

про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з

наступного.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками

розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної

інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

З матеріалів справи

вбачається, що позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального

захисту населення Ірпінської міської ради Київської області, як постраждала

внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач зверталася до

відповідача із заявою про перерахунок та виплати їй допомоги на оздоровлення,

однак відповідач своїм листом від 07.11.2007 року № 5864-М відмовив у

перерахунку та виплаті.

Позивач в установленому

законодавством порядку звернулася з адміністративним позовом для захисту свого

порушеного права та інтересу.

Задовольняючи частково у

задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача за

період з 2001 - 2005 роки включно не підлягають задоволенню, оскільки позивач

пропустила річний строк звернення до адміністративного суду за захистом свого

права, як це встановлено ст. ст. 99, 100 КАС України.

Стосовно позовних вимог

позивача про стягнення з відповідача недоплачених сум допомоги на оздоровлення

за 2006 рік, суд першої інстанції відмовив у цій частині позову, оскільки

Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік» такі виплати були

призупинені.

Задовольняючи позовні

вимоги позивача в частині стягнення з відповідача недоплачених сум допомоги на

оздоровлення за 2007 рік, суд першої інстанції прийшов до висновку, що

відповідно до ч. 4  ст. 48 Закону України

«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи» (в редакції Закону на момент виникнення спірних

правовідносин) інвалідам ІНФОРМАЦІЯ_1 виплачується щорічна допомога на

оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної

заробітної плати визначається на момент виплати допомоги на оздоровлення.

Таким чином, позивач має

право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі чотирьох

мінімальних заробітних плат відповідно до Закону, а виплата відповідачем

щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі меншому ніж це передбачено Законом,

обмежує та порушує його права, а тому такі дії відповідача слід признати

протиправними.

Колегія суддів погоджується

з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Позивач звернулася з даним

позовом до суду у листопаді 2007 року.

Відповідно до ст. 99 КАС

України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав свобод та

інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше,

обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення

своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 100 КАС України

зазначено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою

для відмови у задоволенні позову за умови, якщо на цьому наполягає одна з

сторін.

Враховуючи, що позивач

пропустила річний строк звернення до адміністративного суду за захистом свого

порушеного права, відсутні поважні причини пропуску цього строку, які б

позбавляли позивача пред'явити позов до суду з 2001 року, а також беручи до

уваги, що на цьому наполягав відповідач, суд першої інстанції правомірно

прийшов до висновку щодо відмови у задоволенні позову в частині за період з

2001 - 2005 років.

Пунктом 37 ст. 77 Закону

України «Про державний бюджет України на 2006 рік» було призупинено на 2006 рік

дію  ч. 4 ст. 48 Закону України «Про

статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи», відповідно до яких щорічна допомога на оздоровлення встановлюється

у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.

Законом України «Про

державний бюджет України на 2007 рік» було також призупинено на 2007 рік дію

ч.4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Рішенням Конституційного

суду України  № 6-рп від 09.07.2007 року

визнано неконституційні положення п. 30 ст. 71 Закону України «Про державний

бюджет України за 2007 рік», якими було зупинено дію ч. 4 ст. 48 Закону України

«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи».

Враховуючи те, що позивач

за 2007 рік отримала щорічну грошову допомогу у травні цього року, та

зверталась у жовтні з заявою про донарахування допомоги за 2007 рік в розмірі

згідно вимог ст. 48  Закону України «Про

статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи», тобто після ухвалення рішення Конституційним судом України, суд

першої інстанції правомірно прийшов до висновку щодо задоволення позовних вимог

в частині стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення за

2007 рік.   

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до

висновку, що суд першої інстанції належним чином з'ясував та встановив

обставини справи і дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального

чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Ірпінського

міського суду Київської області від 24 грудня 2007 року не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 196, 198, 200, 205, 206, 212,

254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Київського

апеляційного адміністративного суду, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ірпінського

міського суду Київської області від 24 грудня 2007 року - залишити без

задоволення.

Постанову Ірпінського міського суду Київської області від

24 грудня 2007 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з

моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого

адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в

повному обсязі.

Головуючий - суддя:                                                                             

            В.Г. Усенко

Судді:                                                                                                                                 М.П. Зайцев

                                                                                          Я.С. Мамчур