Ухвала

від 19.02.2014 по справі 826/17353/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/17353/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

19 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Бабенка К.А.

Собківа Я.М.

при секретарі Шевчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф-КА" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2013 року адміністративний позов ТОВ "Тріумф-КА" задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві від 21 червня 2013 року №002692250.

Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову суду, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та винести нову, якою ТОВ «Тріумф-КА» відмовити в повному обсязі.

Відповідно до положень ч.1 ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи у порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит, а тому у відповідача були відсутні законні підстави для винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що на підставі акта від 04 червня 2013 року №2534/2205/32913059 "Про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Тріумф-КА" код за ЄДРПОУ 32913059 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р. валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р." (далі по тексту - Акт перевірки) відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі від 21 червня 2013 року №002692250.

У висновку Акта перевірки встановлено порушення позивачем, зокрема пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, статі 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 41 466,67 грн., у тому числі за лютий 2011 року на 16 400,00 грн., за березень 2011 року на 25 066,67 грн.

Зазначені порушення в Акті перевірки обґрунтовано наступним: за даними акта перевірки контрагента позивача - ТОВ "Євро-Імідж", встановлено, що у останнього відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, дане підприємство має ознаки фіктивності.

Вказана інформація, на думку відповідача, свідчить, що правочини між ТОВ "Тріумф-КА" та ТОВ "Євро-Імідж" мають ознаки недійсного правочину та не створюють юридичних наслідків, а тому податкові накладні, складені ТОВ "Євро-Імідж", не можуть підтверджувати правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість.

Даючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Підпунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий вищевказаної правової норми).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредит виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яки: є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Зі змісту вказаних приписів вбачається, що право на податковий кредит виникає при наявності одночасно двох обов'язкових умов: за умови придбання товарів (послуг) чи основних фондів з метою їх подальшого використання у власній господарській діяльності та при наявності податкової накладної, оформленої відповідно до вимог Кодексу. При цьому право на податковий кредит залежить від того, чи відбувся факт придбання товару або оплати за нього.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 03.05.2010 року між ТОВ "Тріумф-КА" (рекламодавець) та ТОВ "Євро-Імідж" (агентство) укладено договір №126/201005/03 про надання послуг по розміщенню реклами, відповідно до якого рекламодавець замовляє агентству послуги по розміщенню в пресі рекламного матеріалу рекламодавця в обсязі, кількості та строки, що затверджені сторонами в медіа-планах.

Згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та медіа-планів рекламної кампанії за лютий та березень 2011 року ТОВ "Євро-Імідж" надано послуги по розміщенню рекламного матеріалу у виданнях "Будуй свій бізнес", "БудБізнес" та "БізнесКИТ".

ТОВ "Євро-Імідж" виписало позивачу податкові накладні, датовані лютим та березнем 2011 року, на загальну суму 248 800,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 41 466,67 грн.

Оплата за поставлені товар та послуги здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують відповідні виписки банку, долучені до матеріалів справи.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач у податковій декларації з податку на додану вартість за перевірений період 2013 року, відобразив, зокрема, суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Євро-Імідж", у зв'язку з придбанням товарів.

В свою чергу, пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; є) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

З огляду на зміст зазначених правових норм вбачається, що лише відсутність податкової накладної або оформлення податкової накладної з порушенням вимог щодо її оформлення, позбавляє платника податків права для віднесення до податкового кредиту сум податків, сплачених у зв'язку з придбанням товарів/послуг.

Водночас, пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованими як платники податку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами не оспорюється, що на момент складання податкових накладних контрагент позивача - ТОВ "Євро-Імідж" - був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції критично відноситься до посилання апелянта як на підставу недійсності укладеного між позивачем та контрагентом договору - на акт перевірки ТОВ "Євро-Імідж" «про неможливість проведення зустрічної звірки», оскільки, по-перше, можлива відсутність реальної можливості придбання товарів (робіт, послуг) у контрагента, а саме відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності у контрагентів позивача не може бути підставою для висновку про нікчемність укладених із ними договорів на підставі статей 203, 215, 216 Цивільного кодексу України, так як зазначені норми законодавства не пов'язують нікчемність правочину із відсутністю умов для здійснення господарської діяльності.

По - друге, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відомості про контрагента підтверджено.

Щодо реальності здійснення спірних господарських операцій, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що вони відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій, з огляду на те, що придбані у ТОВ "Євро-Імідж" послуги з розміщення рекламних матеріалів, замовлялись позивачем для провадження господарської діяльності, а саме з метою рекламування послуг, що ним надаються (генеральний підряд, проектування, консалтинг), що підтверджується договором про надання послуг по розміщенню реклами в пресі, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), медіа-планами рекламної кампанії, податковими накладними, публікаціями видань "Будуй свій бізнес", "БудБізнес" та "БізнесКИТ".

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що згідно копії нотаріально завіреної заяви ОСОБА_3, яка виконувала обов'язки директора ТОВ «Євро-Імідж» із 2008 по 2012 рік підтверджено взаємовідносини з ТОВ «Трімф-Ка» на підставі договору №126/201005/03 про надання послуг по розміщенню реклами від 03.05.2010 року та зазначила, що відповідні послуги було надано контрагентом позивачу за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг). ТОВ «Євро - Імідж» включило до податкової накладної господарську операцію з позивачем. (а.с.147).

За таких обставин, податковим органом не доведено існування обставин, які виключають право позивача на формування податкового кредиту у зв'язку із господарськими операціями, що відбулися між позивачем та ТОВ «Євро-Імідж, а відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, яке є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.41, 160,198,200, 205,206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено та підписано 24.02.2014року.

Головуючий суддя: В.Ю.Ключкович

Судді: К.А. Бабенко

Я.М. Собків

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Бабенко К.А

Собків Я.М.