Ухвала

від 12.02.2014 по справі 801/8106/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/8106/13-а

12.02.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Дудкіної Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/8106/13-а за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кузнякова С.Ю. ) від 29.11.13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство АВІС" (вул. Тополева, 87, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95011)

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. М. Залки, 1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.11.13 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство АВІС" до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 08.05.2013 року №0003462208, прийняте стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство АВІС", про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 64587 (шістдесят чотири тисячі п'ятсот вісімдесят сім) гривень 50 копійок.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 08.05.2013 року №0003502208, прийняте стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство АВІС", про зменшення розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 101371 (сто одна тисяча триста сімдесят одна) гривень 00 копійок.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство АВІС" судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2227 (дві тисячі двісті двадцять сім) гривень 84 копійок.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.11.13 та прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, апелянт посилається на те, що з 09.04.2013 року по 15.04.2013 року посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство АВІС" з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ БВП "Строитель-плюс" (код за ЄДРПОУ 31238008), ПП "Комманд" (код за ЄДРПОУ 37081766), ПП "Кримспецтехнолоджи" (код за ЄДРПОУ 36693441),

ПП "Айкон-Крим" (код за ЄДРПОУ 35941618) за період з 01.01.2010 року по 31.03.2012 року. На підставі акту перевірки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС винесені податкові повідомлення-рішення від 08.05.2013 року: № 0003462208 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 64587,50 гривень, в тому числі за основним платежем - 51670,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 12917,50 гривень (а.с.50); № 0003502208 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 56825,00 гривень (а.с.51); №0003672208 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування на прибуток у розмірі 101371,00 гривень..

На думку апелянта, в ході проведеної перевірки було встановлено порушення позивачем законодавства в частині оподаткування податком на прибуток підприємств та податком на додану вартість за період з 01.01.2010 року по 31.03.2012 року, а отже прийняті податкові повідомлення-рішення не підлягають скасуванню.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2014 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Судом першої інстанції встановлено, що з 09.04.2013 року по 15.04.2013 року посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство АВІС" з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ БВП "Строитель-плюс" (код за ЄДРПОУ 31238008), ПП "Комманд" (код за ЄДРПОУ 37081766), ПП "Кримспецтехнолоджи" (код за ЄДРПОУ 36693441), ПП "Айкон-Крим" (код за ЄДРПОУ 35941618) за період з 01.01.2010 року по 31.03.2012 року.

Результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство АВІС" знайшли своє відображення у акті № 2369/22-1/24507761 від 22.04.2013 року (т.1, а.с.7-20).

Згідно з висновками акту перевірки відповідачем встановлено порушення:

- п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. №334/94-ВР та п.п.14.1.185, п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.8, ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 51670,00 гривень, у тому числі за 2 квартал 2010 року в сумі 6360,00 гривень, за 3 квартал 2010 року в сумі 45310,00 гривень, зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування на 2-4 квартал 2011 року на загальну суму 101371,00 гривень;

- п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.2.1 п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість " №168/97-ВР від 03.04.1997 р. та п.14.1.181, п.14.1.191 ст.14, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.200, п.201.4, п.201.14, п.201.15 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, в результаті чого зменшено від'ємне значення ряд.24 "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту" Декларації з ПДВ в сумі 56825,00 гривень.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС винесені податкові повідомлення-рішення від 08.05.2013 року:

- № 0003462208 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 64587,50 гривень, в тому числі за основним платежем - 51670,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 12917,50 гривень (а.с.50);

-№ 0003502208 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 56825,00 гривень (а.с.51);

- №0003672208 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування на прибуток у розмірі 101371,00 гривень (а.с.52).

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З акту перевірки вбачається, що висновки про порушення позивачем положень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України "Про податок на додану вартість", Податкового кодексу України зроблені відповідачем внаслідок оцінки взаємовідносин позивача з ТОВ БВП "Строитель-плюс" (код за ЄДРПОУ 31238008), ПП "Комманд" (код за ЄДРПОУ 37081766), ПП "Кримспецтехнолоджи" (код за ЄДРПОУ 36693441), ПП "Айкон-Крим" (код за ЄДРПОУ 35941618).

В ході проведення перевірки була отримана та використана інформація щодо даних контрагентів, а саме: акт про неможливість проведення зустрічної звірки БВП "Строитель-плюс" №37/22/31263808 від 11.04.2012 року, акт про не неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Кримспецтехнолоджи" №17/22/36693441 від 06.04.2012 року, акт про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Команд" №32/22/37081766 від 06.04.2012 року.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем та його контрагентами з ТОВ БВП "Строитель-плюс" (код за ЄДРПОУ 31238008), ПП "Комманд" (код за ЄДРПОУ 37081766), ПП "Кримспецтехнолоджи" (код за ЄДРПОУ 36693441), ПП "Айкон-Крим" (код за ЄДРПОУ 35941618) у періоді, що перевірявся, були укладені угоди на постачання товарів, робіт (послуг).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство АВІС" (Покупець) та ПП "Айкон-Крим" (Продавець) був укладений договір постачання, відповідно до якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.

Відповідно до матеріалів справи позивачем у ПП "Айкон-Крим" було придбано товарів на загальну суму 30528,08 гривень, у тому числі ПДВ 5088,01 гривень, на підтвердження придбання та отримання товарів позивачем надані наступні документи бухгалтерської та податкової звітності:

- рахунок-фактура №411 від 06.05.2010 року на суму 30528,08 гривень, у тому числі ПДВ 5088,01 гривень (а.с.54);

- видаткова накладна №411 від 06.05.2010 року на суму 30528,08 гривень, у тому числі ПДВ 5088,01 гривень (а.с.55);

- податкова накладна №411 від 06.05.2010 року на суму 30528,08 гривень, у тому числі ПДВ 5088,01 гривень (а.с.56);

Згідно з матеріалами справи між Товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство АВІС" (Замовник) та ПП "Кримспецтехнолоджи" (Виконавець) були укладені наступні договори:

- договір про організацію рекламної кампанії, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання з розміщення інформації Замовника на сторінках інтернет-сайтів в розділах з відповідною тематикою(а.с.73-76);

- договір про організацію рекламної кампанії, відповідно до якого Виконавець зобов'язується за завданням Замовника організувати проведення рекламної кампанії для Замовника на території України на поверхнях спеціальних конструкцій в період з 01.08.2010 року по 30.09.2010 року включно, а Замовник зобов'язується прийняти послуги Виконавця та оплатити їх(а.с.77-81);

- договір, відповідно до якого Виконавець за дорученням Замовника і відповідно до його замовлень зобов'язується надати послуги з розміщення рекламних матеріалів у засобах масової інформації (радіостанції), згідно підписання сторонами додатків, які є невід'ємною частиною даного договору, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити товар. Відповідно до п.2.1 договору вартість послуг складає 23859,00 гривень.

На підтвердження виконання умов вказаних договорів позивачем надані документи бухгалтерської та податкової звітності.

Придбані роботи (послуги) були у повному обсязі оплачені Товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство АВІС" шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на користь ПП "Кримспецтехнолоджи", що підтверджується банківськими виписками.

Відповідно до матеріалів справи між Товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство АВІС" (Замовник) та ТОВ БВП "Строитель-плюс" (Підрядник) був укладений договір підряду №б/н від 30.06.2010 року, відповідно до якого Підрядник зобов'язується на власний ризик виконати за завданням Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити наступну роботу: виконання реконструкції виробничих приміщень підприємства "АВІС", ціна договору становить 87862,00 гривень, у тому числі ПДВ 14643,78 гривень (а.с.86-88).

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надані наступні документи бухгалтерської та податкової звітності:

- рахунок фактура №4143 від 02.08.2010 року на суму 49234,37 гривень, у тому числі ПДВ 8205,73 гривень (а.с.94);

- податкова накладна №4143 від 31.08.2010 року на суму 49234,37 гривень, у тому числі ПДВ 8205,73 гривень (а.с.95);

- рахунок-фактура №3146 від 02.07.2010 року на суму 38628,28 гривень, у тому числі ПДВ 6438,05 гривень (а.с.96);

- податкова накладна №3416 від 31.07.2010 року на суму 38628,28 гривень, у тому числі ПДВ 6438,05 гривень (а.с.97);

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-4143 від 31.08.2010 року (а.с.98);

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-3416 від 31.07.2010 року (а.с.100).

Придбані роботи (послуги) були оплачені Товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство АВІС" шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на користь ТОВ БВП "Строитель-плюс", що підтверджується банківськими виписками (а.с.112).

Також між Товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство АВІС" (Замовник) та ТОВ БВП "Строитель-плюс" (Виконавець) було укладено договір на створення проектної документації № б/н від 31.08.2010 року, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання з розробки проектно-кошторисної документації виробничих приміщень розташованих за адресою м. Сімферополь, сел. Аерофлотський, пл. Аеропорту, 36А, відповідно до п.3.1 ціна послуг складає 45300,00 гривень, у тому числі ПДВ 7550,00 гривень (а.с.89-90).

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надані наступні документи бухгалтерської та податкової звітності:

- рахунок-фактура №4128 від 06.09.2010 року на суму 45300,00 гривень, у тому числі ПДВ 7550,00 гривень (а.с.91);

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-4128 від 30.09.2010 року (а.с.82);

- податкова накладна №4425 від 30.09.2010 року на суму 45300,00 гривень, у тому числі ПДВ 7550,00 гривень (а.с.83);

Придбані роботи (послуги) були оплачені Товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство АВІС" шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на користь ТОВ БВП "Строитель-плюс", що підтверджується банківськими виписками (а.с.114).

Також, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство АВІС" (Покупець) та ПП "Комманд" (Продавець) було укладено договір постачання, відповідно до якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, одиниця виміру, кількість, ціна та найменування яких вказані в рахунках (а.с.107-109).

Виконання умов вказаного договору підтверджуються наступними документами податкової та бухгалтерської звітності:

- рахунок-фактура №804 від 27.04.2011 року на суму 87312,36 гривень, у тому числі ПДВ 14552,06 гривень (а.с.101);

- видаткова накладна №804 від 27.04.2011 року на суму 87312,36 гривень, у тому числі ПДВ 14552,06 гривень (а.с.102);

- податкова накладна №189 від 27.04.2011 року на суму 87312,36 гривень, у тому числі ПДВ 14552,06 гривень (а.с.103);

- рахунок-фактура №647 від 06.04.2011 року на суму 34764,89 гривень, у тому числі ПДВ 5794,15 гривень (а.с.104);

- видаткова накладна №647 від 06.04.2011 року на суму 34764,89 гривень, у тому числі ПДВ 5794,15 гривень (а.с.105);

- податкова накладна №47 від 06.04.2011 року на суму 34764,89 гривень, у тому числі ПДВ 5794,15 гривень (а.с.106);

Придбані товари були оплачені Товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство АВІС" шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на користь ПП "Комманд", що підтверджується банківськими виписками (а.с.111)

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що первинними документами бухгалтерського обліку підтверджено фактичне здійснення сторонами умов угод, включення суми ПДВ по вказаним угодам підтверджено відповідними необхідними документами.

Окрім того, судова колегія зазначає наступне.

Станом на 2009-2010 роки вимоги законодавства щодо віднесення витрат підприємства до валових витрат були встановлені ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з врахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Згідно з п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 5.11 ст. 5 Закону заборонено встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових крім тих, що визначені в цьому Законі.

Відповідно до підпункту 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.4. п. 7.2 ст. 7 цього Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість в ціні товару продавцю, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність. Покупець не несе відповідальності за несплату податку до бюджету продавцем (платником податку).

Певні обмеження щодо формування податкового кредиту були передбачені пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до якого до складу податкового кредиту можуть бути включені тільки суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), який при цьому обов'язково повинні бути підтверджені податковими накладними. В разі недотримання цього правила до платників податку на додану вартість застосовуються фінансові санкції відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Позивачем при проведенні перевірки була надана вся необхідна первинна документація, яка підтверджує факт здійснення підприємством господарських операцій з отримання від ТОВ БВП "Строитель-плюс", ПП "Комманд" ,ПП "Кримспецтехнолоджи", ПП "Айкон-Крим" товарів, послуг (робіт), використання цих послуг(робіт) в господарській діяльності підприємства та відповідно правомірність віднесення витрат по придбанню цих послуг(робіт) до валових.

Статтею 185 Податкового кодексу України закріплено визначення об'єкта оподаткування, де у п. б) п.п. 185.1. закріплено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України).

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України виникає у разі здійснення операцій в т.ч. з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судова колегія зазначає, що документи Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство АВІС", підтверджують фактичне придбання та використання позивачем отриманих від ТОВ БВП "Строитель-плюс", ПП "Комманд" ,ПП "Кримспецтехнолоджи", ПП "Айкон-Крим" товарів, послуг(робіт), та ці документи не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення вищенаведених операцій або висновку про їх нездійснення.

Окрім того, щодо доводів апелянта, відносно нікчемності правочинів позивача з його контрагентами, судова колегія зазначає наступне.

Згідно з ч.5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодуванні

Згідно ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

При цьому згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Окрім того, судова колегія, відносно доводів апеляційної скарги, щодо встановлення фіктивності угод позивача з контрагентом вироком Київського районного суду по кримінальній справі № 123/3318/13-к від 10.04.2013 року у відношенні ОСОБА_2, зазначає наступне.

Відповідно до частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

За таких підстав, судова колегія приходить до висновку, що вирок по кримінальній справі № 123/3318/13-к від 10.04.2013 року у відношенні ОСОБА_2 не може встановлювати фактичних обставин відносно операцій позивача з контрагентом.

Окрім того, судова колегія зазначає, що безтоварність операцій позивача взагалі не була предметом розгляду по зазначеній кримінальній справі.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки податкові повідомлення-рішення від 08.05.2013 року №0003462208, №0003502208 та №0003672208 не можуть бути визнаними такими, що прийняті на підставі та відповідно до діючого законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; ст. 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.11.13 у справі № 801/8106/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.А.Омельченко

Судді Т.В. Дадінська

Т.М. Дудкіна