Постанова

від 17.02.2014 по справі 826/18011/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 лютого 2014 року № 826/18011/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 доДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві провизнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26 квітня 2013 року № 0000401702, № 0000411702, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

14 листопада 2013 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, позивач) з адміністративним позовом, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000401702 від 26.04.2013 р. та визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000411702 від 26.04.2013 р. в частині сплати грошового зобов'язання в розмірі 28 385,88 грн., винесені Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва ДПС.

11 грудня 2013 року в судовому засіданні протокольною ухвалою замінено неналежного відповідача - ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС на належного відповідача - ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, відповідач).

Свої вимоги позивач, щодо донарахування податку з доходів фізичних осіб за 2012 рік у сумі 23 403,32 грн., обґрунтовує тим, що всі витрати, що здійснені в зв'язку з відновленням та поліпшенням приміщення, прямо пов'язані з податковим періодом, в якому отримані доходи, та із здійсненням господарської діяльності.

А тому, на переконання позивача, всі фактично понесені витрати мали безпосередній зв'язок з утриманням та поліпшенням приміщення (власних основних фондів - джерела доходів від надання в оренду), що відповідає вимогам пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України та можуть бути віднесені як до витрат операційної діяльності, так і до інших витрат, зокрема до витрат на утримання основних засобів.

Також, стосовно донарахування податку на додану вартість за січень-червень 2012 року в сумі 36 500,00 грн., позивач вказує на те, що він проводить операції з продажу послуг лише тих, що оподатковуються податком на додану вартість.

Як наслідок, з боку ФОП ОСОБА_1 порушень приписів п. 198.4 ст. 198 ПК України не було допущено, що є підставою на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, нарахованих, сплачених та підтверджених податковими накладними, виписаними у встановленому законодавством порядку.

За вказаних обставин, позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення від 26 квітня 2013 року № 0000401702, № 0000411702, винесені податковим органом в межах заявлених позовних вимог, є безпідставними та необґрунтованими, а тому мають бути визнані неправомірними та скасовані.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.

Контролюючий орган письмових пояснень та/або заперечень суду не надав.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

В обґрунтування своїх заперечень, відповідач посилався на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені податковим законодавством, а тому просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити.

У зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, призначене на 12.02.2014 р., суд, відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, прийшов до переконання про подальший розгляд справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_3) зареєстрована Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 06.05.2010 р. за № 20700000000010664. Місцезнаходження суб'єкта господарювання: АДРЕСА_1.

ФОП ОСОБА_1 взято на податковий облік в органах державної податкової служби 07.05.2010 р. за № 15341, на час перевірки суб'єкт господарювання перебував на обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС.

Згідно Свідоцтва НОМЕР_4 від 12.05.2010 р. ФОП ОСОБА_1 є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер НОМЕР_3).

В період з 18.03.2013 р. по 05.04.2013 р. (термін проведення перевірки продовжувався на 5 робочих днів з 01.04.2013 р. по 05.04.2013 р., на підставі наказу ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС № 1005 від 29.03.2013 р.) ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог чинного законодавства з питань оподаткування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3) за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено Акт № 22/17.2-2425206224 від 12 квітня 2013 року (далі - Акт № 22/17.2-2425206224).

Вказаною перевіркою встановлено порушення наступних вимог:

- п. 138.1 ст. 138, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями, внаслідок чого донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2012 р. в сумі 23 403,32 грн.;

- п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями, тим самим встановлено заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет за січень-червень 2012 року в сумі 36 500,00 грн.

26 квітня 2013 року ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, на підставі Акта перевірки № 22/17.2-2425206224 від 12.04.2013 р., прийняла податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000401702, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями за порушення вимог пункту 198.4 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, код платежу 14010100, на загальну суму 45 625,00 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 36 500,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 9 125,00 грн.

26 квітня 2013 року ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, на підставі Акта перевірки № 22/17.2-2425206224 від 12.04.2013 р., прийняла податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000411702, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до пункту 167.1 статті 167, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями за порушення вимог пункту 138.1 статті 138, пункту 177.2, пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями збільшено суму грошового зобов'язання ФОП ОСОБА_1 за платежем: податок на доходи фізичних осіб, код платежу 11010500, на загальну суму 29 254,15 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 23 403,32 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 5 850,83 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем в порядку процедури адміністративного оскарження до Головного управління Міндоходів у м. Києві та Міністерства доходів і зборів України, які своїми рішеннями відповідно від 01.08.2013 р. № 1110/П/26-15-10-04-04 та від 01.11.2013 р. № 4854/П/99-99-10-01-03-14 його скарги залишили без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Незгода з зазначеними вище податковими повідомленнями-рішеннями відповідача обумовила позивача звернутись до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд частково погоджується з доводами ФОП ОСОБА_1, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами п. 1.1 ст. 1 ПК України (в редакції, чинній в момент проведення перевірки) визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктами 177.2, 177.4 ст. 177 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Крім того, у відповідності до п. 198.4 ст. 198 ПК України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Приписами п. 123.1 ст. 123 ПК України визначено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

В ході дослідження матеріалів справи судом встановлено, що на підставі направлення на перевірку від 18.03.2013 р. № 111/17.2-27 та направленням № 110/17.2-27 ДПІ у Печерському районі м Києва ДПС здійснено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог чинного законодавства з питань оподаткування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3) за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р.

Відповідно до паспортних даних та свідоцтва про державну реєстрацію місцезнаходження ФОП ОСОБА_1: АДРЕСА_1.

Згідно з наданими до перевірки первинними документами, місце проведення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1: місто АДРЕСА_2, відповідно до договору оренди приміщення № 31-А від 12.05.2010 р.

Для підтвердження фінансово-господарських відносин та взаєморозрахунків ФОП ОСОБА_1 з підприємствами, податковим органом направлено запити до: ТОВ «РС Груп» (код ЄДРПОУ 36147417); ТОВ «Профінбуд» (код ЄДРПОУ 37140009); ТОВ «Проф-Ліга» (код ЄДРПОУ 37819637); Промислово-технічної компанії у вигляді ТОВ «Агромат» (код ЄДРПОУ 21509937); ТОВ «Мега Ленд» (код ЄДРПОУ 32770030); ТОВ «МАС Україна» (код ЄДРПОУ 31608215); ТОВ «Техно-торг» (код ЄДРПОУ 35791183).

Згідно наданих на перевірку первинних документів, ФОП ОСОБА_1 здавала в оренду власне нерухоме майно за адресою: місто АДРЕСА_2, загальною площею 555 кв.м. і земельну ділянку, площею 4,0 сотки Держфлотінспекції України (код ЄДРПОУ 30174225) відповідно до договору оренди № 31-А від 12.05.2010 р.

Відповідно до Додаткової угоди № 38 А від 25.05.2011 р. до Договору оренди приміщення № 31-А від 12.05.2010 р. договір оренди укладено строком до 31.05.2012 р.

З банківських виписок, наданих платником податків на перевірку, вбачається, що Головною державною інспекцією України з безпеки судноплавства перераховано кошти за оренду приміщення включно за квітень 2012 року.

В ході перевірки встановлено порушення приписів норм чинного законодавства, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб за 2012 рік в сумі 23 403,32 грн. та податкових зобов'язань з ПДВ за січень-червень 2012 року в сумі 36 500,00 грн.

На думку податкового органу, ФОП ОСОБА_1 до складу валових витрат за 2012 рік віднесено витрати, які безпосередньо не пов'язані з отриманням валового доходу у вказаному періоді на загальну суму 207 105,53 грн., а саме:

- сума 5 788,47 грн. (без ПДВ) на придбання у ТОВ «Аква-пром» запірної арматури згідно рахунку-фактури № АП-0000035 від 11.01.2012 р.;

- сума 3 591,67 грн. (без ПДВ) на придбання у ТОВ «Торгова компанія «Євро плюс» пральної машини HOTROINT ARISTON ARTXF згідно платіжного доручення від 10.04.2012 р.;

- сума 41 625,00 грн. (без ПДВ) на придбання у ТОВ «МАС Україна» комплектів матеріалів для холодильної системи, холодильної автоматики, щита управління згідно рахунку фактури від 07.02.2012 р. № СФ0000003 та п/д від 09.02.2012 р.;

- сума 8 413,33 грн. (без ПДВ) на придбання у ТОВ «Техноторг» ноутбуків згідно рахунку-фактури від 20.02.2012 р. № СФ0006157 та фіскального чеку від 20.02.2012 р.;

- сума 22 946,20 грн. (без ПДВ) на придбання у ТОВ «МАС Україна» комплекту матеріалів для монтажу дверей морозильних та іншого відповідно до рахунку-фактури № СФ0000004 від 16.02.2012 р. та платіжного доручення від 20.02.2012 р.;

- сума 44 188,03 грн. (без ПДВ) на придбання у ТОВ «Мега Ленд» муфт, кутників та труб відповідно до рахунку-фактури № КИ10-001756 від 11.05.2012 р. та п/д від 11.05.2012 р.;

- сума 27 948,00 грн. (без ПДВ) на придбання у ТОВ «Проф Ліга» профсистем та іншого відповідно до рахунку-фактури № 1 ПЛ-006909 від 10.05.2012 р. та п/д від 14.05.2012 р.;

- сума 4 290,00 грн. (без ПДВ) на придбання у ПАТ «Нова лінія» кабіни душової та ванни акрилової, ніжок для кабіни відповідно до товарного чеку № 1601120526187 від 26.05.2012 р. та фіскальному чеку № 147154 від 26.05.2012 р.;

- сума 25 693,05 грн. (без ПДВ) на придбання у ФОП ОСОБА_2 фанери відповідно до рахунку-фактури № СФ0000092 від 21.05.2012 р. та п/д від 24.05.2012 р.;

- сума 2 695,33 грн. (без ПДВ) на придбання у ТОВ «Епіцентр К» скоб, саморізів та іншого згідно податкової накладної № 25533/003 від 05.06.2012 р.;

- сума 440,83 грн. (без ПДВ) на придбання у ТОВ «Епіцентр К» коси електричної згідно податкової накладної № 16145/024 від 05.05.2012 р.;

- сума 1 500,00 грн. (без ПДВ) на придбання у ТОВ «Мебель стиль» матраців згідно п/д від 29.05.2012 р.;

- сума 15 000,00 грн. (без ПДВ) на придбання у ТОВ «Мебель стиль» матраців згідно п/д від 29.05.2012 р.;

- сума 2 918,12 грн. (без ПДВ) на придбання у ТОВ «Епіцентр К» матраца, світильника та іншого згідно податкової накладної № 14930/003 від 31.03.2012 р.

Факт здійснення вищевказаних господарських операцій (придбання ФОП ОСОБА_1 у суб'єктів господарювання товарів) підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами: рахунками-фактур, видатковими, податковими накладними, товарними чеками, реєстром платіжних касових документів.

Дослідивши вказані первинні документи, суд приходить до висновку про їх відповідність вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV та про підтвердження факту реальності господарських операцій позивача, які є підставою для формування об'єкта оподаткування податком на прибуток та виникнення права на податковий кредит, крім угоди, укладеної з ТОВ «Аква Пром» на суму 868,27 грн.

Як підтверджено матеріалами перевірки, відповідно до книги обліку доходів та витрат ФОП ОСОБА_1 № 63 від 21.03.2011 р. (ст. 17 гр. № 5 «загальна вартість товарно-матеріальних цінностей») сума коштів в розмірі 868,27 грн. (без ПДВ), що відображена в рахунку-фактурі № АП-0000035 від 11.01.2012 р. на загальну суму 5 788,47 грн., який виданий ТОВ «Аква Пром» (код ЄДРПОУ 37095627) «за запірну арматуру» були повернені на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_1, у зв'язку з тим, що товар не відповідає вимогам покупця, угода не здійснена, а отже, позивач не повинен був включати дану суму до валових витрат за 2012 рік.

За вказаних обставин, суд не погоджується з висновком відповідача про те, що вище вказані фактично понесені витрати позивача (здійснені ним у перевіряємий період) не пов'язані з отриманням валового доходу за 2012 рік, виходячи з наступного.

Всі фактично понесені витрати, крім витрат в розмірі 868,27 грн. (без ПДВ) (рахунок-фактура № АП-0000035 від 11.01.2012 р., виданий ТОВ «Аква Пром» (код ЄДРПОУ 37095627) мали безпосередній зв'язок з утриманням та поліпшенням, належного позивачу приміщення (власних основних фондів - джерела доходів від надання його в оренду), що відповідає вимогам податкового законодавства, оскільки вони, відповідно до пп. «в» пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 ПК України, включаються до складу інших витрат.

Як визначено в пп. пп. 138.12.1, 138.12.2 п. 138.12 ст. 138 ПК України, до складу інших витрат, у тому числі включаються: витрати, визначені відповідно до статей 144 - 148, 150, 153, 155 - 161 цього Кодексу, які не включені до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг згідно із цією статтею; інші витрати господарської діяльності, до яких цим розділом прямо не встановлено обмежень щодо віднесення до складу витрат.

Згідно умов договору оренди № 31-А від 12.05.2010 р., а також відповідно до виписки банку, дохід від реалізації послуг оренди в 2012 році було отримано, крім того податковий період для СГД-фізичної особи - рік, що є підстави вважати, що витрати понесені позивачем у тому періоді, в якому отримано доходи та прямо пов'язані з утриманням приміщення, що здається в оренду та господарською діяльністю.

Відповідно до п. 146.12 ст. 146 ПК України сума витрат, що пов'язана з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів, у тому числі орендованих або отриманих у концесію чи створених (збудованих) концесіонером у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, відноситься платником податку до складу витрат.

Таким чином, судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 неправомірно, що не заперечується позивачем в уточненій позовній заяві, віднесено до складу валових витрат за 2012 рік витрати, які безпосередньо не пов'язані з отриманням доходу на суму 868,27 грн. (без ПДВ) за рахунком-фактурою № АП-0000035 від 11.01.2012 р., виданий ТОВ «Аква Пром», що призвело до заниження суми прибутку за 2012 рік.

За вказаних обставин, суд вважає, що збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб та нарахування штрафних (фінансових) санкцій було здійснено відповідачем, за винятком суми грошового зобов'язання за основним платежем в розмірі 868,27 грн. (без ПДВ) та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 217,07 грн. (25% від суми основного платежа), неправомірно, що є підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 квітня 2013 року № 0000411702 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб за основним платежем в розмірі 22 535,05 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 5 633,76 грн.

Окрім цього, вартість приміщення позивача, що надавалось в оренду, на початку 2012 року склала 4 267 000 грн., тоді як сукупні витрати, понесені на поліпшення основних фондів в 2012 році, які складають 207 105,00 грн., що не перевищує 10 % їх вартості на початок року.

Позивач, беручи до уваги те, що термін дії договору оренди приміщення № 31-А від 12.05.2010 р. завершувався 31 травня 2012 року та маючи намір подальшого використання приміщення, розташованого за адресою: місто Київ, вулиця Щербакова, 8-А, в господарській діяльності, уклав угоду про сумісну співпрацю № 1/02 від 01.02.2012 р. з ТОВ «ЛА КОСТА ТРЕВЕЛ» (код ЄДРПОУ 36948834), відповідно до якої, вказане приміщення призначалось для розміщення туристів з 01.06.2012 р. (період початку в Україні «Євро 2012»).

Згідно з умовами додаткової угоди до угоди про сумісну співпрацю № 1/02 від 01.02.2012 р. ТОВ «ЛА КОСТА ТРЕВЕЛ» були висунуті окремі вимоги щодо приведення приміщення до будівельних, пожежних, та санітарно-гігієнічних норм, для чого необхідно було провести модернізацію водо-каналізаційних, електричних мереж, зміну конфігурацій перегородок, обладнати санвузлами, душовими кабінами, іншим обладнанням туалетної гігієни, укомплектувати ліжками, матрацами, постільною білизною, подушками, ковдрами, простирадлами, рушниками, шафами для зберігання одягу, забезпечити холодильниками, морозильними камерами та стелажами для зберігання продуктів харчування. В приміщенні мали бути кімната з пральною та сушильними машинами. Рецепція мала бути обладнана оргтехнікою: телефоном, ноутбуком, сканером, факсом та іншими засобами, що обумовило дії позивача з приводу покупок вищевказаних речей.

Всі витрати ФОП ОСОБА_1, здійснені у зв'язку з відновленням та поліпшенням приміщення, прямо пов'язані з податковим періодом, в якому отримані доходи, та із здійсненням господарської діяльності.

У період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. позивачем задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 108 667,00 грн.

Податковим органом встановлено заниження задекларованих показників у рядку 10.1 декларації з податку на додану вартість на загальну суму 36 500,00 грн.

Так, на думку відповідача, позивачем до складу податкового кредиту неправомірно віднесено суми податку на додану вартість: в лютому 2012 року - в сумі 10 008,00 грн., в березні - 2012 року - в сумі 4 589,00 грн., в квітні 2012 року - в сумі 1 302,00 грн., в травні 2012 року - в сумі 20 437 грн., в червні 2012 року - 164,00 грн., на підставі податкових накладних:

- від 09.02.2012 р. № 1, виданої ТОВ «МАС Україна», на суму ПДВ - 8 325,00 грн.;

- від 20.02.2012 р. № 2380, виданої ТОВ «Техно-торг», на суму ПДВ - 1 682,67 грн.;

- від 20.02.2012 р. № 2, виданої ТОВ «МАС Україна», на суму ПДВ - 4 589,20 грн.;

- від 31.03.2012 р. № 14930/003, виданої ТОВ «Епіцентр К», на суму ПДВ - 583,62 грн.;

- від 10.04.2012 р. № 158, виданої ТОВ Торгова Компанія «Європлюс», на суму ПДВ - 718,33 грн.;

- від 05.05.2012 р. № 16145/024, виданої ТОВ «Епіцентр К», на суму ПДВ - 88,17 грн.;

- від 11.05.2012 р. № 149, виданої ТОВ «Мега Ленд», на суму ПДВ - 8 837,61 грн.;

- від 12.05.2012 р. № 19368/002, виданої ТОВ «Епіцентр К», на суму ПДВ - 13,33 грн.;

- від 14.05.2012 р. № 212, виданої ТОВ «Проф ліга», на суму ПДВ - 5 589,59 грн.;

- від 24.05.2012 р. № 65, виданої ФОП ОСОБА_2, на суму ПДВ - 5 138,61 грн.;

- від 26.05.2012 р. № 1626009, виданої ТОВ «Нова Лінія», на суму ПДВ - 858,17 грн.;

- від 30.05.2012 р. № 20433/024, виданої ТОВ «Епіцентр К», на суму ПДВ - 685,82 грн.;

- від 05.06.2012 р. № 25533/003, виданої ТОВ «Епіцентр К», на суму ПДВ - 539,05 грн.

Разом з тим, в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Верховним Судом України та Вищим адміністративним судом України неодноразово наголошувалося, що у чинному законодавстві України відсутнє визначення поняття «добросовісний платник податків». Так само законодавство не містить певних критеріїв добросовісності платника податків. Водночас, слід визнати обґрунтованим застосування на практиці цього підходу, оскільки подібне розмежування платників податків дозволяє індивідуалізувати юридичну відповідальність особи та забезпечити дотримання правопорядку у галузі оподаткування навіть за наявності певних прогалин у законодавстві.

У разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на формування об'єкта оподаткування податком на прибуток та для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податку на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податку.

Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації.

Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника податку.

Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

ФОП ОСОБА_1, з метою поліпшення та ремонту, належного їй приміщення, що здається в оренду, у 2012 році здійснювала господарські операції зафіксовані належним чином, податкові накладні виписані у відповідності до вимог податкового законодавства, а тому, підстави для невключення відповідних сум до складу податкового кредиту відсутні.

Відтак, збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість та нарахування штрафних (фінансових) санкцій було здійснено відповідачем неправомірно, що свідчить про протиправність та необґрунтованість прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 26 квітня 2013 року № 0000401702, у зв'язку із чим воно підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого, вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог і на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАНЕТА КІНО» задовольнити частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача всі здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 150,00 грн. з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. 128, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби від 26 квітня 2013 року № 0000401702.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби від 26 квітня 2013 року № 0000411702, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб в частині суми грошового зобов'язання за основним платежем в розмірі 22 535,05 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 5 633,76 грн., в іншій частині податкове повідомлення-рішення від 26 квітня 2013 року № 0000411702 - залишити без змін.

4. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 150,00 грн. (сто п'ятдесят гривень 00 коп.).

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко