Постанова

від 12.02.2014 по справі 826/2461/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 лютого 2014 року 18:03 № 826/2461/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Хилі І.В., за участю представників: позивача - Стафійчука В.В., Онуфрієнка О.І., Васильченко О.М., Федоренка А.В., відповідача - Іващенко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «КІНТО, Лтд» доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проскасування податкового повідомлення-рішення від 04 жовтня 2012 року № 0008192250, - На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 12 лютого 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «КІНТО, Лтд» (далі - ТОВ «КІНТО, Лтд», позивач) з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 04 жовтня 2012 року № 0008192250.

28 січня 2014 року в судовому засіданні протокольною ухвалою замінено неналежного відповідача - ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС на належного відповідача - ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, відповідач).

Позивач не погоджується із податковим повідомленням-рішенням, прийнятим відповідачем, вважає його незаконним та таким, що порушує його права, встановлені законодавством, та як наслідок, просить суд повністю скасувати рішення суб'єкта владних повноважень.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що цінні папери, придбані ТОВ «КІНТО, Лтд» як торговцем на фондовій біржі за дорученням та за рахунок коштів клієнта, не підпадають під визначення безоплатно наданих товарів.

Позивач вважає, що цінні папери, придбані торговцем за дорученням та за рахунок клієнта, одразу оформлюються на ім'я такого клієнта та зараховуються на його рахунок у зберігача, що засвідчується випискою такого зберігача. Тому такі цінні папери взагалі не передаються торговцю на відповідальне зберігання, а тим більше не використовуються ним в своїй господарській діяльності. Вони стають власністю клієнта з моменту їх придбання. Відповідно за такими цінними паперами відсутня заборгованість торговця перед своїм клієнтом.

Також, цінні папери набуваються торговцем на фондовій біржі за власний рахунок та (або) за рахунок коштів клієнта на підставі договорів купівлі-продажу, укладених таким торговцем як правило з центральним контрагентом, що засвідчується біржовим звітом, який містить усі необхідні реквізити такої угоди.

Відтак, на переконання позивача, немає ніяких підстав вважати, що такі цінні папери отримані торговцем безоплатно, позаяк в оплату таких цінних паперів з рахунку торговця, відкритому у Депозитарії, за результатами торгів списано кошти в сумі, що відповідає сумі зобов'язань такого торговця за придбаними цінними паперами; продавець таких цінних паперів отримує кошти в сумі, що відповідає сумі його вимог за проданими цінними паперами; за наслідками торгової сесії відсутня будь-яка заборгованість між учасниками торгів (покупцями та продавцями) як за цінними паперами, так і за грошовими коштами, а взаєморозрахунки (кліринг) проведено в повному обсязі.

За вказаних обставин, позивач зазначає, що приймаючи податкове повідомлення-рішення, відповідач діяв всупереч приписам норм чинного законодавства, таке рішення не ґрунтується на законодавстві та прямо йому суперечить, а тому, податкове повідомлення-рішення від 04 жовтня 2012 року № 0008192250 підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги повністю підтримали та просили їх задовольнити.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС подала заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначає, що під час проведення перевірки органами податкової служби було встановлено заниження скоригованого валового доходу за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2012 р.

ТОВ «КІНТО, Лтд» в перевіряємому періоді здійснено операції з придбання цінних паперів (акцій, сертифікатів) на загальну суму 207 915 142,00 грн., в т.ч. по договорах, укладених на ПАТ «Українська біржа» 180 616 914,00 грн.

Разом з тим, позивачем не було укладено безпосередньо з власниками цінних паперів договорів придбання на загальну суму 180 616 914,00 грн. Первинні документи, а саме договори придбання цінних паперів (акцій, сертифікатів) по наведених операціях до перевірки надані не були.

Для придбання цінних паперів, що обертаються на ПАТ «Українська біржа», грошові кошти з поточного рахунку ТОВ «КІНТО, Лтд» власникам цінних паперів не перераховувались. Документи, які підтверджують перерахування грошових коштів власникам цінних паперів у сумі 180 616 913,43 грн. до перевірки надані не були.

Заборгованість перед власниками цінних паперів, придбаних на ПАТ «Українська біржа», відсутня.

Таким чином, на думку відповідача, ТОВ «КІНТО, Лтд» в перевіряємому періоді здійснено придбання цінних паперів (акцій, сертифікатів), які не підтверджені платіжними документами та по яких відсутня заборгованість перед власниками цінних паперів (акцій, сертифікатів).

Крім того, відповідач зауважує, що в перевіряємому періоді ТОВ «КІНТО, Лтд» отримувало грошові кошти по брокерських (комісійних) договорах від фізичних та юридичних осіб для здійснення операцій з придбання цінних паперів, які в свою чергу перераховувало на власний рахунок, відкритий в ПрАТ «ВДЦП» (ВАТ «МФС» ). При цьому, зазначені кошти не перераховувались в подальшому власникам цінних паперів.

Беручи до уваги викладене, відповідач вважає, що власником рахунку є ТОВ «КІНТО, Лтд», отримані грошові кошти є фактично власністю платника податку.

Оскільки перевіркою встановлено порушення вимог пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР та пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого відбулось заниження податку на прибуток у розмірі 51 556 712,00 грн., податковий орган вважає, що на підставі виявлених порушень, ним правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення.

В наданих запереченнях, представник відповідача просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову - заперечував.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КІНТО, Лтд» (ідентифікаційний код юридичної особи 19263860) зареєстроване Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 23.11.1994 р. за № 10701050004001702 (Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 798738). У зв'язку зі зміною місцезнаходження ТОВ «КІНТО, Лтд» перереєстровано в Шевченківській районній у м. Києві державній адміністрації 02.10.2007 р. Вказане товариство розташоване за адресою: 04053, м. Київ, площа Львівська, 8-Б.

ТОВ «КІНТО, Лтд» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 01.12.1994 р. за № 27767, на час перевірки товариство перебувало на обліку в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС.

Згідно Свідоцтва № 100022526 від 15.02.2007 р. ТОВ «КІНТО, Лтд» є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 192638626554).

В період з 23.07.2012 р. по 03.09.2012 р. (термін проведення перевірки подовжувався з 20.08.2012 р. по 03.09.2012 р. на підставі наказу начальника ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 20.08.2012 р. № 66/22-50) ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «КІНТО, Лтд» (код ЄДРПОУ 19263860) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2012 р., за результатами якої складено Акт № 1329/2250/19263860 від 10.09.2012 р. (далі - Акт № 1329/2250/19263860).

В ході перевірки податковим органом встановлено порушення наступних вимог:

- пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями) та пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ «КІНТО, Лтд» занижено податок на прибуток в сумі 41 429 894,00 грн., у тому числі по кварталах: 4 квартал 2010 р. в сумі 153 770,00 грн.; 1 квартал 2011 р. в сумі 3 124 119,00 грн.; 2 квартал 2011 р. в сумі 16 023 845,00 грн.; 3 квартал 2011 р. в сумі 12 573 853,00 грн.; 4 квартал 2011 р. в сумі 5 624 903,00 грн.; 1 квартал 2012 р. в сумі 3 929 404,00 грн.;

- п. 4.1 ст. 4 та пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями) та пп. 135.5.15 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ «КІНТО, Лтд» занижено податок на прибуток в сумі 8 045 732,00 грн., у тому числі по кварталах: 2 квартал 2009 р. в сумі 49 433,00 грн.; 3 квартал 2009 р. в сумі 15 690,00 грн.; 4 квартал 2009 р. в сумі 19 508,00 грн.; 1 квартал 2010 р. в сумі 142 700,00 грн.; 2 квартал 2010 р. в сумі 75 988,00 грн.; 3 квартал 2010 р. в сумі 1 019 642,00 грн.; 4 квартал 2010 р. в сумі 2 580 913,00 грн.; 1 квартал 2011 р. в сумі 1 546 765,00 грн.; 2 квартал 2011 р. в сумі 178 687,00 грн.; 3 квартал 2011 р. в сумі 830 778,00 грн.; 4 квартал 2011 р. в сумі 1 208 340,00 грн.; 1 квартал 2012 р в сумі 377 288,00 грн.

24.09.2012 р. позивач до податкового органу подав заперечення на Акт № 1329/2250/19263860.

У висновку відповідача, складеного за результатами розгляду заперечень, від 02.10.2012 р. № 6025/10/2255, висновки, викладені в акті № 1329/2250/19263860 залишено без змін, а заперечення - без задоволення.

04 жовтня 2012 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС, на підставі Акта перевірки № 1329/2250/19263860 від 10.09.2012 р., прийняла податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0008192250, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI за порушення вимог п. 4.1 ст. 4, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями) та пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, пп. 135.5.15 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями) визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток у розмірі 51 566 712 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 49 475 626,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 091 086,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржене позивачем в порядку процедури адміністративного оскарження до ДПС у м. Києві та ДПС України, які своїми рішеннями, відповідно від 06.12.2012 р. № 8292/10/12-114 та від 18.02.2013 р. № 2373/6/10-415 його скарги залишили без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Незгода з зазначеним вище податковим повідомленням-рішенням відповідача обумовила позивача звернутись до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з доводами Товариства з обмеженою відповідальністю «КІНТО, Лтд», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Податкового кодексу України (далі - ПК України), Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 334/94-ВР).

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами п. 4.1 ст. 4 Закону № 334/94-ВР визначено, що валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону № 334/94-ВР валовий доход включає доходи з інших джерел.

Приписами п. 1.1 ст. 1 ПК України (в редакції, чинній в момент проведення перевірки) визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

У відповідності до пп. 135.5.15 п. 135.5 ст. 135 ПК України інші доходи включають інші доходи платника податку за звітний податковий період.

Пунктом 123.1 ст. 123 ПК України визначено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

З матеріалів справи вбачається, що під час проведення перевірки органами податкової служби було встановлено заниження скоригованого валового доходу за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2012 р.

ТОВ «КІНТО, Лтд» в перевіряємому періоді здійснено операції з придбання цінних паперів (акцій, сертифікатів) на загальну суму 207 915 142,00 грн., в т.ч. по договорах укладених на ПАТ «Українська біржа» 180 616 914,00 грн.

Згідно наданих до перевірки документів ТОВ «КІНТО, Лтд» здійснено придбання цінних паперів на ПАТ «Українська біржа»: в 4 кварталі 2010 р. купівля акцій склала суму 615 081,03 грн.; в 1 кварталі 2011 р. купівля акцій - суму 10 253 615,66 грн. та купівля сертифікатів - суму 2 242 861,00 грн.; в 2 кварталі 2011 р. купівля акцій - суму 17 979 614,78 грн. та купівля сертифікатів - суму 51 689 274,00 грн.; в 3 кварталі 2011 р. купівля акцій - суму 22 280 096,00 грн. та купівля сертифікатів - суму 32 388 826,98 грн.; в 4 кварталі 2011 р. купівля акцій - суму 15 360 362,00 грн. та купівля сертифікатів - суму 9 095 735,55 грн.; в 1 кварталі 2012 р. купівля акцій - суму 11 587 459,43 грн. та купівля сертифікатів - суму 7 123 987,00 грн., всього на суму 180 616 914,00 грн.

Під час перевірки, податковим органом було встановлено, що ТОВ «КІНТО, Лтд» договорів придбання на загальну суму 180 616 914,00 грн. з власниками цінних паперів безпосередньо не було укладено. Первинні документи, а саме договори придбання цінних паперів (акцій, сертифікатів) по наведених операціях до перевірки надані не були.

Для придбання цінних паперів, що обертаються на ПАТ «Українська біржа», грошові кошти з поточного рахунку ТОВ «КІНТО, Лтд» власникам цінних паперів не перераховувались. Документи, які підтверджують перерахування грошових коштів власникам цінних паперів у сумі 180 616 913,43 грн. до перевірки надані не були.

Заборгованість перед власниками цінних паперів, придбаних на ПАТ «Українська біржа», відсутня.

Облік цінних, які обертаються ПАТ «Українська біржа» ведеться на балансовому рахунку ТОВ «КІНТО, Лтд» № 377/6 «Рахунок у цінних паперах».

ТОВ «КІНТО, Лтд» по викладених операціях надано письмові пояснення, які наведені в додатку № 5 до першого примірника акту перевірки, який залишається в органі ДПС.

Також, з матеріалів справи вбачається, що в перевіряємому періоді ТОВ «КІНТО, Лтд» були укладені договори з юридичними та фізичними особами на брокерське обслуговування.

На підставі договорів на розрахунковий рахунок ТОВ «КІНТО, Лтд» надходять грошові кошти від юридичних та фізичних осіб для здійснення операцій з купівлі-продажу цінних паперів на ПАТ «Українська біржа». ТОВ «КІНТО, Лтд», в свою чергу, перераховує отримані грошові кошти на свої рахунки, відкриті в ПрАТ «ВДЦП» (до зміни назви ВАТ «МФС»): в 2 кварталі 2009 р. отримано грошові кошти від юридичних осіб в розмірі 197 733,20 грн.; в 3 кварталі 2009 р. отримано грошові кошти від юридичних осіб в розмірі 62 759,88 грн.; в 4 кварталі 2009 р. отримано грошові кошти від фізичних осіб в розмірі 10 205,00 грн. та грошові кошти від юридичних осіб в розмірі 67 825,00 грн.; в 1 кварталі 2010 р. отримано грошові кошти від фізичних осіб в розмірі 570 800,00 грн.; в 2 кварталі 2010 р. отримано грошові кошти від фізичних осіб в розмірі 303 950,00 грн.; в 3 кварталі 2010 р. отримано грошові кошти від фізичних осіб в розмірі 64 570,00 грн. та грошові кошти від юридичних осіб в розмірі 4 014 000,00 грн.; в 4 кварталі 2010 р. отримано грошові кошти від фізичних осіб в розмірі 242 650,00 грн. та грошові кошти від юридичних осіб в розмірі 10 080 999,92 грн.; в 1 кварталі 2011 р. отримано грошові кошти від фізичних осіб в розмірі 562 829,10 грн. та грошові кошти від юридичних осіб в розмірі 5 624 230,24 грн.; в 2 кварталі 2011 р. отримано грошові кошти від фізичних осіб в розмірі 716 903,51 грн. та грошові кошти від юридичних осіб в розмірі 60 000,00 грн.; в 3 кварталі 2011 р. отримано грошові кошти від фізичних осіб в розмірі 1 039 080,72 грн. та грошові кошти від юридичних осіб в розмірі 2 573 000,00 грн.; в 4 кварталі 2011 р. отримано грошові кошти від фізичних осіб в розмірі 5 182 549,90 грн. та грошові кошти від юридичних осіб в розмірі 71 103,84 грн.; в 1 кварталі 2012 р. отримано грошові кошти від фізичних осіб в розмірі 410 618,53,00 грн. та грошові кошти від юридичних осіб в розмірі 1 385 991,20 грн., всього отримано коштів від фізичних осіб в розмірі 9 104 156,76 грн. та - від юридичних осіб в розмірі 24 137 643,84 грн., що загалом складає 33 241 801,00 грн.

Отже, з урахуванням вказаних вище обставин податковий орган прийшов до висновку, що в перевіряємому періоді ТОВ «КІНТО, Лтд» отримувало грошові кошти по брокерських (комісійних) договорах від фізичних та юридичних осіб для здійснення операцій з придбання цінних паперів, які в свою чергу перераховувало на власний рахунок, відкритий в ПрАТ «ВДЦП» (ВАТ «МФС» ). При цьому, зазначені кошти не перераховувались в подальшому власникам цінних паперів, що на його думку свідчило про їх перехід у власність платника податків.

З приводу встановленого, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Крім того, відповідно до п. 44.7 ст. 44 ПК України у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Як встановлено під час розгляду справи, платником податків протягом терміну проведення перевірки, а також після проведення перевірки не були надані документи, які визначені в акті перевірки, як відсутніми, так як і не було надано підтвердження щодо направлення до контролюючого органу даних документів.

За вказаних обставин, суд вважає правомірним висновок податкового органу стосовно того, що ТОВ «КІНТО, Лтд» в перевіряємому періоді здійснено придбання цінних паперів акцій, сертифікатів), які не підтверджені платіжними документами та по яких відсутня заборгованість перед власниками цінних паперів (акцій, сертифікатів).

Стосовно Висновку експертів за результатами проведення судово-економічної експертизи від 29.11.2013 р. № 6388/6389/13-45, що надійшов на адресу суду 26.12.2013 р. після виконання ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва про призначення експертизи від 24.04.2013 р., суд зазначає наступне.

За даними експертизи висновки про заниження об'єкта оподаткування податком на прибуток позивача в акті перевірки документально не підтверджуються та не відповідають вимогам чинного законодавства щодо здійснення операцій з торгівлі цінними паперами за договорами на брокерське обслуговування через організатора торгівлі - фондову біржу.

Втім, суд зазначає, що експерти, при проведенні експертизи, детально дослідили документи, які були надані позивачем для проведення експертизи, описавши всю систему торгів на ПАТ «Українська біржа», надаючи визначення кожному учаснику торгів, а також поняттям, які могли бути використані при проведенні операцій з торгівлі цінними паперами.

В той же час, поза увагою дослідження залишився сам акт перевірки, а саме, не взято до уваги той фактор, що висновки акту складались на підставі лише тих документів, які були надані платником податків під час проведення перевірки. Більш того, експерти не зазначають, що саме в діях податкового органу є неправомірним при складанні акту перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, за клопотанням експерта позивачем було надано додаткові документи, які не були досліджені під час проведення перевірки відповідачем, про що є відповідна відмітка в акті перевірки.

У висновку експертів детально описана вся система торгів на біржі: як проводяться торги, хто є клієнтами, зберігачами, торговцями тощо, крім того, даний висновок підтверджує твердження відповідача, яке зазначене в акті перевірки, а саме, ТОВ «КІНТО, Лтд» є отримувачем акцій на ПАТ «Українська біржа» (згідно із виписок біржі, яка надає підприємству кожен день).

Також, в експертному висновку робиться наголос на те, що «юридична сила електронного документа не може бути заперечена лише через те, що він має електронну форму...».

Разом з тим, суд наголошує, що до перевірки не були надані документи, які підтверджують перерахування грошових коштів клієнтам чи заборгованість перед клієнтами ні в письмовому, ні в електронному вигляді.

В свою чергу, під час розгляду справи, представник відповідача не заперечував проти факту існування електронного документа, однак, данного пред'явлено під час проведення перевірки не було.

Згідно висновку експертів, заниження позивачем доходу на загальну суму 180 616 914,00 грн. за операціями купівлі-продажу цінних паперів на ПАТ «Українська біржа» за період з 4 кварталу 2010 року по 1 квартал 2012 року включно, документально та нормативно не підтверджується, так як нормами п. 153.9 ст. 153 Податкового кодексу України від 02.12.2012 p., первинними документами для підтвердження доходів і витрат за операціями з цінними паперами та деривативами для торговців цінними паперами - учасників фондової біржі, є біржові звіти (виписки з реєстру укладених біржових угод).

Суд зазначає, що в експертному висновку робиться детальний опис норм цивільного та господарського законодавства, починаючи від визначення договору до підписів сторін, крім того у висновку зазначається, що всі договори виконані відповідно до вимог цивільного законодавства.

Однак, як вбачається з акту перевірки, податковий орган не робив ніяких висновків в акті перевірки щодо неправомірності оформлення документів, так само суб'єкт владних повноважень не аналізував норми цивільного чи господарського законодавства і не заперечував сам факт складання договорів між фізичними чи юридичними особами.

Разом з тим, суд звертає увагу, що питання стосувалось саме підтвердженню операцій з цінними паперами за наявності первинних документів (біржові звіти тощо) вимогам Податкового кодексу України, в той час коли у висновку робиться повний аналіз норм інших галузей права, оминаючи податкове законодавство.

Також, висновок експертів ґрунтується лише на вимогах п. 153.9 ст. 153 Податкового кодексу України від 02.12.2012 р., відповідно до яких, первинними документами для підтвердження доходів і витрат за операціями з цінними паперами для торговців цінними паперами - учасників фондової біржі є біржовий звіт за звітний період.

Однак, суд звертає увагу на те, що дана норма не діяла на момент проведення перевірки та була відсутня у Податковому кодексі України, так як перевірка ТОВ «КІНТО, Лтд» проводилась за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2012 р., акт складений 10.09.2012 p., а зміни до п. 153.9 ст. 153 ПК України були внесені 06.12.2012 р., які доповнили статтю визначенням первинних документів для торгівців цінними паперами.

Відповідно до частини п'ятої статті 82 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.

За вказаних обставин, суд, оцінивши висновок експертів в сукупності й взаємозв'язку з іншими доказами у справі, з ним не погоджується, що обумовлено вищевикладеним.

Надаючи оцінку наявним в матеріалах справи судовим рішенням, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Разом з тим, відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 р. № 2379/12/13-12 передбачене частиною першою статті 72 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ не повинні сприйматись як обов'язкові.

Для спростування преюдиційних обставин, передбачених частиною першою статті 72 КАС України, учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами статті 86 КАС України.

Суд зазначає, що надані позивачем судові рішення стосуються інших сторін, а встановлені у них фактичні обставини, є відмінними від обставин, встановлених у даній адміністративній справі, у зв'язку із чим, не можуть бути враховані при її вирішенні.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 04 жовтня 2012 року № 0008192250 ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому є правомірним.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.

Натомість, відповідачем доведено правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, в зв'язку із чим, в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КІНТО, Лтд» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 17.02.2014 р.