Постанова

від 26.02.2014 по справі 809/170/14

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2014 р. Справа № 809/170/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Тимощука О.Л.

при секретарі Маковійчук С.М.

за участю:

представника позивача - Ковалюк Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області

до відповідача: Спільного підприємства "Івано-Франківський центральний ринок" Івано-Франківської облспоживспілки"

про стягнення заборгованості в сумі 471139,98 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (надалі також - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Спільного підприємства "Івано-Франківський центральний ринок" Івано-Франківської облспоживспілки" (надалі також - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 377123,37 грн.

До розгляду даної адміністративної справи по суті, позивачем декілька разів уточнювались позовні вимоги шляхом зміни суми позову, кінцева сума, заявлена до стягнення становить 471139,98 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не сплачено самостійно задекларовані податкові зобов'язання із земельного податку з юридичних осіб за період з жовтня 2012 року по грудень 2013 року, що спричинило виникнення податкового боргу в сумі 470083,23 грн та нарахування пені за прострочення сплати узгодженого податкового зобов'язання в сумі 1056,75 грн. Оскільки, станом на момент звернення до суду з позовною заявою податковий борг відповідачем самостійно не сплачений, позивач просив стягнути заборгованість в судовому порядку.

Представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.70). Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи без участі представника відповідача на адресу суду не поступало. Причини неявки суду невідомі. Крім цього, в минулих судових засіданнях розгляд даної адміністративної справи судом неодноразово відкладався за клопотанням відповідача у зв'язку із його неявкою.

Частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За наведених підстав, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши адміністративний позов, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази та інші матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що юридична особа - Спільне підприємство "Івано-Франківський центральний ринок" Івано-Франківської облспоживспілки" відповідно до відомостей із Єдиного державного реєстру зареєстроване 10.10.1997 року (а.с.7-9). Згідно із ст. 15 Податкового кодексу України відповідач є платником податків та зборів.

Судом встановлено, що відповідачем за 2012 та 2013 роки подано до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську податкові декларації з плати за землю (земельний податок) від 18.01.2012 року (а.с.10-11) та від 19.02.2013 року (а.с.12-13) відповідно до яких самостійно розраховано суму податку, що підлягає сплаті щомісячно в розмірі 31338,89 грн., останній платіж за грудень 2013 року в розмірі 31338,83 грн.

Згідно з підпунктом 14.1.72. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу).

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено допущення відповідачем заборгованості у зв'язку із простроченням сплати земельного податку з жовтня 2012 року по грудень 2013 року, що в загальній сумі складає 470083,23 грн, у зв'язку із чим позивачем нараховано пеню в сумі 1056,75 грн.

Таким чином, загальний розмір податкового боргу з земельного податку, що обліковується за відповідачем становить 471139,98 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком податкового боргу від 11.02.2014 року (а.с.64) та прослідковується у виписках з облікової картки платника земельному податку щодо відповідача (а.с.44,45,46-54).

Оскільки відповідачем самостійно здійснений розрахунок суми податкового зобов'язання, така сума податку вважається узгодженою, а пеня, нарахована на самостійно визначену та несплачену суму податкового зобов'язання правомірною.

Приписами абзацу 2 пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

За наведених правових норм, з метою стягнення узгодженого зобов'язання, визначеного в даному адміністративному позові, додатково вимога не надсилалася. Надіслання вимоги в попередніх періодах підтверджується корінцем податкової вимоги від 11.09.2012 року №1690 на якій здійснена відмітка уповноваженої посадової особи відповідача про її отримання. Судом встановлено, що вказана вимога є не погашеною та не відкликаною.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Керуючись вимогами статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Також, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із пунктом 46.1. статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11. статті 56 Податкового кодексу України визначено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

У відповідності до приписів підпункту 129.1.1. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України, після закінчення строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається, зокрема, при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.

Згідно із пунктом 87.1. статтею 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Пунктом 87.2. даної статті Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.3. ст.95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 ст.95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Оскільки на момент судового розгляду даної справи відповідач не надав суду підтвердження сплати податкового боргу в розмірі 471139,98 грн., вказана сума боргу підлягає стягненню в судовому порядку.

За наведених підстав, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують Спільне підприємство "Івано-Франківський центральний ринок" Івано-Франківської облспоживспілки" (ідентифікаційний код 01559620) та за рахунок готівки, що належить Спільному підприємству "Івано-Франківський центральний ринок" Івано-Франківської облспоживспілки" (ідентифікаційний код 01559620) в дохід бюджету податковий борг із земельного податку та пеню в загальній сумі 471139 (Чотириста сімдесят одна тисяча сто тридцять дев'ять) гривень 98 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ Тимощук О.Л.

Постанова складена в повному обсязі 03.03.2014 року.