Постанова

від 28.02.2014 по справі 826/15905/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2014 року справа № 826/15905/13-а

Окружний адміністративний суд м.Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «М.Б.А. Україна» доКиївської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 02.04.2013 О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю «М.Б.А. Україна» (надалі - позивач, ТОВ «М.Б.А. Україна») звернулося до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів (надалі - відповідач, КММ) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 02.04.2013.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем безпідставно скориговано митну вартість товару та винесено рішення №100250000/2013/600414/2 від 02.04.2013, оскільки позивачем при митному оформленні товару надано всі необхідні документи для митного оформлення, у зв'язку з чим представник позивача просить позов задовольнити.

Представником відповідача на адресу суду подано письмові заперечення проти позовних вимог, однак в судове засідання не з'явився, хоча повідомлений належним чином про судовий розгляд справи, відповідно до вимог ст.35, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у порядку письмового провадження у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Між ООО «Хуан Хай/Шандунь» та ТОВ «М.Б.А. Україна» укладено контракт №01 від 19.11.2011, відповідно до якого ТОВ «М.Б.А. Україна» придбано поліетиленові пакети.

На виконання умов контракту №01 від 19.11.2011 до митного органу декларантом позивача подано митну декларацію №100250000/2013/052571 та документи з метою здійснення митного контролю та митного оформлення пакетів з полімерів етилену для харчових продуктів з ручками торгівельної марки «Нашпласт».

Митна вартість товару визначена позивачем за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). На підтвердження заявлених відомостей позивачем подано наступні документи: контракт №1 від 19.11.2011; додаткова угода №1 від 01.08.2012; додаткова угода №2 від 29.12.2012; специфікація №1 до Контракту; специфікація №2 до Контракту; пакувальний лист №НН/13/14; проформа інфойсу від 01.01.2013; інфойс від 01.02.2013; коносамент; митна декларація Китаю; платіжне доручення від 04.01.2013; платіжне доручення від 28.02.2013; висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза»; прайс-лист виробника завірений ТТП Китаю.

Митна вартість товару заявлена за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), за пакети з полімерів етилену для харчових продуктів з ручками торгівельної марки «Нашпласт»: пакети з полімерів етилену для харчових продуктів з ручками, розмір ш/д, см, край що загинається (22*36+5+5 - 639 карт. ящики по 10000 шт., 22*38+5+5 - 517 карт. ящики по 10000 шт., 24*42+6+6 - 599 карт. ящики по 10000 шт.) торгівельної марки «Нашпласт». Виробник: ООО «Хуан Хай».

Митним органом під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару встановлено, що подані документи містять не повні дані (згідно умов контракту, перший платіж повинен бути 30% (12081,16 дол. США), а проплачено 12194,74 дол. США, в платіжних дорученнях та контракті вказано один номер SWIFT, однак вказано різні адреси банку, в висновку експертної організації не вказано цінову інформацію яких саме постачальників аналогічної продукції аналізував експерт, що не дає змогу упевненість в даній інформації, в прайс-листах вказано ціну за тонну, а в інвойсі за шт., крім того прайс носить суб'єктивне спрямування).

За результатами здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів відповідачем направлено декларанту позивача електронне повідомлення про надання додаткових документів, а саме: документи, що підтверджують вартість страхування; транспортні (перевізні) документи якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прайс-листи виробника товару; якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи; копію митної декларації країни відправника товару; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Декларант позивача повідомив митницю про надання наявних документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та додатково надав витребувані документи.

Однак, рішенням Київської міжрегіональної митниці Міндоходів від 02.04.2013 №100250000/2013/600414/2 митну вартість імпортованих товарів скориговано за резервним методом.

ТОВ «М.Б.А. Україна» не погоджується з вказаними рішенням та просить його визнати протиправним та скасувати.

Згідно ст.49 Митного Кодексу України (надалі по тексту - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст.ст.51, 53 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частиною 2 ст.53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

- у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

- у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

- у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному ст.ст.345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Статтею 55 МК України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Згідно ч.7 ст.55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Щодо встановлення відповідачем під час контролю правильності визначення митної вартості розбіжностей у товаросупровідних документах та додатково витребуваних відповідачем документів суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що витребувані відповідачем в рамках ст.53 МК України додаткові документи надано декларантом позивача ще в момент подання документів на підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Як вбачається з графи 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №100250000/2013/600414/2 від 02.04.2013, метод визначення митної вартості товарів за ціною контракту не застосовувався, оскільки надані документи для підтвердження митної вартості містять неповні відомості.

Відповідно до ч.2 ст.53 МК України, витребувані від позивача додаткові документи не входить до переліку документів, які підтверджують митну вартість товару та подаються декларантом за власним бажанням.

Отже, відповідачем протиправно скориговано митну вартість товару та винесено рішення від 02.04.2013 №100250000/2013/600414/2

Враховуючи викладене, суд не може погодитись з доводами митниці про неможливість застосування першого методу визначення митної вартості з огляду на виявлені невідповідності у поданих позивачем документах.

Інших переконливих аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товарів за ціною договору, відповідачем не наведено, а обставин, які б впливали на рівень задекларованої митної вартості товарів, судом не встановлено.

Заявлена позивачем митна вартість товару не є меншою, ніж ціна виробника.

Враховуючи те, що відповідачем при оформлені товару митному органу надані перелік документів передбачених ст.53 МК України, а тому відсутні обставини, які унеможливлюють застосування першого методу визначення митної вартості товару.

За таких обставин, суд приходить до висновку про протиправність рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №100270000/2013/300005/2 від 03.06.2013 та визнання його протиправним та скасування .

Під час розгляду справи відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів від за шостим методом, а тому вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту - КАС України) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст.2, 6, 9, 11, 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «М.Б.А. Україна» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 02.04.2013 №100250000/2013/600414/2.

Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 172грн. 06коп. на користь товариства з обмеженою відповідальністю «М.Б.А. Україна» (код ЄДРПОУ 37859122) із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Київської міжрегіональної митниці Міндоходів за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.М. Клименчук