Ухвала

від 26.02.2014 по справі 812/9527/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Головуючий у 1 інстанції - Ципко О.В.

Суддя-доповідач - Білак С. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2014 року справа №812/9527/13-а Приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Білак С.В., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ПОІСК, А.С" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року у справі № 812/9527/13-а за позовом Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Приватного акціонерного товариства "ПОІСК, А.С" про стягнення коштів з рахунків у банках у розмірі 72 157,43 грн. ,-

ВСТАНОВИВ:

Антрацитівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Луганській області (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "ПОІСК, А.С" (далі - відповідач) про стягнення коштів з рахунків у банках у розмірі 72 157,43 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року позов було задоволено в повному обсязі.

Стягнуто кошти з Приватного акціонерного товариства "ПОІСК, А.С." з рахунків у банках, що обслуговують відповідача в розмірі 72 157,43 грн. в рахунок погашення податкового боргу, а саме: суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 65 029,57 грн., суму податкового боргу з плати за землю по м. Антрацит в розмірі 1109,90 грн., суму податкового боргу з плати за землю по Дубівській сільській раді в розмірі 1610,31 грн., суму авансового внеску з податку на прибуток в розмірі 4407,65 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що позивач не врахував суму заліку в розмірі 20410.00 грн., яку податковий орган зарахував в якості погашення загальної суми податкового зобов'язання за договорами про розстрочення грошових зобов'язань від 30.07.2013 року № 54 та від 30.08.2013 року № 61.

Таким чином, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено судом апеляційної інстанції, Приватне акціонерне товариство "ПОІСК, А.С." перебуває на обліку як платник податків в Антрацитівській ОДПІ з 21.01.1992 року.

Згідно свідоцтва №100336654 підприємство є платником податку на додану вартість з 16.07.1997 року.

29.07.2013 року до Антрацитівської ОДПІ від ПАТ «Поіск А.С.» надійшла заява про розстрочення грошового зобов'язання з податку на додану вартість згідно податкової декларації з податку на додану вартість №9044201837 від 22.07.2013 року на суму 50 237, 17 грн.

На підставі зазначеної заяви платника податків 30.07.2013 року податковою інспекцією було прийнято рішення про розстрочення грошових зобов'язань за № 54 та укладено відповідний договір, згідно з яким відповідачу було надано розстрочення сплати грошових зобов'язань у зазначеному розмірі, строком з 30.07.2013 року по 16.09.2013 року.

30.08.2013 року до податкового органу надійшла заява про розстрочення грошового зобов'язання згідно податкової декларації з податку на додану вартість № 9051328390 від 30.08.2013 року на суму 46 844, 00 грн.

На підставі зазначеної заяви платника податків 30.08.2013 року податковою інспекцією було прийнято рішення про розстрочення грошових зобов'язань за № 61 та укладено відповідний договір, яким було надано розстрочення сплати грошових зобов'язань у зазначеному розмірі, строком з 30.08.2013 року по 14.10.2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було порушено умови зазначених договорів про розстрочення грошових зобов'язань з податку на додану вартість, а саме.

Згідно договору № 54 від 30.07.2013 року в рахунок погашення грошового зобов'язання з податку на додану вартість, згідно декларації № 9044201837 від 22.07.2013, було здійснено часткове погашення в сумі 6 933,02 грн. та сума заборгованості станом на 11.11.2013 року становить 18 185, 57 грн.

Умови договору № 61 від 30.08.2013 року були не виконані відповідачем у повному обсязі та сума заборгованості з податку на додану вартість, згідно декларації № 9051328390 від 30.08.2013 року, станом на 11.11.2013 року становить 46 844,00 грн.

Відповідачем було подано до Антрацитівської ОДПІ податкові декларації з плати за землю № 9002343607 від 25.01.2013 року та № 9002343627 від 26.01.2013 року, якими платником податків було самостійно задекларовано суму грошового зобов'язання з плати за землю у розмірі 2 720, 21 грн.

11.02.2013 року до Антрацитівської ОДПІ ПАТ «Поіск, А.С.» було подано податкову декларацію з податку на прибуток № 9087448615, згідно якої сума нарахованого до сплати за звітний рік податку на прибуток становить 26 813,00 грн. Сума авансового внеску з податку на прибуток відповідача складає - 2 234,00 грн. З урахуванням часткового погашення зазначеного авансового внеску з податку на прибуток в сумі 60,35 грн., залишок несплаченого грошового зобов'язання з вказаного податку складає - 2 173, 65 грн.

Згідно розрахунку суми податкового боргу по податкових зобов'язаннях за період з 31.09.2013 року по 04.11.2013 року загальна сума податкової заборгованості підприємства складає 72 157,43 грн.

З метою погашення податкового боргу відповідачу було направлено податкову вимогу № 36-15 від 11.09.2013 року, яка була отримана посадовою особою відповідача 11.09.2013 року.

Згідно п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п.п. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Відповідно до п. 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України Державна податкова інспекція має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п.54.2 ст. 54 Податкового кодексу України грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим кодексом для подання податкової декларації.

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Згідно з п. 286.2. ст.286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно п.287.3. ст.287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що за відповідачем рахується узгоджена сума заборгованості перед бюджетом у розмірі 72 157,43 грн., яка самостійно нарахована відповідачем у податкових деклараціях, але до теперішнього часу в добровільному порядку не сплачена, а тому вимоги позивача є законними та обґрунтованими.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ПОІСК, А.С" - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року у справі № 812/9527/13-а за позовом Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Приватного акціонерного товариства "ПОІСК, А.С" про стягнення коштів з рахунків у банках у розмірі 72 157,43 грн. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя С.В.Білак

Судді Т.Г. Гаврищук

М.Г.Сухарьок