Рішення

від 17.02.2014 по справі 1512/2-2262/11

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

---

Справа № 1512/2-2262/11

Провадження № 2/520/129/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2014 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді: Маломуж А.І.

при секретарі: Непомнющого М.М., Шивцової К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, виконавчого комітету Одеської міської ради, третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог: Одеська міська рада про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування свідоцтва про право власності на домоволодіння та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання частково недійсним рішення виконавчого комітету Одеської міської ради та державного акту,

ВСТАНОВИВ:

22.08.2006 року гр. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом з вимогою постановити рішення, яким усунути перешкоди в користуванні нею земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, зобов'язавши гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_4 відновити межі, як зазначено в державному акті на її ім'я, звільнити землі загального користування, загальний прохід, зобов'язати гр. ОСОБА_2 знести самочинно побудовані будівлі за адресою: АДРЕСА_2, зобов'язати Одеську регіональну філію Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" здійснити державну реєстрацію земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 на її ім'я з зазначенням кадастрового номеру, який у подальшому неодноразово був уточнений.

29.01.2014 року в судовому засіданні позивачкою за первісним позовом було надано уточнення до позовної заяви з вимогою до суду зобов'язати гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 не чинити їй перешкоди у користуванні земельною ділянкою належною їй на праві власності на підставі державного акту на земельну ділянку Серії І - ОД № 064255 від 02.02.1998 року, площею 0, 0550 га за адресою АДРЕСА_1, межи земельної ділянки: від А до Б - 15, 07 м. (АДРЕСА_1); від Б до В - 16, 30 м. + 7, 35 м. + 16, 20 м. (прохід/гр. ОСОБА_2); від В до Г - 10, 25 м. (гр. ОСОБА_5); від Г до Д - 5, 97 м. + 34, 11 м. (гр. ОСОБА_15, гр. ОСОБА_16), в межах координат обчислених КП "Центр інженерних досліджень", не чинити їй перешкоди у користуванні проходом загального користування, зазначеного у державному акті від літ. В до літ. Г, демонтувати калитку та ворота встановлені на проході загального користування, зазначеного у державному акті від літ. В до літ. Г, скасувати свідоцтво про право власності на домоволодіння по АДРЕСА_2, видане гр. ОСОБА_2 виконавчим комітетом Одеської міської ради на підставі розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 27 листопада 2003 року № 1876 "Про прийняття в експлуатацію будівель по АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_2" від 10 лютого 2004 року № 1876.

Свої вимоги гр. ОСОБА_1 мотивувала тим, що на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської Ради народних депутатів № 871 від 20.12.1997 р. і згідно державного акту, зареєстрованого в книзі записів державних актів за № 661 їй на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,0550 гекта рів, розташована на території Київського району АДРЕСА_1.

Згідно із заявою гр. ОСОБА_1, вона просила виділити їй у власність земельну ділянку площею 0,0463 га ; але гр. ОСОБА_1 було виділено земельну ділянку значно більшою площею, а саме 550 кв.м. (0,0550 га), але подаючи заяву громадянин може не знати точної площі земельної ділянки. Площа визначаться на підставі проекту відведення земельної ділянки, проведення геодезичної та кадастрової зйомки.

На плані зовнішніх меж земельної ділянки зазначено, що по лінії А-Б її ділянка межує з земельною ділянкою, яка належить гр. ОСОБА_4 (адреса АДРЕСА_3), по лінії Г-А з земельною ділянкою, яка належить гр. ОСОБА_5 По лініям Б-В і В-Г ( прохід) були землі загального користування. Через прохід шириною 2,65 кв.м. вона заходила на свою земельну ділянку з провулку Дачний, здійсню вала ремонт своїх будівель.

Відповідачка гр. ОСОБА_2 самовільно зайняла землі загального користування і про хід, чим перешкоджає їй нормально користуватися будинком, здійснювати догляд за ним, проходити з вулиці на подвір'я, тобто повноцінно здійснювати своє право власності. Гр. ОСОБА_2 також викопала рельси, на яких тримався її паркан і перенесла огорожу, захопивши біля 80 см її землі протягом 40 метрів уздовж межі Г-В.

В грудні 2005 року гр. ОСОБА_1 звернулася до Одеської регіональної філії Державного підприєм ства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земель них ресурсах" з метою отримання кадастрового номеру. Однак їй було відмовлено у зв'язку з тим, що межі земельної ділянки в натурі не співпадають з тими, що позначені в державному акті, і запропоновано звернутися до приватного підприємства "Спектр" для виготов лення технічного звіту. Під час проведення замірів встановлено, що фактично площа її земельної ділянки менша за ту, яка зазначена в державному акті. Це відбулося через самовільний захват відповідачем гр. ОСОБА_2 частини її земельної ділянки.

У зв'язку з тим, що межі земельної ділянки ОСОБА_1, зазначені в державному акті, не співпада ють з межами в натурі на місцевості Одеська регіональна філія державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" відмовила їй в державній реєстрації земельної ділянки з зазначенням кадаст рового номеру.

Крім того, гр. ОСОБА_1 свої вимоги мотивувала тим, що судовими рішеннями по адміністративній справі № 2-а-399/07 про визнання не чинним та скасування розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 27 листопада 2003 року № 1876 "Про прийняття в експлуатацію будівель по АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_2" встановлено, що земельна ділянка, яка самовільно зайнята гр. ОСОБА_2 є проходом загального користування, що підтверджується також ситуаційною схемою земельних ділянок.Також, земельна ділянка, яка самовільно зайнята гр. ОСОБА_2 є проходом загального користування прямо вказано в її державному акті на право власності на земельну ділянку : від В до Г.

Отже, відповідачі гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 не набули прав на земельну ділянку яка є проходом загального користування і не можуть перешкоджати їй у користуванні ним для обслуговування належної їй ділянки та садового будинку.

Відповідачами без належних документів та дозволу неправомірно встановлена фіртка та ворота, які перешкоджають їй у користуванні проходом загального користування для обслуговування належної їй ділянки та садового будинку.

Відповідачі гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 також перешкоджають у відновленні меж належної їй земельної ділянки не дозволяючи змінити розташування забору встановленого в даний час не по межі її ділянки, що призвело до фактичного зменшення площі її ділянки.

В даному випадку відновлення меж земельної ділянки та прав ОСОБА_1 можливе шляхом перенесення забору по периметру: від В до Г згідно координат обчислених КП «Центр інженерних досліджень».

Крім того, Свідоцтво на право власності на домоволодіння, видане гр. ОСОБА_2 підлягає скасуванню, оскільки видане на підставі розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 27 листопада 2003 року № 1876 "Про прийняття в експлуатацію будівель по АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_2", оскільки видане на підставі акту, що визнаний незаконним у встановленому законом порядку та відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

01.04.2010 року гр. ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічним позовом, який у подальшому був уточнений до гр. ОСОБА_1, виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання недійсним пп. 2. 80 п. 2 рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 871 від 20 грудня 1997 року "Про передачу в приватну власність членам садівничого товариства "Зодчий" земельних ділянок, для садівництва" та визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю, площею 0, 0550 га, виданого гр. ОСОБА_1, Серії І - ОД № 064255 від 02.02.1998 року, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 661, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Свої вимоги гр. ОСОБА_2 мотивувала тим, що 18 липня 1963 року виконавчим комітетом Київської районної ради депутатів трудящих прийнято рішення, яким затверджений акт прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом жилого будинку, збудованого гр. ОСОБА_10 та гр. ОСОБА_11 на земельній ділянці площею 726 кв.м. по АДРЕСА_4, а самовільно збудовані дві времянки на частині земельній ділянці, по АДРЕСА_5, відчуженій у фонд міських земель, тимчасово зберегти, до отримання жилплощі гр. ОСОБА_12 та гр. ОСОБА_2, які проживають у цих времянках.

Однак, з 1963 року до сьогоднішнього дня гр. ОСОБА_2 не було надано іншого житла ні у власності ні користуванні, що підтверджується довідкою КП "ОМБТІ та РОН" від 30.07.2012 р. та таким чином, даний будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 є єдиною домівкою позивачки та її родини, в якій вони мешкають більше 50 років.

Згідно довідки садового товариства, яка була завірена печаткою Профкому викладачів і працівників Одеської державної академії будівництва і архітектури за позивачкою за первісним позовом була закріплена земельна ділянка в садовому товаристві "Зодчий", площею 0, 0463 га, за № 1 За/62, по АДРЕСА_2.

Відповідно до заяви гр. ОСОБА_1, яка була надана нею в Одеську міську раду, позивачка також просила виділити її у власність земельну ділянку площею 0,0463 га.

Однак, в порушенні норми діючого законодавства України гр. ОСОБА_1 було виділено земельну ділянку значно більшою площею, а саме. 550 кв.м.(0,0550 га).

Даний факт також підтверджується висновками судової будівельно - технічної експертизи № 256/2007, яка була проведена за клопотанням сторін в рамках цієї цивільної справи, згідно висновків якої данні державного акта про право приватної власності гр. ОСОБА_1 не відповідають технічним матеріалам та документам на підставі яких його видано. В матеріалах цивільної справи яка-будь документація, що підтверджує підстави виділення земельної площі більше на 87 кв.м. відсутня.

11 грудня 2011 р. інспекцією ДАБК в Одеській області за № ОД 18211103450 зареєстровано декларацію гр. ОСОБА_2 про готовність до експлуатації житлового будинку літ. А з господарськими будівлями та спорудами: літ. Г - сарай, літ. З - літня кухня, літ. К - душ, літ. Л - сарай, І - вимощення, № 1-2 - огорожа по АДРЕСА_2. Реєстрація вказаної декларації виконана з урахуванням наказу № 91 Мінрегіонбуду від 24 червня 2011 р. Замовником наданий звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта з позитивним висновком ФОП ОСОБА_13

гр. ОСОБА_2 не перешкоджає користуватися позивачки за первісним позовом її будинком та земельною ділянкою, тому що користується лише земельною ділянкою яка знаходиться у її користуванні з 1963 року та домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 не є самочинним, так як було введено в експлуатацію відповідно до норм діючого законодавства України.

Декларацію за № ОД 18211103450 від 11 грудня 2011 р. на рівні з житловим будинком були введені в експлуатацію І - вимощення, яке розташоване на проході, зазначеного у державному акті від 2 лютого 1998 року видного гр. ОСОБА_1 від літ. В до літ. Г, а також № 1-2 - огорожа у яку вмонтовані фіртка та ворота які встановлені на проході зазначеного у державному акті від літ. В до літ. Г.

Одеська міська рада до сьогоднішнього дня не зверталась з позовом до суду про звільнення проходу та земельної ділянки яки є комунальною власністю шляхом зобов'язання гр. ОСОБА_2 знести за свій рахунок фіртку та ворота за адресою: АДРЕСА_2, відповідно до п. 7 ст. 376 ЦК України.

Крім того, ніхто не перешкоджає позивачці за первісним позовом користуватися її земельною ділянкою, вхід до якої є окремим, що підтверджується фототаблицею.

Крім того, право власності гр. ОСОБА_14 на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровано відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29.11.2013 року та до сьогоднішнього часу скасована ні ким не була.

Відповідно до листів Одеської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" від 10.04.2006 року № 872-7-05, від 25.05.2011 року № 08-11/9978-Дв присвоєно 30 березня 2005 року кадастровий номер 5110136900:34:017:0150 та земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 попередньо введена на ім'я гр. ОСОБА_2 до автоматизованої бази даних Одеської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру".

Відповідно до п. 1 ст. 10, п. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органами місцевого самоврядування є сільські, селищні, міські ради, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Виконавчий комітет Одеської міської ради відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є виконавчим органом органу місцевого самоврядування Одеської міської ради.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень " свідоцтво про право власності на нерухоме майно є документом, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Таким чином, свідоцтво про право власності на нерухоме майно не є правовим актом органу державної влади або органу самоврядування та відповідно до норм Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" видача якого не відноситься до їх компетенції та на вказаних підставах не підлягає скасуванню.

Позивач за первісним позовом гр. ОСОБА_1 в останнє судове засідання не зявилася.

Проте, враховуючи тривалість розгляду справи та необгрунтованість неявки особисто позивача,судове засідання було проведено за її відсутності.

Відповідачем за первісним позовом гр. ОСОБА_2 до суду було подане клопотання, яким позов гр. ОСОБА_1 не визнала, свій зустрічний позов підтримала та просила розглянути цивільну справу без її участи

Відповідачем за первісним позовом гр. ОСОБА_3 до суду було подане клопотання, яким позов гр. ОСОБА_1 не визнала, зустрічний позов гр. ОСОБА_2 підтримала та просила розглянути цивільну справу без її участи

Відповідач виконавчий комітет Одеської міської ради та третя особа Одеська міська рада про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, з позовом та з зустрічним позовом ознайомлені, причини неявки суду не повідомили.

Ознайомившись з письмовими запереченнями сторін на позов та на зустрічний позов, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані сторонами докази в їх сукупності, суд встановив, що гр. ОСОБА_1 отримала у власність земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 на підставі державного акту від 02 лютого 1998 року серія І-ОД № 064255 відповідно до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 20.12.1997 року № 871.

Однак, право власності на вказану земельну ділянка на сьогоднішній день відповідно до норм чинного законодавства України у державному реєстру земель м. Одеси не зареєстровано, межи земельної ділянки в натурі (на місцевості) встановленні (відновленні) не були та кадастровий номер не сформований.

Також, відповідно до висновку судової будівельно - технічної експертизи № 256/2007, яка була проведена за клопотанням сторін в рамках цієї цивільної справи, згідно висновків якої данні державного акта про право приватної власності гр. ОСОБА_1 не відповідають технічним матеріалам та документам на підставі яких його видано. В матеріалах цивільної справи будь-яка документація, що підтверджує підстави виділення земельної площі більше на 87 кв.м. відсутня.

Згідно із заявою гр. ОСОБА_1, вона просила виділити їй у власність земельну ділянку площею 0,0463 га ; але гр. ОСОБА_1 було виділено земельну ділянку значно більшою площею, а саме 550 кв.м. (0,0550 га), але подаючи заяву громадянин може не знати точної площі земельної ділянки. Площа визначаться на підставі проекту відведення земельної ділянки, проведення геодезичної та кадастрової зйомки.

Крім того, акт від 29.12.1997 року про передачу меж земельної ділянки в натурі, наданої в приватну власність громадянці гр. ОСОБА_1 не був погоджений представником Одеської міської ради, як власником суміжної земельної ділянки.

Отже, на сьогоднішній день сама позивачка за первісним позовом не знає і не може знати які існують межи у її земляної ділянці та посилення її на каталог координат, якої був розроблений КП "Центр інженерних досліджень" в якому обчислені показники дирекційних і внутрішніх кутів, відстаней між точками повороту меж з контролем, координат та площі землекористування по земельній ділянці належній гр. ОСОБА_1 на праві власності є необґрунтовані, тому що вказаний каталог координат є складовою частиною технічної документації із землеустрою та відомостей щодо її розроблення до суду надано не було.

Відповідно до ст. 55 Закону України "Про землеустрій" встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр" відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України.

Отже, відповідно до норм Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України "Про Державний земельний кадастр" та Закону України "Про землеустрій" до повноважень суду не відноситься розгляд питань що стосуються встановлення меж земельних ділянок відповідно до координат обчислених землевпорядними організаціями, тому що встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної, а також земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування, а не на підставі рішення суду.

Отже, гр. ОСОБА_1 не обґрунтувала якими саме діями гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 перешкоджає їй у користуванні земельною ділянкою належною на праві власності, межі якої не введені до Державного реєстру земель м. Одеси у Державному земельному кадастрі та кадастровий номер до неї не був присвоєний.

Таким чином, у суду відсутні правові підстави щодо зобов'язання гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 не чинити гр. ОСОБА_1 перешкоди у користуванні земельною ділянкою належною їй на праві власності на підставі державного акту на земельну ділянку Серії І - ОД № 064255 від 02.02.1998 року, площею 0, 0550 га за адресою АДРЕСА_1, межи земельної ділянки: від А до Б - 15, 07 м. (АДРЕСА_1); від Б до В - 16, 30 м. + 7, 35 м. + 16, 20 м. (прохід/гр. ОСОБА_2); від В до Г - 10, 25 м. (гр. ОСОБА_5); від Г до Д - 5, 97 м. + 34, 11 м. (гр. ОСОБА_15, гр. ОСОБА_16), саме в межах координат обчислених КП "Центр інженерних досліджень".

Також, судом було встановлено, що 11.12. 2011 р. інспекцією ДАБК в Одеській області за № ОД 18211103450 зареєстровано декларацію гр. ОСОБА_2 про готовність до експлуатації житлового будинку літ. А з господарськими будівлями та спорудами: літ. Г - сарай, літ. З - літня кухня, літ. К - душ, літ. Л - сарай, І - вимощення, № 1-2 - огорожа по АДРЕСА_2.

Домоволодіння гр. ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 розташоване на земельної ділянці, яка з 1963 року знаходиться у її користуванні без змін її меж у встановленому законом порядку.

Фіртка та ворота встановлені гр. ОСОБА_2 на проході, зазначеного у державному акті гр. ОСОБА_1 від літ. В до літ Г на сьогоднішній день не є самовільними, так як вмонтовані в огорожу, яка введена до експлуатацію разом з житловим будинком згідно з декларацію за № ОД 18211103450 від 11 грудня 2011 р.

Крім того, право власності гр. ОСОБА_14 на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровано відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29.11.2013 року та до сьогоднішнього часу скасована ні ким не була.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України, ч.2 ст. 120 Земельного Кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Також, відповідно до листів Одеської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" від 10.04.2006 року № 872-7-05, від 25.05.2011 року № 08-11/9978-Дв присвоєно 30 березня 2005 року кадастровий номер 5110136900:34:017:0150 та земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 попередньо введена на ім'я гр. ОСОБА_2 до автоматизованої бази даних Одеської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру".

Суд не бере до уваги посилання позивача за первісним позовом, щодо порушених прав стосовно неможливості обслуговувати земельну ділянку яка знаходиться в її власності та садовий будинок, тому що садовий будинок гр. ОСОБА_1, який розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 не був введений до експлуатації та не знаходиться у її власності в установленому законом порядку, а також до її земельної ділянки обладнаний окремий вхід, що підтверджується фототаблицею, яка знаходиться в матеріалах цивільної справи.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2000 р. № 14-рп/ 2000 у справі № 1-16/2000, правовий режим власності, порядок та умови придбання і припинення права власності, а також права володіння, користування і розпорядження майном установлюється законами.

Так, п. 7 ст. 376 ЦК України передбачено, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Таким чином, позов до суду про звільнення земельної ділянки яка відноситься до комунальної власності та знесення будівлі, споруди та іншого нерухомого майна, яка на ній розташована відповідно до вимог ЦК України має право подати лише відповідний орган державної влади або органу місцевого самоврядування, а в даному випадку Одеська міська рада.

Проте, Одеська міська рада до сьогоднішнього дня, як власник земельної ділянки зазначеної у державному акті гр. ОСОБА_1 від літ. В до літ. Г не зверталась з позовом до суду про звільнення проходу та земельної ділянки, які є комунальною власністю шляхом зобов'язання гр. ОСОБА_2 знести за свій рахунок фіртку та ворота за адресою: АДРЕСА_2, відповідно до п. 7 ст. 376 ЦК України.

Водночас відповідно до частини 1 статті 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду, за захистом своїх порушених , невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтереси.

Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом, отже, держава зобов'язана гарантувати кожному захист його прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права.

Отже, суд дійшов до висновку, що звернення до суду гр. ОСОБА_1 з позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування свідоцтва про право власності на домоволодіння є необґрунтованим, оскільки з матеріалів справи і це встановлено судом, не вбачається, які саме права чи інтереси позивача за первісним позовом порушені діями відповідачів.

При таких обставинах, суд вважає уточненні позовні вимоги гр. ОСОБА_1 та зустрічні позовні вимоги гр. ОСОБА_2 не підлягають задоволенню.

Крім того, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були заявлені клопотання про застосування строків позовної давності . Враховуючи іх обгрунтованість, суд приходить до висновку про необхідність застосування строків позовної давності до первісного та зустрічного позовів.

Згідно ст. 154 ЦПК України якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішення законної сили. Проте, суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Судом встановлено, що ухвалою Київським районним судом м. Одеси від 19 листопаду 2012 року була накладена заборона гр. ОСОБА_2 відчужувати домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

Враховуючи, що у накладенні заборони на даний час не має необхідності, суд прийшов до висновку, щодо скасування забезпечення позову, у разі набрання рішенням законної сили.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 27, 31, 60, 119, 120, 154, 212, 213, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, виконавчого комітету Одеської міської ради, третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог: Одеська міська рада про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування свідоцтва про право власності на домоволодіння - відмовити.

У зустрічному позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1, виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання частково недійсним рішення виконавчого комітету Одеської міської ради та державного акту- відмовити.

У разі набрання рішенням законної сили, скасувати заходи забезпечення позову, вжиті відповідно до ухвали Київського районного судом м. Одеси від 19 листопаду 2012 року , якою була накладена заборона гр. ОСОБА_2 відчужувати домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2, знявши заборону та дозволивши його відчуження.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення через Київський районний суд м. Одеси. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Маломуж А. І.

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ОДЕСИ

65080, м. Одеса, вул. Варненська, 3 «б»

телефон: 7189924

№ С26

---

2014 року

вих..№

---

ОСОБА_1

АДРЕСА_6

ОСОБА_2

АДРЕСА_7

ОСОБА_3

АДРЕСА_2

ВК ОМР

м. Одеса, пл. Думська, 1

ОМР

м. Одеса, пл. Думська, 1

Київський районний суд м. Одеси надсилає на Вашу адресу рішення суду від 17.02.2014 року.

Додаток: на

---

аркушах.

Суддя: А.І. Маломуж