Рішення

від 24.02.2014 по справі 910/21129/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21129/13 24.02.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ескіза Групп" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Поліграф-Експрес Україна" простягнення 90 000,00 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграф-Експрес Україна" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ескіза Групп" простягнення 26580,00 грн. та зобов'язання вчинити дії Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача:Степаненко В.О. - директор; від відповідача Райхман В.П. - директор. Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ескіза Групп" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграф-Експрес Україна" про стягнення 90 000,00 грн. помилково перерахованих коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з розрахункового рахунку позивача на підставі платіжних доручень №1791 від 22.10.2013, №967 від 24.10.2013 та №1798 від 24.10.2013 з призначенням платежу "за товар згідно з рахунку №510 від 21.10.2013 в т.ч. НДС 20% - 8333,33 грн." на розрахунковий рахунок відповідача помилково перераховані грошові кошти на загальну суму 155000,00 грн., частина яких в сумі 65000,00 грн. на вимогу позивача була повернута відповідачем як помилково перераховані. Відтак, оскільки відповідач в добровільному порядку залишок грошових коштів в сумі 90000,00 грн. не повернув, позивач звернувся з даним позовом.

Разом з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на грошові кошти відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.11.2013 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 09.12.2013 справу №910/21129/13 передано на розгляд судді Босому В.П., у зв'язку із перебуванням судді Васильченко Т.В. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.12.2013, на підставі ст.ст. 65, 86 ГПК України, справу №910/21129/13 прийнято до свого провадження суддею Босим В.П. та призначено до розгляду.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 16.12.2013 у зв'язку із виходом судді Васильченко Т.В. з лікарняного справу №910/21129/13 передано на розгляд судді Васильченко Т.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.12.2013 справу №910/21129/13 прийнято до провадження суддею Васильченко Т.В. у зв'язку із виходом судді Васильченко Т.В. з лікарняного та призначено справу до розгляду.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 23.12.2013 справу №910/21129/13 передано на розгляд судді Ломаці В.С. у зв'язку із перебуванням судді Васильченко Т.В. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.12.2013, на підставі ст.ст. 65,86 ГПК України, справу №910/21129/13 прийнято до провадження суддею Ломакою В.С. та призначено справу до розгляду.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 24.12.2013 справу №910/21129/13 передано на розгляд судді Васильченко Т.В. у зв'язку із виходом судді Васильченко Т.В. з лікарняного.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.12.2013 справу №910/21129/13 прийнято до провадження суддею Васильченко Т.В. у зв'язку із виходом судді Васильченко Т.В. з лікарняного та призначено справу до розгляду.

08.01.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліграф-Експрес Україна", через відділ діловодства суду, подало зустрічну позовну заяву, в якій просить зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Ескіза-Групп" надати довіреності на отриману продукцію; прийняти останню частину виконаних послуг шляхом отримання останньої партії продукції, що була виготовлена згідно запланованого і погоджувального об'єму послуг та стягнути недоотриману частину грошових коштів у розмірі 26580,00 грн.

Зустрічний позов обґрунтовано тим, що зустрічний позивач виконав заявку відповідача за зустрічним позовом на виготовлення поліграфічної продукції на загальну суму 116580,00 грн., частину якої було відвантажено зустрічному відповідачу на суму 79200,00 грн., продукцію ж на суму 37380,00 грн. відповідач за зустрічним позовом не прийняв та не оплатив, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 26580,00 грн.

В результаті автоматичного розподілу вказаної зустрічної позовної заяви, остання була передана для розгляду судді Босому В.П.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 08.01.2014 зустрічну позовну заяву передано судді Васильченко Т.В. для вирішення питання щодо можливості прийняття до спільного розгляду з первісним позовом у справі №910/21129/13, оскільки справа №910/21129/13 перебуває у провадженні судді Васильченко Т.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.01.2014 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграф-Експрес Україна" для спільного розгляду з первісним позовом та призначено справу №910/21129/13 до розгляду.

27.01.2014 відповідач за зустрічним позовом подав відзив на зустрічну позовну заяву, в якому заперечує наявність будь-яких правовідносин з позивачем за зустрічним позовом, у зв'язку з чим просить відмовити в задоволенні зустрічної позовної заяви, у зв'язку із її необґрунтованістю та безпідставністю.

06.02.2014 позивач за первісним позовом через відділ діловодства суду подав письмові пояснення, в яких зазначає, що він не замовляв у відповідача за первісним позовом виготовлення будь-якої друкованої продукції та жодних договорів на її виготовлення з відповідачем за первісним позовом ні в загальному порядку, ні в спрощений спосіб не укладав.

10.02.2014 відповідач за первісним позовом через відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву, в якому проти первісних позовних вимог заперечує в повному обсязі з підстав того, що між сторонами було укладено договір на виготовлення друкованої продукції у спрощений спосіб, у зв'язку з чим між сторонами виникли зобов'язальні відносини.

В судовому засіданні 10.02.2014 у відповідності до вимог ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 24.02.2014.

18.02.2014 відповідач за первісним позовом подав клопотання про виклик в судове засідання для дачі усних та письмових пояснень працівників Товариства з обмеженою відповідальністю "Ескіза Груп" - Павленко Ірину, Коваленка Геннадія та бухгалтера підприємства.

Розглянувши в судовому засіданні 24.02.2014 клопотання відповідача за первісним позовом про виклик працівників позивача за первісним позовом, суд вирішив відмовити у його задоволенні з огляду на його необґрунтованість та не відповідність вимогам ст. 30 ГПК України.

Розглянувши в судовому засіданні 24.02.2014 заяву позивача за первісним позовом про вжиття заходів до забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, оскільки позивачем не подано жодних належних та допустимих доказів в підтвердження того, що грошові кошти відповідача можуть зникнути, що зробить неможливим або утруднить виконання рішення суду.

Тоді як, за умовами ст. 66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні 24.02.2014 первісний позов підтримав в повному обсязі, проти задоволення зустрічного позову заперечив.

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні 24.02.2014 просив відмовити в задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічні позовні вимоги.

В судовому засіданні 24.02.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, які приймали участь під час розгляду справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

22 та 24 жовтня 2013 року ТОВ «Ескіза Групп» перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ «Поліграф-Експрес Україна» 155000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1791 від 22.10.2013 на суму 50000,00 грн.; №967 від 24.10.2013 на суму 65000,00 грн. та №1798 від 24.10.2013 на суму 40000,00 грн.

Зазначені платіжні доручення містять призначення платежу: "за товар згідно з рахунком №510 від 24.10.2013 в т.ч. НДС 20% - 8333,33 грн.".

25.10.2013 ТОВ «Ескіза Групп» звернулося до ТОВ «Поліграф-Експрес Україна» з листом №102 про повернення в найкоротший термін помилково перерахованих коштів в сумі 155000,00 грн.

ТОВ «Поліграф-Експрес Україна» на підставі даного листа частково повернув отримані грошові кошти в сумі 65000,00 грн., про що свідчить платіжне доручення №410 від 25.10.2013, з призначенням платежу "повернення помилково перерахованих коштів згідно листа №102 від 25.10.2013р. у сумі 54166,67 грн., ПДВ - 20% 10833,33 грн.".

30.10.2013 ТОВ «Ескіза Групп» направило на адресу ТОВ «Поліграф-Експрес Україна» лист від 29.10.2013 №103, з вимогою повернути залишок помилково перерахованих коштів в сумі 90000,00 грн. не пізніше 30 жовтня 2013 року.

Втім, ТОВ «Поліграф-Експрес Україна» не зважаючи на те, що між сторонами у справі відсутні будь-які господарські відносини, отримані грошові кошти в сумі 90000,00 грн. не повернув і відповіді на лист не надав, у зв'язку з чим ТОВ «Ескіза Групп» звернулося до суду з даним позовом.

В свою чергу, ТОВ «Поліграф-Експрес Україна» подало зустрічний позов про стягнення з ТОВ «Ескіза Групп» заборгованості за виготовлену продукцію та зобов'язання вчинити дії, оскільки він отримавши передоплату, виготовив на підставі заявок позивача поліграфічну продукцію на загальну суму 116580,00 грн., частину якої було відвантажено позивачу на суму 79200,00 грн. Іншу ж частину продукції відповідач за зустрічним позовом не прийняв та не оплатив.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України).

За загальним правилом відповідно до ст. 208 ЦК України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

При цьому, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

З аналізу наведених норм вбачається, що воля сторін на укладення правочину може бути виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку, але за умови наявності достатніх ознак їх приналежності стороні даного правочину.

Так, основні організаційно - правові засади електронного документообігу та використання електронних документів, визначаються Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", ст. ст. 5, 6 якого визначено, що електронний документ це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа, при цьому обов'язковий реквізит електронного документа - це обов'язкові дані в електронному документі, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили. Зокрема, обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу є електронний підпис.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом жовтня 2013 року ТОВ «Поліграф-Експрес Україна» отримало від ТОВ «Ескіза Групп» електронні повідомлення пропозиції на виконання робіт з виготовлення поліграфічної продукції (а.с. 64-67), які не містять печатки товариства та підпису посадових осіб.

У вказаних повідомленнях вказані лише вид продукції та її необхідну кількість, при цьому ціна за одиницю продукції зазначена лише в одному повідомленні, а в інших ціна відсутня, як і не зазначена загальна сума запропонованої до закупівлі продукції.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

При цьому, статтями 641, 642 ЦК України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору, але пропозиція має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття, а відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Втім, направлені на електронну адресу ТОВ «Поліграф-Експрес Україна» від ТОВ «Ескіза Групп» повідомлення не містять істотних умов договору (ціни, кількості продукції, строків виконання робіт) і не виражають намір цієї особи бути зобов'язаною у разі її прийняття, тобто не є за своїм змістом та формою офертою до укладення договору, тим більш, що і повної та безумовної відповіді на них ТОВ «Поліграф-Експрес Україна» не надало.

Відтак, зважаючи на те, що між сторонами не підписувалося будь-яких документів (договорів, актів приймання-передачі виконаних робіт, видаткових накладних тощо), а ТОВ «Ескіза Групп» не направляло ТОВ «Поліграф-Експрес Україна» належним чином оформлених заявок-замовлень на виготовлення друкованої продукції (оферту на укладання договору), які б містили перелік поліграфічних робіт, їх вартість, строки їх виконання, підпису посадової особи та відтиску печатки товариства і, в свою чергу, ТОВ «Поліграф-Експрес Україна» не виставляло позивачу за первісним позовом рахунку в оплату виконаних робіт на суму 116580,00 грн. (сума, на яку, за твердженням відповідача, ним було виготовлено поліграфічну продукцію), суд дійшов висновку, що договір про виготовлення поліграфічної продукції між сторонами є не укладеним.

При цьому, судом враховано, що будь-яких доказів на підтвердження виготовлення поліграфічної продукції за заявками ТОВ «Ескіза Групп» відповідачем за зустрічним позовом суду не надано.

За таких обставин, оскільки ТОВ «Поліграф-Експрес Україна» не доведено обставин укладення між сторонами договору, а також фактичного виконання зобов'язання з виготовлення поліграфічної продукції, факту передачі на користь позивача готової продукції, у суду відсутні підстави для задоволення зустрічних позовних вимог про зобов'язання відповідача за зустрічним позовом надати довіреності на отриману продукцію, прийняти останню частину виконаних послуг та стягнення з останнього плати в розмірі 26580,00 грн. за виготовлену продукцію, оскільки первісний позивач не є зобов'язаною особою перед первісним відповідачем.

Разом з тим, відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

по-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.

по-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

по-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Як було встановлено вище, будь-яких доказів на підтвердження існування між сторонами договірних правовідносин суду не надано, як і не доведено наявності будь-яких інших правових підстав для утримання відповідачем за первісним позовом перерахованих ТОВ «Ескіза-Групп» грошових коштів.

При цьому, судом враховано, що рахунок на оплату № 510 від 21.10.2013 на підставі якого відбулось перерахування грошових коштів на користь відповідача, виписаний останнім на суму 1600,00 грн., що не може підтверджувати виготовлення та поставку продукції на суму 116580,00 грн.

З огляду на викладене та враховуючи, що матеріалами справи, її фактичними обставинами доведено відсутність господарських правовідносин між сторонами у справі, а відтак і помилковість переказу ТОВ «Ескіза Групп» грошових коштів в сумі 90000,00 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ «Поліграф-Експрес Україна», суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених первісних позовних вимог, оскільки відповідач за первісним позовом набув спірні грошові кошти за відсутності для цього правових підстав.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач за первісним позовом під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність будь-яких господарських відносин з позивачем та свідчили про відсутність у нього обов'язку повернути помилково отримані кошти у розмірі 90000,00 грн.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення первісних позовних вимог та відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог, з покладенням витрат по сплаті судового збору на відповідача за первісним позовом в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграф-Експрес Україна" (03680, м. Київ, вул. О.Довженка, 3; ідентифікаційний код 38519153) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ескіза Групп" (01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 38-Б, офіс 22; ідентифікаційний код 36676782) 90000 (дев'яносто тисяч) грн. 00 коп. помилково перерахованих коштів та 1800 (одна тисяча вісімсот) грн. 00 коп. судового збору, видати наказ позивачу за первісним позовом після набрання рішенням суду законної сили.

3. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення підписано 28.02.2014.

Суддя Т.В. Васильченко