Постанова

від 24.02.2014 по справі 914/4282/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2014 р. Справа № 914/4282/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Зварич О.В.

суддів Гриців В.М.

Хабіб М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДЕМС" (надалі ТзОВ "ЕДЕМС") б/н від 20.12.2013р. (вх. № 05-05/2877/13 від 24.12.2013р.)

на рішення Господарського суду Львівської області від 28.11.2013р.

у справі № 914/4282/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТС ЛЕНД" (надалі ТзОВ "СВІТС ЛЕНД")

до відповідача: ТзОВ "ЕДЕМС"

про стягнення основного боргу в сумі 8000,00 грн., пені у розмірі 1602,08 грн., 3% річних в розмірі 330,98 грн., штрафу в розмірі 800,00 грн.,

за участю:

від позивача: Нагорняк Т.Л. - представник (довіреність б/н від 03.02.2014р.);

від відповідача: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 28.11.2013р. у справі №914/4282/13 (суддя Пазичев В.М.) задоволено уточнені (зменшені) позовні вимоги. Стягнуто з ТзОВ "ЕДЕМС" на користь ТзОВ "СВІТС ЛЕНД" заборгованість в розмірі 8000,00 грн. та судовий збір в сумі 1720,50 грн.

В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 8000,00 грн., що підтверджується, крім поданих позивачем первинних бухгалтерських документів, актом звірки взаємних розрахунків станом на 21.11.2013 року, підписаний уповноваженими представниками сторін, про що свідчать оригінали відтисків належних печаток сторін.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТзОВ "ЕДЕМС" подало апеляційну скаргу, в якій вважає рішення суду першої інстанції прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи. Звертає увагу на те, що товар на суму 8000,00 грн., який поставлений по накладних №5636 та № 31501, містив приховані недоліки, у зв'язку з чим на адресу позивача було направлено лист з вимогою замінити неякісний товар або списати суму, яка підлягає оплаті за цей товар. Однак позивач не надав відповіді на вищевказаний лист і відповідач був змушений утилізувати (викинути) даний товар, про що було направлено лист позивачу. Просить скасувати повністю рішення господарського суду Львівської області від 28.11.2013р. у справі №914/4282/13, постановити нове рішення, яким відмовити в позові ТзОВ "СВІТС ЛЕНД" повністю.

Позивач у відзиві № 21 від 20.01.2014р. (вх. № 01-04/364/14 від 23.01.2014р.) на апеляційну скаргу просить залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні представник позивача заперечив проти вимог і доводів апеляційної скарги, просив залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач не забезпечив явки в судове засідання уповноваженого представника, про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги належно повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 28.01.2014р.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду Львівської області від 28.11.2013р. у справі №914/4282/13 з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 14.05.2012 року між ТзОВ "СВІТС ЛЕНД" (постачальник) та ТзОВ "ЕДЕМС" (покупець) було укладено договір поставки №П 26-12 (надалі - договір) (а.с. 13-17).

Згідно п.1. договору, постачальник зобов'язується поставити (передати) покупцю кондитерську продукцію (надалі - товар), а покупець в порядку та на умовах, визначених договором, зобов'язується прийняти й оплатити товар в обумовлені цим договором строки.

Оплата товару покупцем здійснюється у розмірі повної вартості поставленої партії товару, яка вказана у відповідній товарній накладній на відповідну партію товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника вказаний у реквізитах постачальника в договорі (п. 4.1 договору).

Покупець зобов'язаний сплатити постачальнику загальну ціну партії товару протягом 28 календарних днів з моменту поставки товару та оформлення накладної (п. 4.2 договору).

Позивач зазначає, що за період з 18.05.2012 р. по 01.04.2013 р., згідно видаткових накладних, було передано відповідачу (покупцю) товар на загальну суму 340914,11 грн.

За період з 29.05.2012 р. по 29.03.2013 р., згідно видаткових накладних (повернення), відповідачем було повернено товару на загальну суму 89093,28 грн.

Позивач вказує, що за період з 19.06.2012 р. по 18.06.2013р. відповідачем сплачено за отриманий товар грошові кошти в сумі 243820,83 грн.

За твердженням позивача, відповідач не перерахував ТзОВ „СВІТС ЛЕНД" заборгованість у сумі 8000,00 грн. та, відповідно, повинен сплатити за час прострочення виконання грошових зобов'язань пеню у розмірі 1602,08 грн., три відсотки річних з простроченої суми у розмірі 330,98 грн., штраф у розмірі 10% від суми просроченого платежу, що складає 800,00 грн. (а.с. 6-7)

28.11.2013 року за вх.№50582/13 позивач подав заяву б/н від 25.11.2013р. про уточнення позовних вимог, у якій зазначив, що за період з 10.04.2013 р. по 18.06.2013 р. за товар ТзОВ "ЕДЕМС" оплатив ТзОВ "СВІТС ЛЕНД" заборгованість по накладній №5636 на загальну суму 14950,45 грн, а саме: 10.04.2013 оплачено 6202,78 грн (797,22 грн. оплачено за накладною №5318); 18.04.2013р. оплачено 5000,00 грн.; 22.04.2013р. оплачено 1747,67грн. 18.06.2013р. оплачено 2000,00 грн.; Отже, заборгованість по накладній №5636 від 19.12.2012р. (а.с. 37) складає 7973,38 грн (22923,83 грн -14950,45 грн.) 01.04.2013р. згідно накладної №1501 було поставлено товар на суму 26,64 грн. (а.с. 38) Але, оплату ТзОВ "СВІТС ЛЕНД" до цього часу не отримало від ТзОВ "ЕДЕМС". Отже, загальна сума заборгованості складає 8000,00грн. (7973,38 грн. + 26,64 грн.) та, відповідно, повинен сплатити за час прострочення виконання грошових зобов'язань пеню у розмірі 1486,08грн., та три відсотки річних з простроченої суми у розмірі 307,59 грн., штраф у розмірі 10% від суми просроченого платежу, що складає 800,00 грн. (а.с.130-131).

Підставою звернення позивача до суду з даним позовом слугувало невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати товару в обумовлені договором поставки №П 26-12 від 14.05.2012 року терміни.

Згідно поданої 28.11.2013 року за вх. №50633/13 заяви про уточнення позовних вимог позивач зменшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача лише суму основного боргу в розмірі 8000,00 грн. і судовий збір в розмірі 1720,50 грн. (а.с. 138).

При винесенні постанови, колегія суддів керувалася наступним:

Згідно ч. 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності із ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що 14.05.2012 року між ТзОВ "СВІТС ЛЕНД" та ТзОВ "ЕДЕМС" було укладено договір поставки №П 26-12, згідно якого постачальник зобов'язується поставити покупцю товар, а покупець в порядку та на умовах, визначених договором, зобов'язується прийняти й оплатити товар в обумовлені цим договором строки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено п. 1 ч. 1 ст. 193 ГК України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що 19.12.2012 року згідно накладної №5636 було поставлено товар на суму 22929,83 грн., а за період з 10.04.2013 р. по 18.06.2013 р. ТзОВ "ЕДЕМС" оплатив ТзОВ "СВІТС ЛЕНД" за товар по цій накладній на загальну суму 14950,45 грн, а саме: 10.04.2013 р. оплачено 6202,78 грн. (797,22 грн. оплачено за накладною №5318)(а.с.134); 18.04.2013 р. оплачено 5000,00 грн.(а.с. 89); 22.04.2013 р. оплачено 1747,67 грн.(а.с.88); 18.06.2013 р. оплачено 2000,00 грн.(а.с.94) Заборгованість відповідача по накладній №5636 на час звернення з позовом складає 7973,38 грн. Також, 01.04.2013 р., згідно накладної №1501, було поставлено товар на суму 26,64 грн. Загальна сума заборгованості становить заборгованість у сумі 8000,00 грн.

Судом встановлено, що дана сума заборгованості підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом за період 14.05.2012р.-21.11.2013 р. від 21.11.2013 року (а.с. 127-128), актом звірки взаємних розрахунків за липень 2013р.(а.с. 111) та актом звірки взаємних розрахунків за серпень 2013р.(а.с. 112).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 7 ст. 193 ГК України одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Отже, відповідач прострочив виконання зобов'язання, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу.

З наведеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, загальна сума заборгованості, яку правомірно стягнуто судом першої інстанції з відповідача на користь позивача, підтверджена матеріалами справи та складає 8000,00 грн. основного боргу.

Щодо доводів апелянта про те, що товар на суму 8000,00 грн., поставлений по накладних №5636 та № 31501, містив приховані недоліки, у зв'язку з чим на адресу позивача було направлено лист з вимогою замінити неякісний товар або списати суму, яка підлягає оплаті за цей товар та у зв'язку із ненаданям відповіді на вищевказаний лист відповідач був змушений утилізувати (викинути) даний товар, то скаржник документально не підтвердив своїх тверджень жодними доказами: ні щодо факту існування неякісного товару, ні щодо здійсненої утилізації даного товару. Відсутні докази надсилання відповідного листа позивачу.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Всупереч вимог ст.33 ГПК України апелянтом не надано суду доказів на підтвердження правомірності заявлених ним вимог.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги слід покласти на скаржника згідно вимог ст.49 ГПК України.

Керуючись, ст. ст. 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Рішення господарського суду Львівської області від 28.11.2013р. у справі №914/4282/13 залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.

Справу повернути в господарський суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

Головуючий суддя Зварич О.В.

судді Гриців В.М.

Хабіб М.І.