Рішення

від 18.02.2014 по справі 910/24874/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24874/13 18.02.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон Трейд Черкаси" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-інвестиційна компанія" про стягнення 318 121,00 грн. Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Плесюк О.С. (дов. б/н від 13.12.2013 року) від відповідача Коваль В.А. (дов. № 08/01 від 08.01.2014 року) Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 18 лютого 2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіон Трейд Черкаси" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-інвестиційна компанія" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 318 121,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2013 року порушено провадження у справі № 910/24874/13, слухання справи призначено на 23.01.2014 року.

22.01.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 23.01.2014 року представник позивача надав документи на часткове виконання вимог ухвали суду та поклався на розсуд суду відносно поданого клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд, розглянувши подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи дійшов висновку про його задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2014 року розгляд справи було відкладено на 18.02.2014 року.

18.02.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідач подав відзив на позов, клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та клопотання про колегіальний розгляд даної справи.

Розглянувши у судовому засіданні клопотання відповідача про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, суд прийшов до висновку про його задоволення.

Запис розгляду справи № 910/24874/13 у судовому засідання 18.02.2014 року здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Діловодство спеціалізованого суду"

Розглянувши подане представником відповідача клопотання про колегіальний розгляд справи № 910/24874/13, суд відмовив в його задоволенні, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 4 6 Господарського процесуального кодексу України справи в місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Матеріали справи № 910/24874/13 не дають підстав для висновку про особливу складність даної справи та необхідність її розгляду колегіально у складі трьох суддів.

У судовому засіданні 18.02.2014 року представник відповідача подав клопотання про відвід судді Стасюка С.В. від розгляду справи № 910/24874/13. Вказане клопотання вмотивоване упередженим, на думку відповідача, ставленням судді до розгляду даної справи та відмовою у задоволенні клопотань заявлених представником відповідача.

Згідно з частинами 1- 4 статті 20 Господарського процесуального кодексу України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 2 1 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами. При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід. З цих же підстав відвід судді можуть заявити сторони та прокурор, який бере участь в судовому процесі.

Відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у разі, якщо про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті.

Вищевказане клопотання відповідача вмотивоване упередженим, на думку відповідача, ставленням судді до розгляду даної справи та відмовою у задоволенні клопотань заявлених представником відповідача.

Як вже було зазначено судом вище, 22.01.2014 року представником відповідача було подано клопотання про відкладення розгляд справи, яке було задоволено судом, про що зазначено в ухвалі Господарського суду міста Києва від 23.01.2014 року про відкладення розгляду справи на 18.02.2014 року.

18.02.2014 року представником відповідача було подано клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке також задоволено судом.

Водночас, суд не знайшов підстав для задоволення клопотання відповідача про колегіальний розгляд справи № 910/24874/13.

Наведені заявником обставини не є підставами, передбаченими статтею 20 Господарського процесуального кодексу України, для відводу судді у справі. Висновки суду щодо одноособового розгляду справи № 910/24874/13, з якими не погоджується сторона, не є підставою для відводу судді у справі, та не можуть свідчити про упередженість судді у справі.

У судовому засіданні 18.02.2014 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 18.02.2014 року заперечив проти задоволення позову, з підстав, наведених у відзиві на позов.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

08.05.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіон Трейд Черкаси" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетично-інвестиційна компанія" (покупець) було укладено договір поставки нафтопродуктів № РТ-84 (надалі по тексту - Договір.

Предметом Договору є визначення умов передачі постачальником належного йому товару у власність покупця та умов приймання і оплати цього товару покупцем. Загальна сума Договору: сума вартості товару за всіма накладними за переданий товар. Асортимент і ціна товару визначається у підписаних сторонами видаткових накладних на поставку товару. Підписання видаткової накладної засвідчує, що покупець погодився з ціною та асортиментом товару (пункти 1.1.-1.3. Договору).

Відповідно до пункту 2.1. Договору поставка партії товару покупцю здійснюється на підставі замовлення, яке подається по телефону. У замовленні зазначається конкретна кількість та асортимент товару. На підставі замовлення покупця постачальник складає рахунок та по факсу надсилає його покупцю. Ціна партії товару визначається у видаткових накладних.

Згідно з пунктом 2.3. Договору доставка товару покупцю здійснюється транспортом постачальника на умовах DDP, Правила Інкотермс-2000.

Пунктом 2.4. Договору сторони погодили, що моментом поставки за Договором є підписання уповноваженою особою покупця видаткової накладної про одержання товару на підставі оформленої для цього довіреності, яка передається постачальнику, або підписання накладної без довіреності особою, уповноваженою на це представником покупця, з засвідченням печаткою (якщо фізична особа - підприємець працює без печатки, то вона ставить свій підпис та зазначає свої паспортні дані). З моменту підписання видаткової накладної право власності на товар переходить від постачальника до покупця. Датою поставки товару вважається дата, вказана у накладній. До моменту поставки товару постачальник несе всі пов'язані з товаром ризики.

Форма оплати вартості товару: безготівковий розрахунок шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Покупець сплачує постачальнику вартість кожної партії товару на протязі 4 (чотирьох) календарних днів з моменту поставки товару (пункти 3.1., 3.2. Договору).

У відповідності до пункту 7.1. Договору він набуває чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2013 року, а в частині проведення розрахунків за поставлений товар - до повного виконання зобов'язання.

На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв нафтопродукти на загальну суму 318 121,00 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: № РН-1103 від 05.11.2013 року на суму 133 319,20 грн., № РН-1081 від 30.10.2013 року на суму 76 071,80 грн., № РН - 1050 від 25.10.2013 року на суму 108 730,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що відповідач, в порушення у мов Договору та чинного законодавства України, не здійснив оплату поставленого позивачем товару, внаслідок чого, у відповідача утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіон Трейд Черкаси" у розмірі 318 121,00 грн.,що стало підставою для звернення останнього до суду з даним позовом.

Відповідач у своєму відзиві на позов заперечив проти задоволення позову, посилаючись на безпідставність позовних вимог, з огляду на те, що вони не забезпечені відповідними доказами. Зокрема, заперечення відповідача обґрунтовані тим, що видаткова накладна № РН-1081 від 30.10.2013 року на суму 76 071,80 грн. підписана невідомою для відповідача особою, оскільки вказаний документ не містить записів щодо ідентифікації особи, яка підписувала дану накладну з боку покупця, а також відсутні посилання на документ, який надає такій особі право підпису.

Окрім того, на думку відповідача, незважаючи на те, що видаткові накладні № РН-1103 від 05.11.2013 року на суму 133 319,20 грн. та № РН - 1050 від 25.10.2013 року на суму 108 730,00 грн. з боку покупця були підписані уповноваженою на те особою, але в той же час, візуально порівнявши зразки підпису Костенка П.Ф. у його паспорті та підписи виконані ним же у вказаних накладних, можна дійти висновку, що дані підписи повністю відрізняються.

Також, за твердженням відповідача, не є належним доказом факту поставки товару на заявлену позивачем суму акт звірки взаєморозрахунків, наданий позивачем.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що 08.05.2013 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки нафтопродуктів № РТ-84, предметом якого є визначення умов передачі позивачем належного йому товару у власність відповідача та умов приймання і оплати цього товару відповідачем.

Згідно з частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, за період з жовтня по листопад 2013 року, позивач взяті на себе зобов'язання щодо поставки природного газу виконав належним чином, зауважень щодо поставки природного газу від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений Договором строк оплату за отримані нафтопродукти не здійснив.

Вищевказані обставини підтверджуються видатковими накладними № РН-1103 від 05.11.2013 року на суму 133 319,20 грн., № РН-1081 від 30.10.2013 року на суму 76 071,80 грн., № РН - 1050 від 25.10.2013 року на суму 108 730,00 грн. та товарними накладними за вказаний період, які підписані сторонами та скріплені печатками Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон Трейд Черкаси" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-інвестиційна компанія" (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Окрім того, в матеріалах справи міститься акт звірки взаєморозрахунків, який також містить підписи уповноважений осіб та печатки сторін та свідчить про факт існування заборгованості відповідача перед позивачем за Договором у розмірі 318 121,00 грн.

Судом також прийнято до уваги гарантійний лист за вих. № 878 від 19.11.2013 року за підписом директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-інвестиційна компанія" Мацюк С.І., направлений відповідачем на адресу позивача, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетично-інвестиційна компанія" гарантує позивачу до 20.12.2013 року здійснити виплату заборгованості у розмірі 318 121,00 грн., що виникла за договором поставки нафтопродуктів № РТ-84 від 08.05.2013 року.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що видаткові накладні № РН-1103 від 05.11.2013 року на суму 133 319,20 грн., № РН-1081 від 30.10.2013 року на суму 76 071,80 грн., № РН - 1050 від 25.10.2013 року на суму 108 730,00 грн. не є належними доказами у справі, оскільки, на думку відповідача з боку покупця підписані не уповноваженими на те особами, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 2.4. Договору моментом поставки за Договором є підписання уповноваженою особою покупця видаткової накладної про одержання товару на підставі оформленої для цього довіреності, яка передається постачальнику, або підписання накладної без довіреності особою, уповноваженою на це представником покупця, з засвідченням печаткою (якщо фізична особа - підприємець працює без печатки, то вона ставить свій підпис та зазначає свої паспортні дані). З моменту підписання видаткової накладної право власності на товар переходить від постачальника до покупця. Датою поставки товару вважається дата, вказана у накладній. До моменту поставки товару постачальник несе всі пов'язані з товаром ризики.

Як вже було зазначено, видаткові накладні № РН-1103 від 05.11.2013 року на суму 133 319,20 грн., № РН-1081 від 30.10.2013 року на суму 76 071,80 грн., № РН - 1050 від 25.10.2013 року на суму 108 730,00 грн. скріплені печатками Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон Трейд Черкаси" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-інвестиційна компанія", що за змістом пункту 2.4. Договору свідчить про прийняття товару покупцем (відповідачем).

Окрім того, у відповідності до приписів чинного законодавства відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств.

Відповідно до частини другої статті 189 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (зі змінами та доповненнями) за порушення порядку обліку й зберігання печаток та штампів, що потягло за собою їх втрату, уповноваженими особами органів внутрішніх справ можуть накладатися штрафи від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Водночас, згідно з частинами першою та другою статті 357 Кримінального кодексу викрадення, привласнення, вимагання офіційних документів, штампів чи печаток або заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання особи своїм службовим становищем, а також їх умисне знищення, пошкодження чи приховування, здійснення таких самих дій щодо приватних документів, що знаходяться на підприємствах, вчинене з корисливих мотивів або в інших особистих інтересах, караються штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн.) або обмеженням волі на строк до трьох років.

Відповідачем не надано суду будь-яких доказів звернення відповідача до правоохоронних органів із заявою про викрадення або підроблення печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-інвестиційна компанія", тощо, а тому суд приходить до висновку, що видаткові накладні № РН-1103 від 05.11.2013 року на суму 133 319,20 грн., № РН-1081 від 30.10.2013 року на суму 76 071,80 грн., № РН - 1050 від 25.10.2013 року на суму 108 730,00 грн., які скріплені печатками Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон Трейд Черкаси" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-інвестиційна компанія" є належними доказами поставки позивачем нафтопродуктів за договором поставки нафтопродуктів № РТ-84 від 08.05.2013 року на суму 318 121,00 грн.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у розмірі 318 121,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем, в порядку статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростований, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон Трейд Черкаси" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-інвестиційна компанія" 318 121,00 грн. заборгованості за договором поставки нафтопродуктів № РТ-84 від 08.05.2013 року підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-інвестиційна компанія" (04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд. 28-Б, ідентифікаційний код 37039321) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон Трейд Черкаси" (18008, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд 118, оф. 210, ідентифікаційний код 32835222) 318 121 (триста вісімнадцять тисяч сто двадцять одну) грн. 00 коп. заборгованості, 6 362 (шість тисяч триста шістдесят дві) грн. 42 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.02.2014 року

Суддя С.В. Стасюк