Постанова

від 27.03.2014 по справі 910/24874/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2014 р. Справа№ 910/24874/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Гаврилюка О.М.

Коротун О.М.

секретар Джужа Р.Є.

за участю представників:

від позивача: Плесюк О.С. (представник за довіреністю)

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-інвестиційна компанія"

на рішення господарського суду міста Києва

від 18.02.2014 р. у справі №910/24874/13 (суддя Стасюк С.В.)

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіон Трейд Черкаси"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-інвестиційна компанія"

про стягнення 318 121,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіон Трейд Черкаси" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-інвестиційна компанія" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 318121,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати поставленого позивачем товару за Договором поставки нафтопродуктів №РТ-84 від 08.05.2013 р., внаслідок чого і виникла заборгованість в сумі 318121,00 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.02.2014 р. у справі №910/24874/13 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-інвестиційна компанія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон Трейд Черкаси" 318121 грн. заборгованості, 6362 грн. 42 коп. судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 18.02.2014 р. у справі №910/24874/13 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому, скаржник посилаючись на безпідставність позовних вимог, з огляду на те, що вони не забезпечені відповідними доказами. Зокрема, скаржник зазначає, що видаткова накладна № РН-1081 від 30.10.2013 року на суму 76071,80 грн. підписана невідомою для відповідача особою, оскільки вказаний документ не містить записів щодо ідентифікації особи, яка підписувала дану накладну з боку покупця, а також відсутні посилання на документ, який надає такій особі право підпису. Також відповідач вказує на те, що незважаючи на те, що видаткові накладні №РН-1103 від 05.11.2013 року на суму 133319,20 грн. та №РН - 1050 від 25.10.2013 року на суму 108730,00 грн. з боку покупця були підписані уповноваженою на те особою, але в той же час, візуально порівнявши зразки підпису ОСОБА_4 у його паспорті та підписи виконані ним же у вказаних накладних, можна дійти висновку, що дані підписи повністю відрізняються. Крім того, за твердженням відповідача, не є належним доказом факту поставки товару на заявлену позивачем суму акт звірки взаєморозрахунків, наданий позивачем, оскільки він не є первинним бухгалтерським документом.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2014 р. у справі №910/24874/13 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-інвестиційна компанія" до провадження, призначено розгляд справи на 27.03.2014 р.

Розпорядженням секретаря судової колегії Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2014 р. змінено склад колегії суддів.

В судове засідання апеляційної інстанції представник відповідача не з'явився.

26.03.2014 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника у судове засідання, посилаючись на перебування представника відповідача у відрядженні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому, господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Перебування представника відповідача у відрядженні не може бути належною підставою для відкладення розгляду справи, враховуючи, що відповідач не був позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Також колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано доказів на підтвердження викладених в клопотанні обставин.

Отже, суд апеляційної інстанції відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та вважає можливим розглядати справу у відсутність представника відповідача.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити її без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 18.02.2014 р. у справі №910/24874/13 - без змін, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

08.05.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіон Трейд Черкаси", як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетично-інвестиційна компанія", покупцем, було укладено договір поставки нафтопродуктів №РТ-84 (надалі по тексту - Договір).

Предметом Договору є визначення умов передачі постачальником належного йому товару у власність покупця та умов приймання і оплати цього товару покупцем. Загальна сума Договору: сума вартості товару за всіма накладними за переданий товар. Асортимент і ціна товару визначається у підписаних сторонами видаткових накладних на поставку товару. Підписання видаткової накладної засвідчує, що покупець погодився з ціною та асортиментом товару (пункти 1.1.-1.3. Договору).

Відповідно до пункту 2.1. Договору поставка партії товару покупцю здійснюється на підставі замовлення, яке подається по телефону. У замовленні зазначається конкретна кількість та асортимент товару. На підставі замовлення покупця постачальник складає рахунок та по факсу надсилає його покупцю. Ціна партії товару визначається у видаткових накладних.

Згідно з пунктом 2.3. Договору доставка товару покупцю здійснюється транспортом постачальника на умовах DDP, Правила Інкотермс-2000.

Пунктом 2.4. Договору сторони погодили, що моментом поставки за Договором є підписання уповноваженою особою покупця видаткової накладної про одержання товару на підставі оформленої для цього довіреності, яка передається постачальнику, або підписання накладної без довіреності особою, уповноваженою на це представником покупця, з засвідченням печаткою (якщо фізична особа - підприємець працює без печатки, то вона ставить свій підпис та зазначає свої паспортні дані). З моменту підписання видаткової накладної право власності на товар переходить від постачальника до покупця. Датою поставки товару вважається дата, вказана у накладній. До моменту поставки товару постачальник несе всі пов'язані з товаром ризики.

Виходячи зі змісту п. 3.1.,п. 3.2. Договору, форма оплати вартості товару встановлена як безготівковий розрахунок шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Оплата вартості кожної партії товару постачальнику здійснюється покупцем на протязі 4 (чотирьох) календарних днів з моменту поставки товару.

У відповідності до пункту 7.1. Договору, договір набуває чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2013 року, а в частині проведення розрахунків за поставлений товар - до повного виконання зобов'язання.

Колегією суддів встановлено, що на виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв нафтопродукти на загальну суму 318121,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-1103 від 05.11.2013 року на суму 133319,20 грн., №РН-1081 від 30.10.2013 року на суму 76071,80 грн., №РН - 1050 від 25.10.2013 року на суму 108730,00 грн.

Відповідач в порушення умов Договору не виконав своїх зобов'язань щодо повної оплати вартості отриманих нафтопродуктів за договором, в зв'язку з чим заборгованість становить 318121,00 грн.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Згідно з частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, за період з жовтня по листопад 2013 року, позивач взяті на себе зобов'язання щодо поставки природного газу виконав належним чином, зауважень щодо поставки природного газу від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений Договором строк оплату за отримані нафтопродукти не здійснив.

Виконання позивач виконання зобов'язання щодо поставки природного газу підтверджуються видатковими накладними № РН-1103 від 05.11.2013 року на суму 133 319,20 грн., № РН-1081 від 30.10.2013 року на суму 76071,80 грн., № РН - 1050 від 25.10.2013 року на суму 108730,00 грн. та товарними накладними за вказаний період, які підписані сторонами та скріплені печатками Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон Трейд Черкаси" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-інвестиційна компанія" (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Твердження відповідача про те, що видаткові накладні № РН-1103 від 05.11.2013 року на суму 133319,20 грн., № РН-1081 від 30.10.2013 року на суму 76071,80 грн., № РН - 1050 від 25.10.2013 року на суму 108730,00 грн. не є належними доказами у справі, оскільки, на думку відповідача, з боку покупця підписані не уповноваженими на те особами, колегією суддів не приймаються з огляду на наступне.

Виходячи зі змісту п. 2.4. Договору моментом поставки за Договором є підписання уповноваженою особою покупця видаткової накладної про одержання товару на підставі оформленої для цього довіреності, яка передається постачальнику, або підписання накладної без довіреності особою, уповноваженою на це представником покупця, з засвідченням печаткою (якщо фізична особа - підприємець працює без печатки, то вона ставить свій підпис та зазначає свої паспортні дані). З моменту підписання видаткової накладної право власності на товар переходить від постачальника до покупця. Датою поставки товару вважається дата, вказана у накладній. До моменту поставки товару постачальник несе всі пов'язані з товаром ризики.

Отже, наявність на видаткових накладних №РН-1103 від 05.11.2013 року на суму 133319,20 грн., № РН-1081 від 30.10.2013 року на суму 76071,80 грн., №РН - 1050 від 25.10.2013 року на суму 108730,00 грн. скріплені печатками Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон Трейд Черкаси" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-інвестиційна компанія" свідчить про прийняття товару покупцем (відповідачем).

Водночас колегія суддів зазначає, що у відповідності до приписів чинного законодавства відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств.

Відповідачем не надано суду будь-яких доказів звернення відповідача до правоохоронних органів із заявою про викрадення або підроблення печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-інвестиційна компанія", незаконного користування нею, тощо, а тому колегія суддів вважає, що видаткові накладні № РН-1103 від 05.11.2013 року на суму 133319,20 грн., №РН-1081 від 30.10.2013 року на суму 76071,80 грн., № РН - 1050 від 25.10.2013 року на суму 108730,00 грн. є належними доказами поставки позивачем нафтопродуктів за договором поставки нафтопродуктів №РТ-84 від 08.05.2013 року на суму 318121,00 грн.

Крім того, в матеріалах справи міститься акт звірки взаєморозрахунків (підписаний уповноваженими особами, скріплений печатками сторін), відповідно до якого відповідач визнав факт існування заборгованості відповідача перед позивачем за Договором у розмірі 318121,00 грн.

Також в матеріалах справи міститься гарантійний лист за вих. №878 від 19.11.2013 року за підписом директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-інвестиційна компанія" ОСОБА_5, направлений відповідачем на адресу позивача, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетично-інвестиційна компанія" гарантує позивачу до 20.12.2013 року здійснити виплату заборгованості у розмірі 318121,00 грн., що виникла за договором поставки нафтопродуктів № РТ-84 від 08.05.2013 року.

Як вбачається з наданої позивачем в суді апеляційної інстанції банківської виписки, 13.03.2014 р. відповідачем здійснено часткову оплату вартості поставлених нафтопродуктів за договором поставки нафтопродуктів №РТ-84 від 08.05.2013 року на суму 1000 грн., що також підтверджує визнання відповідачем заборгованості перед позивачем за договором поставки нафтопродуктів №РТ-84 від 08.05.2013 р.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене, враховуючи те, що станом на час розгляду справи факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у розмірі 318121,00 грн. належним чином доведений, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем у розмірі, заявленому до стягнення, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон Трейд Черкаси" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-інвестиційна компанія" 318121,00 грн. заборгованості за договором поставки нафтопродуктів №РТ-84 від 08.05.2013 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків місцевого господарського суду не спростовують.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду не вбачається.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-інвестиційна компанія" залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 18.02.2014 р. у справі №910/24874/13 - без змін.

2. Матеріали справи №910/24874/13 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді О.М. Гаврилюк

О.М. Коротун