Ухвала

від 25.02.2014 по справі 826/16771/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/16771/13-а( в 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Костюк Л.О.,

за участю секретаря Погребняк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київсервісбуд» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київсервісбуд» (далі - Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - Відповідач), з урахуванням уточнених позовних вимог, просило визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 20.06.2013 №0000372280, №0000362280.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

За результатами перевірки Відповідачем було складено акт від 07.06.2013 року № 388/1-22-80-37034138, на підставі якого 20 червня 2013 року були прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення, а саме:

- №0000372280, яким Позивачу за порушення п.198.6, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України (надалі - Кодекс) збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 259790грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 173193грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 86597грн.;

- №0000362280, яким Позивачу за порушення пп.138.2 п. 138 Кодексу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» на загальну суму 272778грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 181852грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 90926грн.

Зазначені Відповідачем порушення, збільшення сум грошового зобов'язання та застосування до Позивача штрафних (фінансових) санкцій ґрунтується на обставинах фіктивності правочинів між Позивачем та ТОВ «Промбуд 2007», ТОВ «Девен Альянс».

Згідно акту ДПІ у Шевченківському районі м.Києва № 615/2220/37471577 від 01.03.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Девен Альянс» з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період з 01.02.2011-28.02.2013 рр.», податковий орган дійшов висновку про те що підприємство за податковою адресою не знаходиться, директор (засновник) не причетний до створення та ведення фінансово-господарської діяльності підприємства та господарські взаємовідносини ТОВ «Девен Альянс» з контрагентами є фіктивними правочинами та такими, що вчинено без мети настання реальних наслідків (ст.7 акта).

Ознаки фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Девен Альянс» підтверджуються службовою запискою ГВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 27.02.2013 №783/ДПІ/07-10/3 та копією почеркознавчої експертизи від 22.02.2013 року №156.

Відповідно до акту перевірки від 01.03.2013 №611/2220/37471577 ДПІ у Шевченківському районі м.Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промобуд - 2007» з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період з 01.02.2011-28.02.2013 рр.», податковим органом надано висновок щодо наявності ознак фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Промобуд - 2007» з огляду на службову записку від 27.02.2013 року №783/ДПІ/07-10/3 та висновку експерта почеркознавчої експертизи від 22.02.2013 року №157.

Податковий орган вважає дані обставини належними, достатніми та допустимими доказами протиправності формування Позивачем податкового кредиту та витрат за наслідками взаємовідносин з вказаними контрагентами.

Згідно ст.205 Кримінального кодексу України фіктивним підприємництвом є створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

Відповідно ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Як вбачається з ч.4ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

При цьому, відповідно до ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потрібно доказувати. Обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою

Відповідно до частини четвертої статті 72 КАС України, висновки щодо відсутності об'єктів оподаткування ПДВ та податком на прибуток, до яких прийшов податковий орган через призму ознак фіктивності ТОВ «Промбуд-2007 та ТОВ «Девен Альянс», яка (фіктивність) встановлена в інших процесуальних документах, як то акт перевірки Позивача та акт про неможливість проведення зустрічної звірки цих контрагентів, не сприймається судом першої інстанції як преюдиційна обставина.

Відсутність ТОВ «Девен Альянс» та ТОВ «Промбуд - 2007» за юридичною (податковою) адресою не знаходять свого підтвердження належними доказами, оскільки Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців не містить в собі даних про відсутність цих товариств за місцезнаходженням.

Як вбачається з матеріалів справи, за замовленням Позивача ТОВ «Девен Альянс» та ТОВ «Промбуд-2007» виконували будівельні роботи. Роботи також виконувались на об'єкті будівництва - «Бізнес центр з офісно-готельними та торгівельно-виставковими комплексами і центром сервісного обслуговування автомобілів», будівництво якого здійснюється на території Гірської сільської Ради Бориспільського району Київської області на підставі укладеного між ТОВ «Будівельна компанія «Київсервісбуд» та ТОВ «Девен Альянс» договору про виконання робіт № 1710/12 від 17.10.2012 та договору про виконання роботи між Позивачем та ТОВ «Промбуд-2007» № 2606/12 від 26 червня 2012 та додаткової угоди №1 від 03 липня 2012 до вказаного договору.

Оформленими належним чином первинними документами, у тому числі актами приймання-передачі виконаних робіт (форма КБ-2в), довідками про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), належним чином завірені копії яких, містяться в матеріалах справи, підтверджується факт належного та повного виконання вказаних робіт

За виконанні роботи Позивачем проведено оплату, що підтверджується належним чином завіреною копією банківської виписки з рахунку, яка наявна в матеріалах справи. Оборотно-сальдовими відомостями по вказаним контрагентам підтверджуються відповідні зміні в бухгалтерському обліку позивача та відсутність дебіторської і кредиторської заборгованості за наслідками досліджуваних господарських операції. На суму сплаченого в ціні робіт ПДВ виконавцями робіт (ТОВ «Девен Альянс» та ТОВ «Промбуд-2007») видані податкові накладні, суми ПДВ по яким віднесено Позивачем до податкового кредиту відповідних податкових періодів.

Виконані роботи ТОВ «Девен Альянс» та ТОВ «Промбуд-2007» на умовах субпідряду були здані ТОВ «Будівельна компанія «Київсервісбуд» замовнику робіт - ТОВ «Ніко Авто Інвест» та ТОВ «Асса-Інвест» у складі загальних обсягів виконаних робіт, що підтверджується копіями відповідних первинних документів, які наявні в матеріалах справи.

Акт перевірки не містить в собі викладення інших порушень, окрім ознак фіктивності контрагентів Позивача; вказані Позивачем обставини укладання та виконання Договорів свідчать, що виконані ТОВ «Девен-Інвест» та ТОВ «Промбуд-2007» роботи використані ТОВ «Будівельна компанія «Київсервісбуд» у власній господарській діяльності, а необхідність у таких роботах обумовлена самим характером виконуваних ТОВ «Будівельна компанія «Київсервісбуд» будівельних робіт, була наперед передбачена у кошторисах на виконання робіт, прийнята та оплачена замовниками будівельних робіт.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що Позивач правомірно, на підставі підпункту 138.1.1. включив витрати, понесені у зв'язку із оплатою виконаних робіт субпідрядникам, до складу собівартості вказаних робіт оскільки роботи, виконані ТОВ «Девен Альянс» та ТОВ «Промбуд-2007» на умовах субпідряду, використані ТОВ «Будівельна компанія «Київсервісбуд» у власній господарській діяльності та фактично прийняті кінцевими замовниками вказаних робіт (ТОВ «Ніко Авто Інвест», ТОВ «Асса-Інвест»).

Частиною 1 статті 67 Кодексу передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 Кодексу витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно п.138.2 ст.138 Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.11 статті 138 Кодексу встановлено, що суми витрат, не віднесені до складу витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку з втратою, знищенням або зіпсуттям документів, що підтверджують здійснення витрат, установлених цим розділом, та підтверджених такими документами у звітному податковому періоді.

Суми витрат, не враховані в минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлені у звітному податковому періоді в розрахунку податкового зобов'язання.

Зазначені в цьому пункті витрати, здійснені в минулі звітні роки, відображаються у складі інших витрат, а ті, які здійснені у звітному податковому році, - у складі витрат відповідної групи (собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, загальновиробничих витрат, адміністративних витрат тощо).

Згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно ст. 1 розділу І Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення

В матеріалах справи містяться копії договору про виконання робіт, додаткова угода, податкові накладні, акти приймання виконаних будівельних робіт, копія банківської виписки.

Вказані документи оформлені належним чином та підтверджують факт здійснення господарської операції, є первинними документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та, відповідно, правомірно враховані Позивачем при складанні податкової звітності.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п. 201.1, 201.4 ст. 201 Кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є документом, який є підставою для нарахування податкового кредиту.

Наявність податкових та видаткових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту та витрат, але не вичерпною, оскільки підставою для виникнення права на податковий кредит та витрати є, зокрема, реальність господарських операцій, на підставі яких сформовано податковий кредит та витрати.

Отже, у Відповідача немає підстав для посилання на невідповідність первинних документів вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», адже самі по собі порушення норм податкового законодавства іншими, аніж Позивач особами, в розумінні ч.4 ст. 70 КАС України, не можуть бути доказом протиправної поведінки Позивача.

Відповідно ч. 1 ст. 91 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. За змістом зазначеної норми державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство пов'язує виникнення цивільної правоздатності.

Відповідно до матеріалів справи на момент вчинення господарських правовідносин між Позивачем та контрагентом і на момент фактичного виконання даних господарських відносин, контрагент Позивача, як юридична особа був внесений в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та був зареєстрований платником податку на додану вартість.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Троян Н.М.

Костюк Л.О.

Ухвала складена в повному обсязі 28 лютого 2014 року.

.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.