Ухвала

від 25.02.2014 по справі 2а-11731/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2014 р. Справа № 44398/11

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Курильця А.Р.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «СУ 24 Енергоресурс Монтаж» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.03.2011 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі Львівської області до товариства з обмеженою відповідальністю «СУ 24 Енергоресурс Монтаж»про стягнення заборгованості в сумі 32499,40 грн., -

ВСТАНОВИЛА :

В грудні 2010 року управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі Львівської області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «СУ 24 Енергоресурс Монтаж» про стягнення заборгованості в сумі 32499,40 грн.

В позові управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі Львівської області покликається на те, що вимогами ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України». Заборгованість відповідача за листопад грудень 2009 року у встановлені строки не сплачена та становить 32499,40 грн.

Оскаржуваною постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17.03.2011 року позовну заяву управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі Львівської області до товариства з обмеженою відповідальністю «СУ 24 Енергоресурс Монтаж»про стягнення заборгованості в сумі 32499,40 грн. - задоволено.

У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що вважає помилковим механізм нарахування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, та вказує, що особам, за якими УПФ нарахувало борг, пенсія повинна призначатися відповідно до ст.. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому підстави для сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відсутні.

Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Задовольняючи позов управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі Львівської області суд першої інстанції виходив з того, що згідно п. 6.8. «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, що ТзОВ «СУ 24 Енергоресурс Монтаж»зареєстроване в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 12.02.2002 року, що підтверджується Довідкою АА № 294964 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Згідно поданих позивачем розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»за листопад грудень 2009 року працівники відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримували пенсію, призначену відповідно до пунктів «б»- «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Згідно розрахунку заборгованості відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»станом на 01.01.2010 року заборгованість відповідача становить 32499,40 грн. Згідно довідок, виданих працівникам відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, вказані працівники отримують пенсію за віком за списком № 2. Відповідачем вищевказана сума заборгованості у встановлені законодавством терміни добровільно не сплачена.

Згідно ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Згідно ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Об'єктом оподаткування відповідно до абзацу 4 пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених, відповідно до пунктів «б»-«з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Згідно ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ з подальшими змінами та доповненнями, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам

Відповідно до п. п. «б»-«з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», підприємство відповідача повинно відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій. Згідно п. 6.4 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Статтею 100 цього закону встановлено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Таким чином, стаття 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення»не підміняє статтю 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»в питаннях визначення кола осіб, які мають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а лише вирішує питання щодо визначення необхідного стажу та віку для призначення вказаних пенсій.

Згідно п. 6.8. «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць. Станом на день розгляду справи та прийняття судом постанови, заборгованість відповідача по внесках по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсії призначених за списком № 2 становить 32499,40 грн., що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, розрахунком позовних вимог, довідками про виплату та відповідачем у встановлені законом строки не сплачена.

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгової пенсії призначеної за списком № 2 в розмірі 32499,40 грн. підлягають задоволенню, оскільки на відповідача законодавцем покладений обов'язок відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «СУ 24 Енергоресурс Монтаж» - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.03.2011 року у справі № 2а-11731/10 - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.В. Ніколін

Судді О.М. Гінда

А.Р. Курилець