Постанова

від 27.02.2014 по справі 820/1674/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27 лютого 2014 р. №820/1674/14

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Волошина Д.А. ,

за участю секретаря судового засідання Ільницької І.Л.

представників : позивача - Івченко А.А., Ковиріна О.В., Мунтян Н.В., відповідача - Лук'янцева С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю комерційно-виробнича фірма "Рома" до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю комерційно-виробнича фірма "Рома", з адміністративним позовом до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області , в якому просить суд, скасувати податкові повідомлення-рішення №0000012228 від 17.01.2014 року та №0000042228 від 17.01.2014 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що висновки податкового органу про вчинення ним порушень є помилковими, не доведеними належними доказами і спростовуються первинними документами підприємства, наполягав на правильності обчислення податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток підприємств.

Відповідач, Лозівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області , в письмових запереченнях та представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечував з посиланням на матеріали перевірки, зазнаючи, що оскаржувані рішення винесені у відповідності до норм діючого законодавства, є такими, що відповідають фактичним обставинам справи та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представники позивача в судове засідання з'явилися, позов просили задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, просив відмовити в задоволені позову з підстав, що зазначені в запереченнях на адміністративний позов та матеріалах перевірки.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю комерційно-виробнича фірма "Рома" зареєстроване у встановленому законом порядку, як юридична особа, набув правового статусу суб'єкта господарювання -юридичної особи, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів), знаходиться на обліку в Лозівській об'єднаній державній податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та свідоцтвом платника ПДВ.

Лозівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю комерційно - виробничої фірми "Рома", код за ЄДРПОУ 23325414, з питань дотримання вимог податкового законодавства при відображенні в податковому обліку фінансово-господарських операцій ТОВ "Трейд-Орг" код ЄДРПОУ 37147114 за грудень 2010 року, січень - березень 2011 року, про що складено акт перевірки від 31.12.2013 року № 397/20-27-22-12/23325414.

На підставі висновків акту перевірки Лозівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області були винесені податкові повідомлення-рішення №0000012228 від 17.01.2014 року яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 146558,00 т.ч. за основним платежем -146557,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -1 грн.; №0000042228 від 17.01.2014 року про зменшення розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 732785,00 грн.

Як з'ясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення податкових повідомлень-рішень слугували відображені в акті перевірки від 31.12.2013 року № 397/20-27-22-12/23325414 висновки відповідача про наступні порушення: п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями), в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток всього 732785 грн., у т.ч. за І квартал 2011 року в сумі 732785 грн.; п.44.1 ст.44, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 146557 грн., у т.ч. за січень 2011 року в сумі 67833 грн., за березень 2011 року в сумі 78724 грн.

Перевіряючи вказані висновки відповідача, а відтак і прийняті на їх підставі спірні податкові повідомлення-рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст. 2 КАС України, суд виходить з такого.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю комерційно-виробнича фірма "Рома" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд-Орг" було укладено договори від 20.12.2010 року №82/20-12/10-ДК на постачання природного газу та від 20.12.2010 року №82/20-12/10-ДКп про надання послуг по забезпеченню постачання природного газу.

На виконання умов даних договорів було виписано податкові накладні №13 від 24.12.2010 р:, №14 від 27.12.2010 р., №72 від 31.01.2011 р., №66 від 28.02.2011 р., №4 від 31.03.2011 р. ; акти прийому передачі вартісних показників природного газу за грудень 2010 року, січень - березень 2011 року : №0000000122 від 31.01.2011 р., №0000000123 від 31.01.2011 р., №0000000241 від 28.02.2011 р., №0000000242 від 28.02.2011 р., №0000000351 від 31.03.2011 р., №0000000352 від 31.03.2011 р. .

Транспортування природного газу здійснювалось через ПАТ "Харківгаз" та "Шебелінкагазвидобування", згідно договорів про транспортування природного газу, та актів по виконанню робіт по транспортуванню природного газу за відповідні періоди (а.с. 110- 137 т. 1).

Розрахунки за вказаними договорами проводились у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками, які містяться в матеріалах справи.

Суд зазначає, що 01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України "Про податок на додану вартість" втратив чинність та з 01.04.2011 року втратив чинність Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Проте, у зв'язку з тим, що правовідносини щодо формування валових витрат виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, в даному випадку слід застосовувати норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств ", які були чинні на момент виникнення даних правовідносин.

Правила обрахування розміру валового доходу, витрат у перевіряємому періоді регламентовані ст.ст. 4, 5, 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.1.32 ст.1 того ж Закону, господарською діяльністю є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно з п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 цього ж Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3.-5.7. цієї статті.

Відповідно до п.п. 5.3.9. п.5.3 ст.5 наведеного Закону не включаються до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Правила ведення податкового обліку щодо оподаткування прибутку підприємств встановлені ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 якої встановлено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п.5.11 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Отже, за своїм змістом наведені норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачають як підставу для не включення витрат до складу валових відсутність розрахункових, платіжних та інших документів, що підтверджують факт понесення таких витрат та зв'язок таких витрат з господарською діяльністю.

Як досліджено вище матеріалами справи, факти придбання, отримання газу, проведення розрахунків, підтверджується первинними документами : договорами, актами прийому передачі вартісних показників, звітами про використання (отримання) газу, актами про виконання наданих послуг та робіт по постачанню природного газу.

Отриманий газ за договором був використаний в господарській діяльності позивача для виробництва хлібобулочних виробів, оскільки згідно довідки АБ №499329 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю комерційно-виробнича фірма "Рома" є: виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості; виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних; кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання; виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах; неспеціалізована оптова торгівля; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; вантажний автомобільний транспорт. Факт використання газу для виробництва продукції та її подальшої реалізації підтверджується накопичувальною та оборотною відомістю готової продукції, карткою рахунку доходів від реалізації продукції.

Наявність у позивача основних засобів - печей, підтверджується наданими до суду інвентарними картками обліку основних засобів. (а.с. 62-71 т.3)

Суд зазначає, що відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 №996-XIV (із змінами та доповненнями) податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарські операції та підтверджує факт їх здійснення (ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"), тобто це письмове свідоцтво, що фіксує та підтверджує господарську операцію, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

До первинних документів бухгалтерського обліку належать видаткові накладні, акти виконаних робіт, платіжні доручення, касові ордери тощо. Всі ці документи містять відомості про відповідні господарські операції та підтверджують факт їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З урахуванням викладеного, суд встановив, що позивач законно та обґрунтовано до складу валових витрат включив понесені витрати по взаємовідносинам з ТОВ "Трейд-Орг", оскільки вони підтверджені належними первинними документами. При цьому акт перевірки не містить приписів про відсутність таких первинних документів у позивача.

З огляду на те, що позивачем правомірно віднесено такі витрати до складу валових, суд вважає висновок відповідача про завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток необґрунтованим та таким, що спростовується матеріалами справи.

Щодо встановленого відповідачем порушення вимог п.44.1 ст.44, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, суд зазначає.

Правила обрахування розміру податкового кредиту з податку на додану вартість з 2011 року регламентовані п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, яким передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Згідно п. 198.6 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.4 ст. 204 Податкового кодексу України податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Дата виникнення податкових зобов'язань платника ПДВ визначається згідно з нормами ст. 187 Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, всі перелічені суми податкового кредиту підтверджені відповідними податковими накладними. В свою чергу, ці податкові накладні складені на підставі договорів, актів виконаних робіт, видані платниками податку на додану вартість та відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Судом не встановлено невідповідності даних податкових накладних фактичним обставинам. Як свідчать матеріали справи, факт здійснення господарських операцій у перевіряємому періоді підтверджується документально.

На час видачі податкових накладних Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд-Орг" було зареєстроване в установленому законом порядку, знаходилися на обліку в податковому органі, мав статус платників ПДВ, свідоцтво платника ПДВ не було анульовано на момент укладання та виконання угод, докази що спростовують ці обставини відповідачем до суду не надано.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечує проти правильності оформлення всіх податкових накладних, які виписувалися контрагентом позивача, та по яких позивач скористався правом на формування податкового кредиту.

В ході перевірки відповідачем не встановлено проведення позивачем збиткових операцій, не встановлено у позивача, наміру отримати за вищевказаними договорами іншого результату,ніж отримання газу. Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено. При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за вищевказаними договорами, за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач до суду не подав.

Як вбачається з акту від 31.12.2013 року № 397/20-27-22-12/23325414, в ході перевірки для доведення недотримання суб'єктом підприємницької діяльності вимог Податкового кодексу України відповідач посилається на акт від 25.07.2013 р. №486/22-40/37147114 надісланий ДПІ у Шевченківському ГУ Міндоходів у м. Києві "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Орг" (код ЄДРПОУ 37147114) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період: з 01.12.2010 р. по 30.04.2011 р., з 01.08.2011 р. по 50.09.2011р. та з 01.11.2011р. по 30.11.2011р.

При цьому суд зазначає, що акт про неможливість проведення звірки відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Орг" від 25.07.2013 р. №486/22-40/37147114 з огляду на приписи Постанови КМУ № 1232 від 27.12.2010р. "Про затвердження порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок" лише фіксує факт неможливості вчинення дій з проведення звірки та не може містити висновку щодо відсутності факту здійснення господарської діяльності, оскільки первинні документи при цьому не досліджувались.

Також судом встановлено, що вказаний період був вже перевірений податковим органом, про що складено акт документальної планової виїзної перевірки № 885/23-304/23325414 від 22.09.2011 року, згідно якого не було встановлено порушення вимог чинного законодавства по формування валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинами позивача з ТОВ "Трейд-Орг".

Ст. 16 Податкового кодексу України передбачає, що особами, відповідальними за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, та за повноту та своєчасність його внесення до бюджету є платники податку.

Згідно п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів

Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах з підстав викладених відповідачем, за умови, що такий продавець, виконавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Окрім того порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Крім того суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд-Орг" має відповідну ліценцію на постачання природного газу , газу (метану) вугільних родовищ за нерегульованим тарифом серії АГ №507339 від 23.12.2010 року (а.с. 10 т. 2).

Таким чином, зазначене підприємство має право здійснювати вказану діяльність та наявність такої ліцензій підтверджує відповідність його організаційним, кваліфікаційним, технологічним умовам. Доказів скасування зазначеної ліцензій, фактичної відсутності операцій по придбанню позивачем газу у ТОВ "Трейд-Орг" відповідачем до суду не подано.

Наведене вище свідчить про те, що позивач правомірно включив до податкового кредиту суми, які підтверджені податковими накладними, складеними Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд-Орг", у зв'язку з придбанням позивачем газу , який був в подальшому використаний ним в оподатковуваних операціях. За таких обставин твердження відповідача про заниження податкового кредиту, з викладених в акті перевірки підстав не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи, відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування з податку на прибуток та податку на додану вартість, суд приходить до висновку про відсутність підстав застосування штрафної (фінансової) санкції передбаченої п.п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,

З огляду на викладене, вимога позивача про скасування податкових повідомлень-рішень №0000012228 від 17.01.2014 року, №0000042228 від 17.01.2014 року обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 7-11, 71, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю комерційно-виробнича фірма "Рома" до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000012228 від 17.01.2014 року, №0000042228 від 17.01.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206784011, платник - УДКСУ у Червонозаводському районі м.Харкова, МФО 851011, код ЄДР 37999628, юридична адреса: м.Харків, вул. Плеханівська 29) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю комерційно-виробнича фірма "Рома" (61107, Харківська область, м. Первомайськ вул. Шевченка б. 24, код 23325414) витрати зі сплати судового збору у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім грн. 20 копійок)

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 03 березня 2014 року.

Суддя Волошин Д.А.