Постанова

від 03.03.2014 по справі 922/4395/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2014 р. Справа № 922/4395/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Плужник О.В.

при секретарі Полубояриній Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - Коби С.О. дов. б/н від 20.01.2014 року та Коби Є.О. директор

відповідача - Оніщенко І.Л. дов. б/н від 12.11.2013 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лан" (вх. №01Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 09.12.2013 року по справі № 922/4395/13

за позовом Приватного акціонерного товариства "Управління механізованих робіт №2", м.Лозова Харківської області

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лан", с.Добровілля Близнюківського району Харківської області

про стягнення 8750,00 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ПАТ "Управління механізованих робіт №2" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до СТОВ "Лан" про стягнення 8750,00 грн., обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору про надання послуг від 18.06.2013 року неналежним чином виконав свої зобов'язання щодо оплати виконаних робіт. Судові витрати позивач просив покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.12.2013 року у справі №922/4395/13 (суддя Добреля Н.С.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з СТОВ "Лан" на користь ПАТ "Управління механізованих робіт №2" 5852 грн. суму основної заборгованості та 1150,67 грн. витрат зі сплати судового збору. В частині стягнення витрат на забезпечення охорони завершеного об'єкту в сумі 2898 грн. а позові відмовлено.

Відповідач, СТОВ "Лан", з рішенням господарського суду частково не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського Харківської області від 09.12.2013 року у справі №922/4395/13 в частині стягнення з СТОВ "Лан" грошових коштів в сумі 5852,00 грн. заборгованості та 1150,67 грн. витрат зі сплати судового збору. При цьому, заявник апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення було грубо порушено норми матеріального права.

Позивач надав свій відзив на апеляційну скаргу, в якій підтримує свою позицію по справі. В судовому засіданні просить апеляційний суд залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи відповідача, заслухавши у судовому засідання пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи та встановлено господарським судом Харківської області, 18.06.2013 року між Приватним акціонерним товариством "Управління механізованих робіт № 2" та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Лан" було укладено договір про надання послуг, у відповідності до умов якого, за завданням відповідача позивач надає послуги бурової установки БМ-302 в обсязі та на умовах, визначених цим договором.

Приписами статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу по замовленню іншої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконану роботу.

Відповідно до умов договору, за завданням замовника виконавець надає замовнику послуги: буріння водоносних свердловин ґрунтового рівня до 20 метрів та встановлення обсадної труби (пункти 1.1, 1.2 договору).

Пунктом 4.1 договору визначено, що вартість послуг визначається сторонами за фактом їх надання і фіксується в актах про надані послуги.

Відповідно до п. 4.2 акт про надані послуги підписується сторонами після виконання послуги буріння на кожному окремому об'єкті.

Замовник зобов'язувався оплати визначену в акті про надання послуги вартість послуг у строк один робочий день з моменту підписання такого акту (пункт 4.3 договору).

Матеріали справи свідчать проте, що на виконання умов договору позивачем було виконано роботи по бурінню свердловини за фактичною адресою: с. Добровілля "школа", глибиною 15.4 метрів, що підтверджується актом невідповідності виконаних робіт від 31.07.2013 року, який був підписаний обома сторонами без зауважень з боку відповідача щодо якості виконаних робіт та скріплений печатками. Невідповідність виконаних робіт полягає в тому, що дебіт свердловини не відповідає потребам замовника.

На виконання прийнятих на себе зобов'язань, відповідно вищевказаного договору, відповідач не сплатив кошти за виконання робіт.

Як вбачається за матеріалів справи, 02.08.2013 року позивач направив відповідачу претензію (а.с.12), з проханням у триденний строк сплатити загальну суму виконаних робіт, що складає 5852,00 грн. Проте, борг відповідачем не був сплачений.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не вставлено договором або законом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що невиконання з боку відповідача зобов'язань за вказаним договором з оплати виконаних робіт є порушенням умов договору та вимог пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, яким встановлено, що суб'єкти господарювання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; і, відповідно, є порушенням норм пункту 1 статті 526 Цивільного кодексу України, згідно яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, суд першої інстанції цілком вірно дійшов висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 5852 грн.

Колегія суддів звертає увагу на те, що умовами договору не передбачений який саме дебіт свердловини повинен бути, а щодо глибини свердловини до вона відповідає визначеній умовами договору глибині - до 20 метрів.

До того ж колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про відмову в задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача 2898 грн. за забезпечення охорони звершеного об'єкта після закінчення робіт з посланням на статтю 841 Цивільного кодексу України. Тому, що сторонами по справі в договорі не було передбачено витрати на забезпечення охорони завершеного об'єкту після закінчення робіт.

Колегія суддів вважає, що оскаржене рішення суду першої інстанції повністю відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки суд при його прийнятті взяв до уваги обставини, суттєві для розгляду цього спору, а висновки, викладені в ньому, узгоджуються з приписами норм матеріального права, які в даному випадку регулюють спірні правовідносини, що призвело до прийняття правомірного рішення.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Отже, наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується договором та актом, скрапленими підписами та печатками підприємства. В даному випадку, наявні у справі документи в їх сукупності, які містять вичерпні відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення, свідчать про наявність у відповідача заборгованості в розмірі 5852 грн. тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в зазначеній сумі є правомірними обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. А подальше ухилення відповідача від сплати заборгованості порушує права позивача на отримання оплати вартості виконаних ним підрядних робіт.

Інші доводи апеляційної скарги, які вже були викладені відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції, також не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду, до того ж їм була надана належна та вичерпна оцінка місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні.

За таких обставин, відповідач ані під час вирішення спору у господарському суді Харківської області, ані під час розгляду його апеляційної скарги не надав жодного належного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності як своїх заперечень проти позову, так і висловлених у своїй апеляційній скарзі тверджень. Наведені ним в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами. Його позиція не підтверджена належними та допустимими доказами. Тому, вказані вимоги відповідача, що зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Харківської області від 09 грудня 2013 року.

На підставі викладеного та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лан", с. Добровілля залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 09.12.2013 року по справі № 922/4395/13 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено та підписано 28.02.2014 року

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Плужник О.В.