Рішення

від 24.02.2014 по справі 901/1771/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.02.2014Справа №901/1771/13

За позовом Сімферопольського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері (вул. Дзержинського, 6, місто Сімферополь, АР Крим, 95034) в інтересах держави в особі

Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з лісового та мисливського господарства (вул. Гавена, 2, місто Сімферополь, АР Крим, 95021)

Ялтинського гірсько-лісового природного заповіднику (Долоське шосе, а/с 314, с. Советське, місто Ялта, АР Крим, 98600)

до відповідачів - Фороської селищної ради (вул. Космонавтів, 3, смт. Форос, місто Ялта, АР Крим, 98690),

товариства з обмеженою відповідальністю "БМУ Хмарочос" (вул. Волоська, 51/27, місто Київ, 04070; вул. Костянтинівська, буд. 10, місто Київ, 04071).

про визнання недійсними рішення, договору оренди та повернення земельної ділянки.

Суддя І.І. Дворний.

Представники від сторін:

прокурор - Провотар Т.В., посвідчення №013906, старший прокурор відділу прокуратури м. Сімферополя;

від Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з лісового та мисливського господарства - Тихонова Н.В., довіреність №02.1-07/25 від 09.01.2014, представник;

від Ялтинського гірсько-лісового природного заповіднику - не з'явився;

від Фороської селищної ради - Дмитрик В.К, довіреність №160/02-12 від 24.01.2014, представник;

від товариства з обмеженою відповідальністю "БМУ Хмарочос" - Шмарьова Т.О., довіреність №72 від 18.06.2013, представник.

Суть спору : 31 травня 2013 року Сімферопольський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з лісового та мисливського господарства Ялтинського гірсько-лісового природного заповіднику звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Фороської селищної ради, товариства з обмеженою відповідальністю "БМУ Хмарочос" у якій просить суд:

- визнати недійсним рішення 62 сесії 5 скликання Фороської селищної ради №10 від 17 вересня 2010 року "Про затвердження товариству з обмеженою відповідальністю "БМУ Хмарочос" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки нормативно - грошовою вартістю 1842746,57 грн., площею 1,1700 га та надання її в оренду, строком на 49 років для будівництва та обслуговування житлового комплексу розташованого за адресою: м. Ялта, смт. Форос, Фороський спуск, зі східної сторони ГБК "Форос".

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 1,1700 га. від 04.10.2010, укладений між Фороською селищною радою та товариством з обмеженою відповідальністю "БМУ Хмарочос", зареєстрований 14 жовтня 2010 року Ялтинському відділі КРФ "ДП Центр ДЗК при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №041000700009.

- зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "БМУ Хмарочос" земельну ділянку площею 1,1700 га, розташовану у м. Ялта, смт. Форос, Фороський спуск, зі східної сторони ГБК "Форос" повернути Ялтинському гірсько-лісовому природному заповіднику. Судові витрати прокурор просив покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Фороська селищна рада, всупереч вимогам земельного і природоохоронного законодавства України, прийняла рішення №10 від 17 вересня 2010 року "Про затвердження товариству з обмеженою відповідальністю "БМУ Хмарочос" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,1700 га. та надання її в оренду для будівництва і обслуговування житлового комплексу розташованого за адресою: м. Ялта смт. Форос, Фороський спуск, зі східної сторони ДБК "Форос", нормативно - грошовою вартістю 1842746,57 грн., оскільки зазначеним рішенням затверджено проект землеустрою з відведення земельної ділянки площею 1,1700 га. у оренду товариству з обмеженою відповідальністю "БМУ Хмарочос" для будівництва і обслуговування житлового комплексу із земель, територію яких віднесено до об'єкту природно-заповідного фонду загальнодержавного значення - Ялтинського гірсько-лісового природного заповіднику. За переконанням прокурора, договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,1700 га. від 04 жовтня 2010 року, укладений між Фороською селищною радою та товариством з обмеженою відповідальністю «БМУ Хмарочос» на підставі незаконного рішення ради №10 від 17 вересня 2010 року, також підлягає визнанню недійсним, а земельна ділянка підлягає поверненню Ялтинському гірсько-лісовому природному заповіднику.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 03 червня 2013 року позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

18 червня 2013 року від Ялтинського гірсько-лісового природного заповіднику надійшли письмові пояснення по справі у яких останній повідомив суд, що підтримує позовні вимоги прокурора у повному обсязі.

За переконанням заповідника, надана земельна ділянка знаходиться в межах Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника та розташована у кварталі 1 виділ 27,29 та 30 Оползнівского лісництва. Належність земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду підтверджується матеріалами лісовпорядкування Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника. Прийняття оскаржуваного рішення порушує інтереси держави та вимоги діючого природоохоронного законодавства щодо використання та охорони природного заповідного фонду.

Через неявку представників відповідачів у судове засідання суд в порядку приписів статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладав, про що 18 червня 2013 року виніс відповідну ухвалу.

Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з лісового та мисливського господарства у своїх письмових поясненнях, наданих суду 23 липня 2013 року, також підтримав вимоги заявленого позову.

За переконанням комітету, знаходження спірної земельної ділянки на території об'єкту природно-заповідного фонду підтверджено спеціалістами державного підприємства "Кримський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (лист від 14 травня 2013 року за №993), яким встановлено, що передана товариству земельна ділянка з кадастровим номером 0111949700:01:001:0116 згідно координат його меж накладається на матеріали лісоустрою Ялтинського гірсько-лісового природного заповіднику.

Комітет звернув увагу суду, що він не узгоджував ані проект землеустрою по відведенню земельної ділянки в оренду на 49 років товариству з обмеженою відповідальністю "БМУ Хмарочос", ані можливість зміни цільового призначення земельної ділянки, вкритої лісом і при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем не дотримані вимоги пункту 4 статті 20 Земельного кодексу України.

23 липня 2013 року представник Фороської селищної ради надав відзив на позовну заяву в якому стверджує про те, що спірна земельна ділянка не входить до меж заповідника, оскаржуване рішення прийняте з урахуванням проекту землеустрою, оформленого належним чином, та відповідних висновків спеціальних державних органів з огляду на що, рішення є законним, а оскаржуваний договір оренди таким, що відповідає вимогам закону.

Товариство з обмеженою відповідальністю "БМУ Хмарочос" 23 липня 2013 року надало суду заперечення на позовну заяву в якому заперечує проти позовних вимог та спростовує висновок про належність спірної земельної ділянки до земель Ялтинського гірсько-лісового природного заповіднику.

За твердженням товариства, прокурором в обґрунтування позовних вимог не надані документи щодо меж Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника з огляду на що, відсутні підстави вважати, що спірна земельна ділянка із визначеними межами може знаходитись в межах іншої земельної ділянки щодо якої данні про її межі відсутні.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 липня 2013 року суд витребував від сторін додаткові докази, необхідні для розгляду справи, зокрема, від прокурора план взаємного розташування спірної земельної ділянки по відношенню до матеріалів лісовпорядкування Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника, від Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з лісового та мисливського господарства належним чином завірені копії матеріалів лісовпорядкування Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника від 1987; акт прийняття зелених насаджень на відповідальне зберігання затверджений Фороським селищним головою від 02 вересня 2008 року; належним чином завірену копію рішення 45 сесії 5 скликання Фороськой селищної ради від 02 жовтня 2009 року №19; докази визначення і встановлення в натурі меж Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника; план взаємного розташування спірної земельної ділянки по відношенню до матеріалів лісовпорядкування Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника, від Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника планшети попереднього лісовпорядкування з нанесеними на них змінами в лісовому фонді за попередній ревізійних період; плани лісонасаджень; карту-схему об'єкту впорядкування, відомості координат або геодезичні журнали окружних меж і планшетних рамок, складені попереднім лісовпорядкуванням; викопіювання з планових матеріалів меж лісництв, технічних ділянок, обходів, лісосировинних і споживчих баз, лісосічного фонду довгострокового користування земель, переданих в тимчасове користування іншим підприємствам, організаціям і установам, районів наземної і авіаційної охорони лісів та території об'єкта, від Фороської селищної ради належним чином завірену копію рішення 45 сесії 5 скликання Фороськой селищної ради від 02 жовтня 2009 року №19.

Також, вказаною ухвалою суд продовжував строк розгляду спору на п'ятнадцять днів і розгляд справи відкладав.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 серпня 2013 року у справі призначено судову земельно-технічну комплексну експертизу, на вирішення якої поставлено наступне питання:

- чи входить земельна ділянка площею 1,1700 га., кадастровий №0111949700:01:001:0116 розташована за адресою АР Крим, місто Ялта, смт. Форос, Фороський спуск зі східної сторони ГСК "Форос" надана товариству з обмеженою відповідальністю "БМУ Хмарочос" в оренду для будівництва та обслуговування житлового комплексу на підставі рішення 62 сесії 5 скликання Фороської селищної ради №10 від 17 вересня 2010 року та договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого 14 жовтня 2010 року у Ялтинському відділі КРФ "ДП Центр ДЗК при Держкомземі України" за №041000700009 у межі Ялтинського гірсько-лісового природного заповіднику, парку-памятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення?

Проведення експертизи доручено Кримському науково-дослідному інституту судових експертиз.

У зв'язку із призначенням у справі судової земельно-технічної комплексної експертизи суд ухвалою від 06 серпня 2013 року провадження у справі зупинив.

Після надходження до суду від експертної установи матеріалів справи та висновку проведеної судової експертизи суд ухвалою від 27 грудня 2013 року провадження у справі поновив.

За розпорядженням керівництва суду №21 від 08 січня 2014 року справа передана у провадження судді господарського суду Автономної Республіки Крим Іщенко І.А., яка ухвалою від 08 січня 2014 року прийняла справу до свого провадження та ухвалою від 30 січня 2014 року за клопотанням сторін розгляд справи відклала.

У зв'язку із перебуванням судді Іщенко І.А. у відпустці, за розпорядженням керівництва суду від 03 лютого 2014 року справа передана до провадження судді Дворного І.І., який ухвалою від 04 лютого 2014 року прийняв справу до свого провадження.

Після зміни складу суду розгляд цієї справи, згідно пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23 березня 2012 року "Про судове рішення", розпочато заново.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 лютого 2014 року суд відкладав розгляд справи.

У судове засідання, що відбулось 24 лютого 2014 року, з'явились прокурор і представник Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з лісового та мисливського господарства, які наполягали на задоволенні позовних вимог та заперечували проти доводів відповідача. Прокурор заявив суду клопотання в порядку статті 41 Господарського процесуального кодексу України про призначення у справі повторної судової землевпорядної експертизи. Представники Фороської селищної ради та товариства з обмеженою відповідальністю "БМУ Хмарочос", у свою чергу, заперечували проти доводів позивачів, вказували не безпідставність позовних вимог і просили суд відмовити у задоволенні клопотання про призначення у справі повторної судової землевпорядної експертизи з огляду на його необґрунтованість.

Звертаючись до суду з заявою про призначення повторної судової землевпорядної експертизи прокурор наполягає на тому, що наявність у певної ділянки суші статусу земель природно-заповідного фонду пов'язана з перебуванням на ній об'єкта природно-заповідного фонду - Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника, а не з наявністю у нього, як юридичної особи, правовстановлюючих чи правооформлюючих документів у розумінні розділу ІІІ Земельного кодексу України. На думку прокурора, враховуючи, що Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник є господарським підприємством, то межі об'єкту природно-заповідного фонду, у даному випадку, визначаються матеріалами лісовпорядкування. На вирішення повторної експертизи прокурор просив поставити питання: чи знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером №0111949700:01:001:0116, розташована за адресою АР Крим, смт. Форос, надана товариству з обмеженою відповідальністю «БМУ Хмарочос» в оренду для будівництва та обслуговування житлового будинку, у межах об'єкту природно-заповідного фонду Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника згідно матеріалів останнього затвердженого базового лісовпорядкування, проведеного Державним лісовпорядним виробничим об'єднанням «Ліспроект» 1987 р. Проведення повторної експертизи прокурор просив доручити «Екоземпроект» ТОВ «Інститут екології, землеустрою та проектування».

Втім, суд не може погодитись з доводами прокурора щодо наявності необхідності та правових підстав для призначення у справі повторної судової землевпорядної експертизи з огляду на наступне:

Так, згідно пункту 15.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду №4 від 23 березня 2012 року «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», повторною визнається судова експертиза, у проведенні якої експерт досліджує ті ж самі об'єкти і вирішує ті ж самі питання, які досліджувалися і вирішувалися у первинній судові експертизі. Нові об'єкти на дослідження повторної судової експертизи подаватися не можуть, так само як не можуть ставитися на її вирішення питання, які не розглядалися попередньою експертизою.

Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні. Повторну судову експертизу слід доручати іншому експерту (експертам).

Проте, звертаючись до суду з клопотанням про призначення повторної експертизи прокурор, всупереч вказаним роз'ясненням та приписам статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не підтвердив і не обґрунтував належним чином того, що висновок експерта суперечить іншим матеріалам справи, або є таким, що викликає сумнів у його правильності, або складений за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи, тощо. До того ж, прокурор запропонував поставити перед експертом питання, яке не ставилось перед попередньою експертизою.

З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання прокурора.

Представник Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи проінформований належним чином - рекомендованою кореспонденцією.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, у свою чергу, зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Аналогічна позиція викладена й у п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18.

Справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального пристрою в порядку статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідачів, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

18 грудня 2000 року наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №255 затверджено Положення про Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник, пунктом 1.1 якого встановлено, що Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник створений відповідно до постанови ради Міністрів УРСР від 20 лютого 1973 року №84 "Про організацію нових державних заповідників та розширення Чорноморського державного заповідника" на базі Ялтинського лісгоспу площею 14523 га., яка надана заповіднику у постійне користування та є об'єктом природно-заповідного фонду.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 26 липня 2006 року №351 затверджено проект організації території та охорони природних комплексів Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника.

Згідно з названим вище Положенням заповідник є природоохоронною, науково-дослідною установою, загальнодержавного значення, входить до складу природно-заповідного фонду України і охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання.

Досліджуючи матеріали позовної заяви, судом встановлено, 07 травня 2007 року на 14 сесії 5 скликання Фороська селищна рада, розглянувши звернення директора товариства з обмеженою відповідальністю "БМУ Хмарочос" від 04 травня 2007 року (вх. №425/02-12 від 07 травня 2007 року), надані документи, а також керуючись пунктом 34 статті 26 закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статтями 12, 93 Земельного кодексу України, враховуючи рішення постійної депутатської комісії по питанням житлово-комунального господарства, будівництва, екології та землекористування, прийняла рішення «Про надання товариству з обмеженою відповідальністю "БМУ Хмарочос" дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,9 га. по наданню її в оренду строком на 49 років для будівництва та обслуговування рекреаційного комплексу за адресою: АРК, м. Ялта, смт. Форос, Фороський спуск, зі східної сторони ГБК "Форос"».

17 вересня 2010 року на 62 сесії 5 скликання Фороська селищна рада, розглянувши звернення Управління Держкомзему у м. Ялта за №5068-2/10-25-4 від 14 вересня 2010 року (вх. №1088-02/12 від 17 вересня 2010 року) проект землеустрою по відведенню земельної ділянки, а також керуючись пунктом 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статтями 12, 93, 125 Земельного кодексу України, врахувавши рішення постійної депутатської комісії по питанням житлово-комунального господарства, будівництва, екології та землекористування, прийняла рішення №10 від "Про затвердження товариству з обмеженою відповідальністю "БМУ Хмарочос" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки нормативно-грошовою вартістю 1842746,57 грн., площею 1,1700 га. та надання її в оренду, строком на 49 років для будівництва та обслуговування житлового комплексу розташованого за адресою: м. Ялта, смт. Форос, Фороський спуск, зі східної сторони ГБК "Форос" (том 1, а.с. 14).

Вказаним рішенням Фороська селищна рада вирішила, зокрема:

- затвердити товариству з обмеженою відповідальністю "БМУ Хмарочос" проект землеустрою по відведенню земельної ділянки площею 1,1700 га. для будівництва та обслуговування житлового комплексу розташованого за адресою: м. Ялта, смт. Форос, Фороський спуск, зі східної сторони ГБК "Форос";

- надати товариству з обмеженою відповідальністю "БМУ Хмарочос" в оренду строком на 49 років земельну ділянку площею 1,1700 га. (кадастровий номер 0111949700:01:001:0116), розташовану за адресою: м. Ялта, смт. Форос, Фороський спуск, зі східної сторони ГБК "Форос" для будівництва та обслуговування житлового комплексу (код УКЦВЗ 1.13.3) «Житлової забудови та загального користування» з земель Фороської селищної ради, не переданих у власність, не наданих у користування (рядок 12.3, шифр 96 форми 6-зем.), у тому числі по угіддям: «забудовані землі, у тому числі житлова одно та двох поверхова житлова забудова» (графа 34, 35 форми 6-зем), із земель житлової та суспільної забудови.

- доручити управлінню Держкомзему міста Ялти внести відповідні зміни до державної статистичної звітності по кількісному обліку земель: форми 6-зем. - із земель не переданих у власність, не наданих у користування 12.3, шифр 96 в «інші організації, установи, підприємства» рядок 3.17 шифр 58 форми 6-зем.; по графам з 34,35 «забудовані землі, у тому числі у тому числі житлова одно та двох поверхова житлова забудова», в графи 34, 36 «забудовані землі», у тому числі житлова трьох та більше поверхова забудова».

04 жовтня 2010 року Фороська селищна рада (за договором орендодавець) та товариство з обмеженою відповідальністю "БМУ Хмарочос" (за договором орендар) уклали договір оренди землі №8, відповідно до пункту 1.1 якого, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 1,1700 га. для будівництва та обслуговування житлового комплексу розташованого за адресою: м. Ялта, смт. Форос, Фороський спуск, зі східної сторони ГБК "Форос" (том 1, а.с. 15-18).

Досліджуючи умови укладеного між сторонами договору оренди землі, судом встановлено, що об'єктом оренди є земельна ділянка загальною площею 1,1700 га. (кадастровий номер 0111949700:01:001:0116), розташована за адресою: м. Ялта, смт. Форос, Фороський спуск, зі східної сторони ГБК "Форос" для будівництва та обслуговування житлового комплексу (код УКЦВЗ 1.13.3) «Житлової забудови та загального користування» з земель Фороської селищної ради, не переданих у власність, не наданих у користування (рядок 12.3, шифр 96 форми 6-зем.), у тому числі по угіддям: «забудовані землі, у тому числі житлова одно та двох поверхова житлова забудова» (графа 34, 35 форми 6-зем), із земель житлової та суспільної забудови.

Вказана земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) в установленому законом порядку та відображена на плані-схемі земельної ділянки, який є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до пункту 5 договору права третіх осіб на вказану земельну ділянку відсутні.

Договір, згідно пункту 10 договору, укладений строком на 49 років.

Підставою для передання земельної ділянки у користування є рішення 62 сесії 5 скликання Фороської селищної ради №10 від 17 вересня 2010 року (пункт 22 договору).

Державна реєстрація договору проведена в ЯВ КРФ ДП «ЗДЗК при Держкомземі України», про що в державному реєстрі земель зроблений запис від 14 жовтня 2010 року під №041000700009.

Звертаючись до суду із позовною заявою, прокурор стверджує, що Фороська селищна рада прийняла рішення №10 від 17 вересня 2010 року всупереч вимогам земельного і природоохоронного законодавства України, оскільки зазначеним рішенням затверджено проект землеустрою з відведення земельної ділянки площею 1,1700 га. у оренду товариству з обмеженою відповідальністю "БМУ Хмарочос" для будівництва і обслуговування житлового комплексу із земель, територію яких віднесено до об'єкту природно-заповідного фонду загальнодержавного значення - Ялтинського гірсько-лісового природного заповіднику, який охороняється як національне надбання і щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання.

Вказані обставини були виявлені у квітні 2013 року в ході проведення Сімферопольським міжрайонним прокурором з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері перевірки.

Знаходження спірної земельної ділянки на території земель об'єкту природно-заповідного фонду - Ялтинському гірсько-лісовому природному заповіднику, прокурор підтверджує матеріалами лісоустрою Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника від 1987 року та листом фахівців ДП «Кримський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 14 травня 2013 року №993, якими встановлено, що передана товариству з обмеженою відповідальністю «БМУ Хмарочос» земельна ділянка з кадастровим номером 0111949700:01:001:0116 згідно із координатам її меж, накладається на матеріали лісоустрою Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника.

Так, за переконанням прокурора та позивачів, договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,1700 га. від 04 жовтня 2010 року, укладений між Фороською селищною радою і товариством з обмеженою відповідальністю «БМУ Хмарочос» на підставі протиправного рішення ради №10 від 17 вересня 2010 року, також підлягає визнанню недійсним, а земельна ділянка підлягає поверненню Ялтинському гірсько-лісовому природному заповіднику.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані прокурором та сторонами докази, викладену ними правову позицію, суд вважає заявлені прокурором в інтересах держави в особі Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з лісового та мисливського господарства, Ялтинського гірсько-лісового природного заповіднику позовні вимоги до Фороської селищної ради і товариства з обмеженою відповідальністю "БМУ Хмарочос" про визнання недійсними рішення, договору оренди та повернення земельної ділянки є такими, що не відповідають дійсними обставинам справи та не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Предметом спору у даній справі є встановлення наявності або відсутності підстав для визнання недійсним рішення 62 сесії 5 скликання Фороської селищної ради №10 від 17 вересня 2010 року та договору оренди земельної ділянки площею 1,1700 га. від 04 жовтня 2010 року, укладеного між Фороською селищною радою і товариством з обмеженою відповідальністю "БМУ Хмарочос", а також підстав повернення Ялтинському гірсько-лісовому природному заповіднику спірної земельної ділянки.

Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За статтею 2 Земельного кодексу України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами - землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки).

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виключною компетенцією міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно зі статтею 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері земельних відносин на території сіл, селищ, міст, відноситься розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок в користування із земель комунальної власності; рішення інших питань у сфері земельних відносин відповідно до закону.

Статтею 83 Земельного кодексу України встановлено, що у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності. Пункт 3 статті 84 Земельного кодексу України дає вичерпний перелік земель, які не можуть передаватись в комунальну власність.

Надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Умови і строки розроблення проектів відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Форма типового договору, нормативи та строки розробки проектів відведення земельних ділянок визначаються Кабінетом Міністрів України.

Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради.

До клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, передбачені частиною п'ятнадцятою статті 151 цього Кодексу, документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування.

Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки.

Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу (статті 123, 124 Земельного кодексу України в редакції чинній на момент виникнення правовідносин щодо спірної земельної ділянки).

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "БМУ Хмарочос", будучи зацікавленим в одержанні спірної земельної ділянки у користування, звернулось до Фороської селищної ради з відповідним клопотанням.

Так, 07 травня 2007 року на 14 сесії 5 скликання Фороська селищна рада, розглянувши звернення директора товариства з обмеженою відповідальністю "БМУ Хмарочос" від 04 травня 2007 року (вх. №425/02-12 від 07 травня 2007 року), надані документи, а також керуючись пунктом 34 статті 26 закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статтями 12, 93 Земельного кодексу України, враховуючи рішення постійної депутатської комісії по питанням житлово-комунального господарства, будівництва, екології та землекористування, прийняла рішення «Про надання товариству з обмеженою відповідальністю "БМУ Хмарочос" дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,9 га. по наданню її в оренду строком на 49 років для будівництва та обслуговування рекреаційного комплексу за адресою: АРК, м. Ялта, смт. Форос, Фороський спуск, зі східної сторони ГБК "Форос"».

В подальшому, за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "БМУ Хмарочос", рішенням Фороської селищної ради 18 сесії 5 скликання від 02 листопада 2007 року були внесені зміни в частині площі земельної ділянки з 0,9 га. на 1,1700 га.

28 травня 2008 року начальник управління головного архітектора Ялтинської міської ради затвердив висновок №05/7301 «Про можливість цільового використання земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового комплексу товариству з обмеженою відповідальністю "БМУ Хмарочос" за адресою: м. Ялта, смт. Форос, Фороський спуск, зі східної сторони ГБК "Форос"» (том 1, а.с. 47-48).

01 липня 2008 року Кримська Республіканська Алупкінська міська санітарно-епідеміологічна станція надала висновок №640 щодо вибору (відведення) земельної ділянки під забудову (том 1, а.с. 50).

03 жовтня 2008 року на 32 сесії 5 скликання Фороська селищна рада прийняла рішення №12 «Про затвердження товариству з обмеженою відповідальністю "БМУ Хмарочос"» схеми генерального плану забудови земельної ділянки за адресою м. Ялта, смт. Форос, Фороський спуск, зі східної сторони ГБК "Форос" (том 1, а.с. 53-54).

План меж земельної ділянки узгоджений з управлінням держкомзему у місті Ялта Автономної Республіки Крим Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим державного комітету України із земельних ресурсівта Фороською селищною радою, про що свідчать підписи та печатки останніх.

Також, при розробленні проекту землевідведення земельної ділянки складались матеріали обчислення площі (том 1, а.с. 56-58), акт вибору та дослідження земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 29 березня 2008 року, які затверджені Ялтинським міським Управлінням земельних ресурсів, Управлінням головного архітектора Ялтинської міської ради, Санітарно-епідеміологічною станцією міста Алупка та Управлінням екологічної інспекції Південно-Кримського регіону. Тими ж органами був затверджений і ситуаційний план земельної ділянки (том 1, а.с. 68).

20 жовтня 2009 року Ялтинське міське Управління земельних ресурсів надало довідку про склад земельних угідь відповідно до якої, спірна земельна ділянка площею 1,17 га. відноситься до земель не переданих у власність, не наданих у користування в межах населеного пункту (том 1, а.с. 71).

Крім того, судом встановлено, що за вих. №01-06 Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з лісового та мисливського господарства повідомив товариство з обмеженою відповідальністю "БМУ Хмарочос", що земельна ділянка площею 1,1700 га. для будівництва та обслуговування житлового комплексу розташованого за адресою: м. Ялта, смт. Форос, Фороський спуск, зі східної сторони ГБК "Форос" до меж Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника не входить (том 1, а.с. 71, зв.бік).

20 жовтня 2009 року Ялтинське міське Управління земельних ресурсів надало довідку згідно якої спірна земельна ділянка відноситься до категорії земель - землі житлової та громадської забудови (том 1, а.с. 72, зв.бік).

18 листопада 2009 року Управління екологічної інспекції Південно-Кримського регіону надало висновок про узгодження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки.

З огляду на викладене, товариством з обмеженою відповідальністю «Земельні ресурси та кадастр» за замовленням товариства з обмеженою відповідальністю "БМУ Хмарочос" розроблено проект землеустрою по відведенню земельної ділянки в оренду строком на 49 років товариству з обмеженою відповідальністю "БМУ Хмарочос" для будівництва та обслуговування житлового комплексу розташованого за адресою: м. Ялта, смт. Форос, Фороський спуск, зі східної сторони ГБК "Форос" (том 1, а.с. 36).

Згідно копії висновку №347/25 про узгодження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки від 10 вересня 2010 року на підставі звернення державної адміністрації від 25 серпня 2010 року №1012/02-12 загальна площа земельної ділянки щодо якої зроблено проект землеустрою складає 1,1700 га., у тому числі по формі 6-зем: «Землі не передані у власність, не надані у користування в межах населеного пункту (стр. 12.3 шифр 96), по видам земельних угідь: графа 34, 35 «Забудовані землі», у тому числі «житлова забудова одно та двох поверхова». Категорією земель по цільовому призначенню яка існує та проектною є «землі житлової та суспільної забудови». Відповідність місця розміщення об'єкту містобудівної документації згідно з генеральним планом Великої Ялти. Рельєф складний. Згідно акту прийняття зелених насаджень на відповідальне зберігання на ділянці знаходяться зелені насадження, будівлі та споруди відсутні. До особливо цінних земель земельна ділянка не відноситься.

Вказаний проект узгоджений, підписаний та скріплений печаткою голови комісії - представника державного комітету України із земельних ресурсів Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим управління держкомзему у місті Ялта Автономної Республіки Крим, а також членами комісії: представником територіального органу держкомзему і Автономній Республіці Крим, представником органу містобудівництва та архітектури, представником територіального органу Кримської Республіканської санітарно-епідеміологічної станції, представниками Республіканського комітету Автономної Республіки Крим по охороні культурного спадку; по охороні навколишнього природного середовища.

Відповідно до приписів статті 123 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваного акту) рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Матеріали справи свідчать про те, що 17 вересня 2010 року на 62 сесії 5 скликання Фороська селищна рада, розглянувши звернення Управління Держкомзему у м. Ялта за №5068-2/10-25-4 від 14 вересня 2010 року (вх. №1088-02/12 від 17 вересня 2010 року) проект землеустрою по відведенню земельної ділянки, врахувавши рішення постійної депутатської комісії по питанням житлово-комунального господарства, будівництва, екології та землекористування, прийняла рішення №10 від "Про затвердження товариству з обмеженою відповідальністю "БМУ Хмарочос" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки нормативно-грошовою вартістю 1842746,57 грн., площею 1,1700 га. та надання її в оренду, строком на 49 років для будівництва та обслуговування житлового комплексу розташованого за адресою: м. Ялта, смт. Форос, Фороський спуск, зі східної сторони ГБК "Форос" (том 1, а.с. 14).

Викладені вище обставини свідчать про те, що контролюючими органами у відповідності до вимог діючого законодавства було досліджено, перевірено, зроблено аналіз та оцінку спірної земельної ділянки на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим межам, стандартам, нормам і правилам.

Звертаючись із даним позовом до суду, прокурор послався на виявлені у квітні 2013 року в ході проведення Сімферопольським міжрайонним прокурором з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері перевірки обставини, зокрема, знаходження спірної земельної ділянки, яка передана товариству з обмеженою відповідальністю «БМУ Хмарочос» в оренду, в межах території земель об'єкту природно-заповідного фонду - Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника, що підтверджується матеріалами лісоустрою від 1987 року та листом ДП «Кримський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 14 травня 2013 року №993.

Судом неодноразово були витребувані додаткові докази, необхідні для розгляду справи, зокрема, від прокурора план взаємного розташування спірної земельної ділянки по відношенню до матеріалів лісовпорядкування Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника, від Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з лісового та мисливського господарства належним чином завірені копії матеріалів лісовпорядкування Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника від 1987; акт прийняття зелених насаджень на відповідальне зберігання затверджений Фороським селищним головою від 02 вересня 2008 року; належним чином завірену копію рішення 45 сесії 5 скликання Фороськой селищної ради від 02 жовтня 2009 року №19; докази визначення і встановлення в натурі меж Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника; від Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника планшети попереднього лісовпорядкування з нанесеними на них змінами в лісовому фонді за попередній ревізійних період; плани лісонасаджень; карту-схему об'єкту впорядкування, відомості координат або геодезичні журнали окружних меж і планшетних рамок, складені попереднім лісовпорядкуванням; викопіювання з планових матеріалів меж лісництв, технічних ділянок, обходів, лісосировинних і споживчих баз, лісосічного фонду довгострокового користування земель, переданих в тимчасове користування іншим підприємствам, організаціям і установам, районів наземної і авіаційної охорони лісів та території об'єкта. Проте, прокурором та сторонами витребувані документи (докази) надані не у повному обсязі.

З метою вирішення питання чи входить земельна ділянка площею 1,1700 га., кадастровий №0111949700:01:001:0116 розташована за адресою АР Крим, місто Ялта, смт. Форос, Фороський спуск зі східної сторони ГСК "Форос" надана товариству з обмеженою відповідальністю "БМУ Хмарочос" в оренду для будівництва та обслуговування житлового комплексу на підставі рішення 62 сесії 5 скликання Фороської селищної ради №10 від 17 вересня 2010 року та договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого 14 жовтня 2010 року у Ялтинському відділі КРФ "ДП Центр ДЗК при Держкомземі України" за №041000700009 у межі Ялтинського гірсько-лісового природного заповіднику, парку-памятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, судом призначалась судова земельно-технічна комплексна експертиза, проведення якої доручалось Кримському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Як встановлено у висновку судової земельно-технічної комплексної експертизи, в матеріалах справи наявні тільки викопіювання із матеріалів лісовпорядкування Оползнівського лісництва Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника (масштабу 1:10000) із зазначенням (згідно наданих ДП «Кримський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» ) земельної ділянки товариства з обмеженою відповідальністю "БМУ Хмарочос", копія проекту організації та розвитку лісового господарства Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника Кримської області, складеного у 1987 році.

Разом з тим, позивачами не надано та в матеріалах справи відсутня інформація по встановленню меж Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника. Каталоги координат на окружну межу об'єкту в матеріалах справи також відсутні.

На плановому матеріалі межі відображені без відповідного прив'язування до пунктів державної геодезичної мережі, що за твердженням експерта не відповідає вимогам нормативно-правових та нормативно-технічних документів України в області геодезії та картографії.

Так, експерт при проведенні експертизи повідомив, що планово-картографічні матеріали також нанесені на графічну частину планшету матеріалів лісовпорядкування без відповідної прив'язки до пунктів державної геодезичної мережі.

Відповідно до статті 45 Лісового кодексу України лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України.

Лісовпорядкування, згідно статті 46 названого вище кодексу, передбачає: відновлення у встановленому порядку меж території лісового фонду України і визначення внутрігосподарської організації; виконання відповідних топографо-геодезичних робіт і спеціального картографування лісів; інвентаризацію лісового фонду України з визначенням породного та вікового складу деревостанів, їх стану, якісних і кількісних характеристик лісових ресурсів; виявлення деревостанів, що потребують рубок, з метою поліпшення якісного складу лісів; обґрунтування поділу лісів на категорії залежно від основних виконуваних ними функцій; обчислення розрахункової лісосіки, обсягів використання інших видів лісових ресурсів; визначення обсягів робіт щодо відновлення лісів і лісорозведення, охорони лісів від пожеж, захисту від шкідників і хвороб, інших лісогосподарських заходів, а також порядку і способів їх проведення; ландшафтні, ґрунтові, лісотипологічні, лісобіологічні та інші обстеження і дослідження лісових природних комплексів; виявлення типових та унікальних природних комплексів, місць зростання та оселення рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення видів тваринного і рослинного світу і підлягають заповіданню, включенню до екологічної мережі; упорядкування мисливських угідь; забезпечення державного обліку лісів і державного лісового кадастру; проведення науково-дослідних робіт з метою забезпечення науково обґрунтованого використання лісових ресурсів, охорони, захисту та відтворення лісів; складання проектів організації і розвитку лісового господарства та здійснення авторського нагляду за їх виконанням; участь у розробленні програм охорони, захисту, використання та відтворення лісів; ведення моніторингу лісів та інші лісовпорядні дії.

Як встановлено статтею 47 Лісового кодексу України, лісовпорядкування є обов'язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства.

В лісах, що перебувають у державній власності, лісовпорядкування ведеться за рахунок коштів державного бюджету, у лісах комунальної власності - місцевого бюджету, у лісах приватної власності - за кошти їх власників. Ведення лісовпорядкування може здійснюватися за рахунок інших джерел, не заборонених законом.

У матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об'єкта лісовпорядкування.

Проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування.

У проекті організації та розвитку лісового господарства визначаються і обґрунтовуються основні напрями організації і розвитку лісового господарства об'єкта лісовпорядкування з урахуванням стану та перспектив економічного і соціального розвитку регіону.

Матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов'язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів (стаття 48 Лісового кодексу України).

Відповідно до пункту 1.6. Інструкції з впорядкування лісового фонду, термін повторності виконання робіт лісовпорядкування визначається тривалістю ревізійного періоду та залежить від виду землевпорядкування, а також ступеню інтенсивності лісового господарства та лісоексплуатації.

Тривалість ревізійного періоду приймається: при повторному періодичному (первинному) лісовпорядкуванні -10 років; при безперервному лісовпорядкуванні - 15-20 років.

Пункт 1.6.2., абзацу 2 названої Інструкції містить посилання на те, що після закінчення вказаного терміну, внаслідок можливого нагромадження помилок у базах даних, призначається проведення чергового базового лісовпорядкування та цикл повторюється.

Пункт 1.6.3. цієї ж інструкції встановлює, що у випадку значних змін у лісовому фонді об'єкту, внаслідок інтенсивної господарської діяльності або стихійних явищ, а також територіальної реорганізації, позачергове лісовпорядкування може бути призначене раніше, тобто до закінчення ревізійного періоду».

На підставі наведеного вище, експерт прийшов до висновку, що матеріали лісовпорядкування Ялтинського гірсько-лісового природного заповіднику 1987 року є застарілими та повинні були бути актуалізовані станом на 1997-2002 роки.

При дослідженні матеріалів господарської справи, експерт встановив, що товариству з обмеженою відповідальністю «БМУ Хмарочос» надано у користування земельну ділянку за адресою: м. Ялта, смт Форос, Фороський спуск, зі східного боку ГБК «Форос».

При цьому, матеріали лісовпорядкування не містять межі населених пунктів та не мають до них прив'язки з огляду на що визначити відповідно до матеріалів лісовпорядкування наявність або відсутність меж Ялтинського гірсько-лісового природного заповіднику в межах населеного пункту (у даному випадку смт. Форос) не надається можливим.

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Будь-які правовстановлюючі документи на землі Ялтинського гірсько-лісового природного заповіднику експерту на дослідження не надані.

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Відповідно до вимог земельного законодавства, у Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника повинна бути землевпорядна документація. На вимогу суду та при проведенні експертизи її надано не було.

Будь-яких документальних матеріалів, які б свідчили про місце розташування на території Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника земельної ділянки, переданої в оренду на 49 років товариству з обмеженою відповідальністю «БМУ ХМАРОЧОС», не надано. Технічна документація та каталог координат по встановленню меж земель Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника в натурі (на місцевості), яка розроблена та затверджена у встановленому законом порядку, на дослідження надана також не була.

З огляду на викладене, експерт зробив висновок, що межі Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника в натурі не винесені (на місцевості не встановлені), з огляду на що, визначити, чи знаходиться земельна ділянка, орендована товариством з обмеженою відповідальністю «БМУ ХМАРОЧОС», на землях Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника не надається можливим.

Отже, ані прокурором, ані позивачами не були надані суду належні докази у підтвердження правомірності позовних вимог.

З огляду на викладене вище, шляхом дослідження матеріалів даної справи судом та експертною установою факт знаходження земельної ділянки орендованої товариством з обмеженою відповідальністю "БМУ Хмарочос" площею 1,1700 га., кадастровий №0111949700:01:001:0116, на землях Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника, не підтвердився через відсутність встановлених в натурі (на місцевості) меж Ялтинського гірсько-лісового природного заповіднику, у зв'язку з чим, немає підстав вважати, що товариство з обмеженою відповідальністю "БМУ Хмарочос" займає земельну ділянку яка належить саме до земель Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника. Факт накладення земельних ділянок експертною установою встановити не виявилось можливим.

Отже, посилання прокурора на знаходження спірної земельної ділянки у межах Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника при розгляді справи не підтвердились.

Статтею 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно пункту 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції бо законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

При цьому, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Проте, прокурором не доведена ані недійсність, ані невідповідність оскаржуваного рішення вимогам чинного законодавства, як не доведено і порушення визначеної законом компетенції органу, який його прийняв. Порушення у зв'язку з прийняттям оскаржуваного рішення прав та охоронюваних законом інтересів позивачів у справі також не підтвердилось.

З врахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку про те, що Фороська селищна рада при прийнятті рішення №10 від 17 вересня 2010 року 62 сесії 5 скликання "Про затвердження товариству з обмеженою відповідальністю "БМУ Хмарочос" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки нормативно - грошовою вартістю 1842746,57 грн., площею 1,1700 га та надання її в оренду, строком на 49 років для будівництва та обслуговування житлового комплексу розташованого за адресою: м. Ялта, смт. Форос, Фороський спуск, зі східної сторони ГБК "Форос", діяла в межах своїх повноважень та правомірно керувалась наведеними вище нормами Земельного кодексу України.

Щодо вимог прокурора про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 1,1700 га. від 04 жовтня 2010 року, укладеного між відповідачами, слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 7 статті 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Разом з тим, посилання прокурора та позивачів на недодержання відповідачами в момент укладення спірного договору оренди земельної ділянки (площею 1,1700 га.) від 04 жовтня 2010 року вимог діючого законодавства та посилання на те, що спірний договір оренди суперечить якимось положенням чинного законодавства України та порушує чиїсь права матеріалами справи не підтвердились.

З огляду на відмову суду у задоволенні позовних вимог прокурора про визнання недійсним рішення Фороської селищної ради №10 від 17 вересня 2010 року та про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 1,1700 га. від 04 жовтня 2010 року, укладеного між відповідачами, слід відмовити і у задоволенні позовних вимог про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "БМУ Хмарочос" повернути спірну земельну ділянку площею 1,1700 га., оскільки вказана вимога є похідною.

Отже, в ході розгляду спірних правовідносин, судом встановлена відсутність порушеного права позивача у даній справі.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Юридична зацікавленість позивача у вирішенні спору судом, покладає на нього обов'язок довести, що цивільні права та інтереси позивача порушені, не визнаються чи оспорюються відповідачем.

У відповідності з статтею 4 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

З наведеного вбачається, що рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Разом з тим, заявлені позивачем вимоги не відповідають фактичним обставинам справи, останнім не були надані належні та допустимі докази на підтвердження правомірності своєї позиції, у зв'язку з чим, суд відмовляє у задоволенні позову в повному обсязі.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 24 лютого 2014 року судом оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Повне рішення складено 03 березня 2014 року.

Керуючись статтею 49, ч. 3 ст. 50, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Суддя І.І. Дворний