cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2014 року справа № 919/126/14 За позовом Прокурора міста Севастополя
(вул. Л.Павліченко,1, м. Севастополь, 99011) в інтересах держави в особі
Севастопольської міської Ради
(вул. Леніна, 3, м. Севастополь, 99011)
до товариства з обмеженою відповідальністю "ЕкоКлінінг"
(вул. Курганна, 24, м. Севастополь, 99002)
про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки,
Суддя Плієва Н.Г.
за участю:
прокурора - Шульги А.М., посвідчення № 005749 від 25.092012
представника позивача - Лужанської А.О., довіреність № 03-15/6324 від 30.12.2013
представника відповідача - Стародубцева Д.С., довіреність б/н від 05.02.2014
Суть спору:
Прокурор міста Севастополя звернувся до суду із позовом в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради до товариства з обмеженою відповідальністю «ЕкоКлініг» про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 0,0300 га, яка знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Карантинна 1-В, укладеного 14.09.2009, між Севастопольською міською Радою і товариством з обмеженою відповідальністю "ЕкоКлінінг", зареєстрованого 29.10.2009 за № 040988500103 та зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку орендодавцеві - Севастопольській міській Раді.
Ухвалою суду 29.01.2014 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 13.02.2014.
Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України судове засідання було відкладено на 24.02.2014.
У судовому засіданні 24.02.2014 судом було відхилено усне клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки останнім не надано належних доказів наявності обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному засіданні.
У судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі з викладених у позові підстав, на задоволені позову наполягали.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, пояснив, що відповідачем в даний час вживаються заходи з метою зміни цільового призначення спірної земельної ділянки.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд
ВСТАНОВИВ:
14.08.2009 між Севастопольською міською Радою (далі - орендодавець) і товариством з обмеженою відповідальністю «ЕкоКлініг» (далі - орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки (далі -Договір).
Відповідно до п.1.1. Договору орендодавець у відповідності до рішення Севастопольської міської Ради від 17.02.2009 № 6471 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва міні-готелю, з віднесенням цих земель до категорії земель житлової та громадської забудови. Земельна ділянка розташована за адресою: м. Севастополь, вул. Карантинна, 1-В,
У відповідності до пункту 2.1. Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0300 га.
Строк дії договору складає 25 років (п. 3.1. Договору).
Згідно з пунктом 5.2. Договору цільове призначення земельної ділянки - будівництво та обслуговування міні-готелю.
Права та обов'язки сторін визначені у розділі 9 Договору. Пунктом 9.2.2 Договору, зокрема, визначено, що орендар зобов'язаний розпочати освоєння земельної ділянки і закінчити будівництво згідно передбаченому у пункті 5.2. договору цільовому призначенню потягом 1,5 років з часу реєстрації договору оренди земельної ділянки.
Не використання земельної ділянки відповідачем за цільовим призначенням на протязі більш ніж п'яти років стало підставою для звернення прокурора до суду з позовом в інтересах Севастопольської міської Ради про розірвання договору та зобов'язання повернути земельну ділянку орендодавцю.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин у справі суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян і держави в судах у випадках, передбачених законом.
За приписами статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.
Згідно з положеннями частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
У Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України визначено, що державні інтереси є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
При цьому, відповідні повноваження органу місцевого самоврядування визначаються з огляду на вимоги Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Статтею 13 Конституції України проголошено, що земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Виходячи зі змісту статті 12 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальної громади міста Севастополя належить до повноважень Севастопольської міської Ради, отже прокурор вірно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу. При цьому, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення правовідношення.
Як вбачається із матеріалів справи, 14.08.2009 між Севастопольською міською Радою і товариством з обмеженою відповідальністю «ЕкоКілінг» був укладений договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований у Севастопольській міській філії ДП «Центр Державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.10.2009 за № 040988500103.
Отже, спірні правовідносини сторін, що виникли із договору оренди землі, є земельними правовідносинами, а тому підпадають під правове регулювання як загальних норм Цивільного кодексу України, так і спеціальних норм Земельного кодексу України та Закону України „Про оренду землі".
Відповідно до частини першої статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України „Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно з положеннями статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Згідно з вимогами статті 34 Закону України "Про оренду землі» в разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.
Відповідно до статті 31 Закону України "Про оренду землі" , договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Згідно зі статтею 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Судом встановлено, що за актом приймання - передачі від 14.08.2009 на підставі Договору оренди від 14.08.2009 земельна ділянка площею 0,0300 га, розташована за адресою: м. Севастополь, вул. Карантинна, 1-В була передана Севастопольською міською Радою відповідачу.
Згідно з підпунктами б), в), г) пункту 9.2.2. Договору орендар зобов'язаний виконувати обов'язки у відповідності з умовами Договору, Земельного Кодексу; використовувати земельну ділянку суворо за цільовим призначенням; розпочати освоєння земельної ділянки і закінчити будівництво згідно передбаченому у пункті 5.2. договору цільовому призначенню потягом 1,5 років з часу реєстрації договору оренди земельної ділянки.
Умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду є істотними умовами договору оренди згідно з положеннями статті 15 Закону України «Про оренду землі».
Статтею 96 Земельного кодексу України на землекористувача покладено обов'язок забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки.
Використання земельної ділянки не за цільовим призначенням є підставою для припинення користування земельною ділянкою згідно з пунктом ґ) частини першої статті 141 Земельного кодексу України.
Згідно з визначенням, наведеним у частині першій статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням - це невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень).
Судом встановлено, що Державною інспекцією сільського господарства 25.06.2013 була проведена перевірка дотримання товариством з обмеженою відповідальністю «ЕкоКлінінг» земельного законодавства за наслідками якої складно акт перевірки № 111 (а.с. 20-26).
Перевіркою встановлено, що ТОВ «ЕкоКлінінг» використовує земельну ділянку загальною площею 0,0300 га по вул. Карантинна, 1-В в порушення правил використання земельної ділянки, передбачених договором оренди (шляхом невикористання земельної ділянки). Під час проведення перевірки встановлено, що на земельній ділянці відсутні будівлі та споруди, будівельні, земляні роботи не проводяться. Земельна ділянка не загороджена, будівництво міні-готелю не відбувається (а.с. 20-26).
03.07.2013 Державною інспекцією сільського господарства в м. Севастополі відповідачу було видано припис № 99 про усунення порушення норм діючого земельного законодавства в 30-денний термін. У приписі встановлено, що ТОВ «ЕкоКлінінг» використовує земельну ділянку загальною площею 0,0300 га по вул. Карантинна, 1-В м. Севастополя в порушення правил використання земельної ділянки, передбачених договором оренди (шляхом невикористання земельної ділянки) (а.с. 46-47).
За вказане порушення на керівника ТОВ «ЕкоКлінінг» Шамсутдінова Андрія Ріфатовича постановою від 03.07.2013 № 000121 накладено штраф у розмірі 340,00 грн на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 03.07.20134 № 000121 (а.с. 48-51).
Крім того, Державною інспекцією сільського господарства 17.09.2012 було складено акт перевірки № 236 дотримання ТОВ «ЕкоКлінінг» вимог земельного законодавства яким виявлені порушення, аналогічні тим, що зафіксовані актом перевірки від 25.06.2013. Перевіркою встановлено, що результатами проведеної перевірки раніше наданого припису № 99 від 03.07.2013 встановлено, що припис не виконано, порушення вимог земельного законодавства не усунено, що є порушенням статті 96 Земельного кодексу України (а.с. 27-33)
20.09.2013 керівнику ТОВ «ЕкоКлінінг» Шамсутдінову А.Р. вручено припис № 174 з вимогою в 30-денний термін усунути порушення норм діючого земельного законодавства (а.с. 56-57).
Постановою Державної інспекції сільського господарства в м. Севастополі від 20.09.2013 № 000174 керівника ТОВ «ЕкоКлінінг» Шамсудтінова Андрія Ріфатовича визнано винним у вчинені порушень статті 96 Земельного кодексу України та накладено на нього штраф у розмірі 340, 00 грн (а.с.54-55).
Як встановлено судом, вищевказані приписи та постанови про накладення адміністративного стягнення відповідачем у встановленому законом порядку оскаржено не було. Штраф у розмірі 340,00 грн, накладний постановою від 03.07.2013 сплачено керівником відповідача в доход державного бюджету 10.07.2013 (а.с. 80).
Таким чином, доводи прокурора, викладені у позову щодо не використання відповідачем спірної земельної ділянки за цільовим призначенням знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.
Доводи відповідача, щодо неможливості використовувати земельну ділянку з незалежних від нього причин, оскільки вона зайнята третіми особами судом до уваги не приймаються, як не підтверджені належними та допустимими доказами.
До того ж, згідно з пунктами 2.2., 2.4 Договору у відповідності з кадастровим планом на земельній ділянці відсутні об'єкти капітального будівництва, зелені насадження. Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має ні яких недоліків, які можуть перешкоджати її ефективному використанню.
Відповідно до пункту 12.3 Договору його дія припиняється шляхом розірвання за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін внаслідок невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором.
Відповідно до положень статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Належних та допустимих доказів, які б підтверджували виконання відповідачем умов договору в частині будівництва міні-готелю, зокрема, дозволу інспекції ДАБК на початок будівельних робіт, акту введення об'єкту будівництва в експлуатацію, тощо останнім суду не надано.
Отже, оскільки відповідачем порушено умови Договору, зокрема, підпункту г) пункту 9.2.2, суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди.
Відповідно до підпункту л) пункту 9.2.2. Договору орендар зобов'язаний після припинення або розірвання договору повернути орендареві земельну ділянку в стані, придатному для її використання за цільовим призначенням.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Враховуючи, що згідно із Законом України «Про судовий збір» прокурор звільнений від сплати судового збору при подачі позову, відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 2436,00 грн (за дві вимоги немайнового характеру) підлягає стягненню з відповідача у доход державного бюджету.
Керуючись статтями 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Розірвати договір оренди земельної ділянки площею 0,0300 га, яка знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Карантинна, 1-В, укладений 14.09.2009 між Севастопольською міською Радою (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3, ідентифікаційний код 24872845) і товариством з обмеженою відповідальністю "ЕкоКлініг" (99002, м. Севастополь, вул. Курганна, 24, ідентифікаційний код 32296499) зареєстрований 29.10.2009 за № 040988500103.
Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «ЕкоКлініг» (99002, м. Севастополь, вул. Курганна, 24, ідентифікаційний код 32296499) повернути земельну ділянку площею 0,0300 га, яка знаходиться за адресою м. Севастополь, вул. Карантинна, 1-В за актом приймання-передачі Севастопольській міській Раді (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3, ідентифікаційний код 24872845).
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЕкоКлініг» (99002, м. Севастополь, вул. Курганна, 24, ідентифікаційний код 32296499 відомості щодо рахунків відсутні) в доход державного бюджету міста Севастополя (ідентифікаційний код 38022717, Головне управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі, МФО 824509, р/р 31215206783001, код класифікації доходів бюджету - 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України)" судовий збір у розмірі 2436,00 грн (дві тисячі чотириста тридцять шість гривень 00 коп).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 03.03.2014.
Суддя підпис Н.Г. Плієва
919/126/14/3857/14
Суд | Господарський суд м. Севастополя |
Дата ухвалення рішення | 24.02.2014 |
Оприлюднено | 05.03.2014 |
Номер документу | 37442396 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд м. Севастополя
Плієва Наталя Гурамівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні