Постанова

від 03.03.2014 по справі 910/18449/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2014 р. Справа№ 910/18449/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Баранця О.М.

Пашкіної С.А.

при секретарі: Богатчук К.І.

за участю представників сторін:

від позивача - Тищук Л.К.

від відповідача - Торкаєнко О.С.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "САНТЕКС" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2013 року (суддя Курдельчук І.Д. )

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"БУДКЕРАМІКА-ЗАХІД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"САНТЕКС"

про стягнення 35000,00 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"САНТЕКС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"БУДКЕРАМІКА-ЗАХІД"

про стягнення 164080,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.11.2013 року по справі №910/18449/13 первісні позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантекс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкераміка-захід" 35000,00 грн. - грошових коштів та 1720,50 грн. - судового збору. В задоволенні зустрічного позову відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням, відповідач за первісним позовом звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначене рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні первісного позову в повному обсязі, а зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2014 року для розгляду справи №910/18449/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий - суддя Сітайло Л.Г., судді - Баранець О.М., Пашкіна С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2014 року колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду 17.02.2014 року.

13 лютого 2014 року, через відділ документального забезпечення суду, від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2014 року, в зв'язку із перебуванням головуючого судді Сітайло Л.Г. на лікарняному, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий - суддя - Скрипка І.М., судді: Баранець О.М., Пашкіна С.А.

В судовому засіданні 17.02.2014 року оголошено перерву до 03.03.2014 року.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2014 року, в зв'язку із виходом головуючого судді Сітайло Л.Г. з лікарняного, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий - суддя - Сітайло Л.Г., судді: Баранець О.М., Пашкіна С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2014 року колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження.

В судове засідання 03.03.2014 року з'явилися представники позивача та відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив скасувати оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просив залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2013 року.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем укладено договір поставки у спрощений спосіб.

Відповідно до усної домовленості щодо поставки товару позивач (покупець), зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах передплати згідно з виставленим рахунком, а відповідач (постачальник) зобов'язався поставити обумовлений товар.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру на загальну суму 199080 грн. Відповідач, на умовах попередньої оплати, сплатив відповідачу грошові кошти в розмірі 35000 грн.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що на виконання укладено договору у спрощений спосіб, останній поставив частину обумовленого товару в кількості 360 м на свої склади, після чого позивач повинен сплати повну вартість товару, а відповідач здійснити імпорт залишку товару в кількості 240 м та поставити його позивачу.

Колегія суддів не погоджується з таким твердженням з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частиною 1. ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З матеріалів справи вбачається, що 12.07.2013 року позивач надіслав на адресу відповідача вимогу щодо здійснення поставки обумовленого товару або повернення попередньої оплати за товар в сумі 35000 грн. в семиденний строк від дня отримання вимоги, що підтверджується фіскальним чеком №9815 від 12.07.2013 року, наданого позивачем про відправлення вищезазначеного листа. Зазначена вимога залишена відповідачем без відповіді.

Доводи відповідача щодо виконання ним умов вищезазначеного договору, що підтверджується митними деклараціями та транспортними накладними, датованими червнем 2013 року, колегією суддів визнано безпідставними, оскільки лист відповідача по зустрічному позову про наявність замовленої позивачем продукції на складі відповідача ще з 09.06.2013 року направлено позивачу лише 09.10.2013 року, після звернення позивача до суду з позовом про повернення сплачених коштів в розмірі 35000,00 грн.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що позивач відмовився від отримання товару та вимагає повернення попередньої оплати, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДКЕРАМІКА-ЗАХІД" є обґрунтованими, а зустрічні позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що судом першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "САНТЕКС" та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2013 року.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "САНТЕКС" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2013 року по справі №910/18449/13 - без змін.

Матеріали справи №910/18449/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді О.М. Баранець

С.А. Пашкіна

Повний текст постанови виготовлено та підписано 04.03.2014 року.