Постанова

від 03.03.2014 по справі 910/22223/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2014 р. Справа№ 910/22223/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Калатай Н.Ф.

Пашкіної С.А.

при секретарі: Богатчук К.І.

за участю представників сторін:

від позивача - Синявський В.В.

від відповідача - Бутенко В.Б.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства "Льодові арени" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2013 року (суддя Кирилюк Т.Ю.)

за позовом Комунального підприємства "Автотранспортне підприємство

виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської

державної адміністрації)"

до Державного підприємства "Льодові арени"

про стягнення 37456,41 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.12.2013 року по справі №910/22223/13 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Державного підприємства "Льодові арени" на користь Комунального підприємства "Автотранспортне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)" 31392,04 грн. - основного боргу та 1720,50 грн. - судового збору.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначене рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2014 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду 03.02.2014 року.

31 січня 2014 року, через відділ документального забезпечення суду, від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2014 року відкладено розгляд справи до 17.02.2014 року.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2014 року, в зв'язку із перебуванням головуючого судді Сітайло Л.Г. на лікарняному, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий - суддя - Скрипка І.М., судді: Калатай Н.Ф., Пашкіна С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2014 року колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до свого провадження.

В судовому засіданні 17.02.2014 року судом оголошено перерву до 24.02.2014 року.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2014 року, в зв'язку з виходом головуючого судді Сітайло Л.Г. з лікарняного, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий - суддя - Сітайло Л.Г., судді: Калатай Н.Ф., Пашкіна С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2014 року колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до свого провадження.

В судовому засіданні 24.02.2014 року судом оголошено перерву до 03.03.2014 року.

В судове засідання 03.03.2014 року з'явилися представники позивача та відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив скасувати оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просив залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2013 року.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

08 лютого 2012 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 398 про надання транспортних послуг з перевезення наземним транспортом (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору позивач зобов'язався надати відповідачу послуги з перевезення пасажирів наземним транспортним засобом, а останній прийняти надані позивачем послуги та оплатити їх вартість на умовах даного Договору.

Пунктом 3.1 Договору сторони погодили, що ціна послуг визначається на основі затверджених тарифів виконавця, що встановлені в Додатку до Договору та є невід'ємною частиною Договору.

Згідно з Додатком №1 б/д до Договору сторони визначили тарифи та марку транспортного засобу.

Відповідно до п. 2.2.6 Договору Відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату вартості транспортних послуг.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що на виконання умов Договору надав відповідачу послуги з перевезення пасажирів, на підтвердження чого додав акти виконаних робіт на загальну суму 37729,12 грн.

Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача 31392,04 грн., обґрунтовуючи зменшення суми боргу частковою оплатою відповідачем наданих послуг, на підтвердження чого надав виписку з банківського рахунку.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджено належне виконання Позивачем своїх зобов'язань за договором №398 від 08.02.2012 року на суму 37729,12 грн., а відтак позовна вимога про стягнення з Відповідача 31392,04 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи спір у даній справі виник внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №398 від 08.02.2012 року.

Згідно з актом №10/398-1 позивач надав відповідачу автопослуги, в період з 01.02.2012 року по 15.02.2012 року, на загальну суму 8405,78 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що послуги згідно з вищезазначеним актом не регулюються умовами Договору, на який посилається позивач, оскільки договір №398 укладено 08.02.2012 року, тобто пізніше ніж послуги почали надаватись.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно з актами надання-прийняття транспортних послуг, №12/398-1, №13/398-1, №18/398-1 та №23/398-1 послуги надавалися позивачем на підставі Договору №398 від 08.02.2012 року. Загальна сума заборгованості за вищезазначеними актами становить 29323,34 грн.

Посилання апелянта на акт звірки взаєморозрахунків колегією суддів визнано необґрунтованими, оскільки акт звірки розрахунків не є первинним документом, в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», який підтверджує факт здійснення господарської операції. В даному випадку такими документами є акти надання-прийняття транспортних послуг.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що до стягнення підлягає сума заборгованості в розмірі 29323,34 грн.

Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося судове рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Враховуючи викладене вище, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що місцевим господарським суд не повно та всебічно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, в зв'язку з чим апеляційна скарга Державного підприємства "Льодові арени" підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2013 року по справі №910/22223/13 - зміні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Льодові арени" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2013 року по справі №910/22223/13 - змінити та викласти його резолютивну частину в наступній редакції:

«Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Льодові арени" (01001, м. Київ, Спортивна площа, будинок 1, ідентифікаційний код 37264681) на користь Комунального підприємства "Автотранспортне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)" (01001, м. Київ, вулиця Б. Грінченка, 3-А, ідентифікаційний код 04012460) 29323 (двадцять дев'ять тисяч триста двадцять три) грн. 04 коп. - основного боргу та 1607 (одна тисяча шістсот сім) 10 коп. - витрати по сплаті судового збору.

В іншій частині позову відмовити.»

Стягнути з Комунального підприємства "Автотранспортне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)" (01001, м. Київ, вулиця Б. Грінченка, 3-А, ідентифікаційний код 04012460) на користь Державного підприємства "Льодові арени" (01001, м. Київ, Спортивна площа, будинок 1, ідентифікаційний код 37264681) 56 (п'ятдесят шість) грн. 70 коп. - судового збору за подання апеляційної скарги.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді Н.Ф. Калатай

С.А. Пашкіна

Повний текст постанови виготовлено та підписано 04.03.2014 року.