Постанова

від 28.02.2014 по справі 2а-1362/11/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2014 року Справа № 54786/12/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІФК Тера» до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000162303 від 14.03.2011 р.,-

В С Т А Н О В И Л А:

18.04.2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000162303 від 14.03.2011р.

Уточненні позовні вимоги обґрунтовує тим, що виїзна позапланова перевірка «ТОВ ІФК ТЕРА» яка проводилась з 14.02.2011 року по 18.02.2011 року на предмет правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов`язань по декларації за грудень 2010 року проведена з порушенням Закону України «Про державну податкову службу» та Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених Наказом ДПА України № 350 від 18.08.2005 року. Також вказує на те, що висновки перевірки ґрунтувались на поясненнях певних фізичних осіб, які не мали жодної приналежності до діяльності платника податку та його субпідрядника, а тому не можуть бути доказом того, що ТзОВ «УТК»Аргумент» не проводились будівельні роботи. Згідно цього просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 0000162303 від 14.03.2011 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2012 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську №0000162303 від 14.03.2011 року.

Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі покликається на те, що в ході перевірки встановлено, що за перевірений період на виконання умов договорів субпідряду, укладених з основним замовником, позивачем укладені договори субпідряду з суб`єктам господарювання з ознаками фіктивності, а саме з ТзОВ «УТК» Аргумент».

Особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про місце та час розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що подані позивачем копії податкових накладних, містять всі необхідні реквізити, які передбачені підпунктом 7.2.1. пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а тому висновок відповідача що дані накладні не є підставою для нарахування податкового кредиту, є безпідставним та такими, що не відповідає нормам чинного законодавства.

Як в момент укладення позивачем договорів з ТОВ «УТК «Аргумент», так і в процесі його виконання, сторонами було додержано всіх вимог чинного законодавства, а тому висновки відповідача про нікчемність правочину є безпідставними, не обґрунтованими та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства.

Проте, колегія суддів вважає, що даний висновок суду першої інстанції не можна визнати обґрунтованим.

Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем відповідно до п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та на підставі наказу було проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ «ІФК Тера» з питань підтвердження правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань по декларації за грудень 2010 року (Акт перевірки №901/23-3/35517279).

Перевіркою встановлено, що згідно Додатку № 5 до Декларації по податку на додану вартість за грудень 2010 року - «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» податковий кредит ТОВ «ІФК Тера» було сформовано за рахунок основного постачальника ТОВ «УТК Аргумент» (код34619880). По зазначеному постачальнику ТОВ «ІФК Тера» включено до складу податкового кредиту за період грудень 2010 року в розмірі 852389,00 гривень.

Відповідно до даних автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за вказаний період встановлено розбіжність на суму 838815 грн., що пов'язане з недекларуванням контрагентом ТОВ «УТК «Аргумент» за грудень 2010 р. відповідних податкових зобов'язань (про що свідчать відомості надані відповідачем до матеріалів адміністративної справи у вигляді витягу з автоматизованої бази даних).

Відповідно до п.п7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 цього ж Закону передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 цього ж Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Таким чином, в акті перевірки міститься висновок про те до бюджету податок на додану вартість не сплачувався, а податкові накладні по таких господарських операціях виписувались всупереч Закону України «Про податок на додану вартість».

Для з'ясування реальності операцій проведених позивачем з контрагентом ТОВ «УТК «Аргумент» було направлено запит та отримано відповідь від ДПІ у Шевченківському р-ні Києва вх. №1619/7 від 21.02.2011р.. Згідно отриманого листа ТОВ «УТК «Аргумент» (код 34619880) Декларацію з податку на прибуток за 2010 рік та Декларації з податку на додану вартість за жовтень, грудень 2010 року до ДПІ за місцем реєстрації не подавало. Згідно Декларації з податку на додану вартість за листопад 2010р. обсяг оподатковуваних операцій відсутній. Згідно інформаційних баз даних ДПІ у Шевченківському р-ні Києва засновником ТОВ «УТК «Аргумент» (код 34619880) ОСОБА_1 та директором є ОСОБА_2.

Окрім того, до матеріалів справи долучено пояснення від 12.02.2011р. гр. ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_1 виданого Барановським РВ УМВС в Житомирській обл.), в якому громадянин зазначає, що до цього часу не чув нічого про таке підприємство та жодного відношення до його діяльності немає. В літку 2002 р. до нього звернувся ОСОБА_3 з проханням надати йому копію паспорта, за що отримав 150 грн. Про те, що він являється засновником ТОВ «УТК «Аргумент» йому нічого не відомо. В органах державної влади, зокрема в реєстраційній палаті та в ДПІ в Шевченківському р-ні м.Києва ТОВ «УТК «Аргумент» (код 34619880) ніколи не реєстрував та жодних документів на реєстрацію не підписував. Про ТОВ «ІФК «Тера» код 35517279 м. Івано-Франківськ чує вперше. Зі службовими особами ніколи знайомий не був. Жодного разу в м.Івано-Франківськ не був.

Всі первинні документи, які підтверджують проведені фінансово-господарські операції між ТОВ «ІФК Тера» та ТОВ «УТК Аргумент» від імені ТОВ «УТК Аргумент» підписані нібито директором підприємства ОСОБА_2, хоча вказаний громадянин згідно відомчої підсистеми інтегрованої міжвідомчої інформаційно - телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон Україні (система «Аркан») в період з липня 2010 року по 18.12.2010 року перебував за межами України (що слідує з долучених до матеріалів адміністративної справи копії витягу з системи «Акран»).

Оскільки договори були укладені на виконання робіт за рахунок освоєння бюджетних коштів, то складання зазначених первинних документів є обов'язковим. Відповідно до Наказу № 237/5 акт приймання виконаних робіт форми №КБ-2в повинен містити відомості про субпідрядника, в довідці про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 обов'язковим реквізитом є підпис представників трьох сторін: Субпідрядника, Генпідрядника та Замовника.

В долучених до матеріалів справи копіях актів виконаних робіт форми №КБ-2в відсутні посилання на організацію-замовника, в довідках про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 не має підписів представників організації-замовника. Зазначена обставина свідчить про те, що при виконанні таких робіт субпідрядні організації позивачем не залучалися.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що здійснення поставки товару на будь-яких умовах поставки не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік.

Необхідно також зазначити, що згідно зі ст.1 Господарського кодексу України цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання. Зокрема, Главою 33 Господарського кодексу України регулюються відносини капітального будівництва.

Відповідно до ч.2 ст.319 Господарського кодексу України підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник.

Таким чином, Законом передбачено обов'язок генерального підрядника повідомляти замовника про залучення до виконання робіт субпідрядника. Під час розгляду справи, судом зазначеної обставини не встановлено та проігноровано намагання Відповідача з'ясувати такі факти.

Виходячи зі змісту ст.837 Цивільного кодексу України договір підряду за своїм характером є двостороннім. Водночас відповідно до Розділу 4 «Обов'язки сторін» Договору субпідряду №15/10 від 25.11.2010 р. (де ТОВ «ІФК Тера» виступає Замовником, ТОВ «УТК «Аргумент» - Субпідрядником) обов'язки за Договором передбачені лише для Субпідрядника, Замовник за Договором обов'язків не має, будь-яких прав сторін Договором не передбачено. Наведене суперечить нормам Цивільного кодексу України, зокрема, ст.626 згідно якої Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Колегія суддів зазначає, що викладені обставини свідчать про формальний характер Договору підряду укладеного між позивачем та ТОВ «УТК «Аргумент», що за умов реальних господарських відносин унеможливлювало б надання послуг підряду.

Відповідно до частин першої та другої статті 81 КАС для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу. В Акті перевірки не міститься будь-яких розрахунків чи ускладнених для розуміння понять, крім того, порушення податкового законодавства позивачем були зумовлені відсутністю фактичної сплати суми податку до Бюджету, та не пов'язані з невірними бухгалтерськими проведеннями позивача чи заповненням ним звітних документів, що є складними для розуміння та потребують спеціальних знань з бухгалтерського та податкового обліку, а відтак, не було необхідності в застосуванні спеціальних знань експерта у галузі економіки.

На вирішення судово-бухгалтерської експертизи було поставлене питання щодо документального підтвердження включення до податкового кредиту операцій за грудень 2010 року. Позиція ж податкового органу полягає не у відсутності документального підтвердження віднесення ТОВ «ІФК Тера» до податкового кредиту операцій за грудень 2010 р., а у проведенні ним безтоварної операції, що відповідно до норм податкового законодавства не дає право на віднесення сум до податкового кредиту.

Висновок експерта по своїй суті є суперечним, до прикладу, в акті перевірки від 21.02.2011 р. №901/23-3/35517279 відсутні висновки про проведення нікчемних правочинів, а зазначається про наявність розбіжностей в системі співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань на рівні ДПА України. Проте у висновку експерта, який викладено на 13 арк., 6 арк. присвячено висвітленню питання визнання податковим органом правочинів нікчемними та судовій практиці з цього питання. При цьому, експерт робить висновок про те, що «визнання правочинів нікчемними до компетенції інспектора-ревізора не належить, рівно як і до компетенції судового експерта».

Таким чином, досліджуючи виключно первинні документи, що оформляють проведену позивачем операцію, залишаючи без уваги всі інші матеріали адміністративної справи, експерт надає правову оцінку письмовим запереченням відповідача по справі, які в свою чергу ґрунтуються на таких матеріалах справи як пояснення осіб, інших фактичних даних та матеріалах перевірки позивача. Питання проведення безтоварної операції не відноситься до завдань економічної експертизи, що визначені Законом України «Про судову експертизу». В даному випадку мова йде про оціночну категорію, що належить виключно до компетенції суду при вирішенні публічно-правових спорів та встановлюються судом на підставі пояснень сторін, показань свідків, письмових і речових доказів. Колегія суддів зазначає, що роблячи такі висновки, судовий експерт фактично підмінює функції адміністративного суду.

Згідно вироку Івано-Франківського міського суду від 23.01.2014 року, директор ТзОВ «ІФК Тера» ОСОБА_4, визнаний винним у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.212, та ч.1 ст.366 КК України.

За даними вироку ОСОБА_4 будучи керівником ТзОВ «ІФК Тера» незаконно завищив податковий кредит по контрагенту ТОВ «УТК Аргумент» не за інкримінований йому період жовтень-грудень 2010 року, а тільки виключно за грудень 2010 року і відповідно на суму 852388,53 грн., внаслідок чого ухилився від сплати податків на вказану суму за грудень 2010 року та вчинив службове підроблення документів за вказаний період.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, оскільки дають підстави для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160, 195, 197, 198 п.3, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську задовольнити, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2012 року у справі №2а-1362/11/0970 скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів шляхом подання скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І. Довга

І.І.Запотічний