Ухвала

від 19.02.2014 по справі 1570/2753/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2014 р.м.ОдесаСправа № 1570/2753/2012

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Соколенко О. М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Крусяна А.В., Ступакової І.Г.,

при секретарі - Загоруйко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Будівельно-монтажне управління №17» до Державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2012 року ПАТ «Будівельно-монтажне управління №17» звернулось з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0000023500 від 10.02.2012 року.

В обгрунтування позовних вимог зазначалось, що за результатами проведеної позапланової невиїзної документальної перевірки приватного акціонерного товариства «БМУ-17» відповідачем складено акт від 30.01.2012 року №16/3/23-1007/05459306 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки приватного акціонерного товариства «БМУ-17» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства, стосовно встановлення взаємовідносин з ТОВ «БК»Арміс»за період з 01.01.2011 року по 28.02.2011 року», на підставі якого ДПІ у місті Южному Одеської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.02.2012 року №0000023500, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 335741 грн. - за основним платежем, та у розмірі 1 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). Позивач зазначав, що за результатом розгляду його скарги, поданої в досудовому порядку до ДПА в Одеській області, податковим органом залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у місті Южному Одеської області від 10.02.2012 року №0000023500.

Також позивач вказував на відсутність в його діях порушень, викладених в акті перевірки, посилаючись на те, що ним при включенні до податкового кредиту відповідних спірних сум дотримано вимоги податкового законодавства, а реальність господарських операцій позивача з його контрагентом - ТОВ «БК «Арміс» підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, в тому числі, податковими накладними, актами виконаних робіт та іншими супутніми документами. Також, позивач зазначав, що відповідачу відповідно до покладених на нього функцій та повноважень, не надано право щодо встановлення в актах перевірок нікчемності правочинів, зокрема, вчинених ПАТ «БМУ-17» та ТОВ «БК»Арміс» за тими критеріями ознак, що містяться в складеному ДПІ у місті Южному Одеської області акті перевірки від 30.01.2012 року №16/3/23-1007/05459306. Разом з цим, позивач зазначав, що під час проведення перевірки податковим органом не встановлено та в акті перевірки не міститься належних доказів того, що фактична господарська діяльність між приватним акціонерним товариством «БМУ-17»і ТОВ «БК «Арміс» та вчинені ними правочини містять прояви обставин, що перелічені у ст.228 ЦК України. Таким чином, враховуючи вищевикладене, позивач вважає оскаржуване ним податкове повідомлення-рішення №0000023500 від 10.02.2012 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року адміністративний позов було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у місті Южному Одеської області №0000023500 від 10.02.2012 року.

Не погоджуючись з даною постановою суду податковий орган подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що приватне акціонерне товариство «Будівельно-монтажне управління №17» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Южненської міської ради Одеської області 02.12.1997 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

На момент виникнення спірних правовідносин ПрАТ «Будівельно-монтажне управління №17» знаходилось на податковому обліку в Державній податковій інспекції у місті Южному Одеської області, яка у березні 2012 року була реорганізована у ДПІ у м. Южному Одеської області Державної податкової служби, та було зареєстроване, зокрема, платником податку на додану вартість.

Як вбачається з довідки з ЄДРПОУ, видами діяльності позивача за КВЕД є, зокрема: будівництво будівель.

Позивач зазначав, що у перевіряємий період ПрАТ «Будівельно-монтажне управління №17» мало господарські правовідносини з ТОВ «БК «Арміс» щодо виконання підрядних робіт, на підтвердження чого позивачем було надано до суду копії: договорів на виконання підрядних робіт; договірних цін; довідок про вартість виконаних будівельних робіт за січень та лютий 2011 року; актів приймання виконаних будівельних робіт за січень та лютий 2011 року; ліцензій, виданих ТОВ «БК «Арміс» та ПрАТ «БМУ-17» на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури та на здійснення будівельної діяльності; відомості наявності основних фондів; штатного розкладу; податкових накладних; реєстру отриманих та виданих податкових накладних за спірний період та платіжні доручення про сплату позивачем коштів ТОВ «БК «Арміс», банківські виписки, журнали-ордери, а також копії договорів підряду, укладених між позивачем і ТОВ «Дельта Вільмар СНД» та документів, на їх виконання.

Спірні суми ПДВ за господарським операціями з ТОВ «БК «Арміс» позивач відобразив у своєму податковому обліку як податковий кредит за січень та лютий 2011 року.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі повідомлення та наказу від 16.01.2012 року №8 «Про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки», виданого ДПІ у місті Южному Одеської області, згідно із п.75.1 ст.75,п. 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, п.79.1 ст.79, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України головним державним податковим ревізор-інспектором відділу податкового контролю юридичних осіб ДПІ у місті Южному Одеської області Ковальовим М.О. з 17.01.2012 року по 23.01.2012 року проведена позапланова невиїзна документальна перевірка приватного акціонерного товариства «БМУ-17» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства, стосовно встановлення взаємовідносин з ТОВ «БК» Арміс» за період з 01.01.2011 року по 28.02.2011 року.

При цьому, як вбачається з наказу ДПІ у місті Южному Одеської області від 16.01.2012 року №8 «Про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки»відповідачем перевірку було призначено та проведено на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI , у зв'язку із отриманням постанови слідчого.

В ході судового розгляду встановлено, що повідомлення та наказ на проведення перевірки вручено 16.01.2012 р. під розписку головному бухгалтеру ПрАТ «БМУ-17» Бохан Н.А.

За наслідками зазначеної перевірки відповідачем складено акт від 30.01.2012 року за №16/3/23-1007/05459306 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки приватного акціонерного товариства «БМУ-17» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства, стосовно встановлення взаємовідносин з ТОВ «БК «Арміс»за період з 01.01.2011 року по 28.02.2011 року, яким встановлено порушення позивачем п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.6, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено: заниження податку на додану вартість, всього у сумі 335741 грн., у тому числі за січень 2011 року на суму 184359, за лютий 2011 року на суму 151382 грн.; порушення ч.1, 5 ст.203, ч.2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей при вчиненні правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.02.2012 року №0000023500, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 335741 грн. - за основним платежем, та у розмірі 1 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Також встановлено, що позивач, не погоджуючись з даним податковим повідомленням-рішеннями, скористався досудовим порядком врегулювання спору та оскаржив вказане рішення, подавши скаргу до ДПА в Одеській області.

Рішенням державної податкової служби в Одеській області від 29.02.2012 року за №3219/10/10-2007 про результати розгляду первинних скарг, залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у місті Южному Одеської області від 10.02.2012 року №0000023500, а первинну скаргу товариства - без задоволення.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення ДПІ у місті Южному Одеської області від 10.02.2012 року №0000023500 таким, що винесено протиправно, позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем не були враховані вимоги п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України.

Проте колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

За змістом п.п. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

На підставі п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

У відповідності до абз. 3 п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Згідно п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст.ст.77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 п.75.1 ст.75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

За змістом п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Однією з обставин для проведення документальної позапланової виїзної перевірки, п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України визначає отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

В ході судового розгляду встановлено, що у зв'язку з отриманням постанови старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Києво-Святошинському районі в Київській області від 12.12.2011 року про призначення позапланової документальної перевірки в рамках кримінальної справи № 13-8373, якою призначено позапланову документальну перевірку ВАТ «Будівельно-Монтажне управління -17» по взаємовідносинах, зокрема, з ТОВ «БК»Арміс» за період з 01.01.2009 року по 12.12.2011 року, головою комісії з проведення реорганізації ДПІ у місті Южному Одеської області Андросенко В.Д. прийнято наказ від 16.01.2012 року №8 «Про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ПрАТ «Будівельно-монтажне управління №17»та згідно з п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України відповідачем проведено відповідну перевірку позивача.

Тобто, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту перевірки, яка призначена постановою слідчого в межах розгляду кримінальної справи, що знаходиться в провадженні СВ ПМ ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються, зокрема, приписами п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України, відповідно до якого у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

За змістом п. 201.1. Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);

Водночас колегія суддів зазначає, що неналежним чином оформлена (підписана невідомою особою) податкова накладна не може бути підставою для нарахування податкового кредиту при наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданої послуги

Податкові накладні, виписані особами, які заперечують свою участь у створенні та діяльності товариства, що їх склало, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум податку на додану вартість до податкового кредиту є безпідставним.

Зазначені обставини підтверджуються протоколами допиту свідків, які містяться в матеріалах справи.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 05.03.2012 р. ЄДРСРУ 24068085 та від 21.01.2011 р. ЄДРСРУ 14367304

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач не довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому, керуючись п.1, 4 ч.1 ст. 202 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п.1, 4 ч.1 ст. 202, ч. 2 ст.205, ст. 207, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області Державної податкової служби задовольнити, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року у справі № 1570/2269/2012 - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову приватного акціонерного товариства «Будівельно-монтажне управління №17» - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Дата складення та підписання рішення в повному обсязі - 24 лютого 2014 року.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: А.В. Крусян

Суддя: І.Г. Ступакова