Рішення

від 04.03.2014 по справі 927/143/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, пр-т Миру, 20, тел. 698-166

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

" 04 " березня 2014 року Справа №927/143/14

За ПОЗОВОМ: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

АДРЕСА_1

адреса для листування: АДРЕСА_2

До ВІДПОВІДАЧА: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробіоз"

15570 Чернігівська область, Чернігівський район, с. Ладинка, вул. Будівельна, 3-А

Про стягнення 43464,29 грн.

Суддя І.В. Кушнір

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від Позивача: ОСОБА_2 - представник, довіреність від 12.02.2014.

Від Відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробіоз" про стягнення 44464,29 грн., в тому числі 39400,00грн. основного боргу, 3681,77 грн. пені, 1382,52 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем договору на виконання робіт від 01.11.2012.

До початку судового засідання 18.02.2014 через канцелярію суду від представника Позивача, в межах повноважень, визначених довіреністю, надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої, враховуючи часткове погашення Відповідачем суми основного боргу, Позивач просить стягнути з Відповідача 43464,29грн., в тому числі 38400,00 грн. основного боргу, 3681,77 грн. пені, 1382,52 грн. - 3% річних.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови отримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи, що зменшення позовних вимог є правом Позивача, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, ухвалою суду від 18.02.2014 вищевказана заява Позивача про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом.

Крім того, до початку судового засідання 04.03.2014 від Позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Позивач остаточно просить стягнути з Відповідача 43454,43 грн., в тому числі 38400,00грн. основного боргу, 3673,56грн. пені, 1380,87 грн. - 3% річних, до якої додано виписку банку по рахунку Позивача від 31.01.2014.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови отримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

У пункті 3.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" №18 від 26.12.2011 зазначено, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Як вбачається із вказаної вище заяви про уточнення позовних вимог, Позивачем фактично зменшено позовні вимоги в частині стягнення пені та 3% річних.

Враховуючи, що зменшення позовних вимог є правом Позивача, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає вищевказану заяву про уточнення позовних вимог як заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Представник Позивача підтримала позовні вимоги з урахуванням зменшення їх розміру.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, явки представника у судові засідання 18.02.2014 та 04.03.2014 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, наявні в матеріалах справи.

Про поважність причин нез'явлення представника Відповідача у судові засідання суд не повідомлено.

Враховуючи, що Відповідач не скористався своїм правом брати участь у судових засіданнях, заяв та клопотань Відповідачем суду не надано, суд приходить висновку про розгляд справи за наявними матеріалами та без участі представника Відповідача.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 зареєстрований як Фізична особа - підприємець 09.11.2004, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серія НОМЕР_2

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агробіоз" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 17.11.2008.

01.11.2012 між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агробіоз" (Відповідач) був укладений договір на виконання робіт (далі - Договір).

Згідно з п.1.1 Договору предметом даного Договору є надання Виконавцем (Позивач) послуг по збиранню врожаю зернових культур 2012 року на площах Замовника (Відповідач) комбайнами Виконавця.

Відповідно до п.п.2.1.-2.3. Договору Замовник здійснює оплату заявлених робіт готівковим або безготівковим розрахунком шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця. Замовник розраховується з Виконавцем в процесі збирання урожаю, кінцевий розрахунок проводиться протягом 15-ти банківських днів з дати підписання Акта виконаних робіт. Договірна ціна за одиницю роботи складає 300,00 (триста) грн. за 1 га - збирання кукурудзи, 200,00 (двісті) грн. за 1 га - збирання соняшника.

За умовами п.3.6, п.4.4. Договору Замовник зобов'язується протягом 3-ох робочих днів з дня закінчення Виконавцем робіт оформити акт виконаних робіт з зазначенням обсягів виконаних робіт та плати, що належить Виконавцю за надані на підставі умов договору послуги, з підписами уповноваженої особи, а Виконавець зобов'язується виконати заявлені роботи у строк до 15 грудня 2012 року.

Згідно з п.7.1. Договору він вступає в силу з дати його підписання сторонами і діє до виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Як вбачається з актів виконаних робіт від 21.11.2012 та від 24.12.2012, підписаними між сторонами та скріпленими печатками сторін, Виконавцем були надані Замовнику послуги по збиранню врожаю кукурудзи на суму 30000,00 грн. та послуги по збиранню врожаю кукурудзи на суму 59400,00 грн. відповідно, всього на суму 89400,00 грн.

Відповідач оплату за виконані роботи (надані послуги) здійснив частково, сплативши 50000,00 грн., що підтверджується виписками банку по особовому рахунку Позивача, копії яких містяться в матеріалах справи.

21.11.2013 Позивачем був надісланий Відповідачу лист-вимога вих. №2 від 21.11.2013 про сплату заборгованості в сумі 39400,00 грн.

У позовній заяві Позивач просив стягнути з Відповідача 39400,00 грн. основного боргу.

Як вбачається із заяви Позивача про зменшення розміру позовних вимог та виписки банку по рахунку Позивача від 31.01.2014, Відповідачем було сплачено 1000,00грн. основного боргу.

Враховуючи викладене, Позивач просить стягнути з Відповідача 38400,00 грн. основного боргу.

Визначаючи правову природу договору, укладеного між сторонами, суд доходить наступних висновків.

Згідно ч.ч.1,2 ст.837 Цивільного кодексу України, на яку посилається Позивач у позові:

" 1. За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

2. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові."

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.843 Цивільного кодексу України:

" 1. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

3. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу."

Згідно ч.1 ст.844 Цивільного кодексу України:

"Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником."

З викладеного вбачається, що предметом договору підряду є виконання певної, чітко визначеної за обсягом безпосередньо договором чи кошторисом роботи (чи ряду різного виду робіт) з визначенням необхідних для її (їх) виконання матеріалів (Підрядника чи Замовника), направленої на досягнення конкретного матеріального результату, який підлягає передачі замовнику.

Сторонами в договорі підряду є замовник та підрядник.

Одночасно, згідно ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України:

"За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором."

Відповідно до ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України:

"Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором."

З викладеного вбачається, що предметом договору послуги є надання певної послуги в обумовленому розмірі, не пов'язаної з досягненням конкретного матеріального результату, який підлягає передачі замовнику, а яка споживається в процесі вчинення певної дії або діяльності.

Сторонами в договорі про надання послуг є замовник та виконавець.

Пунктом 1.1. укладеного між сторонами 01.11.2012 договору на виконання робіт, предметом Договору визначено саме надання Виконавцем послуг по збиранню врожаю зернових культур 2012 року на площах Замовника комбайнами Виконавця.

Досягнення ніякого конкретного матеріального результату, який би підлягав передачі Відповідачу, даний Договір не передбачає.

Сам по собі предмет договору - саме збиранню врожаю зернових культур (кукурудзи, соняшника) (а не його вирощування, як факт створення, з метою наступної передачі) споживається в процесі відповідної роботи комбайна.

Ціна визначена сторонами в п.2.3. Договору лише з розрахунку одиниці площі збирання, а саме 1 га.

Сторони в договорі визначені саме як замовник та виконавець, а не замовник та підрядник.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що укладений між сторонами 01.11.2012 договір на виконання робіт є договором саме про надання послуг.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України

"Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)."

Відповідно до ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

"Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином."

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За умовами ч.2 ст.193 ГКУ:

"Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором."

Згідно з ч.1 ст.216 ГКУ :

"Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.217 ГКУ :

"Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції."

Згідно з ч.1 ст.218 ГКУ :

"Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. "

Відповідно до ч.1 ст.230 ГКУ:

"Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання."

Згідно з п.1 ст.546 Цивільного кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч.1 ст.548 Цивільного кодексу виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 5.1. Договору за порушення терміну виконання грошових зобов'язань, викладених в розділі 2 цього Договору Замовник сплачує Виконавцю, за вимогою Виконавця, пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення від суми, що підлягає перерахуванню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи порушення Відповідачем строків оплати, передбачених умовами Договору, Позивач обґрунтовано просить стягнути з Відповідача пеню у розмірі 3673,56 грн. за період з 17.01.2013 по 17.07.2013 та 3% річних у сумі 1380,87 грн. за період з 17.01.2013 по 30.01.2014 згідно розрахунків, наведених в заяві про уточнення позовних вимог, що прийнята судом як заява про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів своєчасної оплати за виконані роботи (надані послуги) згідно договору, як і доказів, які б спростовували вищевикладені обставини, не надав.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи, що даний спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, частина суми основного боргу була сплачена Відповідачем після подання Позивачем позову, суд доходить висновку, що, відповідно до ч.2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу, судовий збір в повному обсязі має бути покладений на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробіоз" (вул. Будівельна, 3-А, с. Ладинка, Чернігівський район, Чернігівська область, 15570, ідентифікаційний код 34568044) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, адреса для листування: АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/рНОМЕР_3 у АТ "Сбербанк Росії", МФО 320627) 38400 грн. основного боргу, 3673грн. 56 коп. пені, 1380 грн. 87 коп. - 3% річних та 1827 грн. на відшкодування судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.В. Кушнір